Jeremias 10
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ouçam a palavra que o SENHOR fala a vocês, casa de Israel!
1Слухайте слова, що говорить до вас Господь, ви, доме Ізрайлїв!
2O SENHOR diz, “Não aprendam o caminho das nações, e não se assustem com os sinais do céu; pois as nações se assustam com eles.
2Так говорить Господь: Не вчітесь ходити стежками поганськими й не страхайтесь перед знаменнями небесними: бо страхаються їх тілько невіри.
3Pois os costumes dos povos são vaidade; pois cortam uma árvore da floresta, obra das mãos do artífice com o machado.
3Постанови поганські пусті: вони вирубають дерево в лїсї, оброблять руками ремісника сокирою,
4Eles a enfeitam com prata e com ouro. Eles a fixam com pregos e com martelos, para que não se mova.
4Покривають сріблом та золотом, прибивають гвіздєм та молотком, щоб не хиталось.
5Eles são como uma palmeira, de obra torneada, e não falam. Precisam ser carregados, porque não podem andar. Não tenham medo deles; pois não podem fazer o mal, nem tampouco há neles o poder de fazer o bem.”
5Вони, (ті ідоли) — мов точений стовп, і не говорять; їх носять, бо ходити не можуть. Тим і не лякайтесь їх, бо не здолїють вони нїяк зашкодити, та й щось доброго зробити вони не в силї.
6Não há ninguém como tu, ó SENHOR. Tu és grande, e o teu nome é grande em poder.
6Рівнї нема тобі, Господи! велик єси й велике імя твоє потугою.
7Quem não te temeria, ó Rei das nações? Pois isso te pertence. Porque entre todos os sábios das nações, e em todos os seus reinos, não há ninguém como tu.
7Хто не збоїться тебе, царю народів? Одному тобі належиться честь, бо між усїма премудрими в народах і в усїх царствах їх нема рівнї тобі.
8Mas eles são todos estúpidos e tolos, instruídos por ídolos! É apenas madeira.
8Всї вони дурні, безглузді; пуста наука їх — отте дерево.
9Há prata batida em placas, que é trazida de Társis, e ouro de Ufaz, obra do artífice e das mãos do ourives. Suas roupas são de azul e púrpura. Todos eles são obra de homens habilidosos.
9Розплескане в листки срібло, привезене з Тарсису, та золото з Уфазу, — робота майстерних людей та рук плавильникових; одежа на їх із блавату та з пурпуру: все воно — робота людей тямущих.
10Mas o SENHOR é o Deus verdadeiro. Ele é o Deus vivo, e um Rei eterno. Diante da sua ira, a terra treme. As nações não podem suportar a sua indignação.
10Господь же справдешній Бог, се живий Бог й віковічний царь. Од гнїву його тремтить земля, і погрози його не здолїють видержати народи.
11“Vocês dirão isto a eles: ‘Os deuses que não fizeram os céus e a terra perecerão da terra, e de debaixo dos céus.’”
11Оце ж кажіть їм: Боги, що не сотворили неба й землї, позникають із землї й зпід неба.
12Deus fez a terra pelo seu poder. Ele estabeleceu o mundo por sua sabedoria, e pelo seu entendimento estendeu os céus.
12Він сотворив землю силою своєю, утвердив круг земний мудростю своєю і розумом своїм розпростер небеса.
13Quando ele faz soar a sua voz, as águas nos céus rugem, e ele faz os vapores subirem dos confins da terra. Ele faz os relâmpagos para a chuva, e tira o vento dos seus tesouros.
13На його приказ ревуть води на небі, і він велить хмарам уставати з країв землї; творить блискавицї поміш з дощем, і випускає вітри з запасних сховищ своїх.
14Todo homem se tornou estúpido e sem conhecimento. Todo ourives é envergonhado por sua imagem esculpida; pois a sua imagem de fundição é falsidade, e não há fôlego nelas.
14Безумним виявлює себе кожен мистець у свойму знаннї, і кожен плавильник соромить себе бовваном своїм, бо вилите ним — се лож, і нема в йому духа.
15Elas são vaidade, uma obra de engano. No tempo da sua visitação, elas perecerão.
15Се пуста мана, робота облуду; в день караючих навідин вони почезнуть.
16A porção de Jacó não é como estas; pois ele é o Criador de todas as coisas; e Israel é a tribo da sua herança. O SENHOR dos Exércitos é o seu nome.
16Не такий, як їх, пай Яковів; бо його Бог — се творець усього, а Ізраїль — се булава царства його; на імя йому — Господь Саваот.
17Recolha os seus bens da terra, você que vive sob cerco.
17Забірай з країни добро твоє, скоро бо опинишся в облязї;
18Pois o SENHOR diz, “Eis que desta vez lançarei fora, como com uma funda, os habitantes da terra, e os angustiarei, para que sintam isso.”
18Так бо говорить Господь: Ось, я повикидаю на сей раз осадників сієї землї і зажену їх у тїсноту, щоб їх половлено.
19Ai de mim por causa da minha ferida! Minha chaga é grave; mas eu disse, “Verdadeiramente este é o meu sofrimento, e devo suportá-lo.”
19Ой горе ж менї в нуждї моїй; болюча рана моя! та я кажу собі: заслужений сей смуток мій, і буду терпіти його:
20Minha tenda foi destruída, e todas as minhas cordas estão rompidas. Meus filhos se foram de mim, e já não existem. Não há mais ninguém para estender a minha tenda, nem para armar as minhas cortinas.
20Намет мій спустошено, і всї верівки мої порвано; дїти мої забрані від мене, нема вже їх: нїкому знов напяти намета мого й розвісити на йому покривал моїх;
21Pois os pastores se tornaram estúpidos, e não buscaram ao SENHOR. Por isso não prosperaram, e todos os seus rebanhos se espalharam.
21Бо пастирі поставались безглуздими й не питали про Господа, а через те були й їх поступки нерозумні, та й стадо їх ійде в розсипок.
22A voz de uma notícia, eis que chega, e um grande tumulto da terra do norte, para fazer das cidades de Judá uma desolação, uma morada de chacais.
22Чути гук! Уже наближується; голосний галас від полуночньої землї, щоб городи Юдині обернути в пустки, в пробуток шакалів.
23Ó SENHOR, eu sei que o caminho do homem não está em si mesmo. Não cabe ao homem que anda dirigir os seus passos.
23Знаю, Господи, що людська дорога не в його волї, й не здолїє сам про себе чоловік давати напрям ступням своїм.
24Corrige-me, SENHOR, mas com brandura; não na tua ira, para que não me reduzas a nada.
24Карай же мене, Господи, та не без міри, не в гнїві твойму, щоб не обернув мене в нїщо.
25Derrama a tua ira sobre as nações que não te conhecem, e sobre as famílias que não invocam o teu nome; pois eles devoraram a Jacó. Sim, eles o devoraram, o consumiram, e assolaram a sua habitação.
25Нї, вилий досаду твою на народи, що не хочуть нїчого знати про тебе, й на племена, що не взивають імені твого; бо вони зʼїли Якова, пожерли й вигубили його, а займище його спустошили.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.