2 Corinthians 11
King James Version with ApocryphaTranslation
King James Version with Apocrypha
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Would to God ye could bear with me a little in my folly: and indeed bear with me.
1Ой коли б ви трохи потерпіли моє безумство! а таки потерпите мене.
2For I am jealous over you with godly jealousy: for I have espoused you to one husband, that I may present you as a chaste virgin to Christ.
2Бо я ревную про вас ревностю Божою; я бо заручив вас одному мужові, щоб чистою дївою привести перед Христа.
3But I fear, lest by any means, as the serpent beguiled Eve through his subtilty, so your minds should be corrupted from the simplicity that is in Christ.
3Бою ся ж, щоб, як змій Єву обманив лукавством своїм, так не попсувались думки ваші, (одвернувши) від простоти в Христї.
4For if he that cometh preacheth another Jesus, whom we have not preached, or if ye receive another spirit, which ye have not received, or another gospel, which ye have not accepted, ye might well bear with him .
4Бо коли ж хто, прийшовши, иншого Христа проповідує, котрого ми не проповідували, або духа иншого ви приймаєте, котрого не прийняли, або инше благовістє, котрого не одержали; то ви були б дуже терпіливі.
5For I suppose I was not a whit behind the very chiefest apostles.
5Думаю бо, що я нїчим не зоставсь позаду переднїх апостолів.
6But though I be rude in speech, yet not in knowledge; but we have been throughly made manifest among you in all things.
6Хоч бо я й неук словом, та не розумом; нї, ми знані у всьому між вами.
7Have I committed an offence in abasing myself that ye might be exalted, because I have preached to you the gospel of God freely?
7Або гріх я зробив, себе смиряючи, щоб ви пійшли вгору, бо даром благовістє Боже проповідував вам?
8I robbed other churches, taking wages of them , to do you service.
8Од инших церков брав я, приймаючи плату, на служеннє вам;
9And when I was present with you, and wanted, I was chargeable to no man: for that which was lacking to me the brethren which came from Macedonia supplied: and in all things I have kept myself from being burdensome unto you, and so will I keep myself .
9і, прийшовши до вас, та й бувши в недостатку, не був я нїкому важким; бо недостаток мій сповнили брати мої, що прийшли з Македониї; та й у всьому я хоронив себе, щоб не бути вам важким, і хоронити му.
10As the truth of Christ is in me, no man shall stop me of this boasting in the regions of Achaia.
10(Як) істина Христова є в менї (так вірно), що похвала ся не загородить ся від мене в сторонах Ахайських.
11Wherefore? because I love you not? God knoweth.
11Чого ж? хиба, що не люблю вас? Бог знає (те).
12But what I do, that I will do, that I may cut off occasion from them which desire occasion; that wherein they glory, they may be found even as we.
12Що ж роблю, те й робити му, щоб відтяти причину тим, що хочуть причини, щоб чим хвалять ся, (у тому) показались як і ми.
13For such are false apostles, deceitful workers, transforming themselves into the apostles of Christ.
13Бо такі лжеапостоли, робітники лукаві, прикидають ся апостолами Христовими.
14And no marvel; for Satan himself is transformed into an angel of light.
14І не диво: сам бо сатана прикидаєть ся ангелом сьвітлим.
15Therefore it is no great thing if his ministers also be transformed as the ministers of righteousness; whose end shall be according to their works.
15Не велика ж річ, коли й слуги його прикидають ся слугами правди. Конець їх буде по дїлам їх.
16I say again, Let no man think me a fool; if otherwise, yet as a fool receive me, that I may boast myself a little.
16Знов глаголю: щоб нїхто не вважав мене за безумного; коли ж нї, хоч яко безумного мене прийміть, щоб хоч трохи менї похвалитись.
17That which I speak, I speak it not after the Lord, but as it were foolishly, in this confidence of boasting.
17А що глаголю, не глаголю по Господї, а мов би в безумстві, у сїй певнотї похвали.
18Seeing that many glory after the flesh, I will glory also.
18Яко ж бо многі хвалять ся по тїлу, то й я хвалити мусь.
19For ye suffer fools gladly, seeing ye yourselves are wise.
19Радо бо терпите безумних, розумними бувши.
20For ye suffer, if a man bring you into bondage, if a man devour you , if a man take of you , if a man exalt himself, if a man smite you on the face.
20Терпите бо, як хто підневолює вас, як хто жере (вас), як хто обдирає (вас), як хто величаєть ся, як хто бє вас у лице.
21I speak as concerning reproach, as though we had been weak. Howbeit whereinsoever any is bold, (I speak foolishly,) I am bold also.
21Робом досади глаголю, так нїби ми знемоглись. Коли ж у чому хто осьмілюєть ся (у безумстві глаголю), то й я осьмілююсь.
22Are they Hebrews? so am I. Are they Israelites? so am I. Are they the seed of Abraham? so am I.
22Вони Євреї? І я. Вони Ізраїльтяне? І я. Вони насїннє Авраамове? І я.
23Are they ministers of Christ? (I speak as a fool) I am more; in labours more abundant, in stripes above measure, in prisons more frequent, in deaths oft.
23Христові слуги? (безумствуючи глаголю) я більше: В працях премного, в ранах без міри, у темницях пребагато, при смерти почасту.
24Of the Jews five times received I forty stripes save one.
24Од Жидів пять раз по сорок без одного прийняв я.
25Thrice was I beaten with rods, once was I stoned, thrice I suffered shipwreck, a night and a day I have been in the deep;
25Тричі киями бито мене, а один раз каменовано; тричі розбивав ся корабель, ніч і день пробув я в глибинї;
26In journeyings often, in perils of waters, in perils of robbers, in perils by mine own countrymen, in perils by the heathen, in perils in the city, in perils in the wilderness, in perils in the sea, in perils among false brethren;
26у дорогах почасту, у бідах (на) водї, у бідах (од) розбійників, у бідах од земляків, у бідах од поган, у бідах у городї, у бідах у пустинї, у бідах на морі, у бідах між лукавими братами;
27In weariness and painfulness, in watchings often, in hunger and thirst, in fastings often, in cold and nakedness.
27у працї і в журбі, почасту в недосипанню, в голодї і жаждї, в постах часто, в холодї й наготї.
28Beside those things that are without, that which cometh upon me daily, the care of all the churches.
28Опріч того, що осторонь, налягає на мене щоденна журба про всї церкви.
29Who is weak, and I am not weak? who is offended, and I burn not?
29Хто знемогає, щоб і я не знемогав? Хто блазнить ся, щоб і я не горів?
30If I must needs glory, I will glory of the things which concern mine infirmities.
30Коли хвалитись треба, то хвалити мусь тим, що від немочі моєї.
31The God and Father of our Lord Jesus Christ, which is blessed for evermore, knoweth that I lie not.
31Бог, Отець Господа нашого Ісуса Христа, будучи благословен на віки, знає, що я не обманюю.
32In Damascus the governor under Aretas the king kept the city of the Damascenes with a garrison, desirous to apprehend me:
32У Дамаску царський намістник Арета, стеріг город Дамащан, хотївши піймати мене;
33And through a window in a basket was I let down by the wall, and escaped his hands.
33і віконцем у коші спущено мене по стїнї, і втік я з рук його.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.