Selemaia 36
Tongan Bible, Revised West VersionTranslation
Tongan Bible, Revised West Version
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Pea naʻe hoko ʻo pehē ʻi hono fā ʻoe taʻu ʻo Sihoiakimi ko e foha ʻo Siosaia ko e tuʻi ʻo Siuta, naʻe hoko ʻae folofola ni kia Selemaia meia Sihova, ʻo pehē,
1У четвертому роцї Йоакимовому, царя Юдейського, надійшло від Господа слово до Еремії:
2“Toʻo kiate koe ʻae tohi tākai, pea tohi ai ʻae ngaahi lea kotoa pē kuo u lea ʻaki kiate koe ki ʻIsileli, mo Siuta, mo e kakai kotoa pē, talu mei he ʻaho naʻaku fua lea ai kiate koe, ʻo fai mei he ngaahi ʻaho ʻo Siosaia, ʻio, ʻo aʻu ki he ʻaho ni.
2Возьми книговий звиток та й посписуй в йому всї слова, що я тобі говорив про Ізраїля й про Юду й про всї народи з того часу, як я почав говорити тобі, з часів Йосіїних та й по сей день;
3Pea ʻe fanongo nai ʻe he fale ʻo Siuta ʻae kovi kotoa pē ʻaia ʻoku ou tokanga ke fai kiate kinautolu; koeʻuhi ke nau tafoki ʻae tangata taki taha mei hono hala kovi; koeʻuhi ke u fakamolemole ai ʻenau hia, pea mo ʻenau angahala.”
3Може дом Юдин, почувши про всї нещастя, які я задумав на них наслати, вернеться кожен із ледачої своєї дороги, — нехай би я простив неправедність їх, і гріхи їх.
4Pea naʻe toki ui ʻe Selemaia kia Paluki ko e foha ʻo Nelia: pea tohi ʻe Paluki mei he ngutu ʻo Selemaia ʻi he tohi tākai ʻae ngaahi folofola kotoa pē ʻa Sihova, ʻaia naʻa ne folofolaʻaki kiate ia.
4І прикликав Еремія Варуха Нирієнка, й вписав Варух у книговий звиток, так як йому Еремія проказував всї слова Господнї, які він йому говорив.
5Pea naʻe fekau ʻe Selemaia, kia Paluki, ʻo pehē, “ʻOku ou nofo pōpula au, ʻoku ʻikai te u faʻa ʻalu ki he fale ʻo Sihova:
5І наказав Еремія Варухові так: Мене заперто і не можу пійти в дом Господень;
6Ko ia ke ke ʻalu koe, pea lau ʻi he tohi, ʻaia kuo ke tohi mei hoku ngutu, ʻae ngaahi folofola ʻa Sihova ke fanongo ʻae kakai ʻi he fale ʻo Sihova ʻi he ʻaho ʻaukai: pea ke ke lau foki ia ki Siuta kotoa pē, ʻakinautolu kuo haʻu mei honau ngaahi kolo.
6Так ійди ти, й прочитай із книгового звитка написані з уст моїх слова Господнї голосно перед народом в день посту; та й перед усїма Юдеями, що поприходять із городів своїх, прочитай їх на голос.
7Heiʻilo pe te nau fai ʻenau lotu ʻi he ʻao ʻo Sihova, pea taki taha tafoki mei hono hala kovi: he ʻoku lahi ʻae houhau mo e tuputāmaki kuo fakahā ʻe Sihova ki he kakai ni.”
7Може вони стануть засилати покірні молитви перед лице Господнє і кожне з них вернеться з ледачої дороги своєї; бо великий гнїв і досаду обявив (менї) Господь на сей нарід.
8Pea naʻe fai ʻe Paluki ko e foha ʻo Nelia ʻo hangē ko e meʻa kotoa pē naʻe fekau ʻe Selemaia ko e palōfita kiate ia, ʻo ne lau ʻi he tohi ʻae ngaahi folofola ʻa Sihova ʻi he fale ʻo Sihova.
8І вчинив Варух Нирієнко все, що повелїв йому пророк Еремія, щоб слова Господнї, написані в звитку, прочитати в дому Господньому.
9Pea naʻe hoko ʻo pehē ʻi hono nima taʻu ʻo Sihoiakimi ko e foha ʻo Siosaia ko e tuʻi ʻo Siuta, pea ʻi hono hiva māhina naʻa nau fanongonongo ʻae ʻaukai ʻi he ʻao ʻo Sihova ki he kakai kotoa pē ʻi Selūsalema, pea mo e kakai kotoa pē naʻe haʻu mei he ngaahi kolo ʻo Siuta ki Selūsalema.
9У пятому ж роцї Йоакимовому Йосієнковому, царя Юдейського, в девятому місяцї, оповіщено піст перед лицем Господнїм всьому людові в Ерусалимі й усьому народові, що поприходив із городів у Ерусалим.
10Pea naʻe toki lau ʻe Paluki ʻi he tohi ʻae ngaahi lea ʻa Selemaia ʻi he fale ʻo Sihova, ʻi he potu fale ʻo Kemalia ko e foha ʻo Safani ko e tangata tohi, ʻi he potu lahi, ʻi he hūʻanga ʻoe matapā foʻou ʻoe fale ʻo Sihova, pea naʻe fanongo ʻae kakai kotoa pē.
10І перечитав Варух перед усїм народом слова Ереміїні в дому Господньому, в сьвітлицї писаря Гемарії Сафаненка, на верхньому подвіррі, коло ввіходу в нові ворота в дому Господньому.
11¶ Pea ʻi he fanongo ʻa Mikaia ko e foha ʻo Kemalia, ko e foha ʻo Safani, ki he ngaahi folofola kotoa pē ʻa Sihova mei he tohi,
11А Михей Гемарієнко Сафаненко, вислухавши всї слова Господнї, написані в книзї,
12Naʻe toki ʻalu hifo ia ki he fale ʻoe tuʻi, ki he potu fale ʻoe kau tangata tohi: pea vakai, ko e houʻeiki kotoa pē naʻe nofo ai, ko ʻIlisama ko e tangata tohi, mo Telaia, ko e foha ʻo Simaia, pea mo Elinatani ko e foha ʻo ʻAkipoa, mo Kemalia ko e foha ʻo Safani, mo Setikia ko e foha ʻo Hanania, pea mo e houʻeiki kotoa pē.
12Пійшов у царську палату, в будинок писарів, а там седїли всї князї: царський писарь Елисам, і Делаїя Семаїєнко, й Елнатан Ахборенко, й Гемарія Сафаненко, й Седекія Ананїєнко, й усї князї;
13Pea naʻe fakahā kiate kinautolu ʻe Mikaia ʻae ngaahi lea naʻa ne fanongo ki ai, ʻi he lau ʻe Paluki mei he tohi ʻi he telinga ʻoe kakai.
13І переповів їм Михей усї слова, що чув, як Варух читав звиток голосно перед народом.
14Ko ia naʻe fekau ʻe he houʻeiki kotoa pē ʻa Sehuti, ko e foha ʻo Netania, ko e foha ʻo Selemaia, ko e foha ʻo Kusi, kia Paluki, ʻo pehē, “Toʻo ʻi ho nima ʻae tohi tākai ʻaia naʻa ke lau ʻi he telinga ʻoe kakai, pea ke ʻalu ange.” Pea naʻe toʻo ʻe Paluki ko e foha ʻo Nelia ʻae tohi tākai ʻi hono nima, pea haʻu kiate kinautolu.
14Тодї послали всї князї до Варуха — Егудїя Натанїєнка, сина Селеміїного, сина Хусіїного, сказати йому: Возьми звиток, що читав єси людові, та й приходь. І взяв Варух Нирієнко звиток в свою руку, й прийшов до них.
15Pea naʻa nau pehē kiate ia, “Nofo ki lalo, pea lau ia ʻi homau telinga.” Pea naʻe lau ia ʻe Paluki ka nau fanongo.
15Вони сказали йому: Сїдай і прочитай нам на голос; і Варух прочитав їм голосно.
16Pea naʻe hoko ʻo pehē, ʻi heʻenau fanongo ki he ngaahi lea kotoa pē, naʻa nau fesiofaki ʻi he ilifia, pea nau pehē kia Paluki, “Ko e moʻoni te mau fakahā ki he tuʻi ʻae ngaahi lea ni kotoa pē.”
16Вислухавши ж вони всї слова, поглядали з переляком один на одного та й кажуть Варухові: Нам би конче переказати цареві всї оцї слова.
17Pea naʻa nau fehuʻi kia Paluki, ʻo pehē, “Fakahā mai eni, naʻa ke tohi fēfē ʻae ngaahi lea ni kotoa pē mei hono ngutu?”
17І поспитали в Варуха: Розкажи ж нам, як ти списав всї слова цї з його уст?
18Pea pehēange ʻe Paluki kiate kinautolu, “Naʻa ne lea ʻaki mei hono ngutu ʻae ngaahi lea ni kotoa pē kiate au, pea u tohi ʻaki ia ʻae vaitohi ʻi he tohi.”
18І відказав їм Варух: Він промовляв менї устами всї ʼцї слова, я ж писав їх у книзї чернилом.
19Pea naʻe pehē ʻe he houʻeiki kia Paluki, “ʻAlu, ʻo fufū koe, ʻa koe mo Selemaia; pea ʻoua naʻa ʻilo ʻe ha tangata pe ʻoku mo ʻi fē.”
19І сказали князї Варухові: Ійди й сховайся, ти й Еремія, так щоб нїхто не знав, де ви.
20¶ Pea naʻa nau ʻalu ki he tuʻi ki he fale fakaʻeiʻeiki, ka nau tuku ʻae tohi tākai ʻi he potu ʻi ʻolunga ʻo ʻIlisama ko e tangata tohi, pea naʻe fakahā ʻae ngaahi lea kotoa pē ʻi he telinga ʻoe tuʻi.
20Потім подались до царя у двір, зоставивши звиток у сьвітлицї царського писаря Елисама, та й розповіли цареві всю справу.
21Pea naʻe fekau ʻe he tuʻi kia Sehuti ke ʻomi ʻae tohi tākai: pea ne ʻomi ia mei he potu fale ʻo ʻIlisama ko e tangata tohi. Pea lau ia ʻe Sehuti ʻi he telinga ʻoe tuʻi, pea ʻi he telinga ʻoe houʻeiki kotoa pē naʻe tutuʻu fakataha mo e tuʻi.
21І послав царь Егудїя по книгу, і взяв її сей із будинку царського писаря Елисама; й читав її Егудїй наголос перед царем і всїма князями, що стояли навкруги царя.
22Pea naʻe ʻafio ʻae tuʻi ʻi he fale mumū ʻi hono hiva ʻoe māhina: pea naʻe ʻi hono ʻao ʻae afi kakaha ʻi he matanavu.
22Царь же перебував під той час, — се було в девятому місяцї — в зимовому дворі, а перед ним горів жар у кітлику.
23Pea naʻe hoko ʻo pehē, hili hono lau ʻe Sehuti ʻae vahe ʻe tolu pe fā, naʻa ne hifi ʻaki ia ʻae hele, pea laku ia ki he afi naʻe ʻi he matanavu, pea fakaʻauha ʻae tohi tākai kotoa pē ʻi he afi naʻe ʻi he matanavu.
23Що разу, як Егудїй перечитав два чи три листки, одрізував він їх писарським ножиком і кидав на огонь у кітлику, аж покіль увесь звиток ізгорів на огнї.
24Ka naʻe ʻikai te nau manavahē, pe mahaehae honau kofu, ʻae tuʻi, pe ko ʻene kau tamaioʻeiki naʻe fanongo ki he ngaahi lea ni kotoa pē.
24Та не збоялись і не роздерли на собі одежі нї царь, нї всї його слуги, що вислухали всї ʼцї слова.
25Ka naʻe kole ʻa Elinatani mo Telaia mo Kemalia ki he tuʻi ke ʻoua naʻa tutu ʻae tohi tākai: ka naʻe ʻikai te ne fie fanongo kiate kinautolu.
25І хоч Елнатан і Делаїя й Гемарія царя благали не палити звитка, то він їх не послухав.
26Ka naʻe fekau ʻe he tuʻi kia Silamili ko e foha ʻo Hameleki, pea mo Selaia ko e foha ʻo ʻAsilieli, pea mo Selemaia ko e foha ʻo ʻApitili, ke puke ʻa Paluki ko e tangata tohi mo Selemaia ko e palōfita: ka naʻe fufū ʻakinaua ʻe Sihova.
26Ба ще й повелїв царь Ерамеїлові Амелехенкові, і Сераїї Азриїленкові та Селемії Авдиїленкові спіймати Варуха, писаря, і Еремію, пророка; та Господь охоронив їх.
27¶ Pea naʻe toki hoko ʻae folofola ʻa Sihova kia Selemaia, hili hono tutu ʻae tohi tākai ʻe he tuʻi, pea mo e ngaahi lea ʻaia naʻe tohi ʻe Paluki mei he ngutu ʻo Selemaia ʻo pehē;
27І надійшло слово Господнє до Еремії, після того, як царь спалив звиток із тими словами, що посписував їх Варух із уст Ереміїних, і сказано йому:
28“Ke ke toe toʻo ʻae tohi tākai ʻe taha, pea tohi ki ai ʻae ngaahi lea kotoa pē, ʻaia naʻe tuʻu ʻi he ʻuluaki tohi tākai, ʻaia naʻe tutu ʻe Sihoiakimi ko e tuʻi ʻo Siuta.
28Возьми собі другого звитка та й спиши на йому всї слова, що були на першому звиткові, що його спалив Йоаким, царь Юдейський;
29Pea te ke lea ʻo pehē kia Sihoiakimi ko e tuʻi ʻo Siuta, ‘ʻOku pehē ʻe Sihova; “Naʻa ke tutu ʻae tohi tākai ni, ʻo pehē, “Ko e hā naʻa ke tohi ai? ʻo pehē, ‘Ko e moʻoni ʻe haʻu ʻae tuʻi ʻo Papilone ʻo fakaʻauha ʻae fonua ni pea fakatangaʻi ʻae tangata pea mo e manu?’””
29І скажи про Йоакима, царя Юдейського, так: Ось що говорить Господь: Спалив єси того звитка, кажучи: На що ти написав в йому, що царь Вавилонський певно прийде й землю сю звоює, а люде й скотину в їй повигублює? —
30Ko ia ʻoku pehē ʻe Sihova kia Sihoiakimi ko e tuʻi ʻo Siuta; “ʻE ʻikai te ne maʻu ha taha ke nofo ʻi he nofoʻanga fakaʻeiʻeiki ʻo Tevita: pea ʻe lī atu hono ʻangaʻanga ki he pupuha ʻi he ʻaho, pea ki he momoko ʻi he pō.
30Тим же то говорить Господь про Йоакима, царя Юдейського, так: Не мати ме він потомка, що седїв би на Давидовому престолї, і лежати ме труп його, кинутий на дневну спеку й на ночну холоднечу;
31Pea te u tautea ia mo hono hako mo ʻene kau tamaioʻeiki koeʻuhi ko ʻenau angahala; pea te u ʻomi kiate kinautolu, pea mo e kakai ʻo Selūsalema, pea mo e kau tangata ʻo Siuta, ʻae kovi kotoa pē ʻaia kuo u fakahā kiate kinautolu: ka naʻe ʻikai te nau fanongo.”
31І скараю його й рід його й слуги його за їх неправедність, і пошлю на їх і на осадників Ерусалимських і на всїх мужів Юдейських усе лихо, що вирік на них, а вони того не слухали.
32¶ Pea naʻe toki toʻo ʻe Selemaia ʻae tohi tākai ʻe taha, pea foaki ia kia Paluki ko e tangata tohi, ko e foha ʻo Nelia; ʻaia naʻe tohi mei he ngutu ʻo Selemaia, ʻae ngaahi lea kotoa pē ʻoe tohi ʻaia naʻe tutu ʻi he afi ʻe Sihoiakimi ko e tuʻi ʻo Siuta: pea naʻe fakalahi ʻaki ʻae ngaahi lea pehē kiate kinautolu.
32І взяв Еремія другого звитка та й передав його писареві Варухові Нирієнкові, а сей списав на йому всї слова тої книги, що її спалив Йоаким, царь Юдейський, так як проказував йому Еремія, — надто ж іще добавлено до того многі такі ж слова.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.