Hiezechielis Prophetæ 27
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Et factum est verbum Domini ad me, dicens:
1І надійшло до мене слово Господнє:
2Tu ergo, fili hominis, assume super Tyrum lamentum:
2Ти ж, сину чоловічий, заголоси голосним плачем по Тирі,
3et dices Tyro, quæ habitat in introitu maris, negotiationi populorum ad insulas multas: [Hæc dicit Dominus Deus: O Tyre, tu dixisti: Perfecti decoris ego sum,
3І промов до Тиру, що оселився в затонах морських, що торгує з народами по многих островах: Так говорить Господь Бог: Тире! ти мовляєш: Я звершена краса!
4et in corde maris sita. Finitimi tui qui te ædificaverunt, impleverunt decorem tuum:
4Посеред моря твоє займище: будовники твої зробили тебе на пречуд гарним:
5abietibus de Sanir exstruxerunt te cum omnibus tabulatis maris: cedrum de Libano tulerunt ut facerent tibi malum.
5Із Сенирського кипарису будували вони стїни твої; Ливанські кедри брали вони на щогли твої;
6Quercus de Basan dolaverunt in remos tuos, et transtra tua fecerunt tibi ex ebore indico, et prætoriola de insulis Italiæ.
6Із Базанських дубів робили вони керми твої; з бучини Киттимських островів поробили лави твої, обклавши їх кістю слоновою;
7Byssus varia de Ægypto texta est tibi in velum ut poneretur in malo: hyacinthus et purpura de insulis Elisa facta sunt operimentum tuum.
7Мережані полотна з Египту брано на вітрила твої, блакитні пурпурові тканини з островів Елиських були покривалом у тебе.
8Habitatores Sidonis et Aradii fuerunt remiges tui: sapientes tui, Tyre, facti sunt gubernatores tui.
8Осадники Сидонські й Арвадські служили в тебе гребцями; найрозумнїйші люде, — таки твої, Тире, були керманичами в тебе.
9Senes Giblii et prudentes ejus habuerunt nautas ad ministerium variæ supellectilis tuæ: omnes naves maris, et nautæ earum, fuerunt in populo negotiationis tuæ.
9Найзначнїйші й тямущі мужі Гевалські були в тебе, що залатували проломини твої. Всякі морські судна з їх моряками були в тебе, щоб вести торговлю твою.
10Persæ, et Lydii, et Libyes erant in exercitu tuo viri bellatores tui: clypeum et galeam suspenderunt in te pro ornatu tuo.
10Перські й Лидійські й Либійські люде служили затязцями в полках твоїх; вони вішали щити й шоломи на тобі, додаючи тобі величностї.
11Filii Aradii cum exercitu tuo erant super muros tuos in circuitu: sed et Pigmæi qui erant in turribus tuis, pharetras suas suspenderunt in muris tuis per gyrum: ipsi compleverunt pulchritudinem tuam.
11Арвадські й власьні військові твої люде стояли навкруги по мурах твоїх, а силачі (Гамадими) — по баштах твоїх; щити свої й сагайдаки свої вішали вони навкруги по мурах твоїх і довершували красу твою.
12Carthaginenses negotiatores tui, a multitudine cunctarum divitiarum, argento, ferro, stanno, plumboque repleverunt nundinas tuas.
12Тарсис торгував із тобою множеством усякого добра свого: срібло, золото, цину й оливо привозили вони на ринок твій.
13Græcia, Thubal, et Mosoch, ipsi institores tui: mancipia, et vasa ærea advexerunt populo tuo.
13Яван, Тубал й Мешех, — се торговцї твої; вони міняли товари твої за душі людські (раби) й мідяний посуд.
14De domo Thogorma, equos, et equites, et mulos adduxerunt ad forum tuum.
14Люде з Тогарму віддавали тобі за твої вироби конї возові й верхові та мули.
15Filii Dedan negotiatores tui; insulæ multæ, negotiatio manus tuæ: dentes eburneos et hebeninos commutaverunt in pretio tuo.
15Деданїї торгували з тобою; многі острови вели з тобою заміну й платили тобі слоновими зубами та чорним (гебановим) деревом.
16Syrus negotiator tuus propter multitudinem operum tuorum: gemmam, et purpuram, et scutulata, et byssum, et sericum, et chodchod proposuerunt in mercatu tuo.
16І Сирийцї торгували з тобою задля множества виробів твоїх, а платили за твої товари каменем-карбункулом, пурпуровими тканинами, мережками, виссоном, коралями й рубинами.
17Juda et terra Israël, ipsi institores tui in frumento primo: balsamum, et mel, et oleum, et resinam proposuerunt in nundinis tuis.
17Юдея й земля Ізрайлева торгували з тобою, і платили за твої вироби Миннитською пшеницею, пахощами, медом, оливою та балзамом.
18Damascenus negotiator tuus in multitudine operum tuorum, in multitudine diversarum opum, in vino pingui, in lanis coloris optimi.
18Дамаск торгував із тобою задля великої добірностї виробів твоїх і достатків твоїх Хельбонським вином і білою вовною.
19Dan, et Græcia, et Mosel, in nundinis tuis proposuerunt ferrum fabrefactum: stacte et calamus in negotiatione tua.
19Дан і Яван Узальський платили за твої товари виробами залїзними; вимінювали в тебе кассію й калмус (тростину) пахущу.
20Dedan institores tui in tapetibus ad sedendum.
20Дедан торгував із тобою сїдельними коверцями до їзди верхової.
21Arabia et universi principes Cedar, ipsi negotiatores manus tuæ: cum agnis, et arietibus, et hædis, venerunt ad te negotiatores tui.
21Арабія й усї князї Кедарські вели заміну з тобою: ягнята, барани й козли міняли в тебе.
22Venditores Saba et Reema, ipsi negotiatores tui: cum universis primis aromatibus, et lapide pretioso, et auro, quod proposuerunt in mercatu tuo.
22Купцї Сабайські й Раемські торгували з тобою всякими найлучшими пахощами й усяким дорогим каміннєм, а золотом платили вони за товари твої.
23Haran, et Chene, et Eden, negotiatores tui; Saba, Assur, et Chelmad venditores tui.
23Гаран і Хане й Еден, купцї Сабейські, Ассур і Хилмад торгували з тобою.
24Ipsi negotiatores tui multifariam, involucris hyacinthi, et polymitorum, gazarumque pretiosarum, quæ obvolutæ et astrictæ erant funibus: cedros quoque habebant in negotiationibus tuis.
24Торгували вони з тобою дорогою одїжжю, шовковими квітчастими тканинами, що привозили їх на торговицю твою в дорогих скринях із кедрини, добре набитих.
25Naves maris, principes tui in negotiatione tua: et repleta es, et glorificata nimis in corde maris.]
25Тарсийські кораблї були твоїми караванами в торговлї твоїй, ти збагатився, зробився потужен на морях.
26[In aquis multis adduxerunt te remiges tui: ventus auster contrivit te in corde maris.
26Та на великі води завели тебе гребцї твої; східний вітер розібє тебе посеред моря.
27Divitiæ tuæ, et thesauri tui, et multiplex instrumentum tuum: nautæ tui et gubernatores tui, qui tenebant supellectilem tuam, et populo tuo præerant: viri quoque bellatores tui, qui erant in te, cum universa multitudine tua quæ est in medio tui, cadent in corde maris in die ruinæ tuæ:
27Достатки твої й товари твої та й усї склади твої; моряки твої й керманичі твої й ті, що латали часом проломини твої, й ті, що правили торговлею твоєю, та й усе військо твоє, і вся безлїч люду твого — все те в день упаду твого потоне в серцї моря.
28a sonitu clamoris gubernatorum tuorum conturbabuntur classes.
28Від голосного крику керманичів твоїх здрогнуться побережя.
29Et descendent de navibus suis omnes qui tenebant remum: nautæ et universi gubernatores maris in terra stabunt.
29І вийдуть із кораблїв своїх усї гребцї, моряки, всї керманичі та й стануть на суші;
30Et ejulabunt super te voce magna: et clamabunt amare, et superjacient pulverem capitibus suis, et cinere conspergentur.
30І заголосять над тобою й застогнуть гірко, посипавши попелом голови собі й валяючись у поросї.
31Et radent super te calvitium, et accingentur ciliciis: et plorabunt te in amaritudine animæ, ploratu amarissimo.
31По тобі повиголюють вони собі лисини і пообгортаються волосяницями й заплачуть по тобі в душевному смутку плачем гірким;
32Et assument super te carmen lugubre, et plangent te: Quæ est ut Tyrus, quæ obmutuit in medio maris?
32І, побиваючись, заголосять жалібною піснею про тебе, й так по тобі заридають: Хто так, як наш Тир, посеред моря запався?
33Quæ in exitu negotiationum tuarum de mari implesti populos multos: in multitudine divitiarum tuarum, et populorum tuorum, ditasti reges terræ.
33Як твої товари, бувало, морем розходились, годувались ними многі народи; великими достатками твоїми й торговлею твоєю царі земель богатились.
34Nunc contrita es a mari: in profundis aquarum opes tuæ, et omnis multitudo tua quæ erat in medio tui, ceciderunt.
34А тепер, коли ти зник, то й товари твої й усе, що в тобі було так набито, потонуло в безоднях морських.
35Universi habitatores insularum obstupuerunt super te, et reges earum omnes tempestate perculsi mutaverunt vultus.
35Всї осадники островів ізза тебе сторопіли, а царі їх затремтїли, на лицях змінились.
36Negotiatores populorum sibilaverunt super te: ad nihilum deducta es, et non eris usque in perpetuum.]
36Засвистали по тобі купцї чужих народів; ти став страховищем, — не встанеш уже по віки!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.