Еремії 5
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
1Пройдїте по улицях Ерусалимських, озирнїтесь навкруги та роспитуйте й шукайте по всїх майданах: чи знайдете кого, що чинив би суд, щоб допевнявся правди, — я би змилосердився.
1“Corram de um lado para outro pelas ruas de Jerusalém, olhem agora, e informem-se; busquem em suas praças, para ver se conseguem encontrar um homem, se há alguém que pratique a justiça, que busque a verdade; então eu a perdoarei.
2Хоч вони й мовляють: „Як жив Господь!‟ то божяться криво.
2Embora digam: ‘Tão certo como vive o SENHOR’, certamente juram falso.”
3Твої ж, Господи, очі хиба не на правду дивляться? Ти побиваєш їх, та їх наче б не болїло; ти вигублюєш їх, та вони не хочуть знати науки; лиця в їх поробились твердїйшими од каменя — не хотять навернутись.
3Ó SENHOR, os teus olhos não atentam para a verdade? Tu os feriste, mas eles não sentiram dor. Tu os consumiste, mas eles se recusaram a aceitar a correção. Fizeram os seus rostos mais duros do que a rocha. Recusaram-se a voltar.
4Я думав собі: вони, може бути, люде прості, вони дурні, то ж і не знають путя Господнього, нї закону Божого.
4Então eu disse: “Certamente estes são pobres. São insensatos; pois não conhecem o caminho do SENHOR, nem a lei do seu Deus.
5Пійду ж я до значних та розмовлюсь із ними, бо вони знають Господню путь, закон Бога свого. Та вони всї вкупі ще більш поламали ярмо, порвали ужви.
5Irei aos grandes homens e falarei com eles, pois eles conhecem o caminho do SENHOR, e a lei do seu Deus.” Mas estes, de comum acordo, quebraram o jugo e romperam as ataduras.
6Тим і побє їх лев із лїса, пожере степовий вовк, облягати ме пард міста їх, так що, хто вийде, буде пошматований, бо умножились переступи їх, нема лїку зрадам їх.
6Portanto, um leão da floresta os matará. Um lobo ao anoitecer os destruirá. Um leopardo vigiará contra as suas cidades. Todo aquele que sair de lá será despedaçado, porque as suas transgressões são muitas e as suas apostasias se multiplicaram.
7Як же менї за таке простити тебе? Дїти твої покинули мене та й присягаються тими, що — не боги. Я годував їх, вони перелюбкували й купами товпились у доми блудниць.
7“Como posso perdoar você? Seus filhos me abandonaram, e juraram por aqueles que não são deuses. Quando eu os fartei, eles cometeram adultério, e se reuniram em bandos nas casas das prostitutas.
8Вони — годовані жеребцї: кожний рже до чужої жени.
8Eram como cavalos bem alimentados e soltos. Cada um rinchava para a mulher do seu próximo.
9Хиба ж менї не карати за таке? говорить Господь, чи ж не помститься душа моя на такому народові, як сей?
9Não deveria eu puni-los por estas coisas?” diz o SENHOR. “Não deveria a minha alma se vingar de uma nação como esta?
10Вилазїте на мури його й розвалюйте — та не до щаду; виривайте парости його, бо вони не Господнї;
10“Subam em seus muros, e destruam, mas não deem um fim total. Arranquem os seus ramos, pois eles não são do SENHOR.
11Зрадив бо мене дом Ізрайлїв і дом Юдин, говорить Господь.
11Pois a casa de Israel e a casa de Judá agiram com grande traição contra mim,” diz o SENHOR.
12Одцурались вони Господа й мовляли: „Нема його, й не побє нас лиха година, нї меч, нї голоднеча.
12Eles negaram o SENHOR, e disseram: “Não é ele. O mal não virá sobre nós. Não veremos espada nem fome.
13І пророки говорили на вітер, і слова (Господнього) нема в них; їм самим нехай те станеться.‟
13Os profetas se tornarão vento, e a palavra não está neles. Assim seja feito a eles.”
14Тим же то говорить Господь Бог сил: за те, що провадили ви такі речі, зроблю я слова мої в устах твоїх огнем, а сих людей — дровами, і той огонь пожере їх.
14Portanto, assim diz o SENHOR, o Deus dos Exércitos: “Porque vocês falam esta palavra, eis que farei com que as minhas palavras na sua boca sejam fogo, e este povo seja lenha, e o fogo os devorará.
15Ось, я напущу на вас, доме Ізраїля, народ здалеку, говорить Господь, народ потужний, народ давнезний, народ, що мови його ти не знаєш, і що він говорить, ти незрозумієш.
15Eis que trarei sobre vocês uma nação de longe, ó casa de Israel,” diz o SENHOR. “É uma nação poderosa. É uma nação antiga, uma nação cuja língua vocês não conhecem e não entendem o que eles dizem.
16Сагайдак у його, як гріб розтворений, а всї вони — самі невміраки.
16A sua aljava é um sepulcro aberto. Todos eles são homens valentes.
17І повиїдають вони вроджай твій і зерно твоє; зʼїдять синів твоїх і дочок твоїх; вівцї твої й товар твій; виноградину твою й смокви твої; утверджені городи твої, що на їх уповаєш, вони мечем звоюють.
17Eles devorarão a sua colheita e o seu pão, que os seus filhos e as suas filhas deveriam comer. Eles devorarão os seus rebanhos e o seu gado. Eles devorarão as suas videiras e as suas figueiras. Eles derrubarão à espada as suas cidades fortificadas nas quais vocês confiam.
18Але й у ті часи, говорить Господь, не вигублю вас до щаду.
18“Mas mesmo naqueles dias,” diz o SENHOR, “eu não darei um fim total a vocês.
19Коли ж мовляти мете: За що вдїяв нам се все Господь, Бог наш? то відкажи їм: Що ви мене покинули та й служили чужим богам у своїй землї, за те будете служити чужим у землї не вашій.
19Acontecerá que, quando vocês disserem: ‘Por que o SENHOR nosso Deus nos fez todas estas coisas?’ Então você lhes dirá: ‘Assim como vocês me abandonaram e serviram a deuses estrangeiros na sua terra, assim vocês servirão a estrangeiros em uma terra que não é de vocês.’
20Оповістїть се в дому Якововому й звістїть в Юдеї, кажучи:
20“Anunciem isto na casa de Jacó, e publiquem em Judá, dizendo:
21Слухайте, дурні й нерозсудливі люде, що маєте очі, та не бачите, маєте уші, та не чуєте:
21‘Ouçam agora isto, povo insensato e sem entendimento, que tem olhos, e não vê, que tem ouvidos, e não ouve:
22Чи вже ж ви та не боїтесь мене, говорить Господь, чи й передо мною не затремтите? Я ж положив морю гряницею піски, вічною гряницею, яку воно не переступить; і хоч филї його напирають, та годї їм перемогти; хоч вони бурхають, та не здолїють перейти.
22Vocês não me temem?’ diz o SENHOR; ‘Não tremerão diante da minha presença, eu que coloquei a areia como limite do mar por um decreto perpétuo, para que não o possa ultrapassar? Embora as suas ondas se agitem, não podem prevalecer. Embora rujam, ainda assim não podem ultrapassá-lo.’
23А в людей сих серце бутне й ворохобне; відступили та й пійшли манівцем.
23“Mas este povo tem um coração obstinado e rebelde. Eles se rebelaram e foram embora.
24Не подумали ж у серцї свойму: Біймося Господа Бога нашого, що дає нам свого часу дощ раннїй і пізнїй, що порядкує тижнями, призначеними на жнива.
24Eles não dizem em seu coração: ‘Temamos agora ao SENHOR nosso Deus, que dá a chuva, tanto a temporã quanto a serôdia, a seu tempo, que nos preserva as semanas determinadas da colheita.’
25Се ж провини ваші відхилили те, се ваші гріхи відняли вам те добро.
25“As iniquidades de vocês desviaram estas coisas, e os seus pecados afastaram de vocês o bem.
26Бо між людьми моїми знаходяться безбожні: залягають, як птахоловцї, припадають до землї, наставляють сїти, щоб ловити людей.
26Pois homens ímpios são encontrados entre o meu povo. Eles vigiam, como caçadores de pássaros à espreita. Eles armam armadilhas. Eles capturam homens.
27Мов клїтка, повна птиць, так повно в їх домівках оманного заробітку; сим робом і поробились вони великими й заможними,
27Como uma gaiola está cheia de pássaros, assim as casas deles estão cheias de engano. Por isso eles se tornaram grandes, e enriqueceram.
28Потовстїли й погрубшали, а в лихому попереступали всяку міру; не розбирають справ на судї, справ безбатченків; самі упливають в добрі, а справедливому дїлу вбогих не помагають на судї.
28Eles engordaram. Eles brilham; sim, eles se excedem em atos de maldade. Eles não defendem a causa, a causa do órfão, para que possam prosperar; e não defendem os direitos dos necessitados.
29Чи не покараю ж я за таке, говорить Господь, і не помститься серце моє на такому народові, як сей?
29“Não deveria eu punir por estas coisas?” diz o SENHOR. “Não deveria a minha alma se vingar de uma nação como esta?
30Чудні й страшні речі дїються в сїй землї:
30“Uma coisa espantosa e horrível aconteceu na terra.
31Пророки пророкують лож, сьвященники за їх підмогою управляють, а люд мій любить се. Що ж ви чинити мете, як настане тому кінець?
31Os profetas profetizam falsamente, e os sacerdotes governam por sua própria autoridade; e o meu povo ama que seja assim. O que vocês farão no fim disso?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.