Selemaia 14
Tongan Bible, Revised West VersionTranslation
Tongan Bible, Revised West Version
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ko e folofola ʻa Sihova, naʻe hoko kia Selemaia ʻaia ʻoku kau ki he honge,
1Слово Господнє, що надійшло до Еремії під час великої засухи:
2“ʻOku mamahi ʻa Siuta, pea ʻoku vaivai hono ngaahi matapā; ʻoku nau ʻai ʻae tauangaʻa koeʻuhi ko e fonua; pea kuo ʻalu hake ʻae tangi ʻo Selūsalema.
2Плаче Юда, ворота його розпались, почорнїли на землї, а розпучливі клики роздаються в Ерусалимі.
3Naʻe fekau ʻe he houʻeiki ʻenau fānau iiki ki he vai: kuo nau hoko ki he ngaahi luo, ka ʻoku ʻikai ʻilo ai ha vai; kuo nau liliu mo ʻenau ngeʻesi ipu; naʻa nau mā ʻaupito mo puputuʻu, pea fakapulou honau ʻulu.
3Можні посилають слугів своїх по воду; вони приходять до криниць, та й не знаходять води; вертаються з порожньою посудиною, туманїють, застиджені й покривають собі голову (в розпуцї).
4Koeʻuhi naʻe māfaʻafaʻa ʻae kelekele, he naʻe ʻikai ha ʻuha ki he fonua, pea mā ʻae kau tangata keli, ʻonau fakapulou honau ʻulu.
4Потріскалась од спеки земля, бо не було дощу; хлїбороби сумують і покривають собі голови.
5ʻIo, naʻe fāʻeleʻi ʻae manu, pea liʻaki hono ʻuhiki ʻi he ngoue, koeʻuhi naʻe ʻikai ha mohuku.
5Ба й сугачка (ланя) роджає в полі, та й кидає своє маленьке, бо нема травицї.
6Pea naʻe tuʻu ʻae fanga ʻasi hehengi ʻi he ngaahi potu māʻolunga, ʻo folo hifo ʻae matangi ʻo hangē ko e fanga talākoni; naʻe vaivai honau mata, koeʻuhi naʻe ʻikai ha mohuku.
6Дикі осли стоять по горах, вдихаючи, мов шакалі, вітерець; потухли очі в їх, бо нема трави.
7ʻE Sihova, ‘Neongo kuo talatalaakiʻi ʻakimautolu ʻemau angahala, ke ke ngāue koe koeʻuhi ko ho huafa: he kuo lahi ʻemau fakaholomui; kuo mau fai kovi kiate koe.
7Хоч наші лиходїйства сьвідкують проти нас, та ти, Господи, вчини з нами ласку задля імені твого, зрада бо наша велика, ми согрішили перед тобою.
8ʻA koe ko e falalaʻanga ʻo ʻIsileli, ko hono Fakamoʻui ʻi he ʻaho ʻoe mamahi, ko e hā te ke tatau ai mo e muli ʻi he fonua, pea hangē ko e tangata fononga ʻoku afe atu ke nofo ʻi he pō pe taha?
8Ой надїє Ізрайлева, ти, спасе його в нуждї! Чом ти — нїби чужинець у сїй землї, наче переходень, що зайшов, аби переночувати?
9Ko e hā ʻoku ke hangē ai ko e tangata ʻoku mohe maʻu, ʻo hangē ko e tangata mālohi ʻoku ʻikai faʻa fakamoʻui? Ka ko koe, ʻE Sihova, ʻoku ke ʻiate kimautolu, pea ʻoku ui ʻakimautolu ʻi ho huafa; ʻoua naʻa ke liʻaki ʻakimautolu.’”
9Чого се ти — мов перелякана людина, мов той воївник, що не здолїє помогти? Та ж ти проміж нами, Господи, й ми звемось імям твоїм; не покидай же нас?
10¶ ʻOku pehē ʻe Sihova ki he kakai ni, “ʻOku pehē ʻenau fie ʻalu fano pe, naʻe ʻikai te nau taʻofi honau vaʻe, ko ia ʻoku ʻikai maʻu ʻakinautolu ʻe Sihova; te ne manatu eni ki heʻenau hia, pea ʻaʻahi ki heʻenau ngaahi angahala.”
10Господь же так говорить сьому людові: За те, що вони люблять блукати, не впиняють ніг своїх, за те Господь не любить їх; за те він пригадує їм тепер провини їх і карає гріхи їх.
11Pea naʻe pehē ʻe Sihova kiate au, “ʻOua naʻa hūfia ʻae kakai ni ke nau lelei.
11І сказав до мене Господь: Шкода молитись тобі за сей люд, щоб йому добре було.
12ʻE ʻikai te u fanongo ki heʻenau tangi ʻi heʻenau ʻaukai; pea ʻoka nau ka fai ʻae feilaulau tutu, pe ha feilaulau uite, ʻe ʻikai te u maʻu ʻakinautolu; ka te u fakaʻauha ʻaki ʻakinautolu ʻae heletā, pea mo e honge, pea mo e mahaki fakaʻauha.”
12Як будуть вони постити, я не вважати му на їх мольби, та й як приносити муть усепалення й хлїбові жертви, я не прийму їх. Нї, мечем і голодом, і мором вигублю їх.
13¶ Pea naʻaku toki pehē ʻeau. “ʻOiauē! ʻE ʻEiki Sihova! Vakai, ʻoku pehē ʻe he kau palōfita kiate kinautolu, ʻE ʻikai te mou mamata ki he heletā, pe ki he honge; ka te u foaki kiate kimoutolu ʻae fiemālie moʻoni ʻi he potu ni.”
13І промовив я: Ой Господи Боже! пророки ж говорять їм: Не побачите меча, та й голоду не буде в вас, а повсячасний мир дам вам на сьому місцї.
14Pea naʻe pehē ʻe Sihova kiate au, “ʻOku kikite loi ʻi hoku huafa ʻae kau palōfita: naʻe ʻikai te u fekau ʻakinautolu, pe tala kiate kinautolu, pea naʻe ʻikai te u lea kiate kinautolu: kuo nau lea ʻaki ʻae misi loi mo e kikite kākā, mo e meʻa vaʻinga, pea mo e kākā ʻo honau loto.
14Господь же відказав менї: ті пророки лож пророкують в імя моє. Не посилав я їх і не повелївав їм, і не говорив до них; вони пророкують вам ложні видива, віщування та пусті мрії серця свого.
15Ko ia ʻoku pehē ai ʻe Sihova ki he kau palōfita ʻoku kikite ʻi hoku huafa, pea naʻe ʻikai te u fekau ʻakinautolu, ka ʻoku nau pehē, ʻE ʻikai hoko ʻae heletā mo e honge ki he fonua ni; ʻe fakaʻauha ʻae kau palōfita, ko ia ʻi he heletā pea mo e honge.
15Тим то так говорить Господь про сї пророки; вони пророкують імям моїм, а я не посилав їх; вони провадять: Нї меч, нї голод не вдарить сієї землї; за те од меча й голоду погинуть сї пророки;
16Pea ʻe lī ki he ngaahi hala ʻo Selūsalema ʻae kakai ʻoku nau kikite ki ai, koeʻuhi ko e honge pea mo e heletā; pea ʻe ʻikai ha taha ke tanu ʻakinautolu, ko kinautolu mo honau ngaahi uaifi, mo honau ngaahi foha, pea mo honau ngaahi ʻofefine: he te u lilingi kiate kinautolu ʻenau angahala.”
16Та й люде, що їм пророкують вони, поляжуть по улицях Ерусалимських од голоднечі й меча, й нїкому буде ховати їх, — самі вони, жени їх, сини їх і дочки їх, і вилию на них ледарство їх.
17¶ Ko ia ke ke fakahā ʻae lea ni kiate kinautolu: “Ke tafe hifo ʻi he ʻaho mo e pō ʻae loʻimata mei hoku mata, pea ʻoua naʻa tuku ia: koeʻuhi kuo maumauʻi ʻae ʻofefine tāupoʻou ʻo hoku kakai ʻaki ʻae maumauʻi lahi, pea mo e tā mamahi ʻaupito.
17Ти ж промов до них се слово: Нехай же проливають очі мої сльози день і ніч без упину, тяжким бо ударом побита буде дївиця, дочка люду мого, болючим ударом.
18Kapau te u ʻalu atu ki he ngoue, ʻoku ou mamata kiate kinautolu naʻe tāmateʻi ʻaki ʻae heletā! Pea kapau te u hū ki he kolo, ʻoku ou mamata kiate kinautolu ʻoku mate ʻi he honge! Ka ʻoku ʻalu fano pe ʻi he fonua ʻae palōfita mo e taulaʻeiki, ke fai fakatau, ʻo ʻikai te nau tokanga.”
18Вийду в поле, аж се побиті мечем; увійду в місто, аж тут — умлїваючі від голоду; й пророки й сьвященники тиняються по країнї, що не знають її.
19Kuo ke liʻaki ʻaupito ʻa Siuta? Kuo fakaliliʻa ho laumālie ki Saione? Ko e hā kuo ke taaʻi ai ʻakimautolu, pea ʻoku ʻikai ha fakamoʻui? Naʻa mau ʻamanaki ki he fiemālie, ka ʻoku ʻikai ha lelei; ki he ʻaho fakamoʻui, kae vakai ko e mamahi pe.
19Хиба ж ти відопхнув зовсїм Юду? Хиба ж гидує душа твоя Сионом? Чом же побив єси нас так, що нема нам лїку? Ждемо миру, та нема добра; ждемо одужання, — аж се трівога.
20ʻE Sihova, ʻoku mau vete ʻemau angahala, pea mo e hia ʻa ʻemau ngaahi tamai: he kuo mau fai angahala kiate koe.
20Признаємось, Господи, в нашій безбожностї, і в провині батьків наших, що ми согрішили перед тобою.
21ʻOua naʻa ke fakaliliʻa kiate kimautolu, koeʻuhi ko ho huafa, ʻoua naʻa fakaongoongo koviʻi ʻae ʻafioʻanga ʻo ho nāunau: ke ke manatuʻi, pea ʻoua naʻa fakataʻeʻaonga hoʻo fuakava mo kimautolu.
21Не відпихай же нас задля імені твого; не зневажай престола величі твоєї; спогадай, не розривай завіту твого з нами!
22ʻOku ai ha taha ʻi he ngaahi vaʻinga ʻoe hiteni te ne faʻa fakatō ha ʻuha? Pe faʻa foaki hifo ʻe he ngaahi langi ʻae ʻuha? ʻIkai ko koe ia, ʻE Sihova ko homau ʻOtua? Ko ia te mau ʻamanaki lelei kiate koe: he kuo ke ngaohi ʻae ngaahi meʻa ni kotoa pē.
22Чи то ж є між марними богами поганськими такі, щоб дощ спускали? чи то ж небо само собою дає дощ? Хиба ж се не ти, Господи, Боже наш? На тебе ми вповаємо, бо ти все те твориш.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.