Еремії 11
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
1Слово, що надійшло до Еремії від Господа, кажучи:
1A palavra que veio a Jeremias da parte do SENHOR, dizendo:
2Слухайте слова заповіту сього й скажіте людям Юдиним і землянам Ерусалимським;
2“Ouçam as palavras desta aliança, e falem aos homens de Judá e aos habitantes de Jerusalém;
3І промов до них: Так говорить Господь, Бог Ізрайлїв: Проклят чоловік, що не слухати ме слів завіту сього,
3e digam a eles: Assim diz o SENHOR, o Deus de Israel: ‘Maldito é o homem que não ouve as palavras desta aliança,
4Що я заповідав отцям вашим, як вивів їх із Египту, з залїзної печі, сказавши: Слухайте голосу мого й чинїте все так, як заповідаю вам, — а будете людьми моїми, я же буду Богом вашим,
4que ordenei aos seus antepassados no dia em que os tirei da terra do Egito, da fornalha de ferro’, dizendo: ‘Obedeçam à minha voz e pratiquem-nas, de acordo com tudo o que eu lhes ordeno; assim vocês serão o meu povo, e eu serei o seu Deus;
5Щоб справдити клятьбу, якою клявся отцям вашим, що надїлю їм землю, текущу молоком і медом, як воно є ще й нинї. І відказав я, промовивши: Нехай так буде, Господи!
5para que eu possa confirmar o juramento que fiz aos seus antepassados, de dar a eles uma terra que mana leite e mel’, como se vê no dia de hoje.” Então eu respondi e disse: “Amém, SENHOR.”
6І сказав тодї до мене Господь: Зʼясуй усї цї слова в городах Юдиних і по улицях Ерусалимських, і промов: Слухайте слова заповіту сього й певнїте їх:
6O SENHOR me disse: “Proclame todas estas palavras nas cidades de Judá e nas ruas de Jerusalém, dizendo: ‘Ouçam as palavras desta aliança e as pratiquem.
7Отцїв бо ваших уговорював я раз-пораз, як вивів їх із Египту, та й потім аж до сього дня й говорив: Слухайте голосу мого.
7Pois eu adverti solenemente aos seus antepassados no dia em que os tirei da terra do Egito, e até o dia de hoje, levantando-me cedo e advertindo, dizendo: “Obedeçam à minha voz.”
8Вони ж не слухали й не нахиляли уха свого; нї, вони ходили упрямо за ледачим серцем своїм; тим і допустив я на них усе, що заповів в сьому завітї, що повелїв їм пильнувати, вони ж не пильнували.
8Contudo, eles não obedeceram, nem inclinaram os seus ouvidos, mas cada um andou na teimosia do seu coração mau. Por isso, eu trouxe sobre eles todas as palavras desta aliança, que lhes ordenei que cumprissem, mas que eles não cumpriram.’”
9І сказав менї Господь: Постала змова між людьми Юдиними й осадниками Ерусалимськими:
9O SENHOR me disse: “Encontrou-se uma conspiração entre os homens de Judá e entre os habitantes de Jerusalém.
10Вони знов вернулись до беззаконств праотцїв своїх, що уперлись не слухати слів моїх, та й пійшли слїдом за иншими богами, щоб їм служити: так дом Ізрайлїв, як і дом Юдин нарушили завіт мій, що я вчинив із їх отцями.
10Eles voltaram às iniquidades dos seus antepassados, que se recusaram a ouvir as minhas palavras. Eles foram atrás de outros deuses para servi-los. A casa de Israel e a casa de Judá quebraram a minha aliança que fiz com os antepassados deles.
11Тим то ось як говорить Господь: Наведу на їх лихолїттє, з якого не здолїють урятуватись, а як вони тодї до мене будуть взивати, я не почую їх.
11Portanto, assim diz o SENHOR: ‘Eis que trarei sobre eles um mal do qual não poderão escapar; e eles clamarão a mim, mas eu não os ouvirei.
12І пійдуть міста Юдині й осадники Ерусалимські взивати до богів, що перед ними кадили, та вони не поможуть їм у їх недолї.
12Então as cidades de Judá e os habitantes de Jerusalém irão e clamarão aos deuses aos quais eles oferecem incenso, mas eles de modo algum os salvarão no tempo da sua angústia.
13Скілько бо городів у тебе, Юдо, стілько й богів у тебе, та й скілько улиць у Ерусалимі, стілько наспоруджували ви й жертівників гидотї, жертівників, щоб кадити Баалові.
13Pois segundo o número das suas cidades são os seus deuses, ó Judá; e segundo o número das ruas de Jerusalém vocês ergueram altares para a coisa vergonhosa, sim, altares para queimar incenso a Baal.’
14Тим то не молись про сей люд, не молись і не благай за них, я бо не вислухаю, як вони взивати муть у своїй недолї до мене.
14“Portanto, não ore por este povo. Não levante clamor nem oração por eles; pois eu não os ouvirei no tempo em que clamarem a mim por causa da sua angústia.
15Що шукає влюблений мій в дому мойму, коли в йому дїється стілько гидоти? нї, і осьвящене жертовне мясиво не поможе тобі, коли ти веселишся, як коїш лихо.
15O que a minha amada tem a fazer na minha casa, visto que ela agiu com lascívia com muitos, e a carne santa foi afastada de você? Quando você faz o mal, então você se alegra.”
16Сьвіжою, зеленою маслиною, що пишається гарним плодом, назвав тебе Господь. Нинї же зашуміло сильне зворушеннє, він запалив огонь кругом неї, і пообсмалювалось віттє в неї.
16O SENHOR chamou o seu nome de “Oliveira verde, formosa e de bons frutos.” Com o estrondo de um grande tumulto, ele acendeu fogo nela, e os seus ramos estão quebrados.
17Господь Саваот, що насадив тебе, виповів на тебе лихо за ледарство дому Ізрайлевого й дому Юдиного, що вони коїли, щоб мене підпалювати на гнїв, кадючи Баалам.
17Pois o SENHOR dos Exércitos, que a plantou, pronunciou o mal contra você, por causa da maldade da casa de Israel e da casa de Judá, que eles fizeram a si mesmos, provocando-me à ira ao oferecer incenso a Baal.
18Господь обявив менї, і я знаю; ти показав менї їх каверзи.
18O SENHOR me deu conhecimento disso, e eu soube. Então o Senhor me mostrou as suas ações.
19А я, мов те смирне ягня, що ведуть заколювати, я й не відав, що вони проти мене лихі задуми складають: Всипмо (потовченого їдовитого) дерева в його страву, а вирвемо його з землї живих, щоб і ймя його вже більш не споминалось.
19Mas eu era como um cordeiro manso que é levado ao matadouro. Eu não sabia que eles haviam tramado planos contra mim, dizendo: “Vamos destruir a árvore com o seu fruto, e vamos cortá-lo da terra dos viventes, para que o seu nome não seja mais lembrado.”
20Ти ж, Господи Саваот, що праведно судиш і вивідуєш серця й утроби, дай менї вбачати помсту твою на їх, бо на тебе здав я справу мою.
20Mas, ó SENHOR dos Exércitos, que julga com justiça, que prova o coração e a mente, eu verei a sua vingança sobre eles; pois ao Senhor revelei a minha causa.
21Тим же то так говорить Господь про мужів Анатотських, про тих, що чигають на твою душу, говорючи: Не пророкуй в імя Господнє, ато вмреш од рук наших;
21“Portanto, assim diz o SENHOR a respeito dos homens de Anatote, que buscam a sua vida, dizendo: ‘Você não profetizará no nome do SENHOR, para que não morra por nossas mãos’ —
22Тим говорить Господь Саваот так: Оце я навідаю їх: молодики їх погинуть од меча; синове їх і дочки їх помруть із голоду.
22portanto, assim diz o SENHOR dos Exércitos: ‘Eis que eu os punirei. Os jovens morrerão à espada. Os seus filhos e as suas filhas morrerão de fome.
23Не буде й останку з них; наведу бо лихолїттє на мужів Анатотських часу навідання їх.
23Não haverá remanescente para eles, pois trarei o mal sobre os homens de Anatote, no ano da sua visitação.’”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.