2 Самуел 21
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Пе время луй Давид, а фост о фоамете каре а цинут трей ань. Давид а ынтребат пе Домнул, ши Домнул а зис: „Дин причина луй Саул ши а касей луй сынӂероасе, пентру кэ а учис пе габаониць есте фоаметя ачаста.”
1За Давидового царювання був в землї голод через три годи, рік за роком. І питав Давид Господа. І відказав Господь: Се через Саула та його дом кровожадний, бо він вигубив Габаонїїв.
2Ымпэратул а кемат пе габаониць сэ ле ворбяскэ. (Габаониций ну ерау динтре копиий луй Исраел, чи ерау о рэмэшицэ а аморицилор; копиий луй Исраел се легасерэ фацэ де ей ку ун журэмынт, ши тотушь Саул воисе сэ-й учидэ, ын рывна луй пентру копиий луй Исраел ши Иуда.)
2Тодї прикликав царь Габаонїїв і говорив з ними. Габаонїї же не були з синів Ізрайлевих, а були останком з Аморїїв; а Ізрайлитяне були їм заклялись; та Саул хотїв повигублювати їх, нїби з ревности про Ізрайлитян та Юдеїв.
3Давид а зис габаоницилор: „Че пот фаче еу пентру вой ши ку че сэ фак испэшире, ка сэ бинекувынтаць моштениря Домнулуй?”
3От і питає Давид Габаонїїв: Що б менї вчинити вам і чим приєднати б вас, щоб ви благословили наслїддє Господнє?
4Габаониций й-ау рэспунс: „Ну воим нич арӂинт, нич аур де ла Саул ши де ла каса луй ши нич ну есте тряба ноастрэ сэ оморым пе чинева дин Исраел.” Ши ымпэратул а зис: „Че воиць дар сэ вэ фак?”
4І відказали Габаонїї: Не вимагаємо від Саула й дому його нї срібла, нї золота, та й не хочемо, щоб кого в Ізраїлї страчено. А він сказав їм: Чого ж ви допевняєтесь, щоб я вам учинив?
5Ей ау рэспунс ымпэратулуй: „Фииндкэ омул ачела не-а слэбит ши ышь пусесе де гынд сэ не нимичяскэ, пентру ка сэ не факэ сэ перим дин тот цинутул луй Исраел,
5І кажуть вони цареві: Того чоловіка, що вичеркував нас, хочемо так вигубити, щоб не було з роду його нїкого по всему займищу Ізрайлевому;
6сэ ни се дя шапте бэрбаць дин фиий луй ши-й вом спынзура ынаинтя Домнулуй, ла Гибея луй Саул, алесул Домнулуй.” Ши ымпэратул а зис: „Ви-й вой да.”
6З його потомків нехай видадуть нам сїм чоловіка, щоб ми повішали їх перед Господом в Гиві Саула, вибраного Господом. І відказав царь: Видам їх.
7Ымпэратул а круцат пе Мефибошет, фиул луй Ионатан, фиул луй Саул, пентру журэмынтул пе каре-л фэкусерэ ынтре ей, ынаинтя Домнулуй, Давид ши Ионатан, фиул луй Саул.
7Пощадив однак же царь Мемфівостея, сина Йонатанового Сауленкового, задля побратимства, що вони заприсягли перед Господом, Давид і Йонатан, син Саулів.
8Дар ымпэратул а луат пе чей дой фий пе каре-й нэскусе луй Саул Рицпа, фата луй Аия, ши ануме: Армони ши Мефибошет, ши пе чей чинч фий пе каре-й нэскусе Мераб, фата луй Саул, луй Адриел дин Мехола, фиул луй Барзилай;
8За те взяв царь обох синів Рицпиних, дочки Айєвої, що вона вродила Саулові, Армона й Мемфівостея, й пятьох синів від Саулової дочки Мероби, що їх породила Адріелеві Берзеллїєнкові, з Мехоли.
9й-а дат ын мыниле габаоницилор, каре й-ау спынзурат пе мунте, ынаинтя Домнулуй. Тоць чей шапте ау перит ымпреунэ; ау фост оморыць ын челе динтый зиле але сечератулуй, ла ынчепутул сечератулуй орзурилор.
9І віддав їх в руки Габаонїям, а вони повісили їх перед Господом на горі. І погибли всї семеро вкупі; а погибли вони у перві днї в жнива, коли розпочинались жнива ячмінні.
10Рицпа, фата луй Аия, а луат ун сак ши л-а ынтинс суб еа, песте стынкэ, де ла ынчепутул сечератулуй пынэ кынд а кэзут песте ей плоае дин чер, ши а оприт пэсэриле черулуй сэ се апропие де ей ын тимпул зилей ши фяреле кымпулуй, ын тимпул нопций.
10Рицпа ж, дочка Айєва, узяла шерстяну верету й розстелила на тій горі, й пильнувала тїл від почину жнив, аж докіль дощ із неба поливсь на їх, і не допускала, рушати їх птаству піднебесному в день, а польовому зьвірю в ночі.
11Ау ынштиинцат пе Давид деспре че фэкусе Рицпа, фата луй Аия, циитоаря луй Саул.
11І донесено Давидові, що вдїяла Саулова наліжниця Рицпа, дочка Айєва.
12Ши Давид с-а дус ши а луат оаселе луй Саул ши оаселе фиулуй сэу Ионатан де ла локуиторий дин Иабесул Галаадулуй, каре ле луасерэ дин пяца Бет-Шан, унде ый спынзурасерэ филистений кынд ау бэтут пе Саул ла Гилбоа.
12І пійшов Давид і забрав костї Саула й костї Йонатана від городян Явиських в Галаадї, що взяли їх були тайком з майдану в Бет-Санї, де їх повішали були Филистії тодї, як побили Саула на Гелбуї.
13А луат де аколо оаселе луй Саул ши оаселе фиулуй сэу Ионатан ши с-ау стрынс ши оаселе челор че фусесерэ спынзураць.
13І перенїс він костї Саулові й костї сина його Йонатана звідти; тодї позбірали й костї повішених,
14Ау ынгропат оаселе луй Саул ши але фиулуй сэу Ионатан ын цара луй Бениамин, ла Цела, ын мормынтул луй Кис, татэл луй Саул. Ши ау фэкут тот че порунчисе ымпэратул. Дупэ ачея, Думнезеу а фост потолит фацэ де царэ.
14Та й поховали костї Саулові й сина його Йонатана й костї повішених, у займищі Беняминовому, у Зелї, в отецькому Кисовому гробі. Так сповнено все, що приказав царь, і з того часу змилосердивсь Господь над землею.
15Филистений ау порнит ярэшь ку рэзбой ымпотрива луй Исраел. Давид с-а коборыт ку служиторий луй ши а луптат ымпотрива филистенилор. Давид ера обосит.
15І загорілась ізнов війна між Филистіями й Ізраїлем. І Давид виступив на війну проти Филистіїв із військом своїм, і воювали з Филистіями, й Давид утомився.
16Ши Ишби-Беноб, унул дин копиий луй Рафа, а воит сэ омоаре пе Давид; авя о сулицэ ын греутате де трей суте де сикли де арамэ ши ера ынчинс ку о сабие ноуэ.
16Тодї задумав Есвій, один із потомків Рефаїма, такий, що спис його важив триста секлів мідї, й підперезаний був новим мечем, убити Давида.
17Абишай, фиул Церуей, а венит ын ажуторул луй Давид, а ловит пе филистян ши л-а оморыт. Атунч, оамений луй Давид й-ау журат зикынд: „Сэ ну май еши ку ной ла луптэ, ка сэ ну стинӂь лумина луй Исраел.”
17Та врятував Давида Абесса Саруєнко та й положив Филистія мертвим. Тодї поклялись Давидові люде словами: Не виступиш ти з нами більш на війну, щоб не згасло сьвітло Ізрайлеве.
18Дупэ ачея, а май фост о бэтэлие ла Гоб ку филистений. Атунч, Сибекай, Хушатитул, а оморыт пе Саф, каре ера унул дин копиий луй Рафа.
18Потім була ще раз війна з Филистіями в Гобі. Тодї положив мерцем Хушатїй Собохай-Сафута, що також був з потомків велетенських.
19А май фост о бэтэлие ла Гоб ку филистений. Ши Елханан, фиул луй Иааре-Орегим дин Бетлеем, а оморыт пе Голиат дин Гат, каре авя о сулицэ ал кэрей мынер ера ка сулул де цесут.
19І довелось іще раз воювати Филистіїв під Гобом; того разу вбив Елханан, син Ягаре-Оргима, з Бетлеєма, Голїята з Гету, що в його ратовище було завтовшки з ткацький вал.
20А май фост о бэтэлие ла Гат. Аколо ера ун ом де статурэ ыналтэ, каре авя шасе деӂете ла фиекаре мынэ ши ла фиекаре пичор, ын тотал доуэзечь ши патру, ши каре се трэӂя тот дин Рафа.
20А як дойшло раз до війни під Гетом, знайшовсь там один рослий чоловяга, що мав на руках і на ногах по шість пучок, всїх двайцять і чотири. Сей походив також з велетенського роду.
21Ел а батжокорит пе Исраел, ши Ионатан, фиул луй Шимея, фрателе луй Давид, л-а оморыт.
21Як же почав він раз насьміхатись із Ізрайлитян, то його вбив Йонатан, син Давидового брата Сафая.
22Ачешть патру оамень ерау копиий луй Рафа нэскуць ла Гат. Ау перит учишь де мына луй Давид ши де мына служиторилор луй.
22Всї чотири названі походили з велетенського роду в Гетї, та й полягли від руки Давидової й слуг його.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.