Еремії 7
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
1Слово, що надійшло до Еремії від Господа:
1A palavra que veio a Jeremias da parte do SENHOR, dizendo:
2Увійди в двері дому Господнього й промов там оце слово, й скажи: Вислухайте слово Господнє, ви всї Юдеї, що ввіходите в цї двері поклонитись Господеві.
2“Fique na porta da casa do SENHOR, e proclame ali esta palavra, e diga: 'Ouçam a palavra do SENHOR, todos vocês de Judá, que entram por estas portas para adorar ao SENHOR.'”
3Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїля: Направте путї ваши і вчинки ваші, тодї дам я вам жити на сьому займищі.
3Assim diz o SENHOR dos Exércitos, o Deus de Israel: “Corrijam os seus caminhos e as suas ações, e eu farei com que vocês habitem neste lugar.
4Не покладайте надїї тілько в лестивих словах: „Храм Господень, храм Господень, храм Господень!‟
4Não confiem em palavras mentirosas, dizendo: 'Templo do SENHOR, templo do SENHOR, templo do SENHOR é este.'
5Бо тілько тодї, як цїлком поправите путї ваші й учинки ваші, коли чинити мете праведний суд між чоловіком а його супротивником,
5Porque se vocês corrigirem de fato os seus caminhos e as suas ações, se de fato executarem a justiça entre um homem e o seu próximo;
6Не тїснити мете чуженицї, сироти й удови, та не проливати мете безвинної крови на сьому місцї й не ходити мете слїдом за чужими богами собі на лихо,
6se não oprimirem o estrangeiro, o órfão e a viúva, e não derramarem sangue inocente neste lugar, e não andarem após outros deuses para a sua própria ruína,
7Тілько тодї дам вам жити на сьому займищі, в землї, що надїлив отцям вашим од роду та й до роду.
7então eu farei com que vocês habitem neste lugar, na terra que dei aos seus pais, desde a antiguidade e para sempre.
8Ви ж уповаєте на лестиві речі, що не принесуть вам нїякого пожитку.
8Eis que vocês confiam em palavras mentirosas que de nada aproveitam.
9Як то? ви крадете, вбиваєте, перелюбкуєте й присягаєте криво, кадите перед Баалом й бігаєте слїдом за чужими богами, що їх не знаєте,
9Será que vocês vão roubar, matar, cometer adultério, jurar falsamente, queimar incenso a Baal e andar após outros deuses que vocês não conheceram,
10А тодї йдете й приступаєте перед мене в сьому дому, названому моїм імям, та й говорите: „Ми спасені,‟ хоч вперед коїли всї ті гидоти.
10para depois virem e se apresentarem diante de mim nesta casa, que é chamada pelo meu nome, e dizerem: 'Estamos salvos', apenas para continuarem a fazer todas estas abominações?
11Чи не зробився ж вертепом розбишак ув очах у вас дом сей, що названий моїм імям? Я, я сам бачу се, говорить Господь.
11Será que esta casa, que é chamada pelo meu nome, se tornou um covil de ladrões aos seus olhos? Eis que eu mesmo vi isso”, diz o SENHOR.
12Ійдїте ж до місця мого в Сило, де я у давні часи призначив пробуток іменні мойму, та й подивітесь, що вдїяв я йому за ледарство людей моїх, Ізраїля.
12“Mas vão agora ao meu lugar que estava em Siló, onde no princípio fiz habitar o meu nome, e vejam o que fiz com ele por causa da maldade do meu povo Israel.
13От і нинї, за те ж саме, що коїте таке ж беззаконство, говорить Господь, і хоч я раз-пораз говорив до вас, а ви не слухали мене, і кликав вас, а ви не озивались, —
13Agora, porque vocês fizeram todas estas obras”, diz o SENHOR, “e eu lhes falei, levantando-me cedo e falando, mas vocês não ouviram; e eu os chamei, mas vocês não responderam;
14Вчиню так само з сим домом, що його названо моїм імям, і що на його вповаєте, та й з тим місцем, що надїлив вам і вашим отцям, — як учинив із Силомом.
14portanto, farei à casa que é chamada pelo meu nome, na qual vocês confiam, e ao lugar que dei a vocês e aos seus pais, o mesmo que fiz a Siló.
15І відопхну вас ізперед мене, як відопхнув браттє ваше, усе потомство Ефраїмове.
15Eu os expulsarei da minha presença, assim como expulsei todos os seus irmãos, toda a descendência de Efraim.
16Ти ж не благай мене за сих людей, не молись гаряче за них, й не всиловуйся передо мною, бо не вислухаю тебе.
16“Portanto, não ore por este povo. Não levante clamor nem oração por eles, nem faça intercessão a mim; pois eu não o ouvirei.
17Хиба не бачиш сам, що вони коять по городах Юдиних й по улицях Ерусалимських?
17Você não vê o que eles estão fazendo nas cidades de Judá e nas ruas de Jerusalém?
18Дїтвора збірає дрова, а батьки запалюють огонь, жіноцтво ж замішує тїсто, щоб напекти пирожків небесній царицї та приносити ливну жертву чужим богам, на досаду менї.
18Os filhos apanham a lenha, os pais acendem o fogo, e as mulheres amassam a farinha, para fazerem bolos para a rainha dos céus, e para derramarem ofertas de bebidas a outros deuses, a fim de me provocarem à ira.
19Та чи менї ж вони допікають, говорить Господь, — а не самим собі на свій сором?
19Será que é a mim que eles provocam à ira?” diz o SENHOR. “Não provocam a si mesmos, para a vergonha dos seus próprios rostos?”
20Тим то ось як говорить Господь Бог: Оце виливається гнїв мій й досада моя на се місце, на людей і на скотину, на дерева польові й на земляні плоди, й загориться та й не згасне.
20Portanto, assim diz o Senhor DEUS: “Eis que a minha ira e o meu furor serão derramados sobre este lugar, sobre os homens, sobre os animais, sobre as árvores do campo e sobre o fruto da terra; ela arderá e não se apagará.”
21Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Прибавляйте собі всепалення ваші до кожної жертви вашої, та й їжте мясиво її;
21Assim diz o SENHOR dos Exércitos, o Deus de Israel: “Juntem os seus holocaustos aos seus sacrifícios e comam a carne.
22Я бо не говорив і не заповідав отцям вашим про всепаленнє й жертву, як виводив їх із Египту,
22Pois eu não falei com os seus pais, nem lhes dei ordem no dia em que os tirei da terra do Egito, a respeito de holocaustos ou sacrifícios;
23Но дав їм таку заповідь: Слухайте голосу мого, то я буду Богом вашим, а ви будете людьми моїми; і ходїте кожною дорогою, що я вказую вам, щоб вам було добре.
23mas isto lhes ordenei, dizendo: 'Ouçam a minha voz, e eu serei o seu Deus, e vocês serão o meu povo. Andem em todo o caminho que eu lhes ordenar, para que tudo vá bem com vocês.'
24Вони ж не слухали й не нахиляли уха свого, а жили по думцї й упрямостї ледачого серця свого, й повернулись до мене плечима, не лицем.
24Mas eles não ouviram, nem inclinaram os seus ouvidos, antes andaram nos seus próprios conselhos e na obstinação do seu coração maligno, e andaram para trás, e não para a frente.
25З того часу, як вийшли батьки ваші з Египту, та й по сей час, посилав я всїх слугів моїх, — пророків, день у день, без устанку;
25Desde o dia em que os seus pais saíram da terra do Egito até o dia de hoje, eu lhes enviei todos os meus servos, os profetas, levantando-me cedo todos os dias e enviando-os.
26Та вони не слухали мене, не нахиляли уха свого; нї, показували себе що раз більш тугошиїми, гірш як отцї їх.
26Contudo, eles não me ouviram, nem inclinaram os seus ouvidos, mas endureceram a sua cerviz. Eles fizeram pior do que os seus pais.
27Та як і ти промовляти меш до них сї слова, то вони тебе не будуть слухати; як їх кликати меш, вони до тебе не будуть озиватись.
27“Você falará todas estas palavras a eles, mas eles não o ouvirão. Você também os chamará, mas eles não lhe responderão.
28Тодї казати меш до них: Ой ти, люде, що не слухаєш повелїння Господа, Бога свого, і не приймаєш науки його! зникла правда в них, наче б віднято її від уст їх.
28Você lhes dirá: 'Esta é a nação que não ouviu a voz do SENHOR, o seu Deus, nem aceitou a instrução. A verdade pereceu, e foi cortada da boca deles.'
29Обстрижи ж волоссє твоє та відкинь геть, і заголоси плачем голосним по горах, бо відкинув Господь і відопхнув кодло, що стягнуло на себе досаду його.
29Corte o seu cabelo e jogue-o fora, e levante uma lamentação nos altos desolados; pois o SENHOR rejeitou e abandonou a geração da sua ira.
30Синове бо Юдині коять зло перед очима моїми, говорить Господь, у дому, названому моїм імям, поставили гидоту свою, щоб опоганити його.
30“Pois os filhos de Judá fizeram o que é mau aos meus olhos”, diz o SENHOR. “Eles colocaram as suas abominações na casa que é chamada pelo meu nome, para profaná-la.
31І построїли висоти Тофет в долинї потомків Енномових, щоб там палити синів своїх і дочки свої, чого я не заповідував, і що на думку менї не приходило.
31Eles construíram os altos de Tofete, que está no vale do filho de Hinom, para queimarem os seus filhos e as suas filhas no fogo, o que eu não ordenei, nem me passou pela mente.
32За те надходить уже час, говорить Господь, що се місце не звати муть Тофетом і долиною синів Енномових, а долиною душогубною, та й ховати муть в Тофетї, бо не буде місця.
32Portanto, eis que vêm dias”, diz o SENHOR, “em que não mais se chamará 'Tofete' ou 'O vale do filho de Hinom', mas 'O vale da Matança'; pois enterrarão em Tofete até que não haja mais lugar para enterrar.
33І буде труп сих людей поживою птаству піднебесному й дикому зьвіррю, й нїкому буде їх відганяти.
33Os cadáveres deste povo servirão de alimento para as aves do céu e para os animais da terra. Ninguém os espantará.
34І перерву по городах Юдиних і по улицях Ерусалимських сьпіви радостї й веселощів, сьпіви про молодого князя й про молоду княгиню, бо земля тая стане пустинею.
34Então farei cessar nas cidades de Judá e nas ruas de Jerusalém a voz de júbilo e a voz de alegria, a voz do noivo e a voz da noiva; pois a terra se tornará em desolação.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.