Еремії 10
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Tongan Bible, Revised West Version
1Слухайте слова, що говорить до вас Господь, ви, доме Ізрайлїв!
1ʻE fale ʻo ʻIsileli, mou fanongo ki he lea ʻoku folofolaʻaki ʻe Sihova kiate kimoutolu!
2Так говорить Господь: Не вчітесь ходити стежками поганськими й не страхайтесь перед знаменнями небесними: бо страхаються їх тілько невіри.
2ʻOku pehē ʻe Sihova, “ʻOua te mou ako ki he hala ʻoe hiteni, pea ʻoua te mou ilifia ki he ngaahi fakaʻilonga ʻi he langi, he ʻoku ilifia ki ai ʻae hiteni.
3Постанови поганські пусті: вони вирубають дерево в лїсї, оброблять руками ремісника сокирою,
3He ko e vaʻinga ʻae ngaahi tuʻutuʻuni ʻae kakai: he ʻoku tā ʻaki ha toki ʻe ha taha ʻae ʻakau ʻi he vao, ko e ngāue ʻae tufunga.
4Покривають сріблом та золотом, прибивають гвіздєм та молотком, щоб не хиталось.
4ʻOku nau teuteu ia ʻaki ʻae siliva mo e koula; pea ʻoku nau fakamaʻu ia ʻaki ʻae ngaahi faʻo pea mo e ngaahi hamala, ke ʻoua naʻa ngaueue ia.
5Вони, (ті ідоли) — мов точений стовп, і не говорять; їх носять, бо ходити не можуть. Тим і не лякайтесь їх, бо не здолїють вони нїяк зашкодити, та й щось доброго зробити вони не в силї.
5ʻOku nau tuʻu tonu ʻo hangē ko e ʻakau ko e ponga, ka ʻoku ʻikai lea: ʻoku fua ʻakinautolu, he ʻoku ʻikai te nau faʻa ʻeveʻeva. Pea ʻoua naʻa manavahē kiate kinautolu; he ʻoku ʻikai te nau faʻa fai ha kovi, pea ʻoku ʻikai ʻiate kinautolu ha fai lelei.”
6Рівнї нема тобі, Господи! велик єси й велике імя твоє потугою.
6He ʻoku ʻikai ha taha ʻoku hangē ko koe, ʻE Sihova; ʻoku ke lahi koe, pea ʻoku lahi ho huafa ʻi he māfimafi.
7Хто не збоїться тебе, царю народів? Одному тобі належиться честь, бо між усїма премудрими в народах і в усїх царствах їх нема рівнї тобі.
7Ko hai ʻe taʻemanavahē kiate koe, ʻA koe, ko e Tuʻi ʻoe ngaahi puleʻanga? He ʻoku ʻaʻau ia. He ʻoku ʻikai ha taha ʻoku tatau mo koe, ʻi he kau tangata poto kotoa pē ʻoe ngaahi kakai, pe ʻi honau ngaahi puleʻanga kotoa pē.
8Всї вони дурні, безглузді; пуста наука їх — отте дерево.
8Ka ʻoku nau anga fakamanu pea vale ʻaupito: ko e meʻa akonaki ki he vale ʻae tamapua.
9Розплескане в листки срібло, привезене з Тарсису, та золото з Уфазу, — робота майстерних людей та рук плавильникових; одежа на їх із блавату та з пурпуру: все воно — робота людей тямущих.
9ʻOku ʻomi ʻae siliva lafalafa mei Tasisi, pea mo e koula mei ʻUfase, ko e ngāue ʻae tufunga, mo e nima ʻoe tangata ngaohi ukamea; ko honau kofu ʻoku ʻuliʻuli mo kulokula: ko e ngāue kotoa pē ʻae kau tangata poto.
10Господь же справдешній Бог, се живий Бог й віковічний царь. Од гнїву його тремтить земля, і погрози його не здолїють видержати народи.
10Ka ko Sihova ko e ʻOtua moʻoni, ko e ʻOtua moʻui ia, pea ko e Tuʻi taʻengata: pea ʻe ngaueue ʻa māmani ʻi hono houhau, pea ʻe ʻikai faʻa kātaki ʻe he ngaahi puleʻanga ʻa ʻene tuputāmaki.
11Оце ж кажіть їм: Боги, що не сотворили неба й землї, позникають із землї й зпід неба.
11“Pea te ke lea pehē kiate kinautolu, ‘Ko e ngaahi ʻotua naʻe ʻikai ngaohi ʻae ngaahi langi, mo māmani, ʻe fakaʻauha ʻakinautolu ʻi māmani, pea mei he lalo langi.’”
12Він сотворив землю силою своєю, утвердив круг земний мудростю своєю і розумом своїм розпростер небеса.
12Kuo ne ngaohi ʻae kelekele ʻaki hono mālohi, kuo ne fokotuʻumaʻu ʻa māmani ʻaki ʻene ʻilo, pea kuo ne folahi ʻae ngaahi langi ʻi heʻene poto.
13На його приказ ревуть води на небі, і він велить хмарам уставати з країв землї; творить блискавицї поміш з дощем, і випускає вітри з запасних сховищ своїх.
13ʻOku folofola ia ʻaki hono leʻo, ʻoku lahi ʻae ngaahi vai ʻi he langi, pea ʻoku ne fakatupu hake ʻae ngaahi ʻao mei he ngaahi ngataʻanga ʻo māmani; ʻoku ne fakatupu ʻae ngaahi ʻuhila mo e ʻuha, pea ne ʻomi ʻae matangi mei hono ngaahi tukuʻanga koloa.
14Безумним виявлює себе кожен мистець у свойму знаннї, і кожен плавильник соромить себе бовваном своїм, бо вилите ним — се лож, і нема в йому духа.
14ʻOku vale ʻi he ʻilo ʻae tangata kotoa pē: ʻoku puputuʻu ʻae tufunga kotoa pē ʻi he tamapua kuo tā: he ko e loi ʻene tamapua, pea ʻoku ʻikai ha mānava ʻi ai.
15Се пуста мана, робота облуду; в день караючих навідин вони почезнуть.
15Ko e vaʻinga ʻakinautolu, ko e ngāue ʻae vale: pea ʻe ʻauha ʻakinautolu ʻi he ʻaho ʻe tautea ai ʻakinautolu.
16Не такий, як їх, пай Яковів; бо його Бог — се творець усього, а Ізраїль — се булава царства його; на імя йому — Господь Саваот.
16ʻOku ʻikai tatau mo kinautolu ʻae ʻinasi ʻo Sēkope: he ko e tupuʻanga ia ʻoe ngaahi meʻa kotoa pē; pea ko e fuofua ʻo hono tofiʻa ko ʻIsileli: Ko hono huafa ko Sihova.
17Забірай з країни добро твоє, скоро бо опинишся в облязї;
17ʻA koe ko e nofo kolo, ke ke tānaki ho ngaʻotoʻota ʻo ke hola ʻi he fonua.
18Так бо говорить Господь: Ось, я повикидаю на сей раз осадників сієї землї і зажену їх у тїсноту, щоб їх половлено.
18He ʻoku pehē mai ʻa Sihova, “Vakai, te u lī ʻae kakai ni ʻi he fonua, ʻo hangē ko e maka tā, pea te u fakamamahiʻi ʻakinautolu, koeʻuhi ke nau ongoʻi ia.”
19Ой горе ж менї в нуждї моїй; болюча рана моя! та я кажу собі: заслужений сей смуток мій, і буду терпіти його:
19Kuo u malaʻia ʻi hoku lavea! ʻOku lahi hoku kafu: ka naʻaku pehē, “Ko e mamahi moʻoni eni, ka te u kātaki pe ia.”
20Намет мій спустошено, і всї верівки мої порвано; дїти мої забрані від мене, нема вже їх: нїкому знов напяти намета мого й розвісити на йому покривал моїх;
20Kuo hae hoku fale fehikitaki, pea kuo motuhi ʻeku maea kotoa pē: kuo ʻalu ʻiate au ʻeku fānau, pea kuo ʻikai ʻakinautolu: ʻoku ʻikai toe ha niʻihi ke toe folahi ʻa hoku fale fehikitaki, pea ke tautau hoku puipui.
21Бо пастирі поставались безглуздими й не питали про Господа, а через те були й їх поступки нерозумні, та й стадо їх ійде в розсипок.
21He kuo liliu ʻo anga fakakakano ʻae kau tauhi, pea ʻoku ʻikai te nau kumi kia Sihova: ko ia ʻe ʻikai te nau monūʻia, pea ʻe fakamovetevete honau kakai.
22Чути гук! Уже наближується; голосний галас від полуночньої землї, щоб городи Юдині обернути в пустки, в пробуток шакалів.
22Vakai, ʻoku ongo mai ʻae ongoongo ʻoe longoaʻa, pea mo e maveuveu lahi mei he fonua tokelau, ke fakalala ʻae ngaahi kolo ʻo Siuta, pea ke ngaohi ia ko e ʻana ʻoe fanga talākoni.”
23Знаю, Господи, що людська дорога не в його волї, й не здолїє сам про себе чоловік давати напрям ступням своїм.
23ʻE Sihova, ʻoku ou ʻilo ʻoku ʻikai ʻi he tangata pe hono hala: ʻoku ʻikai ʻi he tangata ʻoku ʻeveʻeva ke fakahinohino hono ʻaluʻanga.
24Карай же мене, Господи, та не без міри, не в гнїві твойму, щоб не обернув мене в нїщо.
24ʻE Sihova, ke ke taaʻi au, pea ke fai ʻi he ʻofa; ʻoua naʻa ʻi ho houhau, telia naʻa ke fakaʻauha au.
25Нї, вилий досаду твою на народи, що не хочуть нїчого знати про тебе, й на племена, що не взивають імені твого; бо вони зʼїли Якова, пожерли й вигубили його, а займище його спустошили.
25Lilingi ho houhau ki he hiteni ʻaia ʻoku ʻikai te nau ʻilo koe, pea ki he ngaahi kaunga fale ʻoku ʻikai ui ki ho huafa: he kuo nau kai ʻo ʻosi ʻa Sēkope, pea kuo folo hifo ia, pea kuo nau fakaʻauha ia, pea fakalala hono nofoʻanga.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.