Еремії 17
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
1Гріх Юдин виписаний залїзним різцем, алмазним зубцем, вирізаний на таблицї серця в них та на рогах у жертівниках їх.
1“O pecado de Judá está escrito com um estilete de ferro, e com ponta de diamante. Está gravado na tábua do seu coração, e nas pontas dos seus altares.
2Мов про свої сини, згадують вони про жертівники свої, і дуброви свої та зелені дерева по горбах високих.
2Até os seus filhos se lembram dos seus altares e dos seus postes de Aserá junto às árvores verdes, sobre os altos montes.
3Ой оддам же я гору твою в полі, твоє майно, усї твої скарби на луп, і всї висоти твої — за гріхи в усїх межах твоїх!
3Minha montanha no campo, darei os seus bens e todos os seus tesouros como despojo, e os seus altos, por causa do pecado, em todas as suas fronteiras.
4І ти сама лишишся без наслїддя твого, що я надїлив тобі, й віддам тебе в неволю ворогам твоїм у землю, що її не знаєш, бо ви розпалили огонь гнїву мого; він горіти ме невгасимо.
4Você mesmo abrirá mão da herança que eu lhe dei. Farei com que você sirva aos seus inimigos na terra que você não conhece, pois você acendeu um fogo na minha ira que arderá para sempre.”
5Так говорить Господь: Проклята людина, що вповає на людей, і робить тїло опорою своєю, а серце її цурається Господа.
5Assim diz o SENHOR: “Maldito é o homem que confia no homem, que se apoia na força da carne, e cujo coração se afasta do SENHOR.
6Вона буде, як билина в степу, й не діжде собі добра; жити ме на сухих місцях у пустинї, на землї солоній, безлюдній.
6Pois ele será como um arbusto no deserto, e não verá quando o bem chegar, mas habitará os lugares secos no ermo, uma terra salgada e inabitada.
7Благословен чоловік, що вповає на Господа, що його надїєю Господь.
7“Bendito é o homem que confia no SENHOR, e cuja confiança está no SENHOR.
8Він — мов те дерево, посаджене над водою, що простягає своє коріннє до потока: Не боїться воно жари, листє його зеленїє; байдужне воно й під сухолїттє; не перестає родити нїколи.
8Pois ele será como uma árvore plantada junto às águas, que estende as suas raízes para o ribeiro, e não temerá quando chegar o calor, mas a sua folha ficará verde, e não se preocupará no ano da seca. Nem deixará de dar fruto.
9Лукаве над усе в сьвітї серце людське й ледаче; хто його зміркує?
9O coração é enganoso mais do que todas as coisas e é extremamente corrupto. Quem o poderá conhecer?
10Я, Господь, я тілько зазираю в серце, вивідую нутро, щоб відплачувати кожному по його ходах, по плодам учинків його.
10“Eu, o SENHOR, sondo a mente. Eu provo o coração, para dar a cada homem segundo os seus caminhos, segundo o fruto das suas ações.”
11Мов та куропатва, що висиджує яйця чужі, що їх не знесла, так і той, хто придбав достаток, та не на правій дорозї. У половинї віку свого втеряє його, і при концї свойму покажеться дурним.
11Como a perdiz que choca ovos que não botou, assim é aquele que ajunta riquezas, mas não de forma justa. No meio dos seus dias, elas o deixarão. No seu fim, ele será um tolo.
12О, місцем нашого осьвящення є престол слави, вознесений з давен давнезних!
12Um trono glorioso, exaltado desde o princípio, é o lugar do nosso santuário.
13Ти один, Господи — надїя Ізрайлева; всї, що тебе покинули, посоромляться. Всї, що відступають од тебе, будуть на піску написані, за те, що покинули жилу води живої — Господа.
13Ó SENHOR, a esperança de Israel, todos os que te abandonam serão envergonhados. Aqueles que se afastam de mim serão escritos na terra, porque abandonaram o SENHOR, a fonte de águas vivas.
14Оздоров же мене, Господи, так я й одужаю; спаси мене, а я спасен буду; ти бо хвала моя.
14Cura-me, ó SENHOR, e serei curado. Salva-me, e serei salvo; pois tu és o meu louvor.
15Ось, вони менї говорять: Де воно, те слово Господнє? нехай станеться!
15Eis que eles me perguntam: “Onde está a palavra do SENHOR? Que ela se cumpra agora.”
16Я ж не квапився бути пастирем у тебе й не бажав лихої години, — ти се знаєш. Що мої уста вимовили, те лежить перед лицем твоїм.
16Quanto a mim, não me apressei em deixar de ser pastor após ti. Não desejei o dia da calamidade. Tu o sabes. O que saiu dos meus lábios estava diante da tua face.
17Ой не дай же менї жахатись тебе! ти втечище моє при лихій годинї.
17Não sejas um terror para mim. Tu és o meu refúgio no dia do mal.
18Нехай посоромляться гонителї мої, менї ж не дай постидатись; нехай вони задрожать, менї ж не дай лякатись; наведи на них лихолїттє й побий їх тяжким побоєм.
18Sejam envergonhados os que me perseguem, mas não me deixes ser envergonhado. Fiquem eles aterrorizados, mas não me deixes ficar aterrorizado. Traz sobre eles o dia do mal, e destrói-os com dupla destruição.
19І сказав менї Господь так: Ійди й стань у воротах синів народу, що ними царі Юдейські входять і виходять, і у всїх воротах Ерусалимських,
19Assim me disse o SENHOR: “Vá e coloque-se na porta dos filhos do povo, pela qual entram e saem os reis de Judá, e em todas as portas de Jerusalém.
20І промов до них: Слухайте слово Господнє, царі Юдейські, й ви, всї Юдеї, вкупі з усїма осадниками Ерусалимськими, що ввіходите сими ворітьми!
20Diga-lhes: ‘Ouçam a palavra do SENHOR, vocês, reis de Judá, todo o Judá, e todos os habitantes de Jerusalém, que entram por estas portas:
21Так говорить Господь: Стережіть ваші душі, не носїть субітнього дня нїяких тягарів, і не вносїте їх ворітьми Ерусалимськими,
21Assim diz o SENHOR: “Tenham cuidado, e não carreguem nenhum fardo no dia de sábado, nem o tragam pelas portas de Jerusalém.
22І не виносїте так само субітнього дня нїякого тягару з домівок ваших, і не робіть нїякого дїла, а сьвяткуйте день субітний, як се я заповідав отцям вашим,
22Não tirem nenhum fardo de suas casas no dia de sábado. Não façam trabalho algum, mas santifiquem o dia de sábado, como ordenei aos seus pais.
23Хоч, правда, вони не слухали, й не прихиляли уха свого, а показали себе тугошийими, щоб не слухати й не приймати науки.
23Mas eles não ouviram. Não inclinaram os seus ouvidos, mas endureceram a sua cerviz, para não ouvirem e não receberem instrução.
24Коли ж ви послухаєте мене в сьому, говорить Господь, щоб субітнього дня не носити нїякого тягару воротами сього міста, та щоб сьвяткувати суботу, так щоб нїякого дїла того дня не робити,
24Acontecerá que, se vocês me ouvirem diligentemente”, diz o SENHOR, “para não trazerem nenhum fardo pelas portas desta cidade no dia de sábado, mas santificarem o dia de sábado, não fazendo nele trabalho algum;
25Так ворітьми сього міста входити муть царі й князї, що сидять на Давидовому престолї, що їздити муть колесницями й кіньми, вони й князї їх, Юдеї й осадники Ерусалимські, й город сей буде люден повсячасно.
25então entrarão pelas portas desta cidade reis e príncipes sentados no trono de Davi, andando em carruagens e montados em cavalos, eles e os seus príncipes, os homens de Judá e os habitantes de Jerusalém; e esta cidade permanecerá para sempre.
26І приходити муть із городів Юдиних і з околиць Ерусалимських, і з землї Беняминової, і з поділля, і з гір, і з полудня, та й приносити муть усепалення й мирні жертви й жертви хлїбні й кадило у дом Господень.
26Eles virão das cidades de Judá, e dos arredores de Jerusalém, da terra de Benjamim, da planície, da região montanhosa e do Sul, trazendo holocaustos, sacrifícios, ofertas de cereais e incenso, e trazendo sacrifícios de ação de graças à casa do SENHOR.
27Коли ж не послухаєте мене в тому, щоб держати субітній день сьвято й нїякого тягару не носити, входючи в ворота Ерусалимські, то я запалю огонь в воротях його, й пожере він палати в Ерусалимі й не погасне.
27Mas se vocês não me ouvirem para santificarem o dia de sábado, e para não carregarem fardos ao entrarem pelas portas de Jerusalém no dia de sábado, então acenderei um fogo nas suas portas, e ele devorará os palácios de Jerusalém. E não se apagará.”’”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.