Езекиел 6
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Кувынтул Домнулуй мь-а ворбит астфел:
1І надійшло до мене слово Господнє:
2„Фиул омулуй, ынтоарче-ць фаца спре мунций луй Исраел, пророчеште ымпотрива лор
2Сину чоловічий! поверни лице твоє проти гір Ізрайлевих і віщуй проти них,
3ши зи: ‘Мунць ай луй Исраел, аскултаць кувынтул Домнулуй Думнезеу! Аша ворбеште Домнул Думнезеу, кэтре мунць ши дялурь, кэтре вэгэунь ши вэй: «Ятэ, вой адуче сабия ымпотрива воастрэ ши вэ вой нимичи ынэлцимиле.
3І промов: Ви, гори Ізрайлеві! слухайте слово Господнє. Так говорить Господь Бог до гір і до горбів, до байраків і до долин: Ось, я наведу на вас меча та й порозбиваю висоти ваші;
4Алтареле воастре вор фи пустиите, стылпий воштри ынкинаць соарелуй вор фи сфэрымаць ши вой фаче ка морций воштри сэ кадэ ынаинтя идолилор воштри.
4І будуть жертівники ваші опустошені, стовпи ж ваші в честь сонця будуть порозбивані, а побитих ваших положу трупами перед ідолами вашими;
5Вой пуне трупуриле моарте але копиилор луй Исраел ынаинтя идолилор лор ши вэ вой рисипи оаселе ын журул алтарелор воастре.
5Так, положу трупи синів Ізраїлських перед їх бовванами й розкидаю костї ваші навкруги жертівників ваших.
6Претутиндень пе унде локуиць, четэциле вэ вор фи нимичите ши ынэлцимиле, пустиите; алтареле воастре вор фи сурпате ши пэрэсите, идолий воштри вор фи сфэрымаць ши вор пери, стылпий воштри ынкинаць соарелуй вор фи тэяць ши лукрэриле воастре, нимичите.
6По всїх осадах ваших обезлюднїють городи а висоти будуть побурені, щоб уже раз спустошити й розбурити жертівники ваші, щоб ідоли ваші порозбивати, ваші сонячні стовпи порозвалювати й вироби ваші в нїщо обернути.
7Морций вор кэдя ын мижлокул востру ши вець шти кэ Еу сунт Домнул.
7І падати муть посеред вас побиті люде, й зрозумієте, що я — Господь.
8Дар вой лэса кытева рэмэшице динтре вой, каре вор скэпа де сабие принтре нямурь кынд вець фи рисипиць ын фелурите цэрь.
8Та я збережу останок, що між народи од меча врятуються, як ви будете розкидані по чужих країнах.
9Ши чей че вор скэпа дин вой ышь вор адуче аминте де Мине принтре нямуриле унде вор фи робь, пентру кэ ле вой здроби инима прякурварэ ши некрединчоасэ ши окий каре ау курвит дупэ идолий лор. Атунч ле ва фи скырбэ де ей ыншишь дин причина мишелиилор пе каре ле-ау фэкут, дин причина тутурор урычунилор лор.
9І спогадають на мене врятовані ваші між народами, куди їх позаймають в полонь, коли я доведу до розкаяння блудні їх серця, відпавші від мене, й їх очі, блудивші за бовванами, й самі вони гидувати муть собою за те ледарство, що коїли своїми гидотами;
10Ши вор шти кэ Еу сунт Домнул ши кэ ну деӂяба й-ам аменинцат кэ ле вой тримите тоате ачесте реле.»
10І спізнають, що я, Господь, не даремно погрожував наслати на них таку лиху годину.
11Аша ворбеште Домнул Думнезеу: «Бате дин мынь, дэ дин пичоаре ши зи: ‹Вай! пентру тоате урычуниле челе реле але касей луй Исраел, каре ва кэдя ловитэ де сабие, де фоамете ши де чумэ.
11Так говорить Господь Бог: Сплесни руками твоїми й тупни твоєю ногою та й покликни: Горе за всї погані лиходїйства дому Ізрайлевого! поляжуть вони од меча, голоднечі й морової пошестї.
12Чине ва фи департе ва мури де чумэ ши чине ва фи апроапе ва кэдя учис де сабие, яр чине ва рэмыне ши ва фи ымпресурат ва пери де фоаме. Аша Ымь вой потоли урӂия асупра лор.
12Хто далеко, — помре од пошестї, а хто близько, поляже од меча, хто ж зостанеться й вирятується, згине від голоднечі. Оттак я довершу гнїв мій на них.
13Ши вець шти кэ Еу сунт Домнул кынд морций лор вор фи ын мижлокул идолилор лор, ымпрежурул алтарелор лор, пе орьче дял ыналт, пе тоате вырфуриле мунцилор, суб орьче копак верде, суб орьче стежар стуфос, аколо унде адучяу тэмые ку мирос плэкут тутурор идолилор лор.
13І зрозумієте, що я Господь, як ваші побиті лежати муть серед ваших ідолів навкруги жертівників їх по всїх високих узгіррях, по всїх верхах нагірних, попід усїма зеленими деревами й під усяким гілястим дубом, на всїх тих місцях, де палили пахущі кадила всїм ідолам своїм.
14Ымь вой ынтинде мына ымпотрива лор ши вой фаче цара дешартэ ши пустие, де ла пустиу пынэ ла Дибла, претутиндень унде локуеск. Ши вор шти кэ Еу сунт Домнул.›»’”
14І простягну проти них руку мою й зроблю країну безлюдною пусткою від Дивлат-степу по всїх осадах їх, і зрозуміють, що я — Господь.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.