Еремії 2
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
1І надійшло слово Господнє до мене, говорючи:
1A palavra do SENHOR veio a mim, dizendo:
2Ійди, скажи голосно в уші дочцї Ерусалимській: Так говорить Господь: Я згадую про дружбу в молодощах твоїх, про любов твою, як ти ще була невістою, як пійшла єси за мною в пустиню, в землю незасїяну.
2“Vá e proclame aos ouvidos de Jerusalém, dizendo: ‘Assim diz o SENHOR: “Lembro-me, a seu favor, da bondade da sua juventude, do seu amor como noiva, de como você me seguiu no deserto, em uma terra que não foi semeada.
3Посьвячен був Ізраїль Господеві, як первоплід його; хто нї схотїв пожерати його, набірався гріха, накликав халепу на себе, говорить Господь.
3Israel era santidade para o SENHOR, as primícias da sua colheita. Todos os que o devorarem serão considerados culpados. O mal virá sobre eles”’, diz o SENHOR.”
4Слухайте ж слова Господнього, доме Яковів і всї родини дому Ізрайлевого!
4Ouçam a palavra do SENHOR, ó casa de Jacó, e todas as famílias da casa de Israel!
5Так говорить Господь: Яку кривду знайшли в менї батьки ваші, що відцурались мене й пійшли за марнотою та й зледащіли?
5Assim diz o SENHOR: “Que injustiça os seus pais encontraram em mim, para que se afastassem de mim, e andassem após a vaidade inútil, e se tornassem inúteis?
6І не сказали собі: Де Господь, що вивів нас із землї Египецької, водив нас по пустинї, по землї пустій та бездорожній, по землї образу смертнього, по якій нїхто не ходив, анї жила в нїй людина?
6Eles não disseram: ‘Onde está o SENHOR que nos tirou da terra do Egito, que nos guiou pelo deserto, por uma terra de desertos e de covas, por uma terra de seca e da sombra da morte, por uma terra pela qual ninguém passava, e onde nenhum homem habitava?’
7І я вас увів у землю плодющу, щоб ви живились її вроджаєм і добром її; а ви ввійшли та й зʼогидили землю мою, й зробили гидотою наслїддє моє.
7Eu os trouxe a uma terra fértil, para comerem o seu fruto e a sua bondade; mas, quando entraram, vocês contaminaram a minha terra, e fizeram da minha herança uma abominação.
8Сьвященники не питали: Де Господь? і законники не хотїли знати мене; пастирі одпали від мене, а пророки пророкували в імя Баала, і ходили слїдом за тими, що не здолїють помагати.
8Os sacerdotes não disseram: ‘Onde está o SENHOR?’ e os que lidam com a lei não me conheceram. Os governantes também transgrediram contra mim, e os profetas profetizaram por Baal e seguiram coisas que não trazem proveito.
9Тим то я буду правуватись із вами, говорить Господь, та ще й з дїтьми дїтей ваших судити мусь.
9“Portanto, eu ainda contenderei com vocês”, diz o SENHOR, “e contenderei com os filhos dos seus filhos.
10Бо пійдїте лиш на острови Хиттимські та придивітесь, пошлїть у Кедар і розпитайте пильно та упевнїтесь, чи таке бувало коли там?
10Pois passem para as ilhas de Quitim, e vejam. Enviem a Quedar, e considerem diligentemente, e vejam se já houve tal coisa.
11Чи перемінив коли котрий народ боги свої, хоч то не боги; мій же нарід проміняв славу свою на таке, що не здолїє помогти!
11Alguma nação trocou os seus deuses, que na verdade não são deuses? Mas o meu povo trocou a sua glória por aquilo que não traz proveito.
12Здивуйтеся сьому, небеса, задрожіть і злякайтесь, говорить Господь.
12“Espantem-se com isso, ó céus, e fiquem horrorizados. Fiquem muito desolados”, diz o SENHOR.
13Двояке бо ледарство вчинив нарід мій: мене, криницю води живої, покинули, а повирубували собі дїраві колодязї, що не держать води.
13“Pois o meu povo cometeu dois males: eles me abandonaram, a fonte de águas vivas, e cavaram cisternas para si mesmos: cisternas rachadas que não retêm água.
14Чи то ж Ізраїль раб, або домівник у раба? Чом же се він зробився невольником?
14Acaso Israel é um escravo? Ele nasceu na escravidão? Por que ele se tornou um cativo?
15(отсе бо) Зарикали проти його леви, дали голос із себе, і зробили його землю пустинею; городи його пущено на пожар, обезлюджено.
15Os leões novos rugiram contra ele e levantaram as suas vozes. Eles fizeram da sua terra uma desolação. Suas cidades estão queimadas, sem habitantes.
16Та й сини Мемфиса й Тафни пообгризали аж тїмя у тебе.
16Os filhos também de Mênfis e de Tafnes quebraram o alto da sua cabeça.
17Чи не тим же наробив ти таке собі, що покинув Господа, Бога твого, тодї, як він був провідником твоїм?
17“Você não trouxe isso sobre si mesma, ao abandonar o SENHOR, seu Deus, quando ele a guiava pelo caminho?
18А й тепер — за чим тобі дорога в Египет, пити воду з Нилу? або за чим тобі дорога в Ассирию, пити воду з її ріки?
18Agora, o que você ganha indo ao Egito, para beber as águas de Sior? Ou por que você vai no caminho para a Assíria, para beber as águas do Rio?
19Безбожність твоя буде тобі карою, й зрада твоя — докором тобі, щоб ти спізнав і зрозумів, яке се лихо, і як гірка се річ, що ти покинув Господа, Бога твого, й що нема в тебе страху мого, говорить Господь, Бог Саваот.
19“A sua própria maldade a corrigirá, e as suas apostasias a repreenderão. Saiba, portanto, e veja que é uma coisa má e amarga, que você tenha abandonado o SENHOR, seu Deus, e que o meu temor não esteja em você”, diz o Senhor, DEUS dos Exércitos.
20Бо з давних давен ломив я ярмо твоє, розривав ужевки твої, й ти мовляв: не буду служити ідолам; а між тим блудував єси на кожному високому горбі й під кожним гілястим деревом.
20“Pois há muito tempo eu quebrei o seu jugo, e rompi as suas ataduras. Você disse: ‘Eu não servirei’; pois em cada colina alta e debaixo de cada árvore verde você se curvou, agindo como prostituta.
21Я насадив тебе, як добірну виноградину, — як найчистїйше насїннє; як же се ти перемінилась у мене в дикий відросток чужої виноградини?
21Contudo, eu a havia plantado como uma videira nobre, uma semente pura e fiel. Como então você se transformou em ramos degenerados de uma videira estrangeira para mim?
22Тим то хоч би ти вимилась милом, і вживала багато соли, то безбожність твоя все явна менї, говорить Господь.
22Pois, ainda que você se lave com lixívia, e use muito sabão, ainda assim a sua iniquidade está marcada diante de mim”, diz o Senhor DEUS.
23Як се ти можеш казати: Не поганила я себе, не бігала за Баалом? Подивись на твої слїди в долинї; споглянь, що коїла єси, легконога ти верблюдице, крутячись манівцями твоїми, —
23“Como você pode dizer: ‘Não estou contaminada. Não fui atrás dos baalins’? Veja o seu caminho no vale. Reconheça o que você fez. Você é uma dromedária ligeira que cruza os seus caminhos,
24Ослицю дику, що звикла пустопаш степувати, коли в гарячому бажаннї вітер в себе втягає, — хто здолїє впинити? Всї, що її шукають, не втомляться: в її погульньому місяцї вони знайдуть її.
24uma jumenta selvagem acostumada ao deserto, que fareja o vento no seu desejo. Quando ela está no cio, quem pode detê-la? Todos os que a procuram não se cansarão. No seu mês, eles a encontrarão.
25Здержуй ноги твої, щоб не витоптували обуви, не давай горлу твому томитись спрагою. Ти ж кажеш: Не надїйсь, нї! бо я вподобала собі чужих (богів), так і бігати му слїдом за ними.
25“Evite que os seus pés fiquem descalços, e a sua garganta tenha sede. Mas você disse: ‘É em vão. Não, pois eu amei os estrangeiros, e irei atrás deles.’
26Як уловлений злодїй буває посоромлений, так осоромив себе дом Ізраїля вкупі з царями своїми, з князями своїми, сьвященниками й пророками своїми, —
26Como o ladrão se envergonha quando é descoberto, assim a casa de Israel se envergonha — eles, os seus reis, os seus príncipes, os seus sacerdotes e os seus profetas,
27Ті, що мовляли до деревяного образу: Ти отець мій, а до каменя: Ти зродив мене! повернулись бо вони до мене плечима, а не лицем. Як же бідувати муть, тодї кликати муть: „Устань, рятуй нас!‟
27que dizem à madeira: ‘Você é meu pai’, e a uma pedra: ‘Você me deu à luz’, pois eles viraram as costas para mim, e não o rosto, mas no tempo da sua angústia eles dirão: ‘Levanta-te e salva-nos!’
28Де ж твої боги, що понароблював собі? нехай вони повстають, коли зможуть помогти тобі в бідї твоїй, бо ж скілько в тебе городів, стілько й богів у тебе, Юдо.
28“Mas onde estão os seus deuses que você fez para si mesma? Que eles se levantem, se puderem salvá-la no tempo da sua angústia, pois você tem tantos deuses quantas são as suas cidades, ó Judá.
29Чого ж вам перечитись зо мною? ви ж усї согрішили проти мене, — говорить Господь.
29“Por que vocês querem contender comigo? Todos vocês transgrediram contra mim”, diz o SENHOR.
30Шкода було менї побивати синів ваших: кара не врозумила їх; меч ваш пожерав і пророків ваших, як лев вигублюючий.
30“Eu castiguei os seus filhos em vão. Eles não aceitaram a correção. A sua própria espada devorou os seus profetas, como um leão destruidor.
31Ой ти роде! послухайте лиш слова Господнього: Чи то ж я та був пустинею Ізрайлеві, або мрячною землею? Чого ж се мої люде говорять: маємо свою волю, не вернемо вже до тебе?!
31Ó geração, considere a palavra do SENHOR. Acaso tenho sido um deserto para Israel? Ou uma terra de densas trevas? Por que o meu povo diz: ‘Nós nos libertamos. Não viremos mais a ti’?
32Чи забуває ж коли дївчина свої прикраси, молода княгиня — наряди свої? а нарід мій забув мене — безлїч уже днїв тому.
32“Pode uma virgem esquecer-se dos seus enfeites, ou uma noiva do seu vestido? Contudo, o meu povo se esqueceu de mim por dias sem fim.
33Як метко ти прямуєш стежками твоїми, шукаючи любови! Ти ж і до проступків скривляла дороги твої.
33Como você prepara bem o seu caminho para buscar o amor! Por isso, você até ensinou os seus caminhos às mulheres perversas.
34Ба й на полах ув одежі твоїй видко кров безвинних бідолах, що не заставала їх на розбишацтві.
34Também nas suas saias se encontra o sangue das almas dos pobres inocentes. Você não os flagrou arrombando, mas é por causa de todas essas coisas.
35А проте таки мовляєш: „невинна я, так певно ж і гнїв його одвернеться од мене‟. Оце ж я буду судитись із тобою за те, що кажеш: „Я не согрішила.‟
35“Ainda assim você disse: ‘Eu sou inocente. Certamente a sua ira se desviou de mim.’ “Eis que eu a julgarei, porque você diz: ‘Eu não pequei.’
36Про що ж ти много блукаєш, змінюючи путь твою? Ти ж так само заведешся на Египтї, як помилилась на Ассириї;
36Por que você vagueia tanto para mudar os seus caminhos? Você também se envergonhará do Egito, como se envergonhou da Assíria.
37І звідти вийдеш, зложивши руки на голову, бо Господь відопхнув тих, що на їх уповала єси, й не пощастить тобі з ними.
37Você também sairá daquele lugar com as mãos sobre a cabeça; pois o SENHOR rejeitou aqueles em quem você confia, e você não prosperará com eles.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.