Иеремия 19
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Аша а ворбит Домнул: „Ду-те де кумпэрэ де ла ун олар ун вас де пэмынт ши я ку тине пе кыцьва дин бэтрыний попорулуй ши дин бэтрыний преоцилор.
1Так сказав Господь: Ійди, купи глиняний горщок у ганчаря; і возьми з собою кількох значніх людей з народу й з старшини сьвященничої;
2Ду-те ын валя Бен-Хином, каре есте ла интраря порций олэрией, ши аколо сэ вестешть кувинтеле пе каре ци ле вой спуне.
2І вийди в Бен-Енном-долину за Черепяною брамою, та й промов там слова, що скажу тобі,
3Сэ спуй: ‘Аскултаць Кувынтул Домнулуй, ымпэраць ай луй Иуда ши локуиторь ай Иерусалимулуй! Аша ворбеште Домнул оштирилор, Думнезеул луй Исраел: «Ятэ, вой адуче песте локул ачеста о ненорочире каре ва фаче сэ циуе урекиле орькуй ва аузи ворбинду-се де еа.
3І скажи: Слухайте слово Господнє, ви, царі Юдейські, і ви, осадники Ерусалимські! Так говорить Господь Саваот, Бог Ізрайлїв: Ось, я наведу лихо на се місце, таке, що, хто про него почує, в того задзвонить ув ушах, —
4Пентру кэ М-ау пэрэсит, ау спуркат локул ачеста, ау адус ын ел тэмые алтор думнезей пе каре ну-й куноштяу нич ей, нич пэринций лор, нич ымпэраций луй Иуда ши ау умплут локул ачеста ку сынӂе невиноват.
4За те, що вони покинули мене і зробили се місце чужим менї, бо кадять на йому богам иншим, таким що не знали їх, нї вони, нї батьки їх, нї царі Юдейські, та сповнили се місце безвинною кровю,
5Ау зидит ши ынэлцимь луй Баал, ка сэ ардэ пе копиий лор ын фок ка ардерь-де-тот луй Баал – лукру пе каре нич ну-л порунчисем, нич ну-л рындуисем ши нич ну-Мь трекусе прин минте.
5І построїли висоти Баалові, щоб свої сини приносити Баалові на всепаленнє, а сього я не заповідав і не заводив, ба й на думку воно менї не приходило.
6Де ачея, ятэ, вин зиле», зиче Домнул, «кынд локул ачеста ну се ва май нуми Тофет, нич Валя Бен-Хином, чи се ва нуми
6Тим же то приходить година, говорить Господь, що се місце не прозивати меться вже Тофетом і долиною синів Енномових, а душогубною долиною.
7Ын локул ачеста вой зэдэрничи сфатул луй Иуда ши ал Иерусалимулуй, ый вой фаче сэ кадэ учишь де сабие ынаинтя врэжмашилор лор ши де мына челор че вор сэ ле я вяца. Трупуриле лор моарте ле вой да хранэ пэсэрилор черулуй ши фярелор пэмынтулуй.
7І оберну в нїщо розум (надїю) Юди й Ерусалиму на сьому місцї, та й побю їх мечем ув очах ворогів їх і рукою тих, що чигають на їх душу, трупи же їх оддам у корм птаству піднебесному й зьвіррю земному.
8Вой фаче дин четатя ачаста о гроазэ ши о батжокурэ; аша кэ тоць чей че вор трече пе лынгэ еа се вор ынгрози ши вор шуера кынд вор ведя тоате рэниле ей.
8І зроблю сей город пострахом та сьміховищем; хто нї проходити ме ним, буде дивуватись й посвистувати, дивлючись на біду, що йому склалась.
9Ый вой фаче сэ мэнынче карня фиилор ши фийчелор лор, аша кэ ышь вор мынка уний карня алтора, ын мижлокул неказулуй ши стрымторэрий ын каре-й вор адуче врэжмаший лор ши чей че вор сэ ле я вяца.»’
9І годувати му їх тїлом синів і тїлом дочок їх, і їсти муть вони одно одного тїло, опинившись в облязї та в тїснотї, коли стїснять їх вороги їх і ті, що наставати муть на душу їх.
10Сэ спарӂь апой васул суб окий оаменилор каре вор мерӂе ку тине.
10І розбий гладишку перед очима в тих мужів, що прийдуть із тобою,
11Ши сэ ле спуй: ‘Аша ворбеште Домнул оштирилор: «Токмай аша вой здроби пе попорул ачеста ши четатя ачаста кум се спарӂе васул унуй олар, фэрэ сэ поатэ фи фэкут ла лок. Ши морций вор фи ынгропаць ын Тофет дин липсэ де лок пентру ынгропаре.
11Та й промов до них: Так говорить Господь сил небесних: Оттак розібю люд сей і город сей, як розбивають глиняний посуд, що його нїколи вже не стулиш, і ховати муть на Тофетї тілько через те, що не буде більш місця на кладовище.
12Аша вой фаче локулуй ачестуя», зиче Домнул, «ши локуиторилор луй ши вой фаче четатя ачаста ка Тофетул.
12От як учиню з сим місцем, говорить Господь, і з землянами його, і вчиню місто се таким, як Тофет.
13Каселе Иерусалимулуй ши каселе ымпэрацилор луй Иуда вор фи некурате ка Тофетул, тоате каселе пе акоперишул кэрора се адучя тэмые ынтреӂий оштирь а черурилор ши се турнау жертфе де бэутурэ алтор думнезей!»’”
13І будуть будинки Ерусалимські й доми царів Юдейських нечисті, як Тофет, — усї доми, що на їх кришах кадили вони всьому війську піднебесному, й приносили ливні жертви богам чужим.
14Иеремия с-а ынторс дин Тофет, унде-л тримисесе Домнул сэ пророчаскэ. Апой а стат ын куртя Касей Домнулуй ши а зис ынтрегулуй попор:
14Вернувшися ж Еремія з Тофету, куди посилав його Господь пророкувати, став на подвіррі коло дому Господнього та й промовив до всього люду:
15„Аша ворбеште Домнул оштирилор, Думнезеул луй Исраел: ‘Ятэ, вой адуче песте четатя ачаста ши песте тоате четэциле каре цин де еа тоате ненорочириле пе каре и ле-ам вестит май динаинте, пентру кэ шь-ау ынцепенит гытул ка сэ н-аскулте кувинтеле Меле.’”
15Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїля. Ось, я пошлю на сей город і на всї міста його все те лихолїттє, що висказав проти него, бо вони показали себе тугошийшими й не слухали слів моїх.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.