Езекиел 28
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Кувынтул Домнулуй мь-а ворбит астфел:
1І надійшло до мене слово Господнє, таке:
2„Фиул омулуй, спуне воеводулуй Тирулуй: ‘Аша ворбеште Домнул Думнезеу: «Пентру кэ ци с-а ынгымфат инима ши ай зис: ‹Еу сунт Думнезеу ши шед пе скаунул де домние ал луй Думнезеу, ын мижлокул мэрилор›, мэкар кэ ну ешть декыт ом ши ну ешть Думнезеу, мэкар кэ ыць дай ифосе ка ши кынд ай фи Думнезеу.
2Сину чоловічий! Промов до володаря Тирського: Так говорить Господь Бог: за те, що високо вгору несеться твоє серце, й ти мовляєш: Я, наче Бог, я засїв собі, неначе на Божому престолї, в самому серцї моря! та, хоч ти тілько людина, а не Бог, кладеш розум твій поровень із розумом Божим, —
3Ятэ кэ ешть май ынцелепт декыт Даниел, ничо тайнэ ну есте аскунсэ де тине;
3Так, ти маєш себе за мудрійшого над самого Даниїла, й нїяка тайна не закрита перед тобою;
4прин ынцелепчуня ши причеперя та ць-ай фэкут авере ши ць-ай грэмэдит аур ши арӂинт ын вистиерииле тале;
4Се ти нїби твоєю мудростю й розумом надбав собі достатки й зібрав у скарбівнях твоїх золото й срібло;
5прин маря та ынцелепчуне ши прин негоцул тэу ць-ай мэрит богэцииле ши, прин богэцииле тале, инима ци с-а ынгымфат фоарте мулт.»
5Ти нїби великою мудростю твоєю та купецтвом твоїм намножив багацтво твоє, й серце твоє згордїло задля достатків твоїх, —
6Де ачея, аша ворбеште Домнул Думнезеу: «Пентру кэ ыць дай ифосе ка ши кынд ай фи Думнезеу,
6За те ось як говорить Господь Бог: Позаяк ти твій розум кладеш ув одну міру з розумом Божим,
7ятэ кэ вой адуче ымпотрива та ниште стрэинь, пе челе май асупритоаре динтре попоаре, каре вор скоате сабия ымпотрива ынцелепчуний тале стрэлучитоаре ши-ць вор пынгэри фрумусеця.
7Напущу я на тебе чужоземцїв, що найлютїйших з проміж народів, а вони добудуть мечі свої проти всего гарного, що твоя мудрість надбала, та й потемнять сяєво твоє;
8Те вор арунка ын гроапэ ши вей мури ка чей че кад стрэпуншь де ловитурь ын мижлокул мэрилор.
8Вони струтять тебе в яму, й згинеш ти в морі смертю повбиваних.
9Вей май зиче ту атунч ын фаца учигашулуй тэу: ‹Сунт Думнезеу›, мэкар кэ ешть ом, ши ну Думнезеу, суб мына челуй че те ва учиде?
9Чи й тодї скажеш убийникові твойму: Я Бог, коли ти в руцї вбийника твого будеш тільки людиною, а не Богом?
10Вей мури де моартя челор нетэяць ымпрежур, де мына стрэинилор! Кэч Еу ам ворбит», зиче Домнул Думнезеу.’”
10Нї, ти вмреш смертю од руки необрізаних чужоземцїв; я бо сказав се, говорить Господь Бог.
11Кувынтул Домнулуй мь-а ворбит астфел:
11І надійшло до мене слово Господнє:
12„Фиул омулуй, фэ ун кынтек де жале асупра ымпэратулуй Тирулуй ши спуне-й: ‘Аша ворбеште Домнул Думнезеу: «Ажунсесешь ла чя май ыналтэ десэвыршире, ерай плин де ынцелепчуне ши десэвыршит ын фрумусеце.
12Сину чоловічий! заплач-заголоси над Тирським царем і промов до його: Так говорить Господь Бог:
13Стэтяй ын Еден, грэдина луй Думнезеу, ши ерай акоперит ку тот фелул де петре скумпе: ку сардоникс, ку топаз, ку диамант, ку крисолит, ку оникс, ку яспис, ку сафир, ку рубин, ку смаралд ши ку аур; тимпанеле ши флаутеле ерау ын служба та, прегэтите пентру зиуа кынд ай фост фэкут.
13Був єси печаттю звершенностї, повнотою мудростї, вінцем краси. У Едемі, Божому садї, пробував єси. Блискуче дороге каміннє окрашувало твою одежу: карнеоль, топаз, яспис, хризолит, оникс, сапфир, рубин, смарагд і золото, — усе те штучно осаджено в гнїздочках і нанизано, та й наготовлено тобі, скоро на сьвіт родився.
14Ерай ун херувим окротитор, ку арипиле ынтинсе; те пусесем пе мунтеле чел сфынт ал луй Думнезеу ши умблай прин мижлокул петрелор скынтеетоаре.
14Тебе помазав я, щоб, наче херувим, розпростерав охоронні крила; тебе поставив я наче на сьвятій горі Божій, і ти ходив серед огнистого каміння.
15Ай фост фэрэ приханэ ын кэиле тале, дин зиуа кынд ай фост фэкут пынэ ын зиуа кынд с-а гэсит нелеӂюиря ын тине.
15Без хиби були поступки твої з того часу, як тебе сотворено, аж докіль не знайшлось у тобі беззаконностї.
16Прин мэримя негоцулуй тэу те-ай умплут де силничие ши ай пэкэтуит; де ачея те-ам арункат де пе мунтеле луй Думнезеу ши те нимическ, херувим окротитор, дин мижлокул петрелор скынтеетоаре.
16Та через розлоге купецтво твоє сповнилось внутро твоє неправедностю, і ти согрішив. Тим то скинув я тебе, як нечистого, з Божої гори, вигнав тебе, ти херувиме осяйний, зпосеред огнистого каміння.
17Ци с-а ынгымфат инима дин причина фрумусеций тале, ць-ай стрикат ынцелепчуня ку стрэлучиря та. Де ачея, те арунк ла пэмынт, те дау привелиште ымпэрацилор.
17Високо неслось твоє серце задля пишноти твоєї, через гординю стратив єси мудрість твою; за те ж я звалю тебе на землю, оддам тебе царям, щоб поругались над тобою.
18Прин мулцимя нелеӂюирилор тале, прин недрептатя негоцулуй тэу, ць-ай спуркат локашуриле сфинте, де ачея скот дин мижлокул тэу ун фок каре те мистуе ши те префак ын ченушэ пе пэмынт, ынаинтя тутурор челор че те привеск.
18Через безліч провин твоїх, через неправедну наживу твою в купецтві опоганив єси сьвятощі твої, і я виведу зпосеред тебе огонь, а він пожере тебе, й оберну тебе в попелище перед очима всїх, що поглядати муть на тебе.
19Тоць чей че те куноск ынтре попоаре рэмын уймиць дин причина та; ешть нимичит ши ну вей май фи ничодатэ!»’”
19Всї, що знали тебе між народами, здивуються над тобою; ти станешся страховищем і зникнеш по всї віки.
20Кувынтул Домнулуй мь-а ворбит астфел:
20І надійшло слово Господнє до мене:
21„Фиул омулуй, ынтоарче-ць фаца спре Сидон ши пророчеште ымпотрива луй!
21Сину чоловічий! повернись видом проти Сидону й вискажи пророцтво проти його,
22Спуне: ‘Аша ворбеште Домнул Думнезеу: «Ятэ кэ ам неказ пе тине, Сидонуле, ши вой фи прослэвит ын мижлокул тэу, ка сэ се штие кэ Еу сунт Домнул кынд Ымь вой ымплини жудекэциле ымпотрива луй ши кынд Ымь вой арэта сфинцения ын мижлокул луй.
22І промов: Так говорить Господь Бог: Ось, я проти тебе, Сидоне, й прославлюсь посеред тебе, й узнають усї, що я — Господь, як розпростру над ним суд караючий і явлю на йому сьвятость мою.
23Вой тримите чума ын ел, вой фаче сэ кургэ сынӂеле пе улицеле луй; вор кэдя морций ын мижлокул луй, учишь де сабия каре ва вени дин тоате пэрциле сэ-й ловяскэ, ши вор шти астфел кэ Еу сунт Домнул.
23І пошлю морову пошесть на його й кроворозлив на його улицї, і попадають посеред його побиті мечем, що пожерати ме його з усїх боків; і зрозуміють, що я — Господь.
24Атунч, ел ну ва май фи пентру каса луй Исраел ун спин каре ынцяпэ, ун мэрэчине адукэтор де дурерь принтре тоць чей че-л ынконжоарэ ши-л диспрецуеск. Ши вор шти астфел кэ Еу сунт Домнул Думнезеу.»’
24І не буде він уже домові Ізрайлевому колючою терниною, нї болючим бодяком укупі з усїма тими, що навкруг його, та й зрозуміють, що я Господь Бог.
25Аша ворбеште Домнул Думнезеу: ‘Кынд вой стрынӂе ярэшь каса луй Исраел дин мижлокул попоарелор ла каре есте рисипитэ, Ымь вой арэта ын еа сфинцения ынаинтя нямурилор ши вор локуи ын цара лор пе каре ам дат-о робулуй меу Иаков.
25Так говорить Господь Бог: Як я позбіраю дом Ізраїля зміж народів, що між ними вони розсїяні, й покажу себе на них сьвятим перед очима в усїх народів, і жити муть вони в своїй землї, що я надїлив слузї мойму Яковові;
26Вор локуи лиништиць ын еа, вор зиди касе ши вор сэди вий; да, вор локуи лиништиць ын еа кынд Ымь вой ымплини жудекэциле ымпотрива тутурор челор че-й ынконжоарэ ши-й диспрецуеск. Ши вор шти кэ Еу сунт Домнул Думнезеул лор.’”
26Тодї будуть вони жити в нїй безпеч, і будуть будувати доми, й насаджувати виноградники, й жити муть собі безпеч, я бо заведу суд над усїма, що їм бажають лиха, й узнають вони, що я — Господь, Бог їх.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.