Jeremias 34
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1A palavra que veio a Jeremias da parte do SENHOR, quando Nabucodonosor, rei da Babilônia, com todo o seu exército, todos os reinos da terra que estavam sob o seu domínio, e todos os povos, lutavam contra Jerusalém e contra todas as suas cidades, dizendo:
1Слово, що надійшло від Господа до Еремії тодї, як Навуходонозор, царь Вавилонський, і все військо його й усї земні царства, піддані під руку його, воювали проти Ерусалиму й проти всїх міст його:
2“Assim diz o SENHOR, o Deus de Israel: ‘Vá e fale com Zedequias, rei de Judá, e diga-lhe: Assim diz o SENHOR: “Eis que entregarei esta cidade nas mãos do rei da Babilônia, e ele a queimará com fogo.
2От що говорить Господь, Бог Ізрайлїв: Ійди й промов до Седекії, царя Юдейського й скажи йому: Так говорить Господь: Ось, я подаю город сей на поталу цареві Вавилонському, а сей пустить його пожаром;
3Você não escapará das mãos dele, mas certamente será capturado e entregue em suas mãos. Seus olhos verão os olhos do rei da Babilônia, e ele falará com você boca a boca. Você irá para a Babilônia.”’
3І ти сам не уйдеш рук його і попадешся йому в руки, й очі твої дивитись муть ув очі цареві Вавилонському, і говорити ме він з тобою устами до уст, та й пійдеш у Вавилон.
4“Contudo, ouça a palavra do SENHOR, ó Zedequias, rei de Judá. Assim diz o SENHOR a seu respeito: ‘Você não morrerá à espada.
4Тілько ж вислухай слово Господнє, Седекіє, царю Юдейський! Так говорить про тебе Господь: Ти не вмреш од меча:
5Você morrerá em paz; e com as queimas de incenso de seus pais, os antigos reis que vieram antes de você, assim farão uma queima para você. Eles o lamentarão, dizendo: “Ah, senhor!” pois eu falei a palavra’, diz o SENHOR.”
5Ти помреш в супокою, і як по отцях твоїх, прежніх царях, пускали димом пахощі, так і по тобі палити муть і голосити: Ой володарю! я бо вирік се слово, говорить Господь.
6Então o profeta Jeremias falou todas estas palavras a Zedequias, rei de Judá, em Jerusalém,
6І переповів Еремія пророк Седекії, цареві Юдейському, всї цї слова в Ерусалимі.
7quando o exército do rei da Babilônia lutava contra Jerusalém e contra todas as cidades de Judá que restavam, contra Laquis e contra Azeca; pois somente estas restaram das cidades de Judá como cidades fortificadas.
7Тим часом військо царя Вавилонського воювало проти Ерусалиму, та проти инших міст Юдейських, що ще цїлі остались, проти Лахису, та Азеки; одні бо сї зоставались ізміж городів Юдиних, як городи утверджені.
8A palavra veio a Jeremias da parte do SENHOR, depois que o rei Zedequias fez uma aliança com todo o povo que estava em Jerusalém, para lhes proclamar a liberdade,
8Слово, що надійшло від Господа до Еремії послї того, як царь Седекія вчинив умову з усїм людом у Ерусалимі, щоб оповістити волю невольникам,
9de que cada um deveria deixar o seu servo, e cada um a sua serva, que fosse hebreu ou hebreia, ir livre, para que ninguém fizesse deles escravos, sendo um judeu, seu irmão.
9Щоб кожен пустив на волю раба свого й рабиню свою, Єврея й Єврейку, щоб нїхто свого земляка Юдея не держав за невольника,
10Todos os príncipes e todo o povo que haviam entrado na aliança obedeceram, de que cada um deixaria livre o seu servo e cada um a sua serva, para que ninguém mais os fizesse escravos. Eles obedeceram e os deixaram ir,
10І послухали всї князї й усї люде, що вчинили вмову, щоб пустити на волю кожному свого раба й кожному свою рабиню, щоб нїхто вже не держав їх за невольників, і згодились на се й повипускали.
11mas depois voltaram atrás, e fizeram voltar os servos e as servas que haviam deixado ir livres, e os sujeitaram como servos e como servas.
11Опісля же надумались і почали знов брати рабів і рабинь, що їх були пустили на волю і поробили їх силоміць невольниками й невольницями.
12Portanto, a palavra do SENHOR veio a Jeremias da parte do SENHOR, dizendo:
12І надійшло слово Господнє від Господа до Еремії таке:
13“Assim diz o SENHOR, o Deus de Israel: ‘Eu fiz uma aliança com os seus pais no dia em que os tirei da terra do Egito, da casa da escravidão, dizendo:
13Так говорить Господь, Бог Ізрайлїв: Я вчинив був завіт із отцями вашими, як вивів їх із землї Египецької, з дому неволї, й установив:
14Ao final de sete anos, cada um de vocês libertará o seu irmão que é hebreu, que foi vendido a você e o serviu por seis anos. Você o deixará ir livre de você. Mas os seus pais não me deram ouvidos, nem inclinaram os seus ouvidos.
14Як упливе сїм років, пускайте на волю кожен свого земляка-Єврея, що тобі продано. Шість лїт нехай він служить тобі, а потім пусти його од себе на волю. Батьки же ваші не послухали мене й не прихилили уха свого.
15Vocês haviam se voltado agora, e feito o que é reto aos meus olhos, cada um proclamando liberdade ao seu próximo. Vocês haviam feito uma aliança diante de mim na casa que é chamada pelo meu nome;
15Нинї ви обернулись і вчинили були праведне перед очима моїми, оповістивши кожен волю ближньому свому, та й вчинили завіт передо мною в домі, що названо його імям моїм;
16mas vocês voltaram atrás e profanaram o meu nome, e cada um fez voltar o seu servo e cada um a sua serva, a quem vocês haviam deixado ir livres conforme a vontade deles. Vocês os sujeitaram, para serem seus servos e suas servas.’”
16Опісля же надумались, і збезчестили імя моє, забравши назад кожен раба свого й кожен рабиню свою, що повипускали були на волю, куди їх серцю любо, й робите їх вашими рабами й рабинями.
17Portanto, assim diz o SENHOR: “Vocês não me deram ouvidos, para proclamar a liberdade, cada um ao seu irmão, e cada um ao seu próximo. Eis que eu proclamo a vocês uma liberdade”, diz o SENHOR, “para a espada, para a peste e para a fome. Eu farei com que sejam lançados de um lado para o outro entre todos os reinos da terra.
17Тим же то так говорить Господь: Не послухали ви мене, як річ була про те, щоб кожний оповістив волю братові свойму й ближньому свойму; за се ж, говорить Господь, оповіщаю я вам волю й відпускаю вас на меч, на морову заразу та голоднечу, й пущу вас у ростіч по всїх царствах земних;
18Entregarei os homens que transgrediram a minha aliança, que não cumpriram as palavras da aliança que fizeram diante de mim quando cortaram o bezerro em dois e passaram entre as suas partes:
18І віддам тих, що переступили завіт мій та не додержали слів завіту, що на його пристали перед лицем моїм, розтявши назимка на двоє й пройшовши проміж половинами його, —
19os príncipes de Judá, os príncipes de Jerusalém, os eunucos, os sacerdotes e todo o povo da terra, que passaram entre as partes do bezerro.
19Князїв Юдиних і старшину Ерусалимську, скопцїв і сьвященників і ввесь люд країни, що проходили проміж половинами з телця,
20Eu os entregarei nas mãos de seus inimigos e nas mãos daqueles que buscam a sua vida. Seus cadáveres servirão de alimento para as aves do céu e para os animais da terra.
20Подам їх на поталу ворогам їх і на поталу тим, що на їх душу настають, і буде труп їх жиром піднебесному птаству й польовому зьвіррю.
21“Entregarei Zedequias, rei de Judá, e os seus príncipes nas mãos de seus inimigos, nas mãos daqueles que buscam a sua vida e nas mãos do exército do rei da Babilônia, que se retirou de vocês.
21Седекію, царя Юдейського, й князїв його подам на поталу ворогам їх, і в руки настаючих на життє їх і на поталу військові царя Вавилонського, що тепер відступило від вас.
22Eis que eu darei ordem”, diz o SENHOR, “e farei com que eles retornem a esta cidade. Eles lutarão contra ela, a tomarão e a queimarão com fogo. Farei das cidades de Judá uma desolação, sem habitantes.”
22Ось, я прикажу, говорить Господь, і заверну їх ід сьому місту, а вони нападуть на його й опанують його й пустять його на пожар, а городи Юдині оберну в безлюдну пустиню.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.