Jeremiah 34
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Babylon siangpahrang Nebuchadnezzar, angmah ih misatuh kaminawk boih, a ukhaih thungah kaom praenawk boih, prae thung ih kaminawk boih mah, Jerusalem hoi ataeng ih vangpuinawk boih to tuk naah, Angraeng khae ih lok to Jeremiah khaeah angzoh,
1Слово, що надійшло від Господа до Еремії тодї, як Навуходонозор, царь Вавилонський, і все військо його й усї земні царства, піддані під руку його, воювали проти Ерусалиму й проти всїх міст його:
2Angraeng, Israel Sithaw mah hae tiah thuih; Judah siangpahrang Zedekiah khaeah caeh ah loe, anih khaeah, Khenah, hae vangpui hae Babylon siangpahrang ban ah ka paek han, anih mah hmai hoiah thlaek tih, tiah Angraeng mah thuih, tiah thui paeh, tiah ang naa.
2От що говорить Господь, Бог Ізрайлїв: Ійди й промов до Седекії, царя Юдейського й скажи йому: Так говорить Господь: Ось, я подаю город сей на поталу цареві Вавилонському, а сей пустить його пожаром;
3Nang loe anih ih ban thung hoiah na loih mak ai, anih mah na naeh ueloe, a ban ah paek tih; Babylon siangpahrang hoi mikhmai kang tongah, lok na thui hoi tih, nang loe Babylon ah na caeh tih.
3І ти сам не уйдеш рук його і попадешся йому в руки, й очі твої дивитись муть ув очі цареві Вавилонському, і говорити ме він з тобою устами до уст, та й пійдеш у Вавилон.
4Toe Aw Judah siangpahrang Zedekiah, Angraeng ih lok to tahngai ah; nang loe sumsen hoi na dueh mak ai, tiah na Angraeng mah thuih:
4Тілько ж вислухай слово Господнє, Седекіє, царю Юдейський! Так говорить про тебе Господь: Ти не вмреш од меча:
5nang loe kamongah ni na dueh tih; na hmaa ah kadueh nam panawk, na siangpahrangnawk hanah sak pae o ih baktih toengah, nang hanah hmuihoih na thlaek pae o tih; Oe, Angraeng! tiah na qah o haih tih; lok ka thuih boeh, tiah Angraeng mah thuih.
5Ти помреш в супокою, і як по отцях твоїх, прежніх царях, пускали димом пахощі, так і по тобі палити муть і голосити: Ой володарю! я бо вирік се слово, говорить Господь.
6To pacoengah tahmaa Jeremiah mah hae loknawk hae Judah siangpahrang Zedekiah khaeah, Jerusalem ah thuih pae boih,
6І переповів Еремія пророк Седекії, цареві Юдейському, всї цї слова в Ерусалимі.
7Babylon misatuh kaminawk mah Jerusalem hoi anghmat vangpuinawk, Lakhish, Azekah to tuk naah, Judah vangpuinawk thungah hae vangpui hnik loe anghmat kacak vangpui ah oh hoi.
7Тим часом військо царя Вавилонського воювало проти Ерусалиму, та проти инших міст Юдейських, що ще цїлі остались, проти Лахису, та Азеки; одні бо сї зоставались ізміж городів Юдиних, як городи утверджені.
8Zedekiah siangpahrang mah nihcae loihaih lok to thuih hanah, Jerusalem ah kaom kaminawk boih khaeah, lokmaihaih sak pacoengah Jeremiah khaeah Angraeng ih lok to angzoh;
8Слово, що надійшло від Господа до Еремії послї того, як царь Седекія вчинив умову з усїм людом у Ерусалимі, щоб оповістити волю невольникам,
9kami boih mah tamna ah kaom Hebru nongpa, nongpata to prawt han oh; mi mah doeh Judah kami to misong ah suek han om ai.
9Щоб кожен пустив на волю раба свого й рабиню свою, Єврея й Єврейку, щоб нїхто свого земляка Юдея не держав за невольника,
10Kami boih mah tamna nongpa, tamna nongpata to misong ah patoh han om ai, prawt boih han oh boeh, tiah thuih ih lok to ukkung angraengnawk boih, kaminawk boih mah thaih o naah, paroi o moe, misong thung hoiah loih o sak.
10І послухали всї князї й усї люде, що вчинили вмову, щоб пустити на волю кожному свого раба й кожному свою рабиню, щоб нїхто вже не держав їх за невольників, і згодились на се й повипускали.
11Toe akra ai ah poek amkhraih o let, prawt tangcae misong nongpa hoi nongpatanawk to naeh o let moe, tamna tok sak o sak let.
11Опісля же надумались і почали знов брати рабів і рабинь, що їх були пустили на волю і поробили їх силоміць невольниками й невольницями.
12To naah Angraeng ih lok Jeremiah khaeah angzoh moe,
12І надійшло слово Господнє від Господа до Еремії таке:
13Angraeng, Israel Sithaw mah hae tiah thuih; Izip prae ah misong ah ohhaih thung hoiah nam panawk to ka hoih naah, nam panawk hoi lokmaihaih to ka sak,
13Так говорить Господь, Бог Ізрайлїв: Я вчинив був завіт із отцями вашими, як вивів їх із землї Египецької, з дому неволї, й установив:
14saning sarihto boeng pacoengah nang khaeah zawh ih nawkamya Hebru misongnawk to prawt o boih ah; saning tarukto thung na tok ang sak pae o boeh pongah, na loih o sak han oh, tiah ka naa; toe nam panawk mah ka lok to tahngai o ai moe, naa doeh patueng o ai.
14Як упливе сїм років, пускайте на волю кожен свого земляка-Єврея, що тобі продано. Шість лїт нехай він служить тобі, а потім пусти його од себе на волю. Батьки же ваші не послухали мене й не прихилили уха свого.
15Vaihi loe na dawn o pakhuem boeh moe, ka hmaa ah katoeng hmuen to na sak o; kami boih mah a imtaeng kami to loihsak hanah thuih o; ka hmin hoi kawk ih im thungah ka hmaa roe ah lokmaihaih na sak o:
15Нинї ви обернулись і вчинили були праведне перед очима моїми, оповістивши кожен волю ближньому свому, та й вчинили завіт передо мною в домі, що названо його імям моїм;
16toe vaihi nang qoi o let moe, ka hmin to nam hnong o sak; angmacae koeh baktiah na prawt o ih, tamna nongpa hoi nongpatanawk to nam laem o sak let moe, nihcae to tamna ah maw, misong ah maw na oh o sak let.
16Опісля же надумались, і збезчестили імя моє, забравши назад кожен раба свого й кожен рабиню свою, що повипускали були на волю, куди їх серцю любо, й робите їх вашими рабами й рабинями.
17To pongah Angraeng mah hae tiah thuih, Ka lok na tahngai o ai; nangcae loe nawkamya loihaih, na imtaeng kaminawk loihaih to na paek o ai; to pongah khenah, sumsen, kasae nathaih, khokhahaih hoiah duek hanah, loihhaih to kang paek o boeh; raihaih tongh hanah long nui prae kaminawk boih salakah kang thak o han.
17Тим же то так говорить Господь: Не послухали ви мене, як річ була про те, щоб кожний оповістив волю братові свойму й ближньому свойму; за се ж, говорить Господь, оповіщаю я вам волю й відпускаю вас на меч, на морову заразу та голоднечу, й пущу вас у ростіч по всїх царствах земних;
18Ka hmaa ah lokmaihaih a sak o ih baktih toengah, sah ai kaminawk loe maitaw caa to a um ah baawk o moe, moi salakah a caeh o baktih toengah ka sak han,
18І віддам тих, що переступили завіт мій та не додержали слів завіту, що на його пристали перед лицем моїм, розтявши назимка на двоє й пройшовши проміж половинами його, —
19Judah ukkung angraengnawk, Jerusalem ukkung angraengnawk, tangyat mii dueh kaminawk, qaimanawk, baawk ih maitaw caa salakah lam caeh prae kaminawk boih,
19Князїв Юдиних і старшину Ерусалимську, скопцїв і сьвященників і ввесь люд країни, що проходили проміж половинами з телця,
20angmacae ih misa, nihcae hinghaih pakrong kaminawk ban ah ka paek han; nihcae ih qok loe van ih tavaanawk hoi taw ih moinawk han buh ah om tih.
20Подам їх на поталу ворогам їх і на поталу тим, що на їх душу настають, і буде труп їх жиром піднебесному птаству й польовому зьвіррю.
21Judah siangpahrang Zedekiah hoi anih ih ukkung angraengnawk loe angmacae misa, angmacae hinghaih pakrong kaminawk, nangcae khae hoi amlaem let Babylon siangpahrang misatuh kaminawk ban ah ka paek han.
21Седекію, царя Юдейського, й князїв його подам на поталу ворогам їх, і в руки настаючих на життє їх і на поталу військові царя Вавилонського, що тепер відступило від вас.
22Khenah, nihcae to lok ka paek moe, hae vangpui thungah kang hoih let han, tiah Angraeng mah thuih; nihcae mah tuh o tih, la o ueloe, hmai hoiah thlaek o tih; Judah vangpuinawk loe kami om ai ah ka pongsak sut han, tiah Angraeng mah thuih.
22Ось, я прикажу, говорить Господь, і заверну їх ід сьому місту, а вони нападуть на його й опанують його й пустять його на пожар, а городи Юдині оберну в безлюдну пустиню.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.