Еремії 17
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Tongan Bible, Revised West Version
1Гріх Юдин виписаний залїзним різцем, алмазним зубцем, вирізаний на таблицї серця в них та на рогах у жертівниках їх.
1“Kuo tohi ʻae hia ʻa Siuta ʻaki ʻae peni ukamea, pea mo e mata ʻoe taiamoni: kuo tongi ia ʻi he kakano ʻo honau loto, pea ki he ngaahi nifo ʻo homou ngaahi ʻesifeilaulauʻanga.
2Мов про свої сини, згадують вони про жертівники свої, і дуброви свої та зелені дерева по горбах високих.
2ʻI he lolotonga ʻae manatuʻi ʻe heʻenau fānau ki heʻenau ngaahi ʻesifeilaulauʻanga mo e ngaahi vao tapu mo e ʻakau lau maʻuiʻui ʻi he ngaahi moʻunga māʻolunga.
3Ой оддам же я гору твою в полі, твоє майно, усї твої скарби на луп, і всї висоти твої — за гріхи в усїх межах твоїх!
3ʻE hoku moʻunga, ko e meʻa kotoa pē ʻi hoʻo ngoue mo hoʻo koloa kotoa pē te u foaki ke vetea, pea mo ho potu māʻolunga kotoa pē koeʻuhi ko e angahala, ʻo aʻu ki hono ngataʻanga ʻo ho fonua kotoa pē.
4І ти сама лишишся без наслїддя твого, що я надїлив тобі, й віддам тебе в неволю ворогам твоїм у землю, що її не знаєш, бо ви розпалили огонь гнїву мого; він горіти ме невгасимо.
4Pea ʻe hiki koe mei he tofiʻa, ʻaia naʻaku foaki kiate koe; pea te u pule ke ke tauhi ki ho ngaahi fili ʻi he fonua ʻoku ʻikai te ke ʻilo: koeʻuhi kuo mou tutu ʻae afi ʻi hoku houhau, ʻaia ʻe vela ʻo taʻengata.”
5Так говорить Господь: Проклята людина, що вповає на людей, і робить тїло опорою своєю, а серце її цурається Господа.
5¶ ʻOku pehē ʻe Sihova; “Ke malaʻia ʻae tangata ʻoku falala ki he tangata, pea ʻoku ne nima ʻaki ʻae kakano, pea kuo mole hono loto meia Sihova,
6Вона буде, як билина в степу, й не діжде собі добра; жити ме на сухих місцях у пустинї, на землї солоній, безлюдній.
6Koeʻuhi ʻe hangē ia ko e mohuku mae ʻi he toafa, pea ʻe ʻikai te ne mamata ʻoka haʻu ʻae lelei; ka te ne nofo pe ʻi he ngaahi potu laʻā ʻoe toafa, ʻi he fonua lala taʻehanokakai.
7Благословен чоловік, що вповає на Господа, що його надїєю Господь.
7“ʻOku monūʻia ʻae tangata ʻoku falala kia Sihova, pea ko hono ʻamanaki leleiʻanga ʻa Sihova.
8Він — мов те дерево, посаджене над водою, що простягає своє коріннє до потока: Не боїться воно жари, листє його зеленїє; байдужне воно й під сухолїттє; не перестає родити нїколи.
8Koeʻuhi ʻe hangē ia ko e ʻakau kuo tō ʻi he veʻe vai, ʻoku totolo atu hono ngaahi aka ki he vaitafe, pea ʻe ʻikai te ne ʻilo ʻae pupuha, ka ʻe mata pe hono lau; pea ʻe ʻikai vaivai ʻi he faʻahitaʻu laʻā, pea ʻe ʻikai fakangata hono fua.
9Лукаве над усе в сьвітї серце людське й ледаче; хто його зміркує?
9¶ “ʻOku kākā lahi taha pe ʻae loto ʻi he ngaahi meʻa kotoa pē, pea ʻoku fungani kovi: ko hai te ne faʻa ʻilo ia?
10Я, Господь, я тілько зазираю в серце, вивідую нутро, щоб відплачувати кожному по його ходах, по плодам учинків його.
10Ko au Sihova ʻoku ou vakili ʻae loto, ʻoku ou hakule ʻae ngaahi mahalo, ke foaki ki he tangata taki taha ʻo fakatatau mo ʻene ngaahi ʻulungāanga, pea tatau mo e fua ʻo ʻene faianga.”
11Мов та куропатва, що висиджує яйця чужі, що їх не знесла, так і той, хто придбав достаток, та не на правій дорозї. У половинї віку свого втеряє його, і при концї свойму покажеться дурним.
11ʻO hangē ko e manupuna ʻoku fōfoaʻi ʻae ngaahi fua naʻe ʻikai te ne fakatō; ʻe pehē foki ia ʻoku tānaki koloa taʻetotonu, ʻe ʻalu ia mei ai ʻi he lolotonga ʻo hono ngaahi ʻaho, pea ʻe vale ia ʻi hono ikuʻanga.
12О, місцем нашого осьвящення є престол слави, вознесений з давен давнезних!
12¶ Talu mei he kamataʻanga ko e nofoʻanga fakaʻeiʻeiki fakasanisani mo māʻolunga ʻae potu ʻo hotau fale tapu.
13Ти один, Господи — надїя Ізрайлева; всї, що тебе покинули, посоромляться. Всї, що відступають од тебе, будуть на піску написані, за те, що покинули жилу води живої — Господа.
13ʻE Sihova, ko e ʻamanaki leleiʻanga ʻo ʻIsileli, ʻe mā ʻakinautolu kotoa pē ʻoku liʻaki koe, pea ʻe tohi ki he kelekele ʻakinautolu ʻoku ʻalu meiate koe, koeʻuhi kuo nau liʻaki ʻa Sihova, ko e matavai ʻoe ngaahi vai moʻui.
14Оздоров же мене, Господи, так я й одужаю; спаси мене, а я спасен буду; ти бо хвала моя.
14ʻE Sihova, ke ke faitoʻo kiate au, pea te u moʻui; fakamoʻui au, pea te u moʻui: he ko koe ʻoku ou fakafetaʻi ki ai.
15Ось, вони менї говорять: Де воно, те слово Господнє? нехай станеться!
15¶ Vakai, ʻoku nau pehē kiate au, “Ko e fē ʻae folofola ʻa Sihova? Tuku ia ke hoko mai.”
16Я ж не квапився бути пастирем у тебе й не бажав лихої години, — ти се знаєш. Що мої уста вимовили, те лежить перед лицем твоїм.
16Pea ko au, naʻe ʻikai te u tuku vave ʻeku muimui kiate koe: pea ʻoku ke ʻafioʻi naʻe ʻikai te u manako ki he ʻaho fakailifia; ko ia naʻe haʻu mei hoku loungutu naʻe ʻi ho ʻao ʻoʻou.
17Ой не дай же менї жахатись тебе! ти втечище моє при лихій годинї.
17ʻOua naʻa ke ʻiate au ko e fakailifia; ko koe ko ʻeku ʻamanaki leleiʻanga ʻi he ʻaho ʻoe kovi.
18Нехай посоромляться гонителї мої, менї ж не дай постидатись; нехай вони задрожать, менї ж не дай лякатись; наведи на них лихолїттє й побий їх тяжким побоєм.
18Tuku ke mā ʻakinautolu ʻoku fakatangaʻi au, kaeʻoua naʻa tuku au ke u mā: tuku ke nau manavahē, kaeʻoua naʻa tuku au ke u manavahē: ʻomi kiate kinautolu ʻae ʻaho ʻoe mamahi, pea fakaʻauha ʻaki ʻakinautolu ʻae fakaʻauha lahi.
19І сказав менї Господь так: Ійди й стань у воротах синів народу, що ними царі Юдейські входять і виходять, і у всїх воротах Ерусалимських,
19¶ Naʻe pehē ʻe Sihova kiate au, “ʻAlu ʻo tuʻu ʻi he matapā ʻoe fānau ʻa hoku kakai, ʻaia ʻoku hū ai ʻae ngaahi tuʻi ʻo Siuta, pea mo ia ʻoku nau ʻalu ai kituʻa, pea ki he ngaahi matapā kotoa pē ʻo Selūsalema;
20І промов до них: Слухайте слово Господнє, царі Юдейські, й ви, всї Юдеї, вкупі з усїма осадниками Ерусалимськими, що ввіходите сими ворітьми!
20Pea ke lea kiate kinautolu, ʻo pehē, Mou fanongo ki he folofola ʻa Sihova, ʻakimoutolu ko e ngaahi tuʻi ʻo Siuta, pea mo Siuta kotoa pē, pea mo e kakai kotoa pē ʻo Selūsalema, ʻoku hū ʻi he ngaahi matapā ni.
21Так говорить Господь: Стережіть ваші душі, не носїть субітнього дня нїяких тягарів, і не вносїте їх ворітьми Ерусалимськими,
21ʻOku pehē mai ʻe Sihova; Mou tokanga kiate kimoutolu, pea ʻoua naʻa fua ha kavenga ʻi he ʻaho tapu, pe ʻomi ia ʻi he ngaahi matapā ʻo Selūsalema;
22І не виносїте так само субітнього дня нїякого тягару з домівок ваших, і не робіть нїякого дїла, а сьвяткуйте день субітний, як се я заповідав отцям вашим,
22Pea ʻoua naʻa ʻave ha kavenga kituʻa mei homou ngaahi fale ʻi he ʻaho tapu, pea ʻoua naʻa fai ha ngāue, kae fakahaohaoa ʻae ʻaho tapu, ʻo hangē ko ia naʻaku fekau ki hoʻomou ngaahi tamai.
23Хоч, правда, вони не слухали, й не прихиляли уха свого, а показали себе тугошийими, щоб не слухати й не приймати науки.
23Ka naʻe ʻikai te nau talangofua, pe fakatokanga honau telinga ke ongoʻi, ka naʻe fakakekeva honau kia, koeʻuhi ke ʻoua naʻa nau fanongo, pe maʻu ʻae akonaki.
24Коли ж ви послухаєте мене в сьому, говорить Господь, щоб субітнього дня не носити нїякого тягару воротами сього міста, та щоб сьвяткувати суботу, так щоб нїякого дїла того дня не робити,
24ʻOku pehē ʻe Sihova, ʻe hoko ia ʻo pehē, kapau te mou tokanga lahi kiate au, ke ʻoua naʻa ʻomi ha kavenga ʻi he ngaahi matapā ʻi he ʻaho tapu, kae fakahaohaoa ʻae ʻaho tapu, ke ʻoua naʻa fai ha ngāue ʻi ai:
25Так ворітьми сього міста входити муть царі й князї, що сидять на Давидовому престолї, що їздити муть колесницями й кіньми, вони й князї їх, Юдеї й осадники Ерусалимські, й город сей буде люден повсячасно.
25Pea ʻe toki hū ʻi he ngaahi matapā ʻoe kolo ni ʻae ngaahi tuʻi mo e houʻeiki ʻoku nofo ʻi he nofoʻa fakatuʻi ʻo Tevita, ʻo heka ʻi he ngaahi saliote, pea mo e ngaahi hoosi, ko kinautolu mo honau houʻeiki, ko e kau tangata ʻo Siuta: pea mo e kakai ʻo Selūsalema: ʻe tuʻumaʻu ʻo taʻengata ʻae kolo ni.
26І приходити муть із городів Юдиних і з околиць Ерусалимських, і з землї Беняминової, і з поділля, і з гір, і з полудня, та й приносити муть усепалення й мирні жертви й жертви хлїбні й кадило у дом Господень.
26Pea te nau haʻu mei he ngaahi kolo ʻo Siuta, pea mei he ngaahi potu ofi ki Selūsalema, pea mei he fonua ʻo Penisimani, pea mei he ngaahi toafa, pea mei ne ngaahi moʻunga, pea mei he potu tonga, ʻo ʻomi ʻae ngaahi feilaulau tutu, mo e ngaahi feilaulau, mo e ngaahi feilaulau meʻakai, mo e meʻa namu kakala, ʻo ʻomi ʻae ngaahi feilaulau fakafetaʻi, ki he fale ʻo Sihova.
27Коли ж не послухаєте мене в тому, щоб держати субітній день сьвято й нїякого тягару не носити, входючи в ворота Ерусалимські, то я запалю огонь в воротях його, й пожере він палати в Ерусалимі й не погасне.
27Pea ka ʻikai te mou fanongo kiate au ke fakahaohaoa ʻae ʻaho tapu, pea ʻoua naʻa fua ha kavenga, ʻo hū mo ia ki he ngaahi matapā ʻo Selūsalema ʻi he ʻaho tapu, pehē te u toki tutu ʻae afi ki hono ngaahi matapā, pea ʻe fakaʻauha ʻaki ia ʻae ngaahi fale fakaʻeiʻeiki ʻo Selūsalema, pea ʻe ʻikai ʻaupito tāmateʻi ia.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.