Еремії 50
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Tongan Bible, Revised West Version
1Слово, що вирік Господь через пророка Еремію про Вавилон і про землю Халдейську:
1Ko e folofola eni naʻe folofola ʻaki ʻe Sihova ki Papilone, pea mo e fonua ko Kalitia, ʻia Selemaia ko e palōfita.
2Звістїть й розголосїть між народами, й поставте стяга; виявлюйте, не замовчуйте! Говоріть: Вавилон звойовано, Вил осоромлений, Меродах покрушений, осоромлено й другі образи його, порозбивано ідоли його!
2“Fakahā ki he ngaahi puleʻanga, pea fakaʻilo, pea hiki hake ʻae fuka: fakaʻilo, pea ʻoua naʻa fakafufū: fakahā kuo kapa ʻa Papilone, kuo fakamaaʻi ʻa Peli, kuo maumauʻi ke lailai ʻa Melotaki; kuo fakamaaʻi ʻene ngaahi tamapua, kuo laiki ʻaupito hono ngaahi meʻa fakatātā.’
3З півночі бо двине проти його народ, а сей оберне землю його в пустиню, і нїхто не буде там жити, нї людина, нї скотина, — все рушить і повтїкає.
3“He kuo haʻu kiate ia ʻae puleʻanga mei he tokelau, ʻaia te ne fakalala hono fonua, pea ʻe ʻikai nofo ki ai ha taha: te nau hiki, te nau ʻalu, ʻae tangata mo e manu fakatouʻosi.”
4У ті днї, і в ті часи, говорить Господь, поприходять сини Ізраїля вкупі з синами Юдиними, а йдучи, плакати муть (з радощів) і шукати Господа, Бога свого.
4ʻOku pehē ʻe Sihova, “ʻI he ngaahi ʻaho ko ia, pea ʻi he kuonga ko ia, ʻe haʻu ʻae fānau ʻa ʻIsileli, ko kinautolu mo e fānau ʻa Siuta fakataha, te nau ʻalu mo e tangi: te nau ʻalu pea kumi kia Sihova ko honau ʻOtua.
5Про дорогу до Сиону питати муть, а, обернувши туди лиця, будуть казати: Ійдїть і прилягнїте до Господа завітом (умовою) вічним, що вже не забудеться.
5Te nau fehuʻi ki he hala ki Saione, pea fakahanga honau mata ki ai, ʻo pehē, ‘Haʻu ke tau fakataha ʻakitautolu kia Sihova ʻi he fuakava taʻengata ʻaia ʻe ʻikai fakangaloʻi.’
6Мов заблукані вівцї, був мій нарід: пастирі позводили їх із дороги, порозганяли їх по горах; вони ж блукали з гори на горб, забувши свою кошару.
6“Ko hoku kakai ko e fanga sipi kuo mole: kuo fakahēʻi ʻakinautolu ʻe honau kau tauhi, kuo nau fakaafe ʻakinautolu ki he ngaahi moʻunga: kuo nau ʻalu mei he moʻunga ki he moʻunga, kuo nau fakangalongaloʻi ʻa honau mālōlōʻanga.
7Всї, що їх стрічали, жерли їх, а вороги їх мовляли: Ми не винні, бо се вони согрішили перед Господом, перед пробутком справедливостї, і перед Господом — надїєю батьків їх.
7Naʻe maumauʻi ʻakinautolu ʻekinautolu kotoa pē naʻe ʻiloʻi ʻakinautolu: pea naʻe pehē ʻe honau ngaahi fili, ‘ʻOku ʻikai te mau fai kovi, koeʻuhi kuo nau fai angahala kia Sihova, ko e nofoʻanga ʻoe angatonu, ʻio, kia Sihova, ko e ʻamanaki leleiʻanga ʻo ʻenau ngaahi tamai.’
8Втїкайте ж із серед Вавилону, покидайте Халдейську землю, а йдїть (веселі), мов козли перед отарою.
8“Mou hiki ʻi Papilone, pea ʻalu ʻi he fonua ʻoe kau Kalitia, pea te mou hangē ko e fanga kosi tangata, ʻoku muʻomuʻa ʻi he fanga manu.
9Ось бо, я підійму й приведу проти Вавилону велику громаду народів із півночніх земель, і розложаться проти його, та й звоюють його: стріли у них, як у вправного воіна, не вертаються марно.
9“Vakai, he te u langa pea ʻomi ki Papilone, ʻae fakataha ʻoe ngaahi puleʻanga lahi mei he fonua tokelau: pea te nau teu tau kiate ia; pea te nau ʻave ia; ko ʻenau ngaahi ngahau ʻoku tatau mo e ngaahi ngahau ʻae tangata tau ʻoku poto; pea ʻe ʻikai foki taʻeʻaonga mai ha taha.
10І станеться Халдея здобиччю їх; і опустошники її заситяться, говорить Господь.
10Pea ʻe hoko ʻa Kalitia ko e papaniʻanga; pea ʻe fiemālie ʻakinautolu kotoa pē ʻoku papani mei ai,” ʻoku pehē ʻe Sihova.
11Ви бо веселились і радувались, розграблюючи власність мою; скакали з радощів, як на траві телиця, та й ржали, як боєві конї.
11“ʻAkimoutolu ʻae kau fakaʻauha ʻo hoku tofiʻa, koeʻuhi kuo mou nekeneka, pea kuo mou fiefia, koeʻuhi ʻoku mou sino ʻo hangē ko e manu mui ʻoku kai mohuku, pea tangi ʻo hangē ko e fanga hoosi mālohi;
12У великий стид попаде мати (земля) ваша, зарумяниться тая, що вас породила; остання буде вона між народами — пустиня, суша, дике поле.
12ʻE puputuʻu lahi ʻa hoʻomou faʻē; ʻe mā lahi ʻaia naʻe fanauʻi ʻakimoutolu: vakai, te ke hoko ko e kimui ʻi he ngaahi puleʻanga, ko e potu lala, ko e fonua mōmoa, pea ko e toafa.
13Через Господень гнїв обезлюдїє, зробиться пустинею; кожен, хто йти ме через Вавилон, буде здивований посвистувати, позираючи на його рани.
13ʻE ʻikai fakakakai ia koeʻuhi ko e houhau ʻo Sihova, ka ʻe fakalala ʻaupito ia: ʻe ofo ʻakinautolu kotoa pē ʻoku ʻalu ʻi Papilone, pea fakaʻiseʻisa koeʻuhi ko hono ngaahi tautea.
14Становітеся ж у боєву лаву навкруг Вавилону; всї, ви лучники, стріляйте, не жалуйте стріл, бо він провинив перед Господом!
14Mou teu tau ki Papilone ʻo kāpui ia: ko kimoutolu kotoa pē ʻoku faʻa teke ʻae kaufana, fanaʻi ia, pea ʻoua naʻa taʻofi ʻae ngaahi ngahau: koeʻuhi kuo ne fai angahala kia Sihova.
15Підійміте з усїх боків крик проти його: подав руку свою (піддавсь); упали твердинї його, зрушились мури його! Се помста Господня; мстїтесь на йому! Як він чинив, так ви чинїте з ним.
15Kalanga ʻakimoutolu ʻoku takatakai ia: kuo ne tuku mai hono nima: kuo hinga hono ngaahi tuʻunga, kuo holoki hifo hono ngaahi ʻā: koeʻuhi ko e houhau ia ʻo Sihova: mou totongi kiate ia; fai kiate ia, ʻo hangē ko ʻene fai ʻe ia.
16Повигублюйте в Вавилонї тих, що сїють, укупі з тими, що роблять у жнива серпом! Зі страху перед мечем пагубним подасться кожен до свого люду, кожен у свою землю буде втїкати.
16Tuʻusi ʻae tangata tūtuuʻi mei Papilone, pea mo ia ʻoku ala ki he hele tuʻusi ʻi he ututaʻu: he ko e manavahē ki he heletā ʻoe fakaʻauha, te nau taki taha afe ai ki hono kakai, pea te nau taki taha hola ki hono fonua.
17Ізраїль — се розпуджена отара; леви розігнали її. Перш обʼїдав його царь Ассирийський, а тепер Навуходонозор, царь Вавилонський, і костї його покришив.
17“Ko e sipi hē ʻa ʻIsileli; kuo fakahēʻi ia ʻe he fanga laione: kuo tomuʻa keina ia ʻe he tuʻi ʻo ʻAsilia; pea muimui ʻa Nepukanesa ni ko e tuʻi ʻo Papilone kuo ne fesiʻi hono ngaahi hui.
18Тим же то так говорить Господь сил небесних, Бог Ізрайлїв: Се я навідаю карою царя Вавилонського, й його землю, як скарав царя Ассирийського;
18Ko ia ʻoku pehē ʻe Sihova ʻoe ngaahi kautau, ko e ʻOtua ʻo ʻIsileli; Vakai, te u tautea ʻae tuʻi ʻo Papilone pea mo hono fonua, ʻo hangē ko ʻeku tautea ʻae tuʻi ʻo ʻAsilia.
19І приведу знов Ізраїля на його пасовище, й буде пастися на Кармелї й Базанї, і насититься душа його на Ефраїмових горах і в Галаадї.
19Pea te u toe ʻomi ʻa ʻIsileli ki hono nofoʻanga, pea ʻe fafanga ia ʻi Kameli mo Pesani, pea ʻe mākona hono laumālie ʻi he moʻunga ko ʻIfalemi mo Kiliati.”
20У ті днї й у ті часи, говорить Господь, шукати муть неправедностї Ізрайлевої, та не буде її, і гріхів Юдиних, та й не знайдеться їх; я бо прощу тих, що зоставив живими.
20ʻOku pehē ʻe Sihova, “ʻI he ngaahi ʻaho ko ia, pea ʻi he kuonga ko ia ʻe kumi ki ha angahala ʻa ʻIsileli, ka ʻe ʻikai ʻilo ia; pea mo e angahala ʻa Siuta, ka ʻe ʻikai ʻiloa: he te u fakamolemole ʻakinautolu ʻaia kuo u fakatoe.
21Ійди ж проти неї — проти тієї землї ворохобної, і карай осадників її; пустоши й вигублюй усе позад них, говорить Господь, і чини все, що я звелїв тобі.
21“ʻAlu hake ki he fonua ʻoe kau angatonu, te u tau kiate ia, mo e kakai ʻo Pikote:” ʻoku pehē ʻe Sihova, “Ngaohi ke lala mo fakaʻauha ʻa honau hako, pea fai ʻo hangē ko e meʻa kotoa pē kuo u fekau kiate koe.
22(неначе чую вже) Гук воєнний в тій землї й страшне пустошеннє!
22ʻOku ai ʻae longolongo tau ʻi he fonua, pea mo e fakaʻauha lahi.
23Ой, як же се зломано, як покрушено той молот стільких земель! Як же став Вавилон страховищем проміж народами!
23Hono ʻikai tuʻusi mo maumauʻi ʻae hamala ʻo māmani kotoa pē! Hono ʻikai hoko ʻa Papilone ko e meʻa fakaofo ʻi he ngaahi puleʻanga!
24Я розложив сїтї на тебе, й ти спіймався, Вавилоне, й не думавши про те; тебе знайдено й схоплено, за те, що встав єси на Господа.
24ʻE Papilone kuo u ʻai ʻae tauhele kiate koe, pea kuo ke moʻua foki, pea naʻe ʻikai te ke ʻilo: kuo ʻilo koe, pea kuo maʻu koe foki, koeʻuhi kuo ke angatuʻu kia Sihova.
25Господь відчинив зброєву комору свою, і повиносив із неї знаряддя гнїву свого, бо в Господа сил небесних є справа у землї Халдейській.
25Kuo fakaava ʻe Sihova hono fale mahafutau, pea kuo ʻomi mei ai ʻae ngaahi mahafu ʻo hono houhau: he ko e ngāue eni ʻa Sihova ko e ʻOtua ʻoe ngaahi kautau ʻi he fonua ʻoe kau Kalitia.
26Рушайте ж проти неї з усїх країв, повідчиняйте сховища її, топчіть її, мов снопи на тоцї, вигубіть її цїлковито, нехай не зостанеться з неї й нащаду.
26Haʻu kiate ia mei he ngaahi potu mamaʻo, fakaava ʻa hono ngaahi feleoko: pea laku hake ia ke hangē ko e ngaahi tafungofunga, pea fakaʻauha ia; ʻoua naʻa fakatoe ha meʻa siʻi kiate ia.
27Позаколюйте всї воли її, нехай ійдуть під ніж. Горе їм! настав бо день їх, — час кари їх!
27Tāmateʻi ʻene fanga pulu kotoa pē, tuku ke nau ʻalu hifo ki he tāmateʻi: ʻe malaʻia ʻakinautolu! He kuo hokosia honau ʻaho, ko e kuonga ʻo honau ʻaʻahi.”
28(наче чути) Голос утїкаючих і спасаючих себе із землї Вавилонської, щоб сповістити на Сионї про помсту Господа, Бога нашого, про помсту за храм його.
28Ko e leʻo ʻokinautolu ʻoku hola pea hao mei he fonua ʻo Papilone, ke fakahā ʻi Saione ʻae houhau ʻo Sihova ko hotau ʻOtua, ko e totongi koeʻuhi ko hono fale tapu.
29Поскликайте на Вавилон усїх, хто натягує лука. Обложіть його навкруги, щоб нїхто не врятувавсь із його; одплатїть йому по заслузї його. Як він чинив, так само чинїть і йому, він бо встав згорда проти Господа, проти Сьвятого Ізрайлевого.
29“Ui ke fakataha ʻae kau tangata fakakaufana ki Papilone: ko kimoutolu kotoa pē ʻoku teke ʻae kaufana, mou nofo takatakai ki ai; ke ʻoua naʻa hao ha taha mei ai: totongi kiate ia ʻo hangē ko ʻene ngāue; fai kiate ia ʻo hangē ko e meʻa kotoa pē kuo ne fai, koeʻuhi kuo ne fielahi kia Sihova, ki he tokotaha māʻoniʻoni ʻo ʻIsileli.
30Тим же то молодики його поляжуть на улицях його, й усе військо його вигине того ж дня, говорить Господь.
30Ko ia ʻe tō ai ʻa hono kau talavou ʻi he hala, pea ʻe tuʻusi ʻa hono kau tangata tau ʻi he ʻaho ko ia,” ʻoku pehē ʻe Sihova.
31Ось я — проти тебе, ти гордий, говорить Господь Саваот; прийшов бо день твій — час навідання твого.
31ʻOku pehē ʻe Sihova ko e ʻOtua ʻoe ngaahi kautau, “Vakai ʻoku ou fili ʻaki koe, ʻa koe ko e fielahi, he kuo hokosia mai ho ʻaho, pea mo e kuonga te u ʻaʻahi ai kiate koe.
32І спіткнеться гордовитий і впаде та й нїхто не підніме його; і розложу огонь у містах його, й пожере все кругом.
32Pea ʻe tōhumu ʻo hinga ʻae fielahi, pea ʻe ʻikai fokotuʻu hake ia ʻe ha taha: pea te u tutu ʻae afi ʻi hono ngaahi kolo, pea te ne fakaʻauha takatakai kotoa pē ia.”
33Так говорить Господь сил небесних: Притїснені сини Ізраїля, як і сини Юдині, а всї, що їх позаймали в полонь, держать їх кріпко й затялись не пустити їх на волю.
33¶ ʻOku pehē ʻe Sihova ʻoe ngaahi kautau; “Naʻe taʻomia fakataha ʻae fānau ʻa ʻIsileli pea mo e fānau ʻa Siuta: pea kuku maʻu ʻekinautolu kotoa pē naʻe ʻave pōpula ʻakinautolu; pea naʻe ʻikai te nau loto ke tukuange ʻakinautolu.
34Та визволитель їх потужен, Господь сил небесних імя його; він розбере їх справу, щоб учинити впокій на землї, а страх навести на осадників Вавилонських.
34ʻOku mālohi ʻa honau Huhuʻi; ko hono huafa ko Sihova ʻoe ngaahi kautau: te ne langomakiʻi ʻaupito ʻakinautolu, koeʻuhi ke ne foaki ʻae fiemālie ki he fonua, pea mo e maveuveu ki he kakai ʻo Papilone.
35Меч на Халдеїв говорить Господь, і на осадників Вавилонських, і на князїв його, й на мудрих його;
35“ʻOku pehē ʻe Sihova, ʻE hoko ʻae heletā ki he kau Kalitia, mo e kakai ʻo Papilone, mo e houʻeiki, pea mo hono kau tangata poto.
36Меч на ворожбитів, і вони обезʼуміють; меч на військо його, і воно сторопіє;
36Pea ʻe hoko ʻae heletā ki he kau kākā; pea te nau loto vale: pea ʻe hoko ʻae heletā ki hono kau mālohi; pea te nau manavahē.
37Меч на конї його й на колесницї його, й на всї мішані народи посеред него, а вони збояться, як женщини; меч на скарби його, а їх розхоплять;
37Pea ʻe hoko ʻae heletā ki heʻenau fanga hoosi, mo ʻenau ngaahi saliote, mo e kakai kehekehe ʻoku ʻiate ia pea te nau liliu ʻo hangē ko e kau fefine: ʻe hoko ʻae heletā ki heʻene koloa; pea ʻe kaihaʻasia ʻakinautolu.
38Засуха на води його, а вони повисихають; се бо земля бовванів, і вони побезʼуміють перед страшною карою, насланою за їх ідоли.
38ʻE laʻāina ʻa hono ngaahi vai; pea te nau maha: he ko e fonua ia ʻoe meʻa fakatātā kuo tā, pea ʻoku nau vikiviki ʻi he ngaahi tamapua.
39І оселяться там дикі зьвіри, з шакалами, й жити муть на нїй струсї, й нїхто не поселиться, нїхто не буде жити на нїй од роду аж до роду.
39Ko ia ʻe nofo ai ʻae fanga manu hehengi ʻoe toafa, pea mo e fanga manu hehengi ʻoe ngaahi motu, pea ʻe nofo ai ʻae fanga lulu; pea ʻe ʻikai fakakakai ia ʻo taʻengata; pea ʻe ʻikai ha toe nofo ʻe fai ai mei he toʻutangata ki he toʻutangata.
40Як у нїщо обернув Бог Содому й Гоморру з сусїдними оселями, так і тут не вдержиться й не буде жити нї одна людина.
40ʻE tatau ia mo e fakaʻauha ʻe he ʻOtua ʻa Sotoma mo Komola, pea mo e ngaahi kolo ofi ki ai,” ʻoku pehē ʻe Sihova; “ʻE ʻikai nofo ai ha tangata, pea ʻe ʻikai ʻāunofo ki ai ʻae foha ʻoe tangata.
41Ось прийде нарід од півночі, нарід великий, і многі царі підіймуться з країв землї, з найдальшого кутка сьвіту.
41“Vakai, ʻe haʻu ʻae kakai mei he tokelau, ko e puleʻanga lahi, pea ʻe tuʻu hake ʻae ngaahi tuʻi mei he ngaahi fonua mamaʻo.
42В руках у них луки й списи, а жорстокі вони й немилосердні; ревуть, як море, мчаться на конях, узброєні, як один муж, готовий до бою на тебе, дочко Вавилонова!
42Te nau kuku ki he kaufana mo e tao: te nau ʻita, pea ʻe ʻikai fai ʻaloʻofa: ʻe longoaʻa honau leʻo ʻo hangē ko e tahi, pea te nau heka ki he fanga hoosi, pea ʻe teu tau taki taha, ʻo hangē ko e tangata tau kiate koe, ʻE taʻahine ʻo Papilone.
43Довідавшись про них, царь Вавилонський опустить руки; смуток обніме його, муки — як породїлю.
43Naʻe fanongo ki heʻenau ongoongo ʻe he tuʻi ʻo Papilone, pea kuo hoko ʻo vaivai hono nima: pea kuo maʻu ia ʻe he mamahi, mo e feinga ʻo hangē ko e fefine ʻoku langā.
44Ось він, мов той лев, виступить від вижин Йорданських на ті утверджені місця; їх же зневолю чимборше уходити, й хто вибраний, тому оддам його; хто бо рівня менї? хто стане вимагати в мене відповідї? та й де той пастир, що встояв би проти мене?
44Vakai te ne ʻalu hake ʻo hangē ko e laione, mei he fonu mahakehake ʻo Sioatani ki he nofoʻanga ʻoe mālohi: ka te u pule ke nau hola fakafokifā meiate ia: pea ko hai ha tangata kuo fili koeʻuhi ke u tuʻutuʻuni ke puleʻi ia? He ko hai ʻoku tatau mo au? Pea ko hai te ne akonakiʻi au? Pea ko hai ʻae tauhi ko ia ke ne tuʻu ʻi hoku ʻao?”
45Тим же то слухайте про постанову Господню, і що він судив Вавилонові вчинити, та й що задумав про землю Халдейську: справдї, безсилки з того стада потягнуть їх із собою; справдї, він попустошить осади їх разом із ними.
45Ko ia mou fanongo ki he fakakaukau ʻa Sihova, ʻaia kuo ne tuʻutuʻuni ki Papilone; pea mo e tuʻutuʻuni, kuo ne tuʻutuʻuni ki he kakai ʻo Kalitia: ko e moʻoni ʻe ʻave ʻakinautolu ʻe he siʻi hifo: ko e moʻoni te ne ngaohi honau nofoʻanga ko e potu liʻaki ʻiate kinautolu.
46Од гуку при заборі Вавилону здригнеться земля, а плач їх залунає далеко проміж народами.
46ʻOku ngalulu ʻae kelekele ʻi he longoaʻa ʻoe kapa ʻo Papilone, pea ʻe ongo atu ʻene tangi ki he kakai kotoa pē.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.