Еремії 51
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
1Так говорить Господь: Се я підійму проти Вавилону й живущих посеред його противників моїх бурний вітер.
1O SENHOR diz: “Eis que levantarei contra a Babilônia, e contra os que habitam em Lebe-Camai, um vento destruidor.
2І пошлю віяльників на Вавилон, а вони розвіють його й спустошать землю його, вони бо в час злиднїв нападуть на його з усїх боків.
2Enviarei à Babilônia estrangeiros, que a joeirarão. Eles esvaziarão a sua terra; pois no dia da angústia estarão contra ela por todos os lados.
3Нехай стрілець натягає лука супроти тих, що й собі ж натягають лука та величаються зброєю своєю; не щадїте молодиків його, вигублюйте все військо його.
3Contra aquele que entesa o arco, que o arqueiro entese o seu arco, e também contra aquele que se levanta em sua armadura. Não poupem os seus jovens! Destruam totalmente todo o seu exército!
4Нехай падуть побиті на землї Халдейській, а поранені — по улицях її.
4Eles cairão mortos na terra dos caldeus, e traspassados nas suas ruas.
5Не покинув бо вдовою Бог, Господь Саваот, Ізраїля й Юду, хоч їх земля повна провин проти Сьвятого Ізрайлевого.
5Pois Israel não foi abandonado, nem Judá, pelo seu Deus, pelo SENHOR dos Exércitos; embora a terra deles esteja cheia de culpa contra o Santo de Israel.
6Втїкайте з посеред Вавилону й рятуй кожне душу свою, щоб і вам не погибнути за беззаконство його; се бо година помсти Господньої, — він віддає йому заплату його.
6“Fujam do meio da Babilônia! Cada um salve a sua própria vida! Não sejam destruídos na iniquidade dela, pois é o tempo da vingança do SENHOR. Ele lhe dará a sua retribuição.
7Золотим кубком був Вавилон у руцї Господнїй, впивалась із його вся земля; народи пили з його й метались, мов біснуваті.
7A Babilônia tem sido um cálice de ouro na mão do SENHOR, que embriagou toda a terra. As nações beberam do seu vinho; por isso as nações enlouqueceram.
8Несподївано впаде Вавилон та й розібється; голосїте по йому, дайте балзаму на рани його, — може позагоюються.
8A Babilônia caiu de repente e foi destruída! Lamentem por ela! Peguem bálsamo para a sua dor. Talvez ela possa ser curada.
9Гоїли ми Вавилона, та він не вигоївся. — Покиньте ж його, рушаймо кожен у свою землю, суд бо над ним дойшов до неба й сягонув аж за хмари.
9“Nós teríamos curado a Babilônia, mas ela não está curada. Abandonem-na, e vamos cada um para o seu próprio país; pois o seu julgamento chega até o céu, e se eleva até as nuvens.
10Вивів Господь на сьвітло нашу справедливу справу; ходїмо й звістїмо на Сионї дїло Господа, Бога нашого.
10‘O SENHOR trouxe à luz a nossa justiça. Venham, e declaremos em Sião a obra do SENHOR, nosso Deus.’
11Гостріте стріли, наповнюйте сагайдаки; Господь підпалив завзяттє царів Мидійських, задумав бо проти Вавилону, його затратити, — се помста Господня, помста за храм його.
11“Afiem as flechas! Segurem firmemente os escudos! O SENHOR despertou o espírito dos reis dos medos, porque o seu propósito é contra a Babilônia, para destruí-la; pois é a vingança do SENHOR, a vingança do seu templo.
12Підійміте стяга проти мурів Вавилонських, побільшіте чату, приготуйте засїди, бо, що Господь задумав, те все так учинить, як виповів на осадників Вавилонських.
12Levantem um estandarte contra as muralhas da Babilônia! Reforcem a guarda! Coloquem as sentinelas, e preparem as emboscadas; pois o SENHOR tanto planejou quanto fez aquilo que falou a respeito dos habitantes da Babilônia.
13О, ти, що живеш над великими водами, багатий на скарби! прийшов кінець твій, — міра захланностї твоєї!
13Você que habita sobre muitas águas, rica em tesouros, o seu fim chegou, a medida da sua cobiça.
14Господь сил небесних поклявся собою самим: Правду кажу, що сповню тебе людьми, мов сараною, й підіймуть боєвий крик проти тебе.
14O SENHOR dos Exércitos jurou por si mesmo, dizendo: ‘Certamente eu a encherei de homens, como de gafanhotos, e eles levantarão um grito de guerra contra você.’
15Він сотворив землю силою своєю, утвердив круг земний премудростю своєю й розпростер небеса розумом своїм;
15“Ele fez a terra pelo seu poder. Ele estabeleceu o mundo pela sua sabedoria. Pelo seu entendimento ele estendeu os céus.
16На його громовий голос шумлять води з хмар, а ті хмари приводить він від кінцїв землї; творить блискавицї серед дощу, й випускає вітри з запасних сховищ своїх.
16Quando ele faz soar a sua voz, há um estrondo de águas nos céus, e ele faz os vapores subirem dos confins da terra. Ele faz os relâmpagos para a chuva, e tira o vento dos seus tesouros.
17Безумним виявлює себе кожен чоловік у свойму знаннї, і кожний плавильник соромить себе бовваном своїм, бо бовван, — се лож, і нема в йому духа.
17“Todo homem se tornou estúpido e sem conhecimento. Todo ourives é envergonhado pela sua imagem, pois as suas imagens de fundição são falsidade, e não há fôlego nelas.
18Се пуста мана, робота облуду; в день караючих їх навідин вони зникнуть.
18Elas são vaidade, uma obra de engano. No tempo do seu castigo, elas perecerão.
19Не такий, як їх, пай Яковів; бо його Бог — се творець усього, а Ізраїль — се жезло царства його; Господь сил небесних — імя його.
19A porção de Jacó não é como estas, pois ele formou todas as coisas, incluindo a tribo da sua herança. O SENHOR dos Exércitos é o seu nome.
20Ти в мене — молот, знаряд воєнний; тобою я побивав народи; тобою розбивав царства;
20“Você é o meu machado de batalha e armas de guerra. Com você eu despedaçarei as nações. Com você eu destruirei reinos.
21Тобою я вбивав коня і їздеця його й тобою розторощував колесницю і візника її;
21Com você eu despedaçarei o cavalo e o seu cavaleiro.
22Тобою вбивав я чоловіка й жінку; тобою вбивав старого й молодого; тобою вбивав молодика й дївицю;
22Com você eu despedaçarei o carro e aquele que nele anda. Com você eu despedaçarei homem e mulher. Com você eu despedaçarei o velho e o jovem. Com você eu despedaçarei o rapaz e a virgem.
23Тобою вбивав я пастуха й стадо його; тобою вбивав ратая й супруг волів його, тобою вбивав намісників і міських начальників.
23Com você eu despedaçarei o pastor e o seu rebanho. Com você eu despedaçarei o lavrador e a sua junta de bois. Com você eu despedaçarei governadores e magistrados.
24Тепер же відплачу Вавилонові й усїм осадникам Халдейським за все зло, що вони заподїяли Сионові в очах ваших, говорить Господь.
24“Eu retribuirei à Babilônia e a todos os habitantes da Caldeia todo o mal que fizeram em Sião diante dos olhos de vocês”, diz o SENHOR.
25Се я (став) проти тебе, ти (горда) горо пагубна, говорить Господь, що вигублюєш і заражуєш усю землю; я простягну на тебе руку мою, й скину тебе зо скелї та й зроблю тебе горою, до нага обгорілою.
25“Eis que sou contra você, ó monte destruidor”, diz o SENHOR, “que destrói toda a terra. Estenderei a minha mão sobre você, rolarei você das rochas, e farei de você um monte queimado.
26З тебе не можна буде взяти й каменя вуглового, нї каменя на підвалину; ти будеш вічним безлюддєм, говорить Господь.
26Não tirarão de você pedra angular, nem pedra para alicerces; mas você ficará desolada para sempre”, diz o SENHOR.
27Виставте ж хоругву воєнну в землях; трубіте в труби між народами; вворужте проти його народи; поскликайте на його царства: Арарацькі, Минїйські, Аскеназькі; настановіть гетьманів проти його; наведїть коней, як жалючої сарани.
27“Levantem um estandarte na terra! Toquem a trombeta entre as nações! Preparem as nações contra ela! Convoquem contra ela os reinos de Ararate, Mini e Asquenaz! Nomeiem um comandante contra ela! Façam subir os cavalos como um enxame de gafanhotos!
28Узброїте проти його народи, царів Мідиї, намісників її, старшини міські, й усю підневолену їй землю.
28Preparem contra ela as nações, os reis dos medos, os seus governadores, e todos os seus magistrados, e toda a terra do seu domínio!
29Нехай затруситься й затремтить земля; бо спевняться на Вавилонї задуми Господнї, щоб повернути Вавилона в пустиню безлюдну.
29A terra treme e está em dor; pois os propósitos do SENHOR contra a Babilônia estão de pé, para fazer da terra da Babilônia uma desolação, sem habitantes.
30Невміраки Вавилонські позрікались воюватись, седять без дїла по твердинях своїх, вичерпалась сила в них, побабіли; осади їх попалені, засови їх поламані.
30Os valentes da Babilônia pararam de lutar, eles permanecem em suas fortalezas. A força deles falhou. Eles se tornaram como mulheres. As suas habitações foram incendiadas. As suas trancas foram quebradas.
31Біжить гонець зустріч другому гонцеві, посел зустріч послові, щоб сповістити цареві Вавилонському, що город його від кінця до кінця опановано;
31Um corredor correrá ao encontro de outro, e um mensageiro ao encontro de outro, para anunciar ao rei da Babilônia que a sua cidade foi tomada por todos os lados.
32І броди позахоплювано, й трощу по багнах повипалювано, й військові люде в перестраху.
32Assim as passagens foram tomadas. Eles queimaram os juncos com fogo. Os homens de guerra estão apavorados.”
33Так бо говорить Господь Саваот, Бог Ізраїля: Дочка Вавилонська — мов тік під молотьбу; за малий час настануть жнива її.
33Pois assim diz o SENHOR dos Exércitos, o Deus de Israel: “A filha da Babilônia é como uma eira no tempo em que é pisada. Ainda um pouco, e o tempo da colheita chegará para ela.”
34Навуходонозор, царь Вавилонський, пожерав мене й гриз мене; він зробив із мене порожню посудину; він проковтнув мене, мов той смок; наповнив роскошами моїми своє черево, вигнав мене.
34“Nabucodonosor, o rei da Babilônia, me devorou. Ele me esmagou. Ele fez de mim um vaso vazio. Ele me engoliu como um monstro. Ele encheu a sua boca com as minhas iguarias. Ele me expulsou.
35Зневага моя й тїло моє — на Вавилонї, промовляє осадництво Сионове, й кров моя — на осадниках Вавилонських, каже Ерусалим.
35Que a violência feita a mim e à minha carne caia sobre a Babilônia!” dirá a habitante de Sião; e, “Que o meu sangue caia sobre os habitantes da Caldeia!” dirá Jerusalém.
36Тим же то так говорить Господь: Я вступлюсь за твою справу й помщуся за тебе; висушу море його й повисушую канали його.
36Portanto, assim diz o SENHOR: “Eis que defenderei a sua causa, e me vingarei por você. Secarei o seu mar, e farei secar a sua fonte.
37І зробиться Вавилон купою розвалищ, кублами шакалів, страховищем та сьміховищем, без осадників.
37A Babilônia se tornará em montões de ruínas, uma habitação para chacais, um espanto, e um assobio, sem habitantes.
38Як леви, зарикають всї вони, заскіглять, як левині щенята.
38Eles rugirão juntos como leões jovens. Eles rosnarão como filhotes de leão.
39Саме тодї, як вони (вином) розгорячаться, справлю їм бенкет, і впою та звеселю їх так, що поснуть сном вічним, і вже не прокинуться, говорить Господь.
39Quando estiverem inflamados, prepararei o seu banquete, e os embriagarei, para que se alegrem, e durmam um sono perpétuo, e não acordem”, diz o SENHOR.
40Поведу їх, як ягнята, на заріз, як барани вкупі з козлами.
40“Eu os farei descer como cordeiros para o matadouro, como carneiros com bodes.
41О, як же впаде Сесах (Вавилон), як звоюють пиху всієї землї! О, як же то Вавилон та зробиться страховищем між народами!
41“Como Sesaque foi tomada! Como o louvor de toda a terra foi capturado! Como a Babilônia se tornou uma desolação entre as nações!
42Рине на Вавилон море, покриє його великанськими филями своїми.
42O mar subiu sobre a Babilônia. Ela está coberta com a multidão das suas ondas.
43Городи його поробляться пустками, сухою сушею, диким полем, землею, де анї людина не буде жити, нї один чоловік переходити.
43As suas cidades se tornaram uma desolação, uma terra seca, e um deserto, uma terra em que nenhum homem habita. Nenhum filho do homem passa por ela.
44І зроблю конець Вилові в Вавилонї, і вирву з рота його, що він проглинув, і не будуть уже народи напливати до його, бо ж і мури Вавилонські впадуть.
44Executarei juízo sobre Bel na Babilônia, e tirarei da sua boca aquilo que ele engoliu. As nações não afluirão mais a ele. Sim, a muralha da Babilônia cairá.
45Виходи зпосеред його, мій народе, рятуйте кожне душу свою від палкого гнїву Господнього.
45“Meu povo, saiam do meio dela, e cada um de vocês salve a si mesmo da ira ardente do SENHOR.
46Нехай не млїє серце в вас, і не лякайтесь поголоски, що пійде по землї: Пійде чутка в одному роцї, а потім у другому роцї та ж чутка, й буде насильство на землї, й встане потужний на потужного.
46Não deixem o seu coração desmaiar. Não temam pelas notícias que se ouvirão na terra. Pois as notícias virão em um ano, e depois disso, em outro ano, virão notícias, e violência na terra, governante contra governante.
47Та воно певне, що настане час, і я навідаю карою ідоли Вавилонські, а вся земля буде посоромлена й усї побиті її поляжуть серед його.
47Portanto, eis que vêm os dias em que executarei juízo sobre as imagens esculpidas da Babilônia; e toda a sua terra será envergonhada. Todos os seus mortos cairão no meio dela.
48І веселитиметься над Вавилоном небо й земля з усїм, що на них, рушать бо з півночі пустошники на його, говорить Господь.
48Então os céus e a terra, e tudo o que neles há, cantarão de alegria sobre a Babilônia; pois os destruidores virão a ela do norte”, diz o SENHOR.
49Як Вавилон повалював звойованих Ізрайлитян, так само у Вавилонї падати муть побиті з усієї країни.
49“Assim como a Babilônia fez cair os mortos de Israel, assim também os mortos de toda a terra cairão na Babilônia.
50Ви ж, що спаслись од меча! рушайте, не зупиняйтесь; згадуйте звіддалї про Господа й нехай Ерусалим приходить вам на серце.
50Vocês que escaparam da espada, vão! Não fiquem parados! Lembrem-se do SENHOR de longe, e que Jerusalém venha à mente de vocês.”
51Сором був нам, коли ми слухали наругу; стид окривав нам лице, як чужинцї напали на сьвятощі Господнього дому.
51“Estamos envergonhados porque ouvimos insultos. A confusão cobriu os nossos rostos, pois estrangeiros entraram nos santuários da casa do SENHOR.”
52За се ж ось, приходить час, говорить Господь, що навідаю карою ідолів його, й по всїй землї його стогнати муть поранені.
52“Portanto, eis que vêm os dias”, diz o SENHOR, “em que executarei juízo sobre as suas imagens esculpidas; e por toda a sua terra os feridos gemerão.
53Хоч би Вавилон піднявся під саме небо, та хоч би там на висотї збудував собі твердиню; таки прийдуть від мене пустошники на його, говорить Господь.
53Ainda que a Babilônia subisse até o céu, e ainda que ela fortificasse a altura da sua força, ainda assim destruidores viriam a ela da minha parte”, diz o SENHOR.
54Ой, понесеться голосний крик із Вавилону й гук страшного розпадання з землї Халдейської,
54“O som de um clamor vem da Babilônia, e de grande destruição da terra dos caldeus!
55Спустошить бо Господь Вавилон і придушить у йому гордовитий голос. Филями понесуться крики їх, наче великі води, далеко буде роздаватись (розпучливий) їх голос.
55Pois o SENHOR devasta a Babilônia, e destrói do meio dela a grande voz! As suas ondas rugem como muitas águas. O estrondo da sua voz ressoa.
56Бо прийде на його, на Вавилон, опустошник, і будуть спіймані борцї його, поламані їх луки; бо Господь, Бог відплати, дасть йому відплату.
56Pois o destruidor veio sobre ela, sobre a Babilônia. Os seus valentes foram capturados. Os seus arcos foram despedaçados, pois o SENHOR é um Deus de retribuição. Ele certamente retribuirá.
57І напою до пяна князїв його й мудрецїв його, намісників його й начальників городських і воінів його; й позасипляють вони сном вічним, та й вже не прокинуться, говорить Царь, — на імя йому Господь Саваот.
57Eu embriagarei os seus príncipes, os seus sábios, os seus governadores, os seus magistrados, e os seus valentes. Eles dormirão um sono perpétuo, e não acordarão”, diz o Rei, cujo nome é o SENHOR dos Exércitos.
58Так говорить Господь: Широкі мури Вавилонські будуть до самих основ розвалені, а високі ворота його спалені огнем; пусто працювали народи, й люде мучились задля огня.
58O SENHOR dos Exércitos diz: “As largas muralhas da Babilônia serão totalmente derrubadas. As suas altas portas serão queimadas com fogo. Os povos trabalharão em vão, e as nações para o fogo; e eles se cansarão.”
59Слово, що заповідав пророк Еремія Сераїї Нирієнкові Маасеєнкові, як сей вибирався в Вавилон із Седекією, царем Юдейським, у четвертому роцї його царювання. Сераїя ж був старший над ложниками (стелачами).
59A palavra que o profeta Jeremias ordenou a Seraías, filho de Nerias, filho de Maaseias, quando ele foi com Zedequias, rei de Judá, à Babilônia, no quarto ano do seu reinado. Ora, Seraías era o chefe do acampamento.
60Списав же Еремія всї злиднї, що мали впасти на Вавилон, ув одній книзї, — все те, що писано про Вавилон.
60Jeremias escreveu em um livro todo o mal que deveria vir sobre a Babilônia, a saber, todas estas palavras que estão escritas a respeito da Babilônia.
61І сказав Еремія Сераїї: Як прибудеш у Вавилон, не занедбай прочитати всї цї слова,
61Jeremias disse a Seraías: “Quando você chegar à Babilônia, certifique-se de ler todas estas palavras,
62Та й промов: Господи! сам загрозив єси займищу сьому, так його затратити, що не буде в йому нї людини, нї скотини, та що воно буде повсячасною пусткою.
62e diga: ‘Ó SENHOR, tu falaste a respeito deste lugar, para destruí-lo, de modo que ninguém habite nele, nem homem nem animal, mas que fique desolado para sempre.’
63І як сю книгу прочитаєш, так привяжи до неї камень та й укинь її в середину Евфрату,
63E acontecerá que, quando você terminar de ler este livro, amarrará uma pedra a ele, e o lançará no meio do Eufrates.
64І промов: Оттак утоне Вавилон та й не вирине з того нещастя, що пошлю на його. Поти слова Ереміїні (про Вавилон).
64Então você dirá: ‘Assim a Babilônia afundará, e não se levantará mais, por causa do mal que trarei sobre ela; e eles se cansarão.’” Até aqui as palavras de Jeremias.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.