Еремії 12
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Tongan Bible, Revised West Version
1Праведним останеш ти, Господи, як би я хотїв судитись із тобою, а все таки буду я говорити до тебе про правосуд: чом се щаститься безбожним на їх дорозї, і добре дїєсь зрадливим?
1“ʻE Sihova, ʻoku ke angatonu, ʻo kau ka tāpafua kiate koe: tuku ke u lea kiate koe ʻi hoʻo ngaahi fakamaau: ko e hā ʻoku monūʻia ai ʻae hala ʻoe angahala? Ko e hā ʻoku fiefia lahi ai ʻakinautolu ʻoku fai kākā lahi?
2Ти понасаджував їх, і вони позакоренювались; ростуть і плодяться. Ти близько в них на устах, та далеко од серця їх.
2Kuo ke tō ʻakinautolu, pea kuo nau aka: ʻoku nau tupu, ʻio, ʻoku nau fua; ʻoku ke ofi ʻi honau ngutu, kae mamaʻo ʻi honau loto.
3Мене ж Господи, ти знаєш, бачиш наскрізь і вивідуєш серце моє, яке воно до тебе. Відлучи їх, як вівцї на заріз, і наготуй їх на день убивання.
3Ka ko koe, ʻE Sihova, ʻoku ke ʻiloʻi au; kuo ke ʻafioʻi au, pea ʻahiʻahi hoku loto kiate koe: toho kituaʻā kinautolu ʻo hangē ko e fanga sipi ke tāmateʻi, pea teuteu ʻakinautolu ki he ʻaho ʻoe tāmateʻi.
4Чи довго ще сумувати ме земля та сохнути ме зело на всїх полях? Через ледарство тих, що живуть на їй, зникає зьвірина й птаство; вони бо провадять: Він і не побачить, що з нами буде.
4ʻE fēfē hono fuoloa ʻoe tangi ʻae kelekele, pea mae ʻae mohuku ʻoe ngoue, koeʻuhi ko e angahala ʻanautolu ʻoku nofo ai? Kuo fakaʻauha ʻae ngaahi manu veʻe fā, mo e ngaahi manupuna; koeʻuhi naʻa nau pehē, ‘ʻE ʻikai te ne ʻafioʻi hotau ikuʻanga.’”
5Коли ти втїкав перед пішими та й утомився, як же втїкати меш навзаводи з комонником? і коли тілько здавалось тобі, що ти безпечен в затишній країнї, то що чинити меш, як розбурхається Йордань?
5“Kapau kuo ke lele mo e kau tangata, pea kuo nau fakaongosiaʻi koe, te ke fakapuepue fēfē mo e fanga hoosi? Pea kapau kuo nau fakaongosiaʻi koe ʻi he fonua fiemālie, ʻaia naʻa ke falala ki ai, ko e hā te ke fai ʻi he lōmaki mai ʻa Sioatani?
6Бо й браттє твоє й дом отця твого, — й вони зрадливі проти тебе, й вони кричать голосно вслїд за тобою. Не йми їм віри, хоч би й прихильно до тебе говорили.
6He ko ho kāinga, mo e fale ʻo hoʻo tamai, ʻio, naʻa mo kinautolu kuo nau fai kākā kiate koe; kuo nau kalanga mo tuli kiate koe: kaeʻoua naʻa ke tui kiate kinautolu ʻi heʻenau lea fakafiemālie kiate koe.”
7Покинув я дом мій, відцуравсь од наслїддя мого; що менї було найлюбійше, подав на поталу ворогам моїм.
7“Kuo u liʻaki hoku fale, kuo u tukuange hoku tofiʻa; kuo u tuku ki he nima ʻo hono ngaahi fili ʻaia naʻe ʻofa ki ai hoku laumālie.
8Наслїддє моє зробилось менї (ворогом), мов той лев у гаю, бо підняло голос свій проти мене; за те ж я й ненавидїв його.
8Ko hoku tofiʻa ʻoku hangē ko e laione ʻi he vao kiate au; ʻoku ne kalou mai kiate au: ko ia ʻoku ou fehiʻa ai kiate ia.
9Власність моя зробилась менї пестроперим птахом, що на його напали з усїх боків хижі птицї. Ой збігайся ж, усе полеве зьвіррє; ходїть, пожерайте його!
9Ko hoku tofiʻa ʻoku hangē ko e manupuna ʻoku pulepule hono fulufulu, ʻoku tauʻi ia ʻe he manupuna kotoa pē; haʻu ʻakimoutolu ʻae fanga manu ʻoe vao, ke mou fakataha mai ʻo kai.
10Гурт пастухів показили виноградник мій, дїленицю мою витоптали ногами; любу дїленицю, мою зробили порожним степом, —
10Kuo maumauʻi ʻeku ngoue vaine ʻe he kau tauhi tokolahi, kuo nau malamalaki ʻa hoku ʻapi, kuo nau ngaohi hoku tofiʻa lelei ko e vao lala.
11Зробили її пусткою, й плаче вона в запустїнню передо мною; вся земля спустошена, а нема чоловіка, хто б приймав се до серця.
11Kuo nau fakalala ia, pea ʻi heʻene lala ʻoku ne tangi kiate au; kuo fakalala ʻae fonua kotoa pē, koeʻuhi ʻoku ʻikai tokanga ki ai ʻe ha tangata.
12На всї гори в пустинї понабігали пустошники, бо меч Господень пожерає все від конця до конця землї: нема рятунку нїодній людинї.
12Kuo haʻu ʻae kau fakaʻauha ki he ngaahi potu māʻolunga kotoa pē ʻi he toafa: koeʻuhi ʻe fakaʻauha ʻaki ʻae heletā ʻa Sihova mei he ngataʻanga ʻe taha ʻoe fonua, ʻio, ʻo aʻu ki he ngataʻanga ʻe taha ʻoe fonua: pea ʻe ʻikai ha fiemālie ki ha taha.
13Сїяли вони пшеницю, а пожали тернину; потомились без пожитку; соромити метесь вашого вроджаю через палаючий гнїв Господень.
13Kuo nau tūtuuʻi ʻae uite, ka te nau utu ʻae ʻakau talatala: ʻoku nau feinga, ka ʻe ʻikai ʻaonga ia kiate kinautolu: pea te mou mā ʻi hoʻomou koloa, koeʻuhi ko e houhau kakaha ʻo Sihova.”
14Так говорить Господь про всїх злющих сусїдів моїх, що нападають на пай, котрий я дав у державу моїм людям, Ізраїлеві: Ось, я повириваю їх із їх землї, а дом Юдин вирву зпосеред них.
14¶ ʻOku pehē ʻe Sihova, “Ki hoku kaungāʻapi kovi kotoa pē, ʻakinautolu ʻoku ala ki he tofiʻa kuo u fakanofo ai ʻa hoku kakai ko ʻIsileli; vakai te u taʻaki ʻakinautolu ʻi honau fonua, pea taʻaki ʻae fale ʻo Siuta ʻiate kinautolu.
15Опісля ж, повиривавши їх, змилосерджусь до них і поверну їх додому, кожного в його державу й кожного в його країну.
15Pea ʻe hoko ʻo pehē, hili ʻeku taʻaki ʻakinautolu, te u foki pea ʻaloʻofa kiate kinautolu, pea te u toe ʻomi ʻakinautolu ko e tangata taki taha ki hono ʻapi, pea ko e tangata taki taha ki hono fonua.
16І коли вони навчаться ходити дорогами людей моїх, клястись моїм імям: „Так певно, як живе Господь‟, як се вони навчили моїх людей клястись Баалом, — то осядуться серед люду мого.
16Pea ʻe hoko ʻo pehē, kapau te nau hangahanga ako ki he ngaahi hala ʻo hoku kakai, ke fuakava ʻi hoku huafa, ‘ʻOku moʻui ʻa Sihova;’ ʻo hangē ko ʻenau ako ki hoku kakai ke fuakava kia Peali; pehē ʻe langa hake ʻakinautolu ʻi he lotolotonga ʻo hoku kakai.”
17Коли ж не слухати муть, то я викореню до щаду той народ, говорить Господь.
17Ka ʻoku pehē ʻe Sihova, “Kapau ʻe ʻikai te nau talangofua, te u taʻaki moʻoni pea fakaʻauha ʻae puleʻanga ko ia.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.