Еремії 34
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
1Слово, що надійшло від Господа до Еремії тодї, як Навуходонозор, царь Вавилонський, і все військо його й усї земні царства, піддані під руку його, воювали проти Ерусалиму й проти всїх міст його:
1A palavra que veio a Jeremias da parte do SENHOR, quando Nabucodonosor, rei da Babilônia, com todo o seu exército, todos os reinos da terra que estavam sob o seu domínio, e todos os povos, lutavam contra Jerusalém e contra todas as suas cidades, dizendo:
2От що говорить Господь, Бог Ізрайлїв: Ійди й промов до Седекії, царя Юдейського й скажи йому: Так говорить Господь: Ось, я подаю город сей на поталу цареві Вавилонському, а сей пустить його пожаром;
2“Assim diz o SENHOR, o Deus de Israel: ‘Vá e fale com Zedequias, rei de Judá, e diga-lhe: Assim diz o SENHOR: “Eis que entregarei esta cidade nas mãos do rei da Babilônia, e ele a queimará com fogo.
3І ти сам не уйдеш рук його і попадешся йому в руки, й очі твої дивитись муть ув очі цареві Вавилонському, і говорити ме він з тобою устами до уст, та й пійдеш у Вавилон.
3Você não escapará das mãos dele, mas certamente será capturado e entregue em suas mãos. Seus olhos verão os olhos do rei da Babilônia, e ele falará com você boca a boca. Você irá para a Babilônia.”’
4Тілько ж вислухай слово Господнє, Седекіє, царю Юдейський! Так говорить про тебе Господь: Ти не вмреш од меча:
4“Contudo, ouça a palavra do SENHOR, ó Zedequias, rei de Judá. Assim diz o SENHOR a seu respeito: ‘Você não morrerá à espada.
5Ти помреш в супокою, і як по отцях твоїх, прежніх царях, пускали димом пахощі, так і по тобі палити муть і голосити: Ой володарю! я бо вирік се слово, говорить Господь.
5Você morrerá em paz; e com as queimas de incenso de seus pais, os antigos reis que vieram antes de você, assim farão uma queima para você. Eles o lamentarão, dizendo: “Ah, senhor!” pois eu falei a palavra’, diz o SENHOR.”
6І переповів Еремія пророк Седекії, цареві Юдейському, всї цї слова в Ерусалимі.
6Então o profeta Jeremias falou todas estas palavras a Zedequias, rei de Judá, em Jerusalém,
7Тим часом військо царя Вавилонського воювало проти Ерусалиму, та проти инших міст Юдейських, що ще цїлі остались, проти Лахису, та Азеки; одні бо сї зоставались ізміж городів Юдиних, як городи утверджені.
7quando o exército do rei da Babilônia lutava contra Jerusalém e contra todas as cidades de Judá que restavam, contra Laquis e contra Azeca; pois somente estas restaram das cidades de Judá como cidades fortificadas.
8Слово, що надійшло від Господа до Еремії послї того, як царь Седекія вчинив умову з усїм людом у Ерусалимі, щоб оповістити волю невольникам,
8A palavra veio a Jeremias da parte do SENHOR, depois que o rei Zedequias fez uma aliança com todo o povo que estava em Jerusalém, para lhes proclamar a liberdade,
9Щоб кожен пустив на волю раба свого й рабиню свою, Єврея й Єврейку, щоб нїхто свого земляка Юдея не держав за невольника,
9de que cada um deveria deixar o seu servo, e cada um a sua serva, que fosse hebreu ou hebreia, ir livre, para que ninguém fizesse deles escravos, sendo um judeu, seu irmão.
10І послухали всї князї й усї люде, що вчинили вмову, щоб пустити на волю кожному свого раба й кожному свою рабиню, щоб нїхто вже не держав їх за невольників, і згодились на се й повипускали.
10Todos os príncipes e todo o povo que haviam entrado na aliança obedeceram, de que cada um deixaria livre o seu servo e cada um a sua serva, para que ninguém mais os fizesse escravos. Eles obedeceram e os deixaram ir,
11Опісля же надумались і почали знов брати рабів і рабинь, що їх були пустили на волю і поробили їх силоміць невольниками й невольницями.
11mas depois voltaram atrás, e fizeram voltar os servos e as servas que haviam deixado ir livres, e os sujeitaram como servos e como servas.
12І надійшло слово Господнє від Господа до Еремії таке:
12Portanto, a palavra do SENHOR veio a Jeremias da parte do SENHOR, dizendo:
13Так говорить Господь, Бог Ізрайлїв: Я вчинив був завіт із отцями вашими, як вивів їх із землї Египецької, з дому неволї, й установив:
13“Assim diz o SENHOR, o Deus de Israel: ‘Eu fiz uma aliança com os seus pais no dia em que os tirei da terra do Egito, da casa da escravidão, dizendo:
14Як упливе сїм років, пускайте на волю кожен свого земляка-Єврея, що тобі продано. Шість лїт нехай він служить тобі, а потім пусти його од себе на волю. Батьки же ваші не послухали мене й не прихилили уха свого.
14Ao final de sete anos, cada um de vocês libertará o seu irmão que é hebreu, que foi vendido a você e o serviu por seis anos. Você o deixará ir livre de você. Mas os seus pais não me deram ouvidos, nem inclinaram os seus ouvidos.
15Нинї ви обернулись і вчинили були праведне перед очима моїми, оповістивши кожен волю ближньому свому, та й вчинили завіт передо мною в домі, що названо його імям моїм;
15Vocês haviam se voltado agora, e feito o que é reto aos meus olhos, cada um proclamando liberdade ao seu próximo. Vocês haviam feito uma aliança diante de mim na casa que é chamada pelo meu nome;
16Опісля же надумались, і збезчестили імя моє, забравши назад кожен раба свого й кожен рабиню свою, що повипускали були на волю, куди їх серцю любо, й робите їх вашими рабами й рабинями.
16mas vocês voltaram atrás e profanaram o meu nome, e cada um fez voltar o seu servo e cada um a sua serva, a quem vocês haviam deixado ir livres conforme a vontade deles. Vocês os sujeitaram, para serem seus servos e suas servas.’”
17Тим же то так говорить Господь: Не послухали ви мене, як річ була про те, щоб кожний оповістив волю братові свойму й ближньому свойму; за се ж, говорить Господь, оповіщаю я вам волю й відпускаю вас на меч, на морову заразу та голоднечу, й пущу вас у ростіч по всїх царствах земних;
17Portanto, assim diz o SENHOR: “Vocês não me deram ouvidos, para proclamar a liberdade, cada um ao seu irmão, e cada um ao seu próximo. Eis que eu proclamo a vocês uma liberdade”, diz o SENHOR, “para a espada, para a peste e para a fome. Eu farei com que sejam lançados de um lado para o outro entre todos os reinos da terra.
18І віддам тих, що переступили завіт мій та не додержали слів завіту, що на його пристали перед лицем моїм, розтявши назимка на двоє й пройшовши проміж половинами його, —
18Entregarei os homens que transgrediram a minha aliança, que não cumpriram as palavras da aliança que fizeram diante de mim quando cortaram o bezerro em dois e passaram entre as suas partes:
19Князїв Юдиних і старшину Ерусалимську, скопцїв і сьвященників і ввесь люд країни, що проходили проміж половинами з телця,
19os príncipes de Judá, os príncipes de Jerusalém, os eunucos, os sacerdotes e todo o povo da terra, que passaram entre as partes do bezerro.
20Подам їх на поталу ворогам їх і на поталу тим, що на їх душу настають, і буде труп їх жиром піднебесному птаству й польовому зьвіррю.
20Eu os entregarei nas mãos de seus inimigos e nas mãos daqueles que buscam a sua vida. Seus cadáveres servirão de alimento para as aves do céu e para os animais da terra.
21Седекію, царя Юдейського, й князїв його подам на поталу ворогам їх, і в руки настаючих на життє їх і на поталу військові царя Вавилонського, що тепер відступило від вас.
21“Entregarei Zedequias, rei de Judá, e os seus príncipes nas mãos de seus inimigos, nas mãos daqueles que buscam a sua vida e nas mãos do exército do rei da Babilônia, que se retirou de vocês.
22Ось, я прикажу, говорить Господь, і заверну їх ід сьому місту, а вони нападуть на його й опанують його й пустять його на пожар, а городи Юдині оберну в безлюдну пустиню.
22Eis que eu darei ordem”, diz o SENHOR, “e farei com que eles retornem a esta cidade. Eles lutarão contra ela, a tomarão e a queimarão com fogo. Farei das cidades de Judá uma desolação, sem habitantes.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.