Еремії 6
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
1Втїкайте, Беняминїї, з Ерусалиму, й затрубіте трубою в Текої; дайте знак огнем у Беткаремі, бо з півночі грозить біда й страшна погибель.
1“Fujam para um lugar seguro, filhos de Benjamim, do meio de Jerusalém! Toquem a trombeta em Tecoa e levantem um sinal em Bete-Haquerém, pois o mal espreita do norte com grande destruição.
2Спустошу я уродливу й винїжену дочку Сионову.
2Eu destruirei a bela e delicada, a filha de Sião.
3Поприходять пастухи до неї з стадами своїми, понапинають округи неї намети свої; кожен випасувати ме займище своє.
3Pastores com seus rebanhos virão a ela. Eles armarão suas tendas contra ela ao redor. Cada um apascentará o seu rebanho no seu lugar.”
4Готуймось воювати її; рушайте, пійдемо ще ополуднї! Ой, ой! уже схиляється днина, розпростирається вечірня тїнь.
4“Preparem a guerra contra ela! Levantem-se! Vamos subir ao meio-dia. Ai de nós! Pois o dia declina, e as sombras da tarde estão se estendendo.
5Рушайте, пійдем і нїччю та й порозвалюймо палати її!
5Levantem-se! Vamos subir de noite, e vamos destruir os seus palácios.”
6Так бо говорить Господь сил: Рубайте дерево та насипайте вал проти Ерусалиму. Сьому городові належиться кара; в йому повно насильства.
6Pois o SENHOR dos Exércitos disse: “Cortem árvores, e construam uma rampa de cerco contra Jerusalém. Esta é a cidade a ser punida. Ela está cheia de opressão dentro de si.
7Як криниця держить у собі воду, так і він повний все ледарством. Нахаба й тїснота голосні в йому; перед моїм лицем — повсячасно кривда й знущаннє.
7Como um poço produz as suas águas, assim ela produz a sua maldade. Violência e destruição se ouvem nela. Doença e feridas estão continuamente diante de mim.
8Схаменись, Ерусалиме, щоб не одвернулась від тебе душа моя, щоб не зробив я тебе пусткою, землею, що нїхто не живе в їй.
8Aceite a instrução, Jerusalém, para que a minha alma não se afaste de você, para que eu não faça de você uma desolação, uma terra desabitada.”
9Так говорить Господь Саваот: До щаду обберуть останок Ізраїля, як оббірають грони на виноградинї; роби рукою твоєю, як оббираючий виноградину, що наповнює нею коші.
9O SENHOR dos Exércitos diz: “Eles rebuscarão completamente o remanescente de Israel como a uma videira. Passe novamente a sua mão como um colhedor de uvas pelos cestos.”
10До кого ж менї говорити, кого вговорювати, щоб чули? Ухо бо в їх затулене, й не можуть чути; слово Господнє — се в них жарт; не любе воно їм.
10A quem devo falar e testemunhar, para que ouçam? Eis que os ouvidos deles são incircuncisos, e eles não podem ouvir. Eis que a palavra do SENHOR se tornou uma ofensa para eles. Eles não têm prazer nela.
11Тим то я й палаю гнївом Господнїм, не вгамую його в собі; виллю його на дїтвору на улицї, й на громаду молодцїв; займуть мужа з жоною в полонь, і старого з дїдом старезним.
11Portanto, estou cheio da ira do SENHOR. Estou cansado de contê-la. “Derrame-a sobre as crianças na rua, e sobre a assembleia dos jovens reunidos; pois até o marido com a esposa serão levados, o idoso com aquele que é cheio de dias.
12Домівки ж їх попереходять до другого, й поля й жінки заразом; простягну бо руку мою на осадників сієї землї, говорить Господь.
12As casas deles serão entregues a outros, os seus campos e as suas esposas juntamente; pois estenderei a minha mão sobre os habitantes da terra, diz o SENHOR.”
13Бо від наймолодшого та й до найстарійшого дбають вони всї про наживу, й від пророка до сьвященника — всї витворяють оману.
13“Pois desde o menor deles até o maior, todos são dados à cobiça. Desde o profeta até o sacerdote, todos agem com falsidade.
14Легко важять вони собі рани в людей моїх і думають хутко позагоювати, говорючи: „Спасеннє!‟ мир! а нїякого мира нема.
14Eles também curaram a ferida do meu povo superficialmente, dizendo: ‘Paz, paz!’ quando não há paz.
15Хиба вони соромляться, витворяючи гидоти? Нї, нема їм сорома, не червонїють, та й не тямлять уже, що то таке соромитись. Тим і попадають вони між поваленими, як надійде година моєї кари, говорить Господь.
15Eles se envergonharam quando cometeram abominação? Não, eles não se envergonharam de forma alguma, nem sequer sabiam corar. Portanto, eles cairão entre os que caem. Quando eu os punir, eles serão derrubados”, diz o SENHOR.
16Так говорить Господь: Зʼупинїтесь на дорогах ваших, і роздивітесь, та розпитайте про дороги, що ними ходжено в давнезні давна, де дорога до щастя, та й ступайте нею, а знайдете впокій душам вашим. Вони ж сказали: Не пійдемо.
16O SENHOR diz: “Fiquem nos caminhos e vejam, e perguntem pelas veredas antigas: ‘Onde está o bom caminho?’ e andem nele, e vocês encontrarão descanso para as suas almas. Mas eles disseram: ‘Não andaremos nele.’
17Тодї поставив я сторожів до вас, і повелїв: Уважайте на сей трубний голос. Вони ж мовляли: Не будемо слухати.
17Eu coloquei vigias sobre vocês, dizendo: ‘Ouçam o som da trombeta!’ Mas eles disseram: ‘Não ouviremos!’
18Оце ж слухайте, народи, й знай, громадо, що з ними буде.
18Portanto, ouçam, ó nações, e saiba, ó congregação, o que há entre eles.
19Слухай, земле! се я наведу лихолїттє на сей люд, — овощ мислей їх; бо вони на мої слова не вважали, а науку мою відпихали.
19Ouça, ó terra! Eis que trarei o mal sobre este povo, o próprio fruto dos seus pensamentos, porque eles não deram ouvidos às minhas palavras; e quanto à minha lei, eles a rejeitaram.
20Що менї кадило з Себи, та пахуще зїллє здалека? Всепаленнєм од вас і жертвами вашими я гидую.
20Para que me vem o incenso de Sabá, e a cana doce de uma terra distante? Os seus holocaustos não são aceitáveis, e os seus sacrifícios não me agradam.”
21Тим же то так говорить Господь: Ось, я положу сим людям спотику на дорозї, і спотикнуться об її й батьки й сини, та й сусїд погибне з сусїдом.
21Portanto, o SENHOR diz: “Eis que porei pedras de tropeço diante deste povo. Os pais e os filhos juntos tropeçarão nelas. O vizinho e o seu amigo perecerão.”
22Так говорить Господь: Се йде народ із північньої землї, й великий люд підіймається з найдальшого кутка землї;
22O SENHOR diz: “Eis que um povo vem da terra do norte. Uma grande nação será despertada dos confins da terra.
23Несуть лука й списа. Жорстокі вони, не змилосердяться; ревуть, як море, йдуть комонником збройно, як один чоловік, воювати тебе, дочко Сионова.
23Eles empunham o arco e a lança. Eles são cruéis, e não têm misericórdia. A voz deles ruge como o mar, e eles montam em cavalos, cada um enfileirado, como um homem para a batalha, contra você, ó filha de Sião.”
24Почули ми вістку про них, та й руки в нас помлїли, туга обняла нас, тремтимо, як породїля.
24Nós ouvimos as notícias sobre eles. Nossas mãos se enfraquecem. A angústia tomou conta de nós, e dores como as de uma mulher em trabalho de parto.
25Не виходьте в поле, й не ходїть по дорозї: меч бо в руцї в ворога, страхіттє навкруги.
25Não saiam ao campo, nem andem pelo caminho; pois a espada do inimigo e o terror estão por todos os lados.
26Ой ти, дочко мого люду! підпережись веретом, посип себе попелом, заридай, заплач гірко, як по синові одинчикові: незабаром нападе на нас погубник.
26Ó filha do meu povo, vista-se de pano de saco, e revolva-se nas cinzas! Lamente, como por um filho único, um lamento muito amargo, pois o destruidor virá repentinamente sobre nós.
27Пробником поставив я тебе в людей моїх, щоб ти розізнав і вислїдив путь їх.
27“Eu fiz de você um provador de metais e uma fortaleza entre o meu povo, para que você conheça e prove o caminho deles.
28Всї вони упрямі зрадники, живуть неправдою; се мідь і залїзо вони, — всї попсовані.
28Todos eles são rebeldes obstinados, andando por aí para caluniar. Eles são bronze e ferro. Todos eles agem de forma corrupta.
29Міх перестав роздувати, огонь пожер олово; плавильник плавив надармо: ледачі не віддїлились.
29O fole sopra com força. O chumbo é consumido no fogo. Em vão eles continuam refinando, pois os ímpios não são separados.
30Вибракованим сріблом звати муть їх, бо Господь відкинув їх.
30Os homens os chamarão de prata rejeitada, porque o SENHOR os rejeitou.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.