2 Corinthians 3
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Do we begin again to commend ourselves? Or do we need (as some do) epistles of commendation to you, or from you?
1Чи нам же починати знов самих себе поручати? або треба нам, як иншим, поручальних листів до вас, чи од вас поручальних (листів?).
2You are our epistle, written in our hearts, which is known and read by all men:
2Ви наше посланнє, написане в серцях наших, котре знають і читають усї люде.
3Being manifested, that you are the epistle of Christ, ministered by us, and written not with ink, but with the Spirit of the living God; not in tables of stone, but in the fleshly tables of the heart.
3(А й надто) ви явлені, що ви посланнє Христове через служеннє наше, написане не чернилом, а Духом Бога живого, не на камяних скрижалях, а на тїлесних скрижалях серця.
4And such confidence we have, through Christ, towards God.
4Надїю ж таку маємо через Христа до Бога,
5Not that we are sufficient to think any thing of ourselves, as of ourselves: but our sufficiency is from God.
5бо ми не в силї самі від себе що думати, яко із себе; а сила наша від Бога,
6Who also hath made us fit ministers of the new testament, not in the letter, but in the spirit. For the letter killeth, but the spirit quickeneth.
6котрий і дав нам силу бути слугами нового завіту, не букви, а духа; буква бо вбиває, а дух животворить.
7Now if the ministration of death, engraven with letters upon stones, was glorious; so that the children of Israel could not steadfastly behold the face of Moses, for the glory of his countenance, which is made void:
7Коли ж служеннє смерти, письмом вирізане на каміннях, було в славі, так що сини Ізраїлеві не могли дивитись на лице Мойсейове задля слави лиця його минущої,
8How shall not the ministration of the spirit be rather in glory?
8як же не більше служеннє духа буде в славі?
9For if the ministration of condemnation be glory, much more the ministration of justice aboundeth in glory.
9Бо коли служеннє осуду — слава, то геть більше служеннє правдї багатше славою.
10For even that which was glorious in this part was not glorified, by reason of the glory that excelleth.
10Бо й не прославилось прославлене в тій мірі, задля переважуючої слави.
11For if that which is done away was glorious, much more that which remaineth is in glory.
11Коли бо те, що минає, в славі, то багато більше в славі те, що пробуває.
12Having therefore such hope, we use much confidence:
12Маючи оце таке впованнє, уживаємо велику волю,
13And not as Moses put a veil upon his face, that the children of Israel might not steadfastly look on the face of that which is made void.
13а не яко ж Мойсей, що клав покривало на лице своє, щоб сини Ізраїлеві не дивились на конець минущого.
14But their senses were made dull. For, until this present day, the selfsame veil, in the reading of the old testament, remaineth not taken away (because in Christ it is made void).
14Та осьліпились думки їх: бо аж до сього дня те ж покривало в читанню старого завіту зостаєть ся невідкрите, котре в Христї зникає.
15But even until this day, when Moses is read, the veil is upon their heart.
15Нї, аж до сього дня, коли читаєть ся Мойсея, покривало на серцї їх лежить.
16But when they shall be converted to the Lord, the veil shall be taken away.
16Як же обернуть ся до Господа, здіймаєть ся покривало.
17Now the Lord is a Spirit. And where the Spirit of the Lord is, there is liberty.
17Господь же Дух; де ж Господень Дух, там воля.
18But we all beholding the glory of the Lord with open face, are transformed into the same image from glory to glory, as by the Spirit of the Lord.
18Ми ж усї відкритим лицем, поглядаючи як у дзеркало, на славу Господню, преобразуємось у той же образ від слави в славу, яко ж від Господнього Духа.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.