Еремії 44
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
1Слово, що надійшло до Еремії про всїх Юдеїв, що пробували в Египтї, та поосїдали в Магдолї й у Тафнисї й у Нофі й у країнї Патросї:
1A palavra que veio a Jeremias a respeito de todos os judeus que moravam na terra do Egito, que moravam em Migdol, em Tafnes, em Mênfis e na região de Patros, dizendo:
2Так говорить Господь сил небесних, Бог Ізрайлїв: Ви бачили те нещастє, що я послав на Ерусалим і на всї міста Юдейські, що нинї стоять пустками безлюдними,
2“Assim diz o SENHOR dos Exércitos, o Deus de Israel: 'Vocês viram todo o mal que eu trouxe sobre Jerusalém e sobre todas as cidades de Judá. Eis que hoje elas são uma desolação, e ninguém mora nelas,
3За їх ледарство, що коїли й до гнїву мене доводили, ходючи кадити иншим богам, яких не знали нї вони, нї ви, нї ваші батьки.
3por causa da maldade que cometeram para me provocar à ira, indo queimar incenso e servir a outros deuses que eles não conheciam, nem eles, nem vocês, nem os seus pais.
4Я посилав до вас раз-пораз з раннього ранку слуг моїх, пророків, казати вам: Не чинїте сих поганих речей, ненавидних менї.
4Contudo, eu lhes enviei todos os meus servos, os profetas, levantando-me cedo e enviando-os para dizer: “Oh, não façam esta coisa abominável que eu odeio.”
5Вони ж не слухали й не прихиляли уха, щоб вертатись од ледарства сього, щоб не кадити богам иншим.
5Mas eles não ouviram, nem inclinaram os seus ouvidos. Não se desviaram da sua maldade, para deixarem de queimar incenso a outros deuses.
6І пролився мій гнїв і моя досада та й палав по городах Юдиних і по улицях Ерусалимських, так що вони поробились розвалищами й пустками, як оце й бачите.
6Portanto, o meu furor e a minha ira foram derramados e se acenderam nas cidades de Judá e nas ruas de Jerusalém; e elas se tornaram em ruínas e desolação, como se vê hoje.'
7Та й тепер говорить Господь, Бог сил небесних, Бог Ізрайлїв: Про що ви чините таке велике зло душам вашим, яким ви вигубите чоловіка й жінку, хлопя й немовля зпосеред Юди, так що не зостанеться й нащадку з вас?
7“Portanto, agora assim diz o SENHOR, o Deus dos Exércitos, o Deus de Israel: 'Por que vocês cometem um mal tão grande contra as suas próprias almas, a ponto de eliminarem do meio de Judá homens e mulheres, crianças e bebês de peito, sem deixarem para si nenhum remanescente,
8Про що доводите мене до гнїву виробами рук ваших, кадючи иншим богам у землї Египецькій, куди прийшли жити, щоб себе погубити та зробити клятьбою й сьміховищем проміж усїма народами на землї?
8provocando-me à ira com as obras das suas mãos, queimando incenso a outros deuses na terra do Egito, para onde vocês foram morar, para que sejam eliminados e se tornem uma maldição e uma ofensa entre todas as nações da terra?
9Хиба ж позабували ви ледарство отцїв ваших і безбожність царів Юдейських, і жінок їх, ваше власне ледарство й ледарство жінок ваших, яке вони коїли в землї Юдейській та по улицях Ерусалимських?
9Será que vocês se esqueceram da maldade dos seus pais, da maldade dos reis de Judá, da maldade das esposas deles, da sua própria maldade e da maldade das suas esposas, cometidas na terra de Judá e nas ruas de Jerusalém?
10Аж по сей день не вгамувались вони й не бояться та й не ходять в законї мойму й по установах моїх, що дав я вам й отцям вашим.
10Eles não se humilharam até o dia de hoje, nem temeram, nem andaram na minha lei, nem nos meus estatutos, que coloquei diante de vocês e diante dos seus pais.'
11Тим же то так говорить Господь сил небесних, Бог Ізрайлїв: Оце оберну лице моє проти вас на погибель і на затрату всього Юди.
11“Portanto, assim diz o SENHOR dos Exércitos, o Deus de Israel: 'Eis que voltarei o meu rosto contra vocês para o mal, para eliminar todo o Judá.
12І відопхну останок із Юдеїв, що наважились ійти в Египет, щоб там жити, і всїх витрачу, всї поляжуть у землї Египецькій; мечем і голоднечею будуть витрачені; мале й велике погине від меча й голоду, й стануться прокляттєм і пострахом, наругою й сьміховищем.
12Tomarei o remanescente de Judá que decidiu ir para a terra do Egito para morar lá, e todos eles serão consumidos. Eles cairão na terra do Egito. Serão consumidos pela espada e pela fome. Eles morrerão, desde o menor até o maior, pela espada e pela fome. Eles serão objeto de horror, de espanto, de maldição e de ofensa.
13Навідаю карою живущих у Египтї, як навідав Ерусалим, мечем, голоднечею й моровою пошестю.
13Pois castigarei os que moram na terra do Egito, assim como castiguei Jerusalém, pela espada, pela fome e pela peste;
14І з останку Юди, з тих, що прибули в землю Египецьку на пробуваннє чуженицями, нїкому не вдасться вирятуватись і втекти та вернутись у землю Юдейську, куди поривати ме душу їх, щоб ізнов туди вернутись і там осїстись; нїхто не вернеться, хиба тілько ті, що втечуть із відти.
14de modo que nenhum do remanescente de Judá, que foi para a terra do Egito para morar lá, escapará ou sobreviverá para voltar à terra de Judá, para a qual eles têm o desejo de voltar para morar lá; pois ninguém voltará, exceto aqueles que escaparem.'”
15І відказали Еремії всї чоловіки, що знали, як їх жінки чужим богам кадили, й усе жіноцтво, що там стояло натовпом, і ввесь люд, що жив у Египтї, в Патросї, й сказали:
15Então todos os homens que sabiam que as suas esposas queimavam incenso a outros deuses, e todas as mulheres que estavam presentes, uma grande assembleia, e todo o povo que morava na terra do Egito, em Patros, responderam a Jeremias, dizendo:
16Що ти провадиш нам в імя Господнє, не послухаємо тебе;
16“Quanto à palavra que você nos falou em nome do SENHOR, nós não vamos ouvi-lo.
17А невідмінно чинити мемо те, що сказали уста наші, й будемо кадити богинї небесній, й приносити їй ливну жертву, як се ми чинили, ми й отцї наші, царі наші й усї князї наші по городах у Юдеї й по улицях Ерусалимських; а за те були ми тодї ситі й щасливі та й не знали лиха.
17Mas certamente cumpriremos toda palavra que saiu da nossa boca, de queimar incenso à rainha dos céus e derramar ofertas de bebidas a ela, como nós temos feito, nós e os nossos pais, os nossos reis e os nossos príncipes, nas cidades de Judá e nas ruas de Jerusalém; pois naquela época tínhamos fartura de comida, estávamos bem e não víamos nenhum mal.
18З того ж часу, як ми перестали кадити небесній царицї й вистачати їй ливну жертву, терпимо в усьому недостачу та й погибаємо від меча й голоднечі.
18Mas desde que paramos de queimar incenso à rainha dos céus e de derramar ofertas de bebidas a ela, tem nos faltado tudo, e temos sido consumidos pela espada e pela fome.”
19І коли ми кадимо небесній царицї й ливну жертву їй приносимо, то хиба ж се без відома наших мужів виробляємо ми їй книші з її образом та приносимо ливні жертви?
19As mulheres disseram: “Quando queimávamos incenso à rainha dos céus e derramávamos ofertas de bebidas a ela, por acaso fazíamos bolos para adorá-la e derramávamos ofertas de bebidas a ela sem o consentimento dos nossos maridos?”
20Тодї озвався Еремія до всього люду, до чоловіків і жінок і до всього народу, що йому так відповідав (ось як):
20Então Jeremias disse a todo o povo — aos homens e às mulheres, e a todo o povo que lhe havia dado essa resposta, dizendo:
21Хиба ж то не те кадженнє, що справляли ваші батьки, ваші царі й ваші князї й нарід землї по городах Юдиних і по улицях Ерусалимських, — хиба не те спогадав Господь, та хиба не воно вразило його серце?
21“O incenso que vocês queimaram nas cidades de Judá e nas ruas de Jerusalém, vocês e os seus pais, os seus reis e os seus príncipes, e o povo da terra, por acaso o SENHOR não se lembrou disso, e não lhe veio isso à mente?
22І не здолїв довше терпіти Господь ледачі ваші вчинки й гидоти, що ви коїли. Тим то й зробилась ваша земля пусткою й пострахом і клятьбою, та без осадників, як самі тепер вбачаєте.
22Assim, o SENHOR não pôde mais suportar, por causa da maldade das suas ações e por causa das abominações que vocês cometeram. Portanto, a terra de vocês se tornou uma desolação, um espanto e uma maldição, sem habitantes, como se vê hoje.
23Саме через те, що ви ідолам кадили й перед Господом грішили, й не слухали голосу його, та не ходили по закону Господньому й по приказам його та постановам його — за те й побила вас оця лиха година, як ось самі вбачаєте.
23Porque vocês queimaram incenso e porque pecaram contra o SENHOR, e não obedeceram à voz do SENHOR, nem andaram na sua lei, nem nos seus estatutos, nem nos seus testemunhos; por isso este mal lhes aconteceu, como se vê hoje.”
24І сказав Еремія до всього люду й до всього жіноцтва: Вислухайте слово Господнє, ви, всї Юдеї, що пробуваєте в Египтї!
24Além disso, Jeremias disse a todo o povo, incluindo todas as mulheres: “Ouçam a palavra do SENHOR, todo o Judá que está na terra do Egito!
25Так говорить Господь сил небесних, Бог Ізрайлїв: Ви й жіноцтво, що своїми устами мовляли те й вашими руками чинили; ви говорите: Хочемо справдити наші обітницї, якими обреклись небесній царицї, кадити й ливні жертви вистачати. Певнїте ж ваші обітницї й справджуйте ваші оброки;
25Assim diz o SENHOR dos Exércitos, o Deus de Israel: 'Vocês e as suas esposas falaram com as suas bocas, e com as suas mãos o cumpriram, dizendo: “Certamente cumpriremos os nossos votos que fizemos, de queimar incenso à rainha dos céus e de derramar ofertas de bebidas a ela.”' “'Confirmem, então, os seus votos, e cumpram os seus votos.'
26Та вислухайте ж і слово Господнє, ви, всї Юдеї, що живете в Египтї: Ось, я кленусь вам моїм імям великим, говорить Господь, що нї одна людина Юдейська у всїй землї Египецькій не буде вже вимовляти імя моє своїми устами, говорючи: Так певно, як жив Господь!
26“Portanto, ouçam a palavra do SENHOR, todo o Judá que mora na terra do Egito: 'Eis que jurei pelo meu grande nome', diz o SENHOR, 'que o meu nome não será mais invocado pela boca de nenhum homem de Judá em toda a terra do Egito, dizendo: “Tão certo como vive o Senhor DEUS.”
27Я бо буду назирати за вами пильно — вам на погибель, а не на добро; й усї Юдеї, що пробувають у Египтї, будуть гинути од меча та голоднечі, аж докіль до нащадку не вигинуть.
27Eis que eu vigio sobre eles para o mal, e não para o bem; e todos os homens de Judá que estão na terra do Egito serão consumidos pela espada e pela fome, até que todos sejam destruídos.
28Тілько не багато їх утече од меча й вернеться з землї Египецької в землю Юдейську, останок же Юдеїв, що прийшли в землю Египецьку, щоб там пробувати, дізнається, чиє слово справдиться, — чи моє, чи їх.
28Aqueles que escaparem da espada voltarão da terra do Egito para a terra de Judá em pequeno número. Todo o remanescente de Judá, que foi para a terra do Egito para morar lá, saberá de quem é a palavra que permanecerá, a minha ou a deles.
29А ось вам знак, говорить Господь, що я навідаю вас карою в сьому місцї, щоб знали, що слова мої справдяться — вам на лихо.
29“'Este será o sinal para vocês', diz o SENHOR, 'de que eu os castigarei neste lugar, para que saibam que as minhas palavras certamente permanecerão contra vocês para o mal.'
30Так бо говорить Господь: Ось, я подав Фараона Вафрія, царя Египецького, на поталу ворогам його й в руки настаючим на життє його, як подав Седекію, царя Юдейського, на поталу Навуходонозорові, цареві Вавилонському, ворогові його, настававшому на душу його.
30Assim diz o SENHOR: 'Eis que entregarei o faraó Hofra, rei do Egito, nas mãos dos seus inimigos e nas mãos daqueles que buscam tirar a sua vida, assim como entreguei Zedequias, rei de Judá, nas mãos de Nabucodonosor, rei da Babilônia, que era seu inimigo e buscava tirar a sua vida.'”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.