Jeremiah 7
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Jeremiah khaeah angzo Angraeng ih lok loe hae tiah oh;
1Слово, що надійшло до Еремії від Господа:
2Angraeng im khongkha ah angdoe ah loe to ah hae lok hae taphong ah; Angraeng bok hanah hae khongkha thungah akun, nangcae Judah kaminawk boih, Angraeng ih lok hae tahngai oh.
2Увійди в двері дому Господнього й промов там оце слово, й скажи: Вислухайте слово Господнє, ви всї Юдеї, що ввіходите в цї двері поклонитись Господеві.
3Misatuh Angraeng hoi Israel Sithaw mah hae tiah thuih; Na caehhaih loklamnawk hoi na sak ih hmuennawk to pakhraih oh, to tih nahaeloe hae ahmuen ah kang oh o sak han.
3Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїля: Направте путї ваши і вчинки ваші, тодї дам я вам жити на сьому займищі.
4Hae loe Angraeng ih tempul ni, Angraeng ih tempul ni, Angraeng ih tempul ni, tiah amsawnlok thui kaminawk to tang hmah.
4Не покладайте надїї тілько в лестивих словах: „Храм Господень, храм Господень, храм Господень!‟
5Na caeh o haih loklamnawk hoi na sak o ih hmuennawk to na pakhraih o tangtang moe, kami maeto hoi maeto katoengah lokcaek pacoengah,
5Бо тілько тодї, як цїлком поправите путї ваші й учинки ваші, коли чинити мете праведний суд між чоловіком а його супротивником,
6imtaeng kami, angvin, ampa tawn ai kami hoi lamhmainawk doeh pacaekthlaek ai, hae ahmuen ah zaehaih tawn ai kami to na hum o ai boeh moe, aimah nganbawh kana paek hanah kalah sithawnawk to na bok o ai boeh nahaeloe,
6Не тїснити мете чуженицї, сироти й удови, та не проливати мете безвинної крови на сьому місцї й не ходити мете слїдом за чужими богами собі на лихо,
7dungzan ah toep hanah nam panawk khaeah ka paek ih, hae ahmuen ah kang oh o sak han.
7Тілько тодї дам вам жити на сьому займищі, в землї, що надїлив отцям вашим од роду та й до роду.
8Khenah, nangcae loe tidoeh avang ai, alinghaih loknawk to na tang o lat.
8Ви ж уповаєте на лестиві речі, що не принесуть вам нїякого пожитку.
9Na paquk o, kami na hum o, zu sava nuiah zaehaih na sak o moe, amsawnlok na thuih o, Baal khaeah hmuihoih tui na thlaek o moe, na panoek o ai ih kalah sithawnawk hnukah na bang o.
9Як то? ви крадете, вбиваєте, перелюбкуєте й присягаєте криво, кадите перед Баалом й бігаєте слїдом за чужими богами, що їх не знаєте,
10Nang zoh o moe, ka hmin hoiah kawk ih hae im hmaa ah nang doet o, Ka loih o boeh pongah, hae baktih panuet thok hmuennawk sak hanah ka zii o ai, tiah na thuih o han vop maw?
10А тодї йдете й приступаєте перед мене в сьому дому, названому моїм імям, та й говорите: „Ми спасені,‟ хоч вперед коїли всї ті гидоти.
11Ka hmin hoiah kawk ih hae im loe nangcae mik ah mingcahnawk ohhaih thlungkhaw ah maw na poek o? Khenah, ka hnuk boeh, tiah Angraeng mah thuih.
11Чи не зробився ж вертепом розбишак ув очах у вас дом сей, що названий моїм імям? Я, я сам бачу се, говорить Господь.
12Toe vaihi hmaloe koekah ka hmin caksakhaih ahmuen, Shiloh ih ka ohhaih ahmuen ah caeh ah loe kai ih kasae Israelnawk pongah ka sak ih hmuen to khenah.
12Ійдїте ж до місця мого в Сило, де я у давні часи призначив пробуток іменні мойму, та й подивітесь, що вдїяв я йому за ледарство людей моїх, Ізраїля.
13Vaihi Angraeng mah hae tiah thuih, hae baktih hmuennawk boih na sak pongah, nangcae khaeah kang thuih o, khawnthaw ah kang thawk moe, lok ka thuih, toe lok tahngaih han na koeh o ai; kang kawk o, toe nang pathim o ai,
13От і нинї, за те ж саме, що коїте таке ж беззаконство, говорить Господь, і хоч я раз-пораз говорив до вас, а ви не слухали мене, і кликав вас, а ви не озивались, —
14to pongah Shiloh khaeah ka sak ih baktih toengah, ka hmin hoiah kawk ih na oep o haih ih im, nangmacae hoi nam panawk khaeah ka paek ih hae ahmuen khaeah ka sak han.
14Вчиню так само з сим домом, що його названо моїм імям, і що на його вповаєте, та й з тим місцем, що надїлив вам і вашим отцям, — як учинив із Силомом.
15Nam nawkamyanawk boih, Ephraim ih atiinawk boih ka haek baktih toengah, ka hmaa hoiah kang haek han.
15І відопхну вас ізперед мене, як відопхнув браттє ваше, усе потомство Ефраїмове.
16To pongah hae kaminawk hanah lawkthui pae hmah, nihcae hanah tahmenhaih doeh hni pae hmah; kai khaeah doeh tahmenhaih hni hmah, kang tahngai pae mak ai.
16Ти ж не благай мене за сих людей, не молись гаряче за них, й не всиловуйся передо мною, бо не вислухаю тебе.
17Judah vangpuinawk hoi Jerusalem loklamnawk ah timaw a sak o, tito na hnu ai maw?
17Хиба не бачиш сам, що вони коять по городах Юдиних й по улицях Ерусалимських?
18Nawktanawk mah thing to akhuih o, ampanawk mah hmai to tik o, van siangpahrang ih zu hanah, nongpatanawk mah takaw to naep o; kai palungphuisak hanah kalah sithawnawk khaeah naek han koi tui to a paek o.
18Дїтвора збірає дрова, а батьки запалюють огонь, жіноцтво ж замішує тїсто, щоб напекти пирожків небесній царицї та приносити ливну жертву чужим богам, на досаду менї.
19To tiah maw kai ang pahrue o? tiah Angraeng mah thuih; angmacae mikhmai set hanah nihcae mah na ai maw kai palung ang phui o sak?
19Та чи менї ж вони допікають, говорить Господь, — а не самим собі на свій сором?
20To pongah Angraeng Sithaw mah hae tiah thuih; khenah, hae ahmuen ah, kami nuiah, taw ih moi kasan nui ah, taw ih thingnawk hoi long ih thingthainawk nuiah, palungphuihaih to ka kraih han; to ih hmai mah paduek thai ai khoek to hmuennawk to kangh tih.
20Тим то ось як говорить Господь Бог: Оце виливається гнїв мій й досада моя на се місце, на людей і на скотину, на дерева польові й на земляні плоди, й загориться та й не згасне.
21Misatuh Angraeng, Israel Sithaw mah hae tiah thuih; hmai hoi angbawnhaih to kalah hmuen tathlanghaih hoi nawnto suem oh, toe moi to loe caa oh.
21Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Прибавляйте собі всепалення ваші до кожної жертви вашої, та й їжте мясиво її;
22Nam panawk Izip prae thung hoi ka zaeh naah, hmai angbawnhaih hoi hmuen tathlanghaih kawng to nihcae khaeah ka thui pae ai, lok doeh ka paek ai.
22Я бо не говорив і не заповідав отцям вашим про всепаленнє й жертву, як виводив їх із Египту,
23Toe nihcae khaeah, Ka lok tahngai oh, to tih nahaeloe nangcae ih sithaw ah ka om ueloe, nangcae doeh kai ih kami ah na om o tih; khosak na hoih o thai hanah, kang thuih o ih loklamnawk hae pazui oh, tiah ka thuih pae.
23Но дав їм таку заповідь: Слухайте голосу мого, то я буду Богом вашим, а ви будете людьми моїми; і ходїте кожною дорогою, що я вказую вам, щоб вам було добре.
24Toe nihcae mah tahngai o ai, naa doeh patueng o ai; hmabang caeh o ai ah palungthahaih, poeksethaih hoiah hnukbang ah amlaem o lat.
24Вони ж не слухали й не нахиляли уха свого, а жили по думцї й упрямостї ледачого серця свого, й повернулись до мене плечима, не лицем.
25Nam panawk mah Izip prae tacawt o taak nathuem hoi kamtong vaihni ni khoek to, nangcae khaeah ka tamna tahmaanawk to kang patoeh, ni thokkruek khawnthaw ah kang thawk moe, nihcae to nangcae khaeah kang patoeh.
25З того часу, як вийшли батьки ваші з Египту, та й по сей час, посилав я всїх слугів моїх, — пророків, день у день, без устанку;
26Toe nihcae mah ka lok to tahngai o ai, naa doeh patueng o ai, palung a thah o; ampanawk pongah doeh set o kue.
26Та вони не слухали мене, не нахиляли уха свого; нї, показували себе що раз більш тугошиїми, гірш як отцї їх.
27To pongah nihcae khaeah hae loknawk hae na thuih pae boih; toe nihcae loe tahngai o mak ai; nihcae to na kawk, toe na pathim o mak ai.
27Та як і ти промовляти меш до них сї слова, то вони тебе не будуть слухати; як їх кликати меш, вони до тебе не будуть озиватись.
28To pongah nihcae khaeah, Nangcae loe Angraeng Sithaw ih lok tahngai ai acaeng ah na oh o, thuitaekhaih doeh na koeh o ai pongah, loktang lok loe anghmat boeh; loktang lok loe nihcae ih pakha thung hoiah tacawt boih boeh, tiah thui ah, tiah ang naa.
28Тодї казати меш до них: Ой ти, люде, що не слухаєш повелїння Господа, Бога свого, і не приймаєш науки його! зникла правда в них, наче б віднято її від уст їх.
29Aw Jerusalem, na sam to aat ah loe vah ving ah; hmuensangnawk ah qah ah; palungphuihaih mah phak thuih ih adung kaminawk loe, Angraeng mah vah ving moe, pahnawt sut boeh.
29Обстрижи ж волоссє твоє та відкинь геть, і заголоси плачем голосним по горах, бо відкинув Господь і відопхнув кодло, що стягнуло на себе досаду його.
30Judah kaminawk loe ka mikhnuk ah kasae hmuen to sak o boeh, tiah Angraeng mah thuih; ka hmin hoi kawk ih im to amhnongsak hanah, panuet thok hmuennawk to a suek o boeh.
30Синове бо Юдині коять зло перед очима моїми, говорить Господь, у дому, названому моїм імям, поставили гидоту свою, щоб опоганити його.
31Ka thui ai moe, palung thungah doeh ka poek ai ih, a capanawk hoi a canunawk hmaithlaek hanah, Hinnom capa ih azawn ah Topheth hmuensang to a sak o boeh.
31І построїли висоти Тофет в долинї потомків Енномових, щоб там палити синів своїх і дочки свої, чого я не заповідував, і що на думку менї не приходило.
32To pongah acoe oh, khenah, Angraeng mah hae tiah thuih; kaminawk mah Topheth, tiah kawk o mak ai, Hinnom capa ih azawn, tiah doeh kawk o mak ai, kami humhaih azawn, tiah kawkhaih ani to pha tih; ahmuen kong ai khoek to, nihcae to Topheth ah aphum o tih.
32За те надходить уже час, говорить Господь, що се місце не звати муть Тофетом і долиною синів Енномових, а долиною душогубною, та й ховати муть в Тофетї, бо не буде місця.
33Hae kaminawk ih qok loe, van ih tavaanawk hoi long ih moinawk hanah buh ah om tih; to ih moi kasannawk loe mi mah doeh hui mak ai.
33І буде труп сих людей поживою птаству піднебесному й дикому зьвіррю, й нїкому буде їх відганяти.
34Judah vangpuinawk, Jerusalem loklamnawk ah oephaih lok, nawmhaih lok, zu paluemh nongpa ih lok, sava sah nongpata ih lok to ka dipsak han; prae loe angqai krang ah ni om tih boeh, tiah a thuih.
34І перерву по городах Юдиних і по улицях Ерусалимських сьпіви радостї й веселощів, сьпіви про молодого князя й про молоду княгиню, бо земля тая стане пустинею.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.