2 Самуел 20
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Аколо ера ун ом де нимик, нумит Шеба, фиул луй Бикри, Бениамитул. Ел а сунат дин трымбицэ ши а зис: „Ной н-авем ничо парте ку Давид, ничо моштенире ку фиул луй Исай! Фиекаре ла кортул сэу, Исраеле!”
1Був там якось чоловік негодяй, Беняминїй, на ймя Себа Бихриєнко. Сей затрубив у трубу та й кликнув: Нема нам нїякої спільностї з Давидом анї долї в синї Ессейовому. Рушаймо по домах, Ізрайлитяне!
2Ши тоць бэрбаций луй Исраел с-ау депэртат де Давид ши ау урмат пе Шеба, фиул луй Бикри. Дар бэрбаций луй Иуда ау рэмас крединчошь ымпэратулуй лор ши л-ау ынсоцит де ла Йордан пынэ ла Иерусалим.
2І відпали всї Ізрайлитяне від Давида до Себи Бихриєнка; навпаки ж Юдеї остались при цареві свойму від Йорданї аж до Ерусалиму.
3Давид а интрат ярэшь ын каса луй, ла Иерусалим. Ымпэратул а луат челе зече циитоаре пе каре ле лэсасе пентру паза касей ши ле-а пус ынтр-о касэ суб пазэ; а ынгрижит де еле, дар н-а интрат ла еле. Ши ау фост ынкисе пынэ ын зиуа морций лор, трэинд ын вэдувие.
3Вернувши Давид у Ерусалим до своєї палати, повелїв перевести десять наліжниць, що покинув доглядати палату, ув окремнїй будинок і там обмислив їх усячиною, однак не пригортавсь до їх. Так і жили вони замкнені до своєї смертї вдовицями.
4Ымпэратул а зис луй Амаса: „Кямэ-мь песте трей зиле пе бэрбаций луй Иуда, ши ту сэ фий де фацэ аич.”
4Тодї повелїв царь Амазї: Поскликай до мене Юдеїв в три днї; стань і сам передо мною тут.
5Амаса а плекат сэ кеме пе Иуда, дар а зэбовит песте время пе каре й-о хотэрысе ымпэратул.
5І пустивсь Амаз в дорогу скликати Юдеїв. Як загаявся ж довше, нїж йому призначено,
6Давид а зис атунч луй Абишай: „Шеба, фиул луй Бикри, не ва фаче акум май мулт рэу декыт Абсалом. Я ту ынсуць пе служиторий стэпынулуй тэу ши урмэреште-л, ка ну кумва сэ гэсяскэ четэць ынтэрите ши сэ се аскундэ динаинтя ноастрэ.”
6Рече Давид Авессї: Оце Себа Бихриєнко доведе нас до лихої години, гірш Абессалома. Возьми людей твого пана та й жени за ним, щоб не опанував утвердженого якого города та не уйшов нам.
7Ши Абишай а плекат, урмат де оамений луй Иоаб, де керетиць ши де пелетиць, ши де тоць витежий; ау ешит дин Иерусалим ка сэ урмэряскэ пе Шеба, фиул луй Бикри.
7От і пійшли з ним люде Йоабові, й всї хелетеї й фелетеї і всї хоробрі. І рушили вони з Ерусалиму, наздоганяючи Себу Бихриєнка.
8Кынд ау фост лынгэ пятра чя маре каре есте ла Габаон, Амаса а ажунс ынаинтя лор. Иоаб ера ынчинс ку о сабие пе дясупра хайнелор де рэзбой ку каре ера ымбрэкат; еа ера легатэ ла коапсэ ши стэтя ын тякэ ши, кынд а ынаинтат Иоаб, сабия а алунекат.
8Як були вони коло величезного каменя, показавсь перед ними Амаз. Йоаб же був одягнений в тїсну воїнську одежу та й приперезаний мечем, що висїв у його при боцї, та легко в піхву входив і з неї виходив.
9Иоаб а зис луй Амаса: „Ешть сэнэтос, фрате?” Ши, ку мына дряптэ, а апукат пе Амаса де барбэ сэ-л сэруте.
9І промовив Йоаб до Амаза: Здоров, брате! Та й узяв Йоаб правою рукою Амазу за бороду, щоб його поцїлувати.
10Амаса н-а луат сяма ла сабия каре ера ын мына луй Иоаб, ши Иоаб л-а ловит ку еа ын пынтече ши й-а вэрсат мэрунтаеле пе пэмынт, фэрэ сэ-й май дя о а доуа ловитурэ. Ши Амаса а мурит. Иоаб ши фрателе сэу Абишай ау урмэрит пе Шеба, фиул луй Бикри.
10Амаза ж не постеріг меча у Йоаба, а той пхнув його в черево, так що утроба з його випала на землю, й не повторяв уже удару, й той умер. Тепер кинувсь Йоаб і брат його Абесса нагонця за Себою Бихриєнком.
11Ун бэрбат динтре оамений луй Иоаб а рэмас лынгэ Амаса ши зичя: „Чине вря пе Иоаб ши чине есте пентру Давид? Сэ урмезе пе Иоаб!”
11Один же з Йоабового війська став і покликував: Хто держиться Йоаба й хто за Давида, рушай за Йоабом!
12Амаса се ростоголя ын сынӂе ын мижлокул друмулуй, ши омул ачела, вэзынд кэ тот попорул се опреште, а трас пе Амаса дин друм, пе ун кымп, ши а арункат о хайнэ пе ел кынд а вэзут кэ тоць чей че ажунӂяу лынгэ ел се опряу.
12Амаз же скровавлений лежав на дорозї, й бачивши той, що всї люде зупиняються над ним, одволїк Амазу з дороги на поле та й накинув його одежиною, щоб проходячі не зупинялись над ним.
13Дупэ че а фост луат дин друм, фиекаре а урмат пе Иоаб, ка сэ урмэряскэ пе Шеба, фиул луй Бикри.
13Як одволочено його з дороги, то ввесь люд простував слїдом за Йоабом, щоб наздоганяти Себу Бихриєнка.
14Иоаб а стрэбэтут тоате семинцииле луй Исраел ынспре Абел-Бет-Маака ши тоць бэрбаций де сямэ с-ау стрынс ши л-ау урмат.
14Він же пройшов по всїх поколїннях Ізрайлевих аж до Абел-Бет-Мааха й через цїлий Берим, і всї добірні мужі збірались і йшли за ним.
15Ау венит ши ау ымпресурат пе Шеба ын Абел-Бет-Маака ши ау ридикат ымпотрива четэций ун вал каре атинӂя ынтэритура. Тот попорул каре ера ку Иоаб сэпа зидул ка сэ-л факэ сэ кадэ.
15І прийшли вони й облягли його в Абел-Бет-Маасї, й насипали проти городу вал, і підступали під мур, і всї люде, що були при Йоабові, взяли розбивати мур.
16Атунч, о фемее ынцеляптэ а ынчепут сэ стриӂе дин четате: „Аскултаць, аскултаць! Спунець, вэ рог, луй Иоаб: ‘Апропие-те пынэ аич, кэч вряу сэ-ць ворбеск!’”
16Аж ось крикнула одна мудра женщина з муру міського: Слухайте! слухайте! Скажіть Йоабові: Ійди сюди, я перемовлюсь із тобою!
17Ел с-а апропият де еа, ши фемея а зис: „Ту ешть Иоаб?” Ел а рэспунс: „Еу сунт.” Ши еа й-а зис: „Аскултэ ворбеле роабей тале.” Ел й-а рэспунс: „Аскулт.”
17Як же він прийшов, питає женщина: Ти Йоаб? І каже він: Я. І каже вона йому: Вислухай слова раби твоєї. І відказав: Слухаю.
18Ши еа а зис: „Одиниоарэ ера обичеюл сэ се спунэ: ‘Сэ ынтребэм ын Абел!’ Ши тотул се испрэвя астфел.
18І промовила вона так: У давні давна була така приповідка: хто хоче питати, нехай питає ув Абелї, й так чинено.
19Еу сунт уна дин четэциле лиништите ши крединчоасе дин Исраел, ши ту кауць сэ перзь о четате каре есте о мамэ ын Исраел! Пентру че ай нимичи ту моштениря Домнулуй?”
19Я з мирних, вірних (міст) в Ізраїлї, а ти хочеш зруйнувати город, матїр городів ув Ізраїлї. На що руйнуєш наслїддє Господнє?
20Иоаб а рэспунс: „Департе, департе де мине гындул сэ нимическ сау сэ дэрым!
20І відказав Йоаб: Далеке се від мене. Не хочу я нї руйнувати, нї бурити!
21Ну есте аша! Дар ун ом дин мунтеле луй Ефраим, нумит Шеба, фиул луй Бикри, а ридикат мына ымпотрива ымпэратулуй Давид; даци-л ынкоаче нумай пе ел, ши мэ вой депэрта де четате.” Фемея а зис луй Иоаб: „Ятэ, капул луй ыць ва фи арункат песте зид.”
21Ось в чому річ: один чоловік із гори Ефраїмової, на ймя Себа, син Бихрів, зняв руку на царя Давида. Видайте менї його, а я відступлю від города. І промовила женщина до Йоаба: Зараз перекинуть голову його тобі через мур.
22Ши фемея с-а дус ши а ындуплекат пе тот попорул ку ынцелепчуня ей; ау тэят капул луй Шеба, фиул луй Бикри, ши л-ау арункат луй Иоаб. Иоаб а сунат дин трымбицэ; с-ау ымпрэштият де лынгэ четате ши фиекаре с-а дус ын кортул луй. Ши Иоаб с-а ынторс ла Иерусалим, ла ымпэрат.
22Тодї пійшла вона з своїм мудрим словом перед народ. І відтяли голову Себі Бихриєнкові, та й кинули Йоабові. Тодї звелїв він затрубити в труби, й усе військо відступило від города та й розійшлося по своїм шатрам, а Йоаб вернувсь до царя в Ерусалим.
23Иоаб ера май-маре песте тоатэ оштиря луй Исраел; Беная, фиул луй Иехоиада, ера ын фрунтя керетицилор ши а пелетицилор;
23І поставлено Йоаба над усїм військом Ізрайлевим, а Банею Йодаєнка над хелетеями й над фелетеями;
24Адорам ера май-маре песте дэрь; Иосафат, фиул луй Ахилуд, ера скриитор (архивар);
24Адорама над поборами, а Йосафата, сина Ахилудового, дїєписцем;
25Шея ера логофэт; Цадок ши Абиатар ерау преоць
25Суса був царським писарем; Садок та Абіятар були сьвященниками;
26ши Ира дин Иаир ера службаш де стат ал луй Давид.
26Також Іра Яритїй був сьвященником у Давида.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.