Selemaia 15
Tongan Bible, Revised West VersionTranslation
Tongan Bible, Revised West Version
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Pea naʻe toki pehē ʻe Sihova kiate au, “Kapau ʻe tuʻu ʻi hoku ʻao ʻa Mōsese mo Samuela, ʻe ʻikai te u tokanga ki he kakai ni: kapusi ʻakinautolu ʻi hoku ʻao, pea tuku ke nau ʻalu atu.
1І сказав менї Господь: хоч би Мойсей і Самуїл приступили перед мене, серце моє не повернесь до сього люду. Прожени їх з очей моїх, нехай ідуть геть.
2Pea ʻe hoko ʻo pehē, ʻo kapau te nau lea kiate koe, Te mau ʻalu ki fē? pea te ke tala kiate kinautolu, ʻOku pehē ʻe Sihova; Ko kinautolu, kuo tuʻutuʻuni ki he mate, te nau mate; pea ko kinautolu ʻoku tuʻutuʻuni ki he heletā, te nau ʻi he heletā; pea ko kinautolu ʻoku tuʻutuʻuni ki he honge, te nau ʻi he honge; pea ko kinautolu kuo tuʻutuʻuni ki he fakapōpula, te nau ʻalu ki he fakapōpula.
2А як тобі скажуть: Куди нам ійти? то відкажи їм: Так говорить Господь: Кому суджена смерть — на смерть; кому меч — під меч; кому голод — умірай з голоду, кому ж неволя — в неволю.
3ʻOku pehē ʻe Sihova, Te u tuʻutuʻuni kiate kinautolu ʻae faʻahinga meʻa ʻe fā: ko e heletā ke tāmateʻi, ko e fanga kulī ke haehae, ko e manu ʻoe ʻatā, pea mo e ngaahi manu ʻoe fonua, ke folo hifo pea fakaʻauha.
3І пошлю на них чотирі роди кар, говорить Господь: меч щоб убивав; пси, щоб розторгували, й птаство піднебесне та зьвіррє земне, щоб жерло й вигублювало;
4Pea te u tukuange ʻakinautolu ke ʻave ki he ngaahi puleʻanga kotoa pē ʻo māmani, koeʻuhi ko Manase ko e foha ʻo Hesekaia ko e tuʻi ʻo Siuta, pea koeʻuhi ko e meʻa naʻa ne fai ʻi Selūsalema.”
4І віддам їх на побій всїм царствам землї — за Манассію Езекієнка, царя Юдейського, за те, що він витворяв у Ерусалимі
5“He ko hai ʻe ʻofa kiate koe, ʻE Selūsalema? Pe ko hai ʻe mamahi mo koe? Pe ko hai ʻe afe atu ke fehuʻi pe ʻoku ke fēfē?
5Бо хто змилосердується до тебе, Ерусалиме? і хто жалкувати ме про тебе? або хто зайде до тебе, щоб спитати, чи добро тобі?
6ʻOku pehē ʻe Sihova, kuo ke fakaholomui meiate au; ko ia te u mafao atu hoku nima kiate koe, mo fakaʻauha koe; kuo u fiu ʻi he kātaki.
6Ти відопхнув мене, — говорить Господь, одступив назад од мене; тим я простягну проти тебе руку мою й погублю тебе: я перестав милувати.
7Pea te u tapili ʻaki ʻakinautolu ʻae tapili ʻi he ngaahi matapā ʻoe fonua; te u toʻo ʻenau fānau, te u fakaʻauha ʻa hoku kakai, ko e meʻa ʻi heʻenau taʻetafoki mei honau ngaahi hala.
7Я розвію їх лопатою-віячкою за ворота землї; зроблю бездїтними, вигублю нарід мій: вони бо не вертаються з доріг своїх.
8Kuo fakatokolahi ʻi hoku ʻao honau kau fefine ʻoku mate honau husepāniti ʻo lahi hake ʻi he ʻoneʻone ʻoe ngaahi tahi: kuo u ʻomi ki heʻenau faʻē ha tokotaha ʻoku fakaʻauha ʻi he hoʻatā: kuo u pule kiate ia ke fai ia fakafokifā pe, ko e ngaahi fakailifia ki he kolo.
8Удовиць їх буде в мене більш, нїж піску в морі; приведу на них, на матїр молодїжі, пустошників опівднї; нападе на них несподївано страх і переляк.
9Pea kuo vaivai ia ʻaia kuo fāʻeleʻi ʻae toko fitu: kuo ne tuku hake hono laumālie; kuo tō hifo hono laʻā ʻi he kei ʻaho: kuo mā ia mo puputuʻu: pea ko kinautolu ʻoku toe te u tukuange ki he heletā ʻi he ʻao ʻo honau ngaahi fili, ʻoku pehē ʻe Sihova.”
9Лежить знеможена тая, що сїмох породила, видихує душу свою; сонце її зайшло, як іще був день: осоромлено її й окрито стидом. Я ж і останок із них оддам під меч в очах ворогів, говорить Господь.
10¶ ʻA ʻeku faʻē, ʻoku ou malaʻia, koeʻuhi kuo ke fāʻeleʻi au ko e tangata faʻa fekeʻikeʻi pea ko e tangata fakakikihi mo māmani kotoa pē! Pea ʻoku teʻeki ai te u nō ha meʻa ki he totongi, pea naʻe ʻikai nō kiate au ʻe ha tangata ki he totongi; ka ʻoku nau taki taha kapeʻi au.
10Ой горе менї, нене моя, що ти мене вродила, чоловіка, на котрого сварять, й ворогують у цїлій землї! Нїкому я не позичав на лихву й нїхто не визичав менї на лихву, а всї проклинають мене!
11Pea naʻe pehē ʻe Sihova, Ko e moʻoni ʻe lelei hoʻo hako; te u pule ki he fili ke ne fai lelei kiate koe ʻi he ʻaho ʻoe kovi mo e mamahi.
11Сказав же Господь: Конець твій буде добрий, я заставлю й ворога обійтись з тобою добре в лихій годинї і в час смутку.
12ʻE fesiʻi ʻe he ukamea ʻae ukamea mei he tokelau, pea mo e sitili?
12Хиба твоє залїзо покрушить півночнє залїзо й мідь.
13“Pea te u foaki hoʻo meʻa mo hoʻo koloa ke vetea taʻehatotongi, ko e meʻa ʻi hoʻo ngaahi angahala, ʻi he ngataʻanga kotoa pē ʻoe fonua.
13Достаток твій і скарби твої подам на луп, без плати, за всї гріхи твої у всїх твоїх гряницях,
14Pea te u pule ke ke ʻalu mo ho ngaahi fili ki he fonua ʻaia ʻoku ʻikai te ke ʻiloa; he kuo tutu ʻae afi ʻi hoku houhau, ʻaia ʻe vela ai ʻakimoutolu.”
14І відправлю з ворогами твоїми в землю, що ти її не знаєш; бо огнем загорівся гнїв мій, — буде палати на вас.
15¶ “ʻE Sihova ʻoku ke ʻafioʻi: manatuʻi au, pea ʻaʻahi kiate au, pea totongi kiate kinautolu kuo fakatangaʻi au; ʻoua naʻa ke ʻave au koeʻuhi ko hoʻo kātaki ʻofa: ke ke ʻafio kuo u kātaki ʻae manuki koeʻuhi ko koe.
15Господи! ти все знаєш; спогадай мене, заступися за мене й відомсти за мене гонителям моїм; не погуби мене через довготерпеливість твою до них; ти ж знаєш, що се за тебе я наругу приймаю.
16Pea naʻe ʻiloa hoʻo ngaahi lea, pea ko ʻeku meʻakai ia; pea ko hoʻo folofola ko e fiemālie pea mo e fakafiefia ki hoku loto: he kuo ui au ʻi ho huafa, ʻE Sihova ko e ʻOtua ʻoe ngaahi kautau.
16Знайшов я слова твої і неначе зʼїв їх; і було слово твоє менї в радість і в веселощі серцю мойму; бо названо мене імям твоїм, Господи Саваот.
17Naʻe ʻikai te u nofo ʻi he fakataha ʻae kau manuki, pea naʻe ʻikai te u fiefia ka naʻaku nofo tokotaha pe koeʻuhi ko ho nima: he kuo ke fakapito ʻaki au ʻae tuputāmaki.”
17Не седїв я в громадї веселій, і не веселився; під важкою рукою твоєю седїв я самітен, бо сповнив єси мене досадою.
18“Ko e hā ʻoku pehē ai pe ʻeku mamahi, mo hoku lavea taʻefaʻafakamoʻui, ʻaia ʻoku ʻikai fie moʻui? Te ke ʻiate au ʻo hangē ko e meʻa loi, pea ʻo hangē ko e vai kuo fakaʻaʻau ke maha?
18Чого така довга болесть моя, моя рана така тяжка, що не дається загоїти? Чи то ж будеш менї оманним джерелом, непевною водою?
19¶ Ko ia ʻoku pehē ʻe Sihova, kapau te ke tafoki, te u toe ʻomi koe, pea te ke tuʻu ʻi hoku ʻao: pea kapau te ke vaheʻi ʻae lelei mei he kovi, te ke hoko ʻo hangē ko hoku fofonga; tuku ke tafoki ʻakinautolu kiate koe kaeʻoua naʻa ke tafoki koe kiate kinautolu.
19На се так сказав Господь: Як ти навернешся, то я підніму тебе й будеш стояти перед лицем моїм; а як відлучиш дороге від пустого то будеш у мене устами моїми. Вони самі будуть обертатись до тебе, а не ти будеш обертатись до них.
20Pea ʻoku pehē ʻe Sihova, te u ngaohi koe ki he kakai ni ke ke hangē ko e ʻa palasa: pea te nau tauʻi koe, ka ʻe ʻikai te nau lavaʻi koe: he ʻoku ou ʻiate koe ke fakamoʻui koe, pea ke fakahaofi koe.
20І зроблю тебе проти сих людей непоборимим мідяним муром; вони будуть напирати на тебе, та тебе не подужають; я бо з тобою, щоб тобі помагати й тебе рятувати, говорить Господь.
21Pea te u fakahaofi koe mei he nima ʻoe angahala, pea te u huhuʻi koe mei he nima ʻoe mālohi.”
21І врятую тебе з руки лихих і вибавлю тебе з рук тїснителїв.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.