Jeremias 12
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Tu és justo, SENHOR, quando argumento contigo; contudo, eu gostaria de pleitear uma causa contigo. Por que o caminho dos ímpios prospera? Por que vivem tranquilos todos os que agem com grande traição?
1Праведним останеш ти, Господи, як би я хотїв судитись із тобою, а все таки буду я говорити до тебе про правосуд: чом се щаститься безбожним на їх дорозї, і добре дїєсь зрадливим?
2Tu os plantaste. Sim, eles criaram raízes. Eles crescem. Sim, eles produzem frutos. Tu estás perto na boca deles, mas longe do coração deles.
2Ти понасаджував їх, і вони позакоренювались; ростуть і плодяться. Ти близько в них на устах, та далеко од серця їх.
3Mas tu, SENHOR, me conheces. Tu me vês, e provas o meu coração para contigo. Arraste-os como ovelhas para o matadouro, e separe-os para o dia da matança.
3Мене ж Господи, ти знаєш, бачиш наскрізь і вивідуєш серце моє, яке воно до тебе. Відлучи їх, як вівцї на заріз, і наготуй їх на день убивання.
4Até quando a terra lamentará, e a erva de todo o campo secará? Por causa da maldade dos que nela habitam, os animais e as aves são consumidos; porque eles disseram: “Ele não verá o nosso fim.”
4Чи довго ще сумувати ме земля та сохнути ме зело на всїх полях? Через ледарство тих, що живуть на їй, зникає зьвірина й птаство; вони бо провадять: Він і не побачить, що з нами буде.
5“Se você correu com os que vão a pé, e eles o cansaram, então como você poderá competir com os cavalos? Embora você esteja seguro numa terra de paz, como você fará nas matas do Jordão?
5Коли ти втїкав перед пішими та й утомився, як же втїкати меш навзаводи з комонником? і коли тілько здавалось тобі, що ти безпечен в затишній країнї, то що чинити меш, як розбурхається Йордань?
6Pois até mesmo os seus irmãos, e a casa do seu pai, até eles agiram traiçoeiramente com você! Até eles gritaram alto atrás de você! Não acredite neles, ainda que lhe digam belas palavras.
6Бо й браттє твоє й дом отця твого, — й вони зрадливі проти тебе, й вони кричать голосно вслїд за тобою. Не йми їм віри, хоч би й прихильно до тебе говорили.
7“Eu abandonei a minha casa. Eu rejeitei a minha herança. Eu entreguei a amada da minha alma nas mãos dos seus inimigos.
7Покинув я дом мій, відцуравсь од наслїддя мого; що менї було найлюбійше, подав на поталу ворогам моїм.
8Minha herança tornou-se para mim como um leão na floresta. Ela levantou a sua voz contra mim. Por isso eu a odiei.
8Наслїддє моє зробилось менї (ворогом), мов той лев у гаю, бо підняло голос свій проти мене; за те ж я й ненавидїв його.
9Acaso a minha herança é para mim como uma ave de rapina manchada? Estão as aves de rapina contra ela por todos os lados? Vão, reúnam todos os animais do campo. Tragam-nos para devorar.
9Власність моя зробилась менї пестроперим птахом, що на його напали з усїх боків хижі птицї. Ой збігайся ж, усе полеве зьвіррє; ходїть, пожерайте його!
10Muitos pastores destruíram a minha vinha. Eles pisaram a minha porção debaixo dos pés. Eles fizeram da minha porção agradável um deserto desolado.
10Гурт пастухів показили виноградник мій, дїленицю мою витоптали ногами; любу дїленицю, мою зробили порожним степом, —
11Eles a tornaram em desolação. Ela lamenta diante de mim, estando desolada. Toda a terra está desolada, porque ninguém se importa.
11Зробили її пусткою, й плаче вона в запустїнню передо мною; вся земля спустошена, а нема чоловіка, хто б приймав се до серця.
12Destruidores vieram sobre todas as colinas estéreis no deserto; pois a espada do SENHOR devora desde uma extremidade da terra até a outra extremidade da terra. Nenhuma carne tem paz.
12На всї гори в пустинї понабігали пустошники, бо меч Господень пожерає все від конця до конця землї: нема рятунку нїодній людинї.
13Eles semearam trigo, e colheram espinhos. Eles se esgotaram, e não lucraram nada. Vocês se envergonharão dos seus frutos, por causa da ira ardente do SENHOR.”
13Сїяли вони пшеницю, а пожали тернину; потомились без пожитку; соромити метесь вашого вроджаю через палаючий гнїв Господень.
14O SENHOR diz: “A respeito de todos os meus maus vizinhos, que tocam na herança que fiz o meu povo Israel herdar: Eis que eu os arrancarei da sua terra, e arrancarei a casa de Judá do meio deles.
14Так говорить Господь про всїх злющих сусїдів моїх, що нападають на пай, котрий я дав у державу моїм людям, Ізраїлеві: Ось, я повириваю їх із їх землї, а дом Юдин вирву зпосеред них.
15Acontecerá que, depois de eu os ter arrancado, voltarei e terei compaixão deles. Eu os trarei de volta, cada um para a sua herança, e cada um para a sua terra.
15Опісля ж, повиривавши їх, змилосерджусь до них і поверну їх додому, кожного в його державу й кожного в його країну.
16Acontecerá que, se eles diligentemente aprenderem os caminhos do meu povo, para jurarem pelo meu nome: ‘Como vive o SENHOR’; assim como ensinaram o meu povo a jurar por Baal, então eles serão edificados no meio do meu povo.
16І коли вони навчаться ходити дорогами людей моїх, клястись моїм імям: „Так певно, як живе Господь‟, як се вони навчили моїх людей клястись Баалом, — то осядуться серед люду мого.
17Mas se eles não ouvirem, então eu arrancarei aquela nação, arrancando-a e destruindo-a”, diz o SENHOR.
17Коли ж не слухати муть, то я викореню до щаду той народ, говорить Господь.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.