Иеремия 30
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ятэ Кувынтул ростит луй Иеремия дин партя Домнулуй:
1Слово, що надійшло до Еремії від Господа:
2„Аша ворбеште Домнул Думнезеул луй Исраел: ‘Скрие ынтр-о карте тоате кувинтеле пе каре ци ле-ам спус.
2Так говорить Господь, Бог Ізрайлїв: Посписуй собі в книзї всї слова, які я казав тобі:
3Ятэ, вин зиле’, зиче Домнул, ‘кынд вой адуче ынапой принший де рэзбой ай попорулуй Меу Исраел ши Иуда’, зиче Домнул; ‘ый вой адуче ынапой ын цара пе каре ам дат-о пэринцилор лор ши о вор стэпыни.’”
3Ось бо надходить час, говорить Господь, що заверну з неволї нарід мій, Ізраїля й Юду, говорить Господь, і приведу їх назад у землю, що надїлив їх отцям, і посядуть її.
4Ятэ ынсэ кувинтеле пе каре ле-а ростит Домнул асупра луй Исраел ши асупра луй Иуда:
4Се ж ті слова, що сказав Господь про Ізраїля й Юду.
5„Аша ворбеште Домнул: ‘Аузим стригэте де гроазэ; е спаймэ, ну есте паче!
5Сказав же так Господь: Чути голос метушнї і страху, а не миру.
6Ынтребаць ши ведець дакэ ну кумва наште вреун бэрбат! Пентру че вэд пе тоць бэрбаций ку мыниле пе коапсе, ка о фемее ла фачере? Пентру че с-ау ынгэлбенит тоате фецеле?
6Поспитайте й міркуйте: чи мужчина роджає? А чом же бачу в усїх мужів руки на череслах, мов у породїлї, а всї поблїдли на лицї?
7Вай! кэч зиуа ачея есте маре! Ничуна н-а фост ка еа! Есте о време де неказ пентру Иаков, дар Иаков ва фи избэвит дин еа.
7Ой горе! страшний той день, не було такого; нещасний час для Якова, але йому прийде рятунок.
8Ын зиуа ачея’, зиче Домнул оштирилор, ‘вой сфэрыма жугул де пе грумазул луй, ый вой рупе легэтуриле, ши стрэиний ну-л вор май супуне.
8Того бо часу, говорить Господь сил небесних, поламлю ярмо на шиї його й порозриваю повороззє його, й не буде він уже чужинцям служити;
9Чи вор служи Домнулуй Думнезеулуй лор ши ымпэратулуй лор Давид, пе каре ли-л вой скула.
9Нї, служити муть вони Господеві, свойму Богові, та свойму цареві Давидові, що (з його роду) розбуджу їм.
10Де ачея, ну те теме, робул Меу Иаков’, зиче Домнул, ‘ши ну те сперия, Исраеле! Кэч те вой избэви дин цара чя депэртатэ ши ыць вой избэви сэмынца дин цара ын каре есте роабэ; Иаков се ва ынтоарче ярэшь, ва авя одихнэ ши линиште ши ну-л ва май тулбура нимень.
10Тим же то не лякайся, мій рабе, Якове, говорить Господь, і не страхайся, Ізраїлю: вирятую бо тебе з далекої землї і потомків твоїх з краю неволї; і вернеться Яков додому, та й жити ме в супокою і безпечен, і нїхто не буде лякати його.
11Кэч Еу сунт ку тине’, зиче Домнул, ‘ка сэ те избэвеск; вой нимичи пе тоате нямуриле принтре каре те-ам рисипит, дар пе тине ну те вой нимичи; те вой педепси ку дрептате, ну пот сэ те лас непедепсит.’
11Я бо з тобою, говорить Господь, щоб тебе рятувати: Я вигублю всї народи, що проміж ними тебе розкинув, а тебе не вигублю; буду карати тебе, але помірно, некараним же не зоставлю тебе.
12Аша ворбеште Домнул: ‘Ловитура та есте де невиндекат ши рана та есте устурэтоаре.
12Так бо говорить Господь: Рана твоя невилїчима; синцї твої болючі;
13Ничунул ну-ць апэрэ причина, ка сэ-ць леӂе рана; ну-й ничун ляк, ничун мижлок де виндекаре!
13Нїхто не журиться твоєю справою, щоб перевязати рану твою; лїку на вигоєннє нема тобі;
14Тоць чей че те юбяу те уйтэ, ничунуя ну-й пасэ де тине, кэч те-ам ловит кум ловеск пе ун врэжмаш, те-ам педепсит ку путере дин причина мулцимий нелеӂюирилор тале ши а марелуй нумэр ал пэкателор тале.
14Усї, кого ти приятельом собі вважав, забули на тебе, й не питають про тебе; бо я побив тебе ударами неприязними, жорстокою карою за многі провини твої за безлїч гріхів твоїх.
15Де че те плынӂь де рана та, де дуреря пе каре ць-о причинуеште боала та? Пентру мулцимя нелеӂюирилор тале, пентру мареле нумэр ал пэкателор тале, те-ам фэкут сэ суферь ачесте лукрурь!
15Чого ж кричиш, що ти поранений, що біль твій тяжкий? Се ж за многі провини твої, за безлїч гріхів твоїх я вчинив тобі теє.
16Тотушь тоць чей че те мэнынкэ вор фи мынкаць ши тоць врэжмаший тэй, тоць, вор мерӂе ын робие; чей че те жефуеск вор фи жефуиць ши вой да прадэ пе тоць чей че те прэдязэ.
16Та всї, що тебе жеруть, будуть пожерті; всї вороги твої пійдуть у неволю; ті що тебе пустошили, будуть спустошені, і всї, що тебе гарбали, будуть загарбані.
17Дар те вой виндека ши ыць вой лега рэниле’, зиче Домнул. ‘Кэч ей те нумеск: «Чел изгонит, Сионул ачела де каре нимэнуй ну-й пасэ».’
17Я перевяжу рани твої та й вигою й знаки по них, говорить Господь. Тебе звали одкиненим, говорили: Ось Сион, що про його нїхто й не питає!
18Аша ворбеште Домнул: ‘Ятэ, адук ынапой пе принший де рэзбой ай кортурилор луй Иаков ши Мь-е милэ де локашуриле луй; четатя ва фи зидитэ ярэшь пе дялуриле ей ши каса ымпэрэтяскэ ва фи локуитэ ярэшь кум ера.
18Так Господь ось як говорить: Ось, я заверну з полону шатра (родини) Яковові та й змилосерджуся над господами його, й побудуєсь наново місто на узгіррю свойму, та й храм построїться по давному.
19Дин мижлокул лор се вор ынэлца мулцумирь ши стригэте де букурие; Ый вой ынмулци ши ну се вор ымпуцина; ый вой чинсти ши ну вор фи диспрецуиць.
19І понесеться з них подяка й лунати муть веселощі; й буду намножувати їх, а не поменшувати, й доведу їх до честї, й не дам їх зневажати.
20Фиий луй вор фи ка алтэдатэ, адунаря луй ва рэмыне ынаинтя Мя ши вой педепси пе тоць асуприторий луй.
20Сини Яковові будуть у мене такими, як перше, й громада його стояти ме передо мною твердо; усїх же гонителїв його буду карати.
21Кэпетения луй ва фи дин мижлокул луй ши стэпыниторул луй ва еши дин мижлокул луй; ыл вой апропия, ши ва вени ла Мине, кэч чине ар ындрэзни сэ се апропие дин капул луй де Мине?’, зиче Домнул.
21І вийде гетьман його з него самого, й володарь його народиться зпосеред него; й я пригорну його, й він приступить до мене; бо й хто ж би зважився сам приступити до мене? говорить Господь.
22‘Вой вець фи попорул Меу, ши Еу вой фи Думнезеул востру.’”
22І будете ви моїм народом, а я буду вашим Богом.
23Ятэ фуртуна Домнулуй, урӂия избукнеште, се нэпустеште вижелия ши каде песте капул челор рэй!
23Ось, гнїв Господень зривається хуртовиною, буря грізна; вона спадає на голову безбожних!
24Мыния апринсэ а Домнулуй ну се ва потоли пынэ че ва ымплини ши ва ынфэптуи гындуриле инимий Луй. Вець ынцелеӂе ын тотул лукрул ачеста ын курсул времурилор.
24Не відвернеться палкий гнїв Господень, аж докіль не докаже й не спевнить задумів серця свого. Зрозумієте се в днях послїдних.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.