Еремії 33
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Tongan Bible, Revised West Version
1І надійшло знов слово Господнє до Еремії, як іще його держано в сторожовому дворі:
1Naʻe hoko foki ʻae folofola ʻa Sihova kia Selemaia, ko hono liunga ua, ʻi heʻene kei nofo ʻi he lotoʻā ʻoe fale fakapōpula, ʻo pehē,
2Так говорить Господь, — той, що сотворив землю, — Господь, що впорядив і утвердив її, — Господь імя йому:
2“ʻOku pehē ʻe Sihova, ʻaia naʻe fakatupu ia, ko Sihova ʻaia naʻe ngaohi ia, ke fokotuʻumaʻu ia; ko Sihova hono huafa;
3Покликни до мене, й я обізвуся, та й обявлю тобі велике й неописане, чого досї не знав єси.
3‘Ui kiate au, pea te u talia koe, pea te u fakahā kiate koe ʻae ngaahi meʻa lahi, mo e ngaahi meʻa fufū, ʻaia naʻe ʻikai te ke ʻiloʻi.’
4Бо так говорить Господь, Бог Ізрайлїв, про будинки в городї сьому та про палати в царів Юдейських, що їх розбурюють собі на вали до бою.
4He ʻoku pehē ʻe Sihova, ko e ʻOtua ʻo ʻIsileli, ki he ngaahi fale ʻoe kolo ni, pea ki he ngaahi fale ʻoe ngaahi tuʻi ʻo Siuta, ʻaia kuo lī ki lalo ʻi he ngaahi puke māʻolunga, pea mo e heletā;
5Ті, що поприходили воювати з Халдеями, — хиба на те, щоб наповнити доми трупами тих, що я їх повбиваю в гнїву мойму та в досадї моїй, і за все їх ледарство закрив лице моє від города сього,
5Naʻa nau haʻu ke tau mo e kau Kalitia, ka ko e meʻa ke fakapito ʻaki ʻakinautolu ʻae ʻangaʻanga ʻoe kakai, ʻakinautolu kuo u tāmateʻi ʻi heʻeku tuputāmaki mo hoku houhau, mo kinautolu kotoa pē kuo u fakafufū ai hoku fofonga mei he kolo ni koeʻuhi ko ʻenau angahala.
6Ось, я приложу їм плястир та цїлющі мастї, і повигоюю їх, і дам їм повний мир та й покажу вірність мою,
6‘Vakai, te u ʻomi kiate ia ʻae moʻui, pea mo e faitoʻo ʻaonga, pea te u fakamoʻui ʻakinautolu, pea te u fakahā kiate kinautolu ʻae fiemālie mo e moʻoni lahi.
7І верну полонян Юдиних і полонян Ізрайлевих, і владжу їх так, як було давно.
7Pea te u liliu ʻae pōpula ʻo Siuta, mo e pōpula ʻo ʻIsileli, pea te u langa ʻakinautolu, ʻo hangē ko ia ʻi muʻa.
8І очищу їх од усієї неправедностї їх, яку вони коїли передо мною, одпавши від мене.
8Pea te u fakamaʻa ʻakinautolu mei heʻenau ngaahi hia kotoa pē, ʻaia kuo nau angahala ʻaki kiate au; pea te u fakamolemole ʻenau ngaahi hia kotoa pē, ʻaia kuo nau angahala aki, mo fai kovi ai kiate au.
9І буде менї Ерусалим імям радостї, похвалою й величчю в усїх народів на землї, як почують про всї блага, які я подам йому, та здивуються й затремтять перед усїма тими добродїйствами й тим щастєм, яким їх надїлю.
9Pea ʻe ʻiate au ia ko e hingoa ʻoe fiefia, pea ko e ongoongolelei mo e nāunau ʻi he ʻao ʻoe kakai kotoa pē ʻo māmani, ʻakinautolu ʻe fanongo ki he lelei kotoa pē ʻaia te u fai kiate kinautolu: pea te nau manavahē mo tetetete koeʻuhi ko e lelei kotoa pē pea mo e monūʻia ʻaia te u ʻomi kiate kinautolu.’”
10Так говорить Господь: На тому займищі, що про його мовляєте: Спустошене воно, нї людини, нї скотини, — по городах Юдиних та по улицях Ерусалимських, що запустїли, стали без людей, без осадників і без скоту, —
10ʻOku pehē ʻe Sihova; “ʻE toe ongoʻi ʻi he potu ni, ʻaia ʻoku mou pehē ʻe lala ia pea taʻehatangata pe ha manu, ‘ʻIo, ʻi he ngaahi kolo ʻo Siuta, pea mo e ngaahi hala ʻo Selūsalema, ʻaia ʻoku lala ʻo taʻehatangata, pea taʻehakakai, pe ha manu,’
11Буде знов чути радісний і веселий гомін, сьпіви молодому князеві й молодій княгинї, голоси мовляючих: Хвалїте Господа Саваота, благий бо Господь і віковічня ласка його, та голос приносячих жертви подячні в дому Господньому; бо я приверну полонян сієї землї до давного стану, говорить Господь.
11ʻE ʻi ai ʻae leʻo ʻoe fiefia, pea mo e leʻo ʻoe nekeneka, ko e leʻo ʻoe tangata taʻane, pea mo e leʻo ʻoe taʻahine, pea mo e leʻo ʻokinautolu ʻoku pehē, ‘Fakafetaʻi kia Sihova ʻoe ngaahi kautau: he ʻoku angalelei ʻa Sihova; ʻoku tolonga ʻo taʻengata ʻene ʻaloʻofa:’ pea mo kinautolu ʻoku ʻomi ʻae feilaulau ʻoe fakafetaʻi ki he fale ʻo Sihova. He te u pule ke liliu mai ʻae pōpula ʻoe fonua, ʻo hangē ko ia ʻi he kamataʻanga,” ʻoku pehē ʻe Sihova.
12Так говорить Господь Саваот: На сьому місцї, що запустїло та без людини, без скотини, й по всїх містах його постануть знов шатра пастухів, що стерегти муть череди свої.
12¶ ʻOku pehē ʻe Sihova ʻoe ngaahi kautau: “Ko e potu eni ʻaia ʻoku lala, pea ʻoku ʻikai ʻi ai ha tangata pe ha manu, pea ko hono ngaahi kolo kotoa pē, ʻe toe hoko ia ko e nofoʻanga ʻoe kau tauhi sipi pea te nau tauhi ʻi ai ʻae fanga sipi.
13По городах нагірніх і по городах подолянських і по городах полуденніх, і в землї Беняминовій і в околицях Ерусалимських, і по містах Юдиних переходити муть ізнов вівцї попід руку перелїчуючого, говорить Господь.
13Pea ʻi he ngaahi kolo ʻi he ngaahi moʻunga, pea ʻi he ngaahi kolo ʻi he ngaahi potu tokalelei, pea ʻi he ngaahi kolo ʻi he feituʻu tonga, pea ʻi he fonua ʻo Penisimani, pea ʻi he ngaahi potu ʻoku ofi ki Selūsalema, pea ʻi he ngaahi kolo ʻo Siuta, ʻe toe ʻalu ʻae fanga sipi ʻi he lalo nima ʻo ia ʻoku ne lau ʻakinautolu,” ʻOku pehē ʻe Sihova.
14Ось, настане час, говорить Господь, що спевню тую прихильну обітницю, що дав про дом Ізраїля і про дом Юдин:
14ʻOka pehē ʻe Sihova, “Vakai, ʻoku haʻu ʻae ngaahi ʻaho, te u fakahoko ai ʻae meʻa lelei ʻaia naʻaku tala ki he fale ʻo ʻIsileli, pea mo e fale ʻo Siuta.
15Тих днїв і того часу зрощу з Давида пагонця праведного, — сей чинити ме суд і справедливість на землї.
15ʻI he ngaahi ʻaho ko ia, pea mo e kuonga ko ia, te u fakatupu kia Tevita ʻae vaʻa ʻoe māʻoniʻoni; pea te ne fai ʻae fakamaau mo e angatonu ʻi he fonua.
16В ті часи буде Юда спасен і Ерусалим жити ме в безпецї, і дадуть імя йому „Господь — оправданнє наше!‟
16ʻE fakamoʻui ʻa Siuta ʻi he ngaahi ʻaho ko ia, pea ʻe nofo fiemālie ʻa Selūsalema: pea ko e huafa eni ʻe ui ʻaki ia, ‘Ko Sihova ko hotau māʻoniʻoni.’
17Так бо говорить Господь: Не переведеться у Давида муж (наслїдник), що седїти має на престолї дому Ізрайлевого,
17¶ “He ʻoku pehē ʻe Sihova; ʻE ʻikai ʻaupito masiva ʻa Tevita ʻi he tangata ke nofo ʻi he nofoʻanga fakaʻeiʻeiki ʻoe fale ʻo ʻIsileli;
18Та й у сьвященників і в левітів не переведеться муж, що стояти має передо мною, та приносити повсячасно всепалення, пускати димом приноси й порати жертву колену.
18Pea ʻe ʻikai masiva ʻae kau taulaʻeiki ko e kau Livai ʻi ha tangata ʻi hoku ʻao ke ʻatu ʻae feilaulau tutu, pea ke tutu ʻae feilaulau kai, pea ke fai ʻae feilaulau maʻuaipē.”
19І надійшло до Еремії слово Господнє таке:
19¶ Pea naʻe hoko ʻae folofola ʻa Sihova kia Selemaia, ʻo pehē,
20Так говорить Господь: Як не можете зрушити мій заповіт про день і мій заповіт про ніч, щоб день і ніч не приходили свого часу,
20“ʻOku pehē ʻe Sihova; ‘Kapau te mou faʻa maumauʻi ʻeku fuakava ki he ʻaho, pea mo ʻeku fuakava ki he pō, koeʻuhi ke ʻoua naʻa hoko fakaholoholo ʻae ʻaho mo e pō;
21Так не можна розірвати й мій заповіт (умову) з рабом моїм Давидом, щоб не було в його наслїдника на престолї його, або з сьвященниками та левітами, слугами моїми.
21Pea tā ʻe toki maumauʻi foki ʻeku fuakava mo Tevita ko ʻeku tamaioʻeiki, koeʻuhi ke ʻoua naʻa maʻu ʻe ia ʻae foha ke pule ʻi hono puleʻanga; pea mo e kau Livai ko e kau taulaʻeiki, ʻoku nau tauhi kiate au.
22Як нема лїку войнству небесному й нема міри піску морському, так намножу потомків слуги мого Давида й левітів, що менї служити мають.
22ʻO hangē ʻoku ʻikai faʻa lau ʻae ngaahi fetuʻu ʻoe langi, pea ʻoku ʻikai faʻa fuofua ʻae ʻoneʻone ʻi he matātahi: Te u fakatupu pehē ʻae hako ʻo Tevita ko ʻeku tamaioʻeiki, pea mo e kau Livai ʻoku tauhi kiate au.’”
23І надійшло до Еремії слово Господнє таке:
23Pea naʻe toe hoko foki ʻae folofola ʻa Sihova kia Selemaia, ʻo pehē,
24Чи ти не чуєш, що ті люде говорять: Та ж ті дві родини, що собі Господь був вибрав, він повідкидав! а тим вони нехтують нарід мій, наче б він уже не був народом ув очах моїх?
24“ʻIkai te ke tokanga ki he lea kuo lea ʻaki ʻe he kakai ni, ʻo pehē, ‘Ko e faʻahinga ʻe ua ʻaia naʻe fili ʻe Sihova, kuo ne liʻaki ʻakinautolu,’ pea kuo nau manuki ki hoku kakai, ʻo hangē ʻe ʻikai te nau toe hoko ko e puleʻanga ʻi honau ʻao.”
25То ж так говорить Господь: Як я мого заповіту про день і ніч і уставів неба й землї твердо не поставив,
25ʻOku pehē ʻe Sihova, “Kapau ʻoku ʻikai ʻi heʻeku fuakava ʻae ʻaho mo e pō, pea kapau ʻoku ʻikai te u tuʻutuʻuni ʻae ngaahi fono ʻoe langi mo māmani;
26То й рід Яковів і Давида, слуги мого, я відкину, щоб не брати вже владик із його роду над потомками Авраама, Ізаака й Якова; ой нї; я переведу їх із полону і змилосерджуся до них.
26Pea tā te u toki liʻaki ʻae hako ʻo Sēkope, pea mo Tevita ko ʻeku tamaioʻeiki, pea ʻe ʻikai te u fili ha niʻihi ʻi hono hako ke pule ki he hako ʻo ʻEpalahame, mo ʻAisake, pea mo Sēkope: he te u pule ke liliu ʻenau pōpula, pea te u ʻaloʻofa kiate kinautolu.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.