2 Самуел 5
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Тоате семинцииле луй Исраел ау венит ла Давид, ын Хеброн, ши ау зис: „Ятэ кэ ной сунтем ос дин оаселе тале ши карне дин карня та.
1І поприходили всї поколїння Ізрайлеві до Давида в Геброн і промовили: Ось ми тїло твоє й костї твої;
2Кяр одиниоарэ, кынд Саул ера ымпэратул ностру, ту повэцуяй ши стрынӂяй пе Исраел. Домнул ць-а зис: ‘Ту вей паште пе попорул Меу Исраел ши вей фи кэпетения луй Исраел.’”
2Уже давно, як ще царював Саул, ти був тим, що водив Ізраїля в поле й приводив додому; до того ж і Господь глаголав до тебе: Ти пасти меш мій нарід Ізраїля і князювати меш над Ізраїлем.
3Астфел, тоць бэтрыний луй Исраел ау венит ла ымпэрат, ын Хеброн, ши ымпэратул Давид а фэкут легэмынт ку ей ла Хеброн, ынаинтя Домнулуй. Ши ау унс пе Давид ымпэрат песте Исраел.
3І поприходили всї голови Ізрайлеві до царя в Геброн, і вчинив царь Давид у Гебронї перед лицем Господнїм умову з ними, і помазали вони Давида царем над Ізраїлем.
4Давид ера ын вырстэ де трейзечь де ань кынд с-а фэкут ымпэрат ши а домнит патрузечь де ань.
4Трийцять год віку було Давидові, як він почав царювати, а царював він сорок лїт.
5Ла Хеброн, а домнит песте Иуда шапте ань ши шасе лунь ши, ла Иерусалим, а домнит трейзечь ши трей де ань песте тот Исраелул ши Иуда.
5У Гебронї царював над Юдою сїм год і шість місяцїв, а в Ерусалимі царював трийцять і три годи над усїм Ізраїлем і Юдою.
6Ымпэратул а мерс ку оамений луй асупра Иерусалимулуй ымпотрива иебусицилор, локуиторий цэрий. Ей ау зис луй Давид: „Сэ ну интри аич, кэч ши орбий, ши олоӂий ци се вор ымпотриви!” Прин ачаста вояу сэ спунэ кэ Давид ну ва интра ку ничун кип аич.
6І двинув царь із людьми своїми під Ерусалим проти Евузіїв, що жили в тій сторонї. Та вони сказали Давидові: Не ввійдеш ти сюди, нї; слїпі й криві проженуть тебе, а се значило: не вламлеться сюди Давид!
7Дар Давид а пус мына пе четэцуя Сионулуй: ачаста есте четатя луй Давид.
7Давид же зайняв приступом замок Сион, — се Давидове місто.
8Давид зисесе ын зиуа ачея: „Орьчине ва бате пе иебусиць сэ арунче ын канал пе шкьопий ши пе орбий ачея каре сунт врэжмаший луй Давид.” Де ачея се зиче: „Орбул ши шкьопул сэ ну интре ын Каса Домнулуй.”
8І рече того дня Давид: Хто побивати ме Евузіїв, що ненавидять душу Давидову, нехай вбиває списом і слїпих та кульгавих. З сього й пійшла приповідка: „Слїпий і кривий не ввійде в палату.‟
9Давид с-а ашезат ын четэцуе, пе каре а нумит-о четатя луй Давид. А фэкут ынтэритурь де жур ымпрежур, ын афарэ ши ынэунтрул луй Мило.
9І осївся Давид на замку та й назвав його городом Давидовим. І утвердив його Давид навкруги, почавши від долини Милло, і з середини.
10Давид ажунӂя тот май маре ши Домнул Думнезеул оштирилор ера ку ел.
10І вбивавсь Давид у потугу все більш та більш, і Господь, Бог Саваот, був з ним.
11Хирам, ымпэратул Тирулуй, а тримис соль луй Давид ши лемн де чедру ши тымпларь ши чоплиторь де пятрэ, каре ау зидит о касэ луй Давид.
11І прислав Гирам, царь Тирський, посли до Давида, з кедриною, а до того й теслїв і мулярів, і они збудували Давидові палати.
12Давид а куноскут кэ Домнул ыл ынтэря ка ымпэрат ал луй Исраел ши кэ-й ридика ымпэрэция дин причина попорулуй Сэу, Исраел.
12І зрозумів Давид, що Господь потвердив його царем над Ізраїлем, та що він царство його підняв у гору задля народу свого Ізраїля.
13Давид шь-а май луат циитоаре ши невесте дин Иерусалим дупэ че а венит дин Хеброн ши и с-ау нэскут ярэшь фий ши фийче.
13І взяв Давид собі ще більш наложниць і жен, як переселивсь із Геброну, й народилось йому ще більше синів і дочок.
14Ятэ нумеле челор че и с-ау нэскут ла Иерусалим: Шамуа, Шобаб, Натан, Соломон,
14Ось імена тих, що народились йому в Ерусалимі: Самус, Собаб, Натан і Соломон;
15Ибхар, Елишуа, Нефег, Иафиа,
15Ебсар, Елисуа, Нафек, Яфія,
16Елишама, Елиада ши Елифелет.
16Елисама, Еліада й Елифалет.
17Филистений ау афлат кэ Давид фусесе унс ымпэрат песте Исраел ши с-ау суит тоць сэ-л кауте. Давид, кэруя и с-а дат де штире, с-а коборыт ын четэцуе.
17Як довідалися ж Филистії про помазаннє Давида царем над Ізраїлем, двинули всї Филистії, щоб одолїти Давида. Та сповіщено про се Давида, й він перейшов у твердиню.
18Филистений ау венит ши с-ау рэспындит ын валя Рефаим.
18Як прийшли ж Филистії й розложились по Рефаїм-долинї,
19Давид а ынтребат пе Домнул: „Сэ мэ суй ымпотрива филистенилор? Ый вей да ын мыниле меле?” Ши Домнул а зис луй Давид: „Суе-те, кэч вой да пе филистень ын мыниле тале.”
19Поспитав Давид Господа: Чи виступати менї проти Филистіїв? Чи подаси їх менї на поталу? І відказав Давидові Господь: Ійди, я бо подам Филистіїв у руки тобі.
20Давид а венит ла Баал-Перацим, унде й-а бэтут. Апой а зис: „Домнул а рисипит пе врэжмаший мей динаинтя мя, ка ниште апе каре се руп.” Де ачея с-а дат локулуй ачелуя нумеле Баал-Перацим.
20І двинув Давид під Баал-Перазим, а побивши їх там, сказав: Господь порозносив моїх ворогів передо мною, як розтїкаєся вода! Тим і прозвано те місце Баал-Перазим (Долина розносу).
21Ей шь-ау лэсат идолий аколо ши Давид ши оамений луй й-ау луат.
21І полишали вони там свої боги, а Давид і люде його позбирали їх (і попалили).
22Филистений с-ау суит дин ноу ши с-ау рэспындит ын валя Рефаим.
22І знов прийшли Филистії та й розсипались по Рефаїм-поділлю.
23Давид а ынтребат пе Домнул. Ши Домнул а зис: „Сэ ну те суй, чи я-й пе ла спате ши мерӂь асупра лор ын дрептул дузилор.
23Як же поспитав Давид Господа, чи виходити йому проти Филистіїв і чи віддасть їх йому в руки, відказав він: Не йди назустріч їм, а зайди їх ззаду, й нападеш їх від сторони грушевих дерев.
24Кынд вей аузи ун вует де пашь ын вырфуриле дузилор, атунч сэ те грэбешть, кэч Домнул мерӂе ынаинтя та, ка сэ батэ оштиря филистенилор.”
24І як почуєш такий шелест, наче хто йде по вершках дерев, тодї нападай, бо то Господь вирушив поперед тебе, щоб побити військо Филистійське.
25Давид а фэкут кум ый порунчисе Домнул ши а бэтут пе филистень де ла Геба пынэ ла Гезер.
25І вчинив Давид, як повелїв йому Господь, та й побивав Филистіїв від Габаа аж до Газеру.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.