Езекиел 25
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Кувынтул Домнулуй мь-а ворбит астфел:
1Надійшло ж до мене слово Господнє, таке:
2„Фиул омулуй, ынтоарче-ць фаца спре копиий луй Амон ши пророчеште ымпотрива лор!
2Сину чоловічий! поверни лице проти Аммонїїв, і пророкуй проти них.
3Спуне копиилор луй Амон: ‘Аскултаць кувынтул Домнулуй Думнезеу! Аша ворбеште Домнул Думнезеу: «Пентру кэ ай зис: ‹Ха! Ха!› Сфынтулуй Меу Локаш кынд ера пынгэрит, цэрий луй Исраел кынд ера пустиитэ ши касей луй Иуда кынд се дучя ын робие,
3І скажи Аммонїям: Почуйте слово Господа Бога! Так говорить Господь Бог: За те, що ти втїшно казав: „Ага‟! як сьвятиню мою опоганено, й на Ізраїль-землю, як її спустошено, та на дом Юдин, як вони пійшли в неволю, —
4де ачея, ятэ, те дау ын стэпыниря фиилор Рэсэритулуй; ей ышь вор ашеза стаулеле ын мижлокул тэу ши ышь вор фаче локуинцеле ын тине; ыць вор мынка роаделе ши ыць вор бя лаптеле.
4За те я віддам тебе в посїданнє синам востоку, й заведуть вони у тебе вівчарнї свої і розложать у тебе шатра свої, і їсти муть вони плоди твої, і пити муть молоко твоє.
5Вой фаче дин Раба ун окол де кэмиле ши дин цара копиилор луй Амон о стынэ де ой, ка сэ штиць кэ Еу сунт Домнул!»
5І зроблю Равву пристановищем верблюдам а синів Аммонїйських пастухами овець, і зрозумієте, що я — Господь.
6Кэч аша ворбеште Домнул Думнезеу: «Пентру кэ ай бэтут дин мынь ши ай дат дин пичор, пентру кэ те-ай букурат ын кип батжокоритор ши дин адынкул суфлетулуй де цара луй Исраел,
6Так бо говорить Господь Бог: За те, що плескав єси в долонї, й тупотав ногами, й веселився зневажливо всїм серцем над землею Ізраїлською, —
7де ачея, ятэ кэ Ымь ынтинд мына песте тине ши те дау прадэ нямурилор; те штерг дин мижлокул попоарелор, те скот дин нумэрул цэрилор ши те нимическ. Ши вей шти кэ Еу сунт Домнул!»
7За те я ось, простягну руку мою проти тебе й подам тебе на розбій народам, і викореню тебе зміж людей, і вигублю спроміж земель; зітру тебе, й зрозумієш, що я — Господь.
8Аша ворбеште Домнул Думнезеу: «Пентру кэ Моабул ши Сеирул ау зис: ‹Ятэ, каса луй Иуда а ажунс ка тоате нямуриле!›,
8Так говорить Господь Бог: За те, що Моаб та Сеїр мовляли: От дом Юдин — як і инші народи!
9де ачея дескид цинутул Моабулуй динспре четэць, динспре четэциле луй де ла хотаре, каре сунт подоаба цэрий, ши ануме: Бет-Иешимотул, Баал-Меонул ши Кириатаимул,
9За те я — починаючи від усїх пограничних міст, від краси землї, Бет-Ешимота, Баалмеона й Киріятаїму — відкрию Моабів бік
10ыл дескид ши-л дау ын стэпынире фиилор Рэсэритулуй, ымпреунэ ку цара амоницилор, ка сэ ну май фие помениць принтре нямурь копиий луй Амон.
10Народам зі всходу, й оддам його їм у посїданнє разом із Аммонїями, щоб не було між народами й споминки про Аммонїїв.
11Ымь вой ымплини жудекэциле ымпотрива Моабулуй! Ши вор шти кэ Еу сунт Домнул.»
11А над Моабом розведу суд, і зрозуміють, що я — Господь.
12Аша ворбеште Домнул Думнезеу: «Пентру кэ Едомул с-а дедат ла рэзбунаре фацэ де каса луй Иуда, пентру кэ с-а фэкут виноват ши с-а рэзбунат пе еа,
12Так говорить Господь Бог: За те, що Едом жорстоко мстився на Юдиному домові і тим тяжко прогрішився,
13де ачея, аша ворбеште Домнул Думнезеу: ‹Ымь ынтинд мына ымпотрива Едомулуй, ый вой нимичи ку десэвыршире оамений ши вителе, ыл вой префаче ынтр-ун пустиу, де ла Теман пынэ ла Дедан; вор кэдя ловиць де сабие.
13За те, так говорить Господь Бог: Простягну руку мою на Едом та й повигублюю в йому й людину й скотину, й зроблю з його пустку. Від Теману до Дедану поляжуть вони од меча.
14Мэ вой рэзбуна пе Едом прин попорул Меу Исраел. Ел ва фаче Едомулуй дупэ мыния ши урӂия Мя, ка сэ вадэ рэзбунаря Мя›, зиче Домнул Думнезеу.»
14І довершу над Едомом помсту мою рукою люду мого Ізраїля, і чинити муть із Ідумеєю після гнїву мого й моєї досади, й узнають, що се помста від мене, говорить Господь Бог.
15Аша ворбеште Домнул Думнезеу: «Пентру кэ филистений с-ау дедат ла рэзбунаре, пентру кэ с-ау рэзбунат ын кип батжокоритор ши дин адынкул суфлетулуй, воинд сэ нимичяскэ тотул ын ура лор стрэвеке,
15Так говорить Господь Бог: За те що Филистії дихали помстою та зо зневагою в душі мстилися, задумуючи пагубу — по давному ворогуванню,
16аша ворбеште Домнул Думнезеу: ‹Ятэ кэ Ымь ынтинд мына ымпотрива филистенилор, нимическ ку десэвыршире пе керетиць ши прэпэдеск тот че а май рэмас пе коаста мэрий,
16За те так говорить Господь Бог: простягну руку на Филистіїв і викореню Критян, і вигублю нащадок їх на морському березї;
17Мэ вой нэпусти ку маре рэзбунаре асупра лор, педепсинду-й ку урӂие. Ши вор шти кэ Еу сунт Домнул кынд Мэ вой рэзбуна пе ей.›»’”
17І довершу над ними велику помсту досадними карами, й спізнають, що я — Господь, як наведу на них помсту мою.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.