Иеремия 37
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ын локул луй Иекония, фиул луй Иоиаким, а ынчепут сэ домняскэ Зедекия, фиул луй Иосия. Ел а фост пус ымпэрат ын цара луй Иуда де Небукаднецар, ымпэратул Бабилонулуй.
1Намість Ехонїї Йоакименка царював Седекія Йосієнко, що його Навуходонозор, царь Вавилонський, настановив царем над землею Юдейською.
2Дар нич ел, нич служиторий луй, нич попорул дин царэ н-ау аскултат кувинтеле пе каре ле-а ростит Домнул прин пророкул Иеремия.
2Та нї він, нї слуги його, нї осадники країни не слухали слів, що Господь говорив через пророка Еремію.
3Ымпэратул Зедекия а тримис пе Иукал, фиул луй Шелемия, ши пе Цефания, фиул луй Маасея, преотул, ла пророкул Иеремия, сэ-й спунэ: „Мижлочеште пентру ной ла Домнул Думнезеул ностру!”
3І послав царь Седекія Елухала Селемієнка та сьвященника Софонїю Маасеєнка до пророка Еремії, щоб йому сказали: Благай за нас Господа, Бога нашого.
4Пе атунч, Иеремия умбла слобод прин попор: ну-л арункасерэ ынкэ ын темницэ.
4Еремія ходив іще тодї по волї серед люду, бо його ще не посаджено в темницю.
5Оастя луй Фараон ешисе дин Еӂипт, ши халдеений каре ымпресурау Иерусалимул, кынд аузисерэ вестя ачаста, плекасерэ дин Иерусалим.
5Тим часом військо Фараонове вирушило з Египту, а Халдеї, що облягали Ерусалим, довідавшись про те, відступили від Ерусалиму.
6Атунч, Кувынтул Домнулуй а ворбит пророкулуй Иеремия астфел:
6І надійшло слово Господнє до пророка Еремії таке:
7„Аша ворбеште Домнул Думнезеул луй Исраел: ‘Ятэ че сэ спунець ымпэратулуй луй Иуда, каре в-а тримис ла Мине сэ Мэ ынтребаць: «Ятэ кэ оастя луй Фараон, каре порнисе сэ вэ ажуте, се ынтоарче ын цара ей, ын Еӂипт;
7Так говорить Господь, Бог Ізрайлїв: Ось як скажіть цареві Юдейському, що послав вас до мене поспитати: — Військо Фараонове, що двинуло вам на підмогу, вернеться зараз у Египет, у свою землю,
8яр халдеений се вор ынтоарче, вор бате ярэшь четатя ачаста, о вор луа ши о вор арде ку фок.»’
8А Халдеї вернуться знов, щоб сей город облягти; вони й опанують його й пустять на пожар.
9Аша ворбеште Домнул: ‘Ну вэ ыншелаць зикынд: «Халдеений се вор депэрта де ла ной!» Кэч ну се вор депэрта!
9Ще ж так говорить Господь: Не зводїте самі себе, думаючи: Халдеї конче відійдуть од нас, бо вони не відійдуть;
10Ши кяр дакэ аць бате тоатэ оастя халдеенилор, каре се рэзбоеск ку вой, кяр дакэ н-ар май рэмыне дин ей декыт врео кыцьва оамень рэниць, тот с-ар ридика фиекаре дин кортул луй ши ар арде четатя ачаста ку фок.’”
10А коли б і все військо Халдейське, що вас воює, ви побили, та й зостались би у них лиш самі ранені, так і ті повставали б, кожен із свого намету, та й пустили б сей город на пожар.
11Пе кынд се депэртасе оастя халдеенилор де Иерусалим де фрика оастей луй Фараон,
11Між тим, як військо Халдейське через наступ Фараонової військової потуги одступило від Ерусалиму,
12Иеремия а врут сэ ясэ дин Иерусалим, ка сэ се дукэ ын цара луй Бениамин ши сэ скапе дин мижлокул попорулуй.
12Покинув Еремія Ерусалим і подався в землю Беняминову, щоб там схоронитись між людом.
13Кынд а ажунс ынсэ ла поарта луй Бениамин, кэпитанул стрэжерилор, нумит Ирея, фиул луй Шелемия, фиул луй Ханания, ера аколо ши а пус мына пе пророкул Иеремия, зикынд: „Ту врей сэ тречь ла халдеень!”
13Як же дойшов до Беняминової брами, старший сторож, на імя Іреїя Селемієнко, сина Аннїїного, зʼупинив пророка Еремію, кажучи: Ти хочеш перекинутись до Халдеїв?
14Иеремия а рэспунс: „Ну есте адевэрат! Ну вряу сэ трек ла халдеень!” Дар Ирея н-а врут сэ-л крядэ, чи л-а апукат пе Иеремия ши л-а дус ынаинтя кэпетениилор.
14Еремія ж сказав: Се неправда, не хочу я перебігати до Халдеїв. Та сей не вважав на те, і взяв Іреїя Еремію та й повів до князїв.
15Кэпетенииле, мынияте пе Иеремия, л-ау ловит ши л-ау арункат ын темницэ, ын каса логофэтулуй Ионатан, кэч о префэкусерэ ын темницэ.
15І запалали князї гнївом на Еремію, побили його та й посадили в темницю, в будинку в писаря Йонатана, що його обернено на темницю.
16Аша а интрат Иеремия ын темницэ ши ын герлэ, унде а стат мултэ време.
16Еремія зступив у темничну яму й пересидїв там багато днїв.
17Ымпэратул Зедекия а тримис сэ-л адукэ ши л-а ынтребат ын тайнэ ла ел акасэ. Ел а зис: „Ай вреун кувынт дин партя Домнулуй?” Иеремия а рэспунс: „Да.” Ши а адэугат: „Вей фи дат ын мыниле ымпэратулуй Бабилонулуй!”
17Царь же Седекія послав узяти його звідти. І спитав його царь у своїх палатах потай усїх, і промовив: Чи нема якого слова од Господа? Еремія відказав: Є, і додав: Подасть він тебе на поталу цареві Вавилонському.
18Иеремия а май спус ымпэратулуй Зедекия: „Ку че ам пэкэтуит еу ымпотрива та, ымпотрива служиторилор тэй ши ымпотрива попорулуй ачестуя де м-аць арункат ын темницэ?
18І сказав іще Еремія цареві: Чим провинив я тобі й слугам твоїм і сьому людові, що ви мене засадили в тюрму?
19Ши унде сунт пророчий воштри каре вэ пророчяу ши зичяу: ‘Ымпэратул Бабилонулуй ну ва вени ымпотрива воастрэ, нич ымпотрива цэрий ачестея’?
19Та й де тепер ваші пророки, що вам пророкували та договорювали: Царь Вавилонський не прийде на вас і на сю країну?
20Акум аскултэ, те рог, ымпэрате, домнул меу! Фие бине примите ынаинтя та ругэминциле меле! Ну мэ тримите ярэшь ын каса логофэтулуй Ионатан, ка ну кумва сэ мор аколо!”
20Тепер же вислухай мене, мій добродїю й царю: нехай моє благаннє дійде до твого слуху; не вертай мене в будинок писаря Йонатана, щоб менї там не вмерти.
21Ымпэратул Зедекия а порунчит сэ пэзяскэ пе Иеремия ын куртя темницей ши сэ-й дя ын фиекаре зи о пыне дин улица брутарилор, пынэ с-а сфыршит тоатэ пыня дин четате. Астфел, Иеремия а рэмас ын куртя темницей.
21І поведено тодї Еремію, по повелїнню царя Седекії, у вартовий двір у неволю, й давано йому по буханцеві хлїба на день із пекарської улицї, покіль не поїдено ввесь хлїб у городї. І так пробував Еремія в вартовому дворі.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.