2 Corinthians 10
King James Version with ApocryphaTranslation
King James Version with Apocrypha
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Now I Paul myself beseech you by the meekness and gentleness of Christ, who in presence am base among you, but being absent am bold toward you:
1Сам же я Павел благаю вас лагідностю і тихостю Христовою, а що в вічі смиренний між вами, а, не будучи між вами, сьміливий проти вас;
2But I beseech you , that I may not be bold when I am present with that confidence, wherewith I think to be bold against some, which think of us as if we walked according to the flesh.
2благаю ж, щоб, бувши між вами, не бути сьміливим з тією певнотою, якою думаю осьмілитись проти деяких, що думають про нас, нїби ми ходимо по тїлу.
3For though we walk in the flesh, we do not war after the flesh:
3Бо ходячи в тїлї, не по тїлу воюємо:
4(For the weapons of our warfare are not carnal, but mighty through God to the pulling down of strong holds;)
4(бо зброя воювання нашого не тїлесна, а сильна Богом на зруйнованнє твердинь,)
5Casting down imaginations, and every high thing that exalteth itself against the knowledge of God, and bringing into captivity every thought to the obedience of Christ;
5руйнуючи видумки і всяку висоту, що встає проти знання Божого, і займаючи в полонь усякий розум на послух Христу,
6And having in a readiness to revenge all disobedience, when your obedience is fulfilled.
6і будучи на поготові помститись над усяким непослухом, як сповнить ся ваш послух.
7Do ye look on things after the outward appearance? If any man trust to himself that he is Christ’s, let him of himself think this again, that, as he is Christ’s, even so are we Christ’s.
7Хиба ви на лице дивитесь? Коли хто певен у собі, що він Христів, нехай знов по собі думає так, що, як він Христів, так і ми Христові.
8For though I should boast somewhat more of our authority, which the Lord hath given us for edification, and not for your destruction, I should not be ashamed:
8Бо коли б я ще більш хвалив ся властю нашою, що дав нам Господь на збудуваннє, а не на зруйнуваннє ваше, то не осоромив ся б.
9That I may not seem as if I would terrify you by letters.
9(Та) щоб не здаватись, наче б лякав вас посланнями, —
10For his letters, say they, are weighty and powerful; but his bodily presence is weak, and his speech contemptible.
10бо послання (його) скажуть, важкі і кріпкі, а присутність тїла немочна і слово мизерне, —
11Let such an one think this, that, such as we are in word by letters when we are absent, such will we be also in deed when we are present.
11такий нехай се знає, що які ми словом у посланнях, не бувши (між вами), такі ми й дїлом, бувши (між вами).
12For we dare not make ourselves of the number, or compare ourselves with some that commend themselves: but they measuring themselves by themselves, and comparing themselves among themselves, are not wise.
12Бо не сьміємо прилїчувати або рівняти себе до деяких, що самі себе хвалять; ті, що самі в собі себе міряють і порівнюють самих себе, не розуміють.
13But we will not boast of things without our measure, but according to the measure of the rule which God hath distributed to us, a measure to reach even unto you.
13Ми ж не без міри хвалити мемось, а по мірі мірила, що відмірив нам Бог, (яко) міру, щоб досягти і до вас.
14For we stretch not ourselves beyond our measure , as though we reached not unto you: for we are come as far as to you also in preaching the gospel of Christ:
14Ми бо не так, як би не досягнувши вас, над міру простираємось; бо аж і до вас досягли благовістєм Христовим.
15Not boasting of things without our measure, that is , of other men’s labours; but having hope, when your faith is increased, that we shall be enlarged by you according to our rule abundantly,
15Не без міри хвалимось чужою працею, маючи надїю, що, як виросте віра ваша, то звеличимось і ми по мірилу нашому надто,
16To preach the gospel in the regions beyond you, and not to boast in another man’s line of things made ready to our hand.
16щоб і дальше вас благовіствувати, і не хвалитись над тим, що чужим мірилом приготовлене.
17But he that glorieth, let him glory in the Lord.
17Хто ж хвалить ся, нехай у Господї хвалить ся.
18For not he that commendeth himself is approved, but whom the Lord commendeth.
18Бо не той певний, хто сам себе хвалить, а кого Господь похваляє.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.