Езекиел 27
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Кувынтул Домнулуй мь-а ворбит астфел:
1І надійшло до мене слово Господнє:
2„Ши ту, фиул омулуй, ростеште ачастэ кынтаре де жале асупра Тирулуй!
2Ти ж, сину чоловічий, заголоси голосним плачем по Тирі,
3Спуне Тирулуй: ‘Ту, каре стай пе малул мэрий ши фачь негоц ку попоареле унуй маре нумэр де остроаве, аша ворбеште Домнул Думнезеу: «Тируле, ту зичяй: ‹Еу сунт де о десэвыршитэ фрумусеце!›
3І промов до Тиру, що оселився в затонах морських, що торгує з народами по многих островах: Так говорить Господь Бог: Тире! ти мовляєш: Я звершена краса!
4Цинутул тэу есте ын инима мэрилор ши чей че те-ау зидит те-ау фэкут десэвыршит де фрумос.
4Посеред моря твоє займище: будовники твої зробили тебе на пречуд гарним:
5Ку кипарошь дин Сенир ць-ау фэкут тоате латуриле корэбиилор. Ау луат чедри дин Либан, ка сэ-ць ридиче катарӂеле;
5Із Сенирського кипарису будували вони стїни твої; Ливанські кедри брали вони на щогли твої;
6лопециле ци ле-ау фэкут дин стежарь де Басан ши лавицеле, ку филдеш принс ын чимишир, адус дин остроавеле Китим.
6Із Базанських дубів робили вони керми твої; з бучини Киттимських островів поробили лави твої, обклавши їх кістю слоновою;
7Пынзеле каре-ць служяу ка стяг ерау де ин субцире дин Еӂипт, кусут ла гергеф, яр ынвелитоаря та ера де пурпурэ албастрэ ши рошие, дин остроавеле Елишей.
7Мережані полотна з Египту брано на вітрила твої, блакитні пурпурові тканини з островів Елиських були покривалом у тебе.
8Локуиторий Сидонулуй ши Арвадулуй ыць ерау выслашь ши чей май ынцелепць дин мижлокул тэу, Тируле, ыць ерау кырмачь.
8Осадники Сидонські й Арвадські служили в тебе гребцями; найрозумнїйші люде, — таки твої, Тире, були керманичами в тебе.
9Бэтрыний Гебалулуй ши лукрэторий луй искусиць ерау ла тине ши-ць дреӂяу крэпэтуриле. Тоате корэбииле мэрий ку маринарий лор ерау ла тине, ка сэ факэ скимб де мэрфурь ку тине.
9Найзначнїйші й тямущі мужі Гевалські були в тебе, що залатували проломини твої. Всякі морські судна з їх моряками були в тебе, щоб вести торговлю твою.
10Чей дин Персия, дин Луд ши дин Пут служяу ын оастя та ка оамень де рэзбой; ей ышь спынзурау ын тине скутул ши койфул ши-ць дэдяу стрэлучире.
10Перські й Лидійські й Либійські люде служили затязцями в полках твоїх; вони вішали щити й шоломи на тобі, додаючи тобі величностї.
11Чей дин Арвад ыць умпляу зидуриле ку рэзбойничий тэй ши оамений витежь ерау ын турнуриле тале. Ей ышь атырнау павезеле пе тоате зидуриле тале ши-ць десэвыршяу астфел фрумусеця.
11Арвадські й власьні військові твої люде стояли навкруги по мурах твоїх, а силачі (Гамадими) — по баштах твоїх; щити свої й сагайдаки свої вішали вони навкруги по мурах твоїх і довершували красу твою.
12Чей дин Тарс фэчяу негоц ку тине ку тот фелул де мэрфурь пе каре ле авяй дин белшуг. Веняу ла тыргул тэу ку арӂинт, ку фер, ку коситор ши ку плумб.
12Тарсис торгував із тобою множеством усякого добра свого: срібло, золото, цину й оливо привозили вони на ринок твій.
13Иаванул, Тубалул ши Мешекул фэчяу негоц ку тине; дэдяу робь ши унелте де арамэ ын скимбул мэрфурилор тале.
13Яван, Тубал й Мешех, — се торговцї твої; вони міняли товари твої за душі людські (раби) й мідяний посуд.
14Чей дин каса Тогармей адучяу ла тыргул тэу кай, кэлэрець ши катырь.
14Люде з Тогарму віддавали тобі за твої вироби конї возові й верхові та мули.
15Чей дин Дедан фэчяу негоц ку тине; негоцул мултор остроаве тречя прин мыниле тале; ыць адучяу ка бир коарне де филдеш ши де абанос.
15Деданїї торгували з тобою; многі острови вели з тобою заміну й платили тобі слоновими зубами та чорним (гебановим) деревом.
16Сирия фэчя негоц ку тине, ку мареле нумэр де лукрурь фэкуте де тине; ей веняу ла тыргул тэу ку смаралд, пурпурэ ши материй пестрице, ку ин субцире, мэрӂян ши агат.
16І Сирийцї торгували з тобою задля множества виробів твоїх, а платили за твої товари каменем-карбункулом, пурпуровими тканинами, мережками, виссоном, коралями й рубинами.
17Иуда ши цара луй Исраел фэчяу негоц ку тине; ыць дэдяу грыу де Минит, турте, мьере, унтделемн ши ляк алинэтор ын скимбул мэрфурилор тале.
17Юдея й земля Ізрайлева торгували з тобою, і платили за твої вироби Миннитською пшеницею, пахощами, медом, оливою та балзамом.
18Дамаскул фэчя негоц ку тине, ку мареле нумэр де лукрурь фэкуте де тине, ку тот фелул де мэрфурь пе каре ле авяй дин белшуг; ыць дэдя вин дин Хелбон ши лынэ албэ.
18Дамаск торгував із тобою задля великої добірностї виробів твоїх і достатків твоїх Хельбонським вином і білою вовною.
19Веданул ши Иаванул, де ла Узал, веняу ла тыргул тэу: фер лукрат, касие ши трестие мироситоаре ерау скимбате ку тине.
19Дан і Яван Узальський платили за твої товари виробами залїзними; вимінювали в тебе кассію й калмус (тростину) пахущу.
20Деданул фэчя негоц ку тине ку ынвелиторь де пус пе кал.
20Дедан торгував із тобою сїдельними коверцями до їзди верхової.
21Арабия ши тоць воевозий Кедарулуй ерау негусторий тэй ши-ць адучяу мей, бербечь ши цапь.
21Арабія й усї князї Кедарські вели заміну з тобою: ягнята, барани й козли міняли в тебе.
22Негусторий дин Себа ши дин Раема фэчяу негоц ку тине; ыць плэтяу ку челе май буне миресме, ку петре скумпе ши аур мэрфуриле тале.
22Купцї Сабайські й Раемські торгували з тобою всякими найлучшими пахощами й усяким дорогим каміннєм, а золотом платили вони за товари твої.
23Харанул, Канехул ши Еденул, негусторий дин Себа, дин Асирия, дин Килмад фэчяу негоц ку тине;
23Гаран і Хане й Еден, купцї Сабейські, Ассур і Хилмад торгували з тобою.
24фэчяу негоц ку тине де хайне скумпе, де мантале де пурпурэ албастрэ ши кусэтурь ла гергеф, де ковоаре скумпе, пусе ын лэзь де фуний, сучите ши бине ымплетите, адусе ла тыргул тэу.
24Торгували вони з тобою дорогою одїжжю, шовковими квітчастими тканинами, що привозили їх на торговицю твою в дорогих скринях із кедрини, добре набитих.
25Корэбииле дин Тарс ыць адучяу мэрфуриле пе маре; ерай ын кулмя богэцией ши славей, ын инима мэрилор!
25Тарсийські кораблї були твоїми караванами в торговлї твоїй, ти збагатився, зробився потужен на морях.
26Выслаший тэй те дучяу пе апе марь, дар ун вынт де ла рэсэрит те ва сфэрыма ын инима мэрилор!
26Та на великі води завели тебе гребцї твої; східний вітер розібє тебе посеред моря.
27Богэцииле тале, тыргуриле тале ши мэрфуриле тале, маринарий ши кырмачий тэй, чей че ыць дрег крэпэтуриле корэбиилор ши чей че фак скимб де мэрфурь ку тине, тоць оамений де рэзбой каре сунт ын тине ши тоатэ мулцимя каре есте ын мижлокул тэу се вор прэбуши ын инима мэрилор ын зиуа кэдерий тале.
27Достатки твої й товари твої та й усї склади твої; моряки твої й керманичі твої й ті, що латали часом проломини твої, й ті, що правили торговлею твоєю, та й усе військо твоє, і вся безлїч люду твого — все те в день упаду твого потоне в серцї моря.
28Тоате валуриле мэрий се вор кутремура де ципетеле кырмачилор тэй!
28Від голосного крику керманичів твоїх здрогнуться побережя.
29Ши тоць выслаший, маринарий, тоць кырмачий де пе маре се вор да жос дин корэбий ши вор пэши пе ускат.
29І вийдуть із кораблїв своїх усї гребцї, моряки, всї керманичі та й стануть на суші;
30Вор стрига ку глас таре дин причина та ши вор скоате ципете амарниче. Ышь вор арунка цэрынэ ын кап ши се вор тэвэли ын ченушэ.
30І заголосять над тобою й застогнуть гірко, посипавши попелом голови собі й валяючись у поросї.
31Ышь вор раде капул дин причина та ши се вор ымбрэка ын сачь, те вор плынӂе ку суфлетул амэрыт ши ку мыхнире маре.
31По тобі повиголюють вони собі лисини і пообгортаються волосяницями й заплачуть по тобі в душевному смутку плачем гірким;
32Ын дуреря лор, вор фаче ун кынтек де жале асупра та, те вор бочи ши вор зиче: ‹Чине ера ка Тирул, чел нимичит ын мижлокул мэрий?
32І, побиваючись, заголосять жалібною піснею про тебе, й так по тобі заридають: Хто так, як наш Тир, посеред моря запався?
33Кынд ешяу мэрфуриле тале пе мэрь, сэтурай ун маре нумэр де попоаре; ку белшугул авуциилор ши мэрфурилор тале, ымбогэцяй пе ымпэраций пэмынтулуй.
33Як твої товари, бувало, морем розходились, годувались ними многі народи; великими достатками твоїми й торговлею твоєю царі земель богатились.
34Акум ынсэ ешть сфэрымат де мэрь, негоцул тэу а перит ын адынчимя апелор ши тоатэ мулцимя та де оамень с-а куфундат одатэ ку тине!
34А тепер, коли ти зник, то й товари твої й усе, що в тобі було так набито, потонуло в безоднях морських.
35Тоць локуиторий остроавелор стау ынмэрмуриць дин причина та, ымпэраций лор стау ку пэрул вылвой де гроазэ ши ле тремурэ фаца!
35Всї осадники островів ізза тебе сторопіли, а царі їх затремтїли, на лицях змінились.
36Негусторий попоарелор флуерэ асупра та! Ешть нимичит де тот ши те-ай дус пентру тотдяуна!›»’”
36Засвистали по тобі купцї чужих народів; ти став страховищем, — не встанеш уже по віки!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.