2 Corinthians 3
King James Version with ApocryphaTranslation
King James Version with Apocrypha
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Do we begin again to commend ourselves? or need we, as some others , epistles of commendation to you, or letters of commendation from you?
1Чи нам же починати знов самих себе поручати? або треба нам, як иншим, поручальних листів до вас, чи од вас поручальних (листів?).
2Ye are our epistle written in our hearts, known and read of all men:
2Ви наше посланнє, написане в серцях наших, котре знають і читають усї люде.
3Forasmuch as ye are manifestly declared to be the epistle of Christ ministered by us, written not with ink, but with the Spirit of the living God; not in tables of stone, but in fleshy tables of the heart.
3(А й надто) ви явлені, що ви посланнє Христове через служеннє наше, написане не чернилом, а Духом Бога живого, не на камяних скрижалях, а на тїлесних скрижалях серця.
4And such trust have we through Christ to God-ward:
4Надїю ж таку маємо через Христа до Бога,
5Not that we are sufficient of ourselves to think any thing as of ourselves; but our sufficiency is of God;
5бо ми не в силї самі від себе що думати, яко із себе; а сила наша від Бога,
6Who also hath made us able ministers of the new testament; not of the letter, but of the spirit: for the letter killeth, but the spirit giveth life.
6котрий і дав нам силу бути слугами нового завіту, не букви, а духа; буква бо вбиває, а дух животворить.
7But if the ministration of death, written and engraven in stones, was glorious, so that the children of Israel could not stedfastly behold the face of Moses for the glory of his countenance; which glory was to be done away:
7Коли ж служеннє смерти, письмом вирізане на каміннях, було в славі, так що сини Ізраїлеві не могли дивитись на лице Мойсейове задля слави лиця його минущої,
8How shall not the ministration of the spirit be rather glorious?
8як же не більше служеннє духа буде в славі?
9For if the ministration of condemnation be glory, much more doth the ministration of righteousness exceed in glory.
9Бо коли служеннє осуду — слава, то геть більше служеннє правдї багатше славою.
10For even that which was made glorious had no glory in this respect, by reason of the glory that excelleth.
10Бо й не прославилось прославлене в тій мірі, задля переважуючої слави.
11For if that which is done away was glorious, much more that which remaineth is glorious.
11Коли бо те, що минає, в славі, то багато більше в славі те, що пробуває.
12Seeing then that we have such hope, we use great plainness of speech:
12Маючи оце таке впованнє, уживаємо велику волю,
13And not as Moses, which put a vail over his face, that the children of Israel could not stedfastly look to the end of that which is abolished:
13а не яко ж Мойсей, що клав покривало на лице своє, щоб сини Ізраїлеві не дивились на конець минущого.
14But their minds were blinded: for until this day remaineth the same vail untaken away in the reading of the old testament; which vail is done away in Christ.
14Та осьліпились думки їх: бо аж до сього дня те ж покривало в читанню старого завіту зостаєть ся невідкрите, котре в Христї зникає.
15But even unto this day, when Moses is read, the vail is upon their heart.
15Нї, аж до сього дня, коли читаєть ся Мойсея, покривало на серцї їх лежить.
16Nevertheless when it shall turn to the Lord, the vail shall be taken away.
16Як же обернуть ся до Господа, здіймаєть ся покривало.
17Now the Lord is that Spirit: and where the Spirit of the Lord is , there is liberty.
17Господь же Дух; де ж Господень Дух, там воля.
18But we all, with open face beholding as in a glass the glory of the Lord, are changed into the same image from glory to glory, even as by the Spirit of the Lord.
18Ми ж усї відкритим лицем, поглядаючи як у дзеркало, на славу Господню, преобразуємось у той же образ від слави в славу, яко ж від Господнього Духа.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.