Jeremias 42
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Então todos os capitães das forças, e Joanã, filho de Careá, e Jezanias, filho de Osaías, e todo o povo, desde o menor até o maior, se aproximaram,
1І приступила вся військова старшина з Йоананом Кареєнком і Езанїєю Гошаїєнком й усїм людом од малого до великого,
2e disseram ao profeta Jeremias: “Por favor, que a nossa súplica seja apresentada diante de você, e ore por nós ao SENHOR, o seu Deus, a favor de todo este remanescente, pois de muitos restamos apenas uns poucos, como os seus olhos nos veem,
2І сказали до пророка Еремії: Нехай упаде наша просьба перед лице твоє; помолись Господеві, твойму Богові, за ввесь останок сей, бо нас тілько трохи з множества зосталось, як се очі твої бачать, —
3para que o SENHOR, o seu Deus, nos mostre o caminho pelo qual devemos andar e as coisas que devemos fazer.”
3Нехай нам Господь, Бог твій, укаже дорогу, якою йти нам, і навчить, що нам чинити.
4Então o profeta Jeremias lhes disse: “Eu os ouvi. Eis que orarei ao SENHOR, o seu Deus, de acordo com as suas palavras; e acontecerá que tudo o que o SENHOR lhes responder, eu declararei a vocês. Não ocultarei nada de vocês.”
4І відказав їм пророк Еремія: Чую, помолюся Господеві, Богу вашому, як бажаєте, й зʼясую вам увесь відказ, який дасть вам Господь. Нї слова не втаю од вас.
5Então eles disseram a Jeremias: “Que o SENHOR seja uma testemunha verdadeira e fiel entre nós, se não fizermos de acordo com toda a palavra com a qual o SENHOR, o seu Deus, o enviar para nos dizer.
5І сказали вони до Еремії: Господь нехай буде сьвідком вірностї й правди між нами й тобою, що ми чинити мем усе те, з чим пошле тебе до нас Господь, Бог твій:
6Seja ela boa ou seja ela má, nós obedeceremos à voz do SENHOR, o nosso Deus, a quem nós o enviamos; para que tudo vá bem conosco, quando obedecermos à voz do SENHOR, o nosso Deus.”
6Чи легке, чи тяжке воно буде, ми послухаєм голосу Господа, Бога нашого, що до його ми тебе оце посилаємо, щоб нам добре було, як послухаємо голосу Господа, Бога нашого.
7Ao fim de dez dias, a palavra do SENHOR veio a Jeremias.
7Як уплило ж десять день, надійшло слово Господнє до Еремії.
8Então ele chamou Joanã, filho de Careá, e todos os capitães das forças que estavam com ele, e todo o povo, desde o menor até o maior,
8Він покликав перед себе Йоанана Кареєнка з усією військовою старшиною й з усїм людом од найменшого до найстаршого,
9e lhes disse: “Assim diz o SENHOR, o Deus de Israel, a quem vocês me enviaram para apresentar a súplica de vocês diante dele:
9І сказав їм: Так говорить Господь, Бог Ізрайлїв, що до його ви посилали мене, щоб зложити перед ним молитву вашу:
10'Se vocês continuarem a viver nesta terra, então eu os edificarei, e não os derrubarei, e os plantarei, e não os arrancarei; pois me entristeço pela aflição que trouxe sobre vocês.
10Коли зостанетесь у сїй землї, так я вас побудую, а не повалю, насаджу вас і не повириваю, жалую бо вас задля тих злиднїв, які допустив на вас.
11Não tenham medo do rei da Babilônia, de quem vocês têm medo. Não tenham medo dele', diz o SENHOR, 'pois eu estou com vocês para salvá-los e para livrá-los da sua mão.
11Не бійтесь царя Вавилонського, що його тепер лякаєтесь, говорить Господь, я бо з вами, щоб вам помагати й вас із рук його рятувати.
12Eu lhes concederei misericórdia, para que ele tenha misericórdia de vocês e os faça retornar à sua própria terra.
12Я буду милосердним до вас, і поверну вас у вашу землю.
13“'Mas se vocês disserem: “Não habitaremos nesta terra”, de modo que não obedeçam à voz do SENHOR, o seu Deus,
13Коли ж ви скажете: Не хочемо жити в сїй землї, та й не послухаєте заповідання Господа, Бога вашого, а скажете:
14dizendo: “Não, mas iremos para a terra do Egito, onde não veremos guerra, nem ouviremos o som da trombeta, nem teremos fome de pão; e lá habitaremos”;'
14Нї, пійдемо таки в землю Египецьку, там не будемо бачити війни й не чути гуку трубнього та й не будемо голодувати, й там ми хочемо жити, —
15agora, portanto, ouçam a palavra do SENHOR, ó remanescente de Judá! Assim diz o SENHOR dos Exércitos, o Deus de Israel: 'Se vocês de fato voltarem os seus rostos para entrar no Egito, e forem viver lá,
15Так чуйте слово Господнє, ви, останок Юди: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїля: Коли ви справдї обернете лиця ваші, щоб ійти в Египет та й пійдете туди, щоб там пробувати,
16então acontecerá que a espada, da qual vocês têm medo, os alcançará lá na terra do Egito; e a fome, da qual vocês têm receio, os seguirá de perto lá no Egito; e vocês morrerão lá.
16То меч, що ви його лякаєтесь, наздогонить вас там у землї Египецькій, і голоднеча, що її лякаєтесь, пійде слїдом за вами в Египет, і там ви погинете.
17Assim será com todos os homens que voltarem os seus rostos para ir ao Egito a fim de viver lá. Eles morrerão pela espada, pela fome e pela peste. Nenhum deles restará ou escapará do mal que eu trarei sobre eles.'
17Та й усї, що наважились ійти в Египет, щоб там жити, поляжуть од меча, голоднечі й морової пошестї, і нїхто з них не зостанеться й не втече від того лиха, що пошлю на них.
18Pois assim diz o SENHOR dos Exércitos, o Deus de Israel: 'Assim como a minha ira e o meu furor foram derramados sobre os habitantes de Jerusalém, assim o meu furor será derramado sobre vocês, quando entrarem no Egito; e vocês serão um objeto de horror, de espanto, de maldição e de opróbrio; e não verão mais este lugar.'
18Так бо говорить Господь сил небесних, Бог Ізрайлїв: Так само, як вилився мій гнїв палкий на осадників Ерусалимських, так пролиється досада моя на вас, коли пійдете в Египет; і зробитесь ви прокляттєм і острахом, наругою й сьміховищем, і не бачити вам уже землї сієї.
19“O SENHOR falou a respeito de vocês, remanescente de Judá: 'Não vão para o Egito!' Saibam com certeza que eu testifiquei a vocês hoje.
19Так, — Господь заповів вам, ти, останку Юдин: Не ійдїть у Египет; затямте ж собі добре, що й я вас остерігав нинї;
20Pois vocês agiram enganosamente contra as suas próprias almas; pois vocês me enviaram ao SENHOR, o seu Deus, dizendo: 'Ore por nós ao SENHOR, o nosso Deus; e de acordo com tudo o que o SENHOR, o nosso Deus, disser, declare a nós, e nós o faremos.'
20Ви бо прогрішились проти себе самих; ви посилали мене до Господа, Бога вашого, мовляючи: Помолися за нас Господеві, Богу нашому, й вияви нам усе, що скаже Господь, Бог наш, а ми те вчинимо.
21Eu o declarei a vocês hoje; mas vocês não obedeceram à voz do SENHOR, o seu Deus, em nada do que ele me enviou a dizer a vocês.
21Оце ж я вам виявив нинї, та ви не хочете послухати слова Господа, Бога нашого й того всього, з чим він послав мене до вас.
22Agora, portanto, saibam com certeza que vocês morrerão pela espada, pela fome e pela peste no lugar para onde vocês desejam ir viver.”
22То ж знайте, що поляжете від меча, голоднечі й морової пошестї в тому місцї, куди захотїли йти, щоб там пробувати.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.