Еремії 18
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Tongan Bible, Revised West Version
1Слово, що надійшло до Еремії від Господа:
1Ko e folofola ʻaia naʻe hoko mai meia Sihova, kia Selemaia, ʻo pehē,
2Устань та йди в домівку до ганчаря; там я дам тобі почути слово моє.
2“Tuʻu hake pea ke ʻalu hifo ki he fale ʻoe tufunga ngaohi ipu, pea te u pule ke ke fanongo ki heʻeku ngaahi lea ʻi ai.”
3І пійшов я в домівку до ганчаря, і застав його за ганчарською роботою на кружалї.
3Pea naʻaku toki ʻalu hifo ki he fale ʻoe tufunga ngaohi ipu, pea vakai, naʻa ne ngāueʻaki ʻae meʻa tākai.
4І зопсувалась посудина, що саме лїпив її з глини, в руцї в його; й зробив він знов із неї другу посудину, як сам схотїв.
4Pea ko e ipu ʻaia naʻe ngaohi ʻaki ʻae ʻumea, naʻe maumauʻi ia ʻi he nima ʻoe tufunga: ko ia naʻe toe ngaohi ia ko e ipu kehe, ʻo hangē ko e loto ʻoe tufunga ki ai.
5І надійшло до мене слово Господнє таке:
5Pea naʻe toki hoko kiate au ʻae folofola ʻa Sihova, ʻo pehē.
6Чи не можу ж я вчинити з вами, доме Ізраїля, так, як сей ганчарь? сказав Господь. Ось, чим глина в руцї в ганчаря, тим і ви в мене в руцї, доме Ізрайлїв.
6ʻOku pehē ʻe Sihova, “ʻE fale ʻo ʻIsileli, ʻikai te u fai kiate kimoutolu ʻo hangē ko e tufunga ngaohi ipu ni? Vakai, ʻE fale ʻo ʻIsileli, ʻoku mou ʻi hoku nima, ʻo hangē ko e ʻumea ʻi he nima ʻoe tangata tufunga ngaohi ipu.
7Часом погрожу я якому народові або царству, що викореню його, сокрушу, погублю;
7ʻO kau ka lea ki ha kakai, pe ha puleʻanga, ke taʻaki, pe lī ki lalo, pe fakaʻauha ia;
8Як же обернеться той народ, що я погрожував йому, та покине ледарство своє, то я одкладаю те лихо, яке задумав йому заподїяти.
8Kapau ʻe tafoki ʻae kakai, ʻaia kuo u lea ki ai, mei heʻenau kovi, te u fakatomala ʻi he kovi ʻaia naʻaku loto ke ʻomi kiate kinautolu.
9Часом же проречу якому народові чи царству підняти його вгору й утвердити;
9Pea kau ka lea ki ha kakai, pea ki ha puleʻanga, ke langa mo fokotuʻu ia;
10Він же стане коїти зло перед очима в мене й не слухати заповіту мого, — от я й відміню те добро, яким хотїв надїлити його.
10Kapau ʻe fai kovi ia ʻi hoku ʻao, pea ʻikai talangofua ki hoku leʻo, pea te u toki fakatomala ʻi he lelei, ʻaia naʻaku pehē te u fai ke nau lelei ai.
11Оце ж скажи мужам Юдиним і осадникам Ерусалимським: Так говорить Господь: Ось, я приготовив і задумав проти вас лихо; навертайтесь же кожний од злої дороги вашої і простуйте путї ваші й поступки ваші.
11¶ “Pea ko eni, ke ke ʻalu, pea ke lea ki he kau tangata ʻo Siuta, pea ki he kakai ʻo Selūsalema, ʻo pehē, ʻOku pehē ʻe Sihova; vakai, ʻoku ou teuteu ha kovi kiate kimoutolu, pea tuʻutuʻuni ha tauhele kiate kimoutolu: mou taki taha tafoki leva mei hono hala kovi, pea ngaohi ke lelei homou ngaahi hala, mo hoʻomou ngaahi faianga.
12Вони ж кажуть: Не надїйся; ми ходити мем своїм робом і будемо ходити упрямо за нашим ледачим серцем.
12Pea naʻa nau pehē, ‘ʻOku ʻikai ha ʻamanaki lelei; ka te mau taki taha muimui ki heʻene filioʻi, pea taki taha fai ʻo hangē ko e holi ʻa hono loto kovi.’”
13Тим же то ось як говорить Господь: Поспитайте між народами, чи хто чував коли таке? (давна) дїва Ізрайлева вчинила страшенне дїло.
13Ko ia ʻoku pehē ʻe Sihova; “Mou fehuʻi eni ki he hiteni, pe ko hai kuo fanongo ki he ngaahi meʻa pehē: kuo fai ʻae meʻa fakalielia ʻaupito ʻaupito ʻe he taʻahine ʻo ʻIsileli.
14Чи покидає снїг високу скелю Ливанську? чи зсякають із других місць текучі холодні води?
14ʻE liʻaki koā ʻae ʻuha hinehina ʻo Lepanoni, ʻaia ʻoku tafe mei he makatuʻu ki he ngoue? Pe ʻe liʻaki ʻae vaitafe momoko ʻoku tafe mai, maʻae vai kehe ʻoku keli pe?
15Мої ж люде покинули мене; кадять марнотам, спотикнулись на дорогах своїх, покинули давнезні дороги, щоб блукати стежками по бездоріжжях, —
15Koeʻuhi kuo fakangalongaloʻi au ʻe hoku kakai, kuo nau tutu ʻae meʻa namu kakala ki he meʻa vaʻinga, pea kuo nau fakahinga ʻakinautolu ʻi honau ngaahi hala mei he ngaahi hala motuʻa, ka nau ʻeveʻeva ʻi he hala, mo e ʻalunga naʻe ʻikai tanu hake;
16Щоби зробити свою землю пострахом, повсячасним сьміховищем, так що хто переходити ме нею, здивується й похитає головою своєю.
16Ke fakalala honau fonua, pea ngaohi ia ko e manukiʻanga; pea ʻe ofo ai ʻakinautolu kotoa pē ʻoku ʻalu ki ai, pea kalokalo honau ʻulu.
17Наче восточнім вітром розвію людей сих перед ворогом; плечима, не лицем обернусь до них при лихій годинї.
17Te u fakamovetevete ʻakinautolu ʻi he ʻao ʻoe fili ʻo hangē ko e matangi hahake; pea ʻe ʻikai te u fakahā hoku ʻao, ka te u fulituʻa kiate kinautolu ʻi he ʻaho ʻo ʻenau tuʻutāmaki.”
18А вони сказали: „Нумо, вчинїмо змовини проти Еремії; бо й без него не щезне закон у сьвященника й порада в мудрого й слово в пророка; нумо лишень, побиймо його язиком; не будемо прислуховатись словам його.‟
18¶ Pea naʻa nau toki pehē, “Ko eni ke tau fakakaukau ha meʻa kia Selemaia; koeʻuhi ʻe ʻikai mole ʻae fono mei he taulaʻeiki, pe ko e fakakaukau mei he tangata poto, pe ko e lea mei he palōfita. Mou haʻu, ke tau tā ia ʻi hono ʻelelo, pea ʻoua naʻa tau tokanga ki heʻene ngaahi lea.”
19Зглянься, Господи, на мене та почуй речі моїх противників!
19“Tokanga mai kiate au, ʻE Sihova, pea fanongo ki he leʻo ʻonautolu ʻoku fakamamahiʻi au.
20Чи годиться ж віддячувати злом за добро? а вони менї яму копають. Спогадай, що я все стояв перед тобою, благаючи добра їм, аби гнїв твій од них одвернути.
20ʻE totongi koā ʻaki ʻae kovi ki he lelei? He kuo nau keli ʻae luo ki hoku laumālie. Ke ke manatu naʻaku tuʻu ʻi ho ʻao, ke hūfia ʻakinautolu, pea ke fakaafe ho houhau meiate kinautolu.
21Оце ж ти певно оддаси синів їх на голоднечу й самих їх подаси на поталу мечу, — щоб їх жени були бездїтницями та вдовицями, щоб чоловіки померли мором, а молодики полягли в бою від меча.
21Ko ia tukuange ʻenau fānau ki he honge, pea lilingi honau toto ʻi he mālohi ʻoe heletā; pea tuku ke mole ʻae fānau ʻa honau ngaahi fefine, pea mate honau husepāniti; pea tuku ke tāmateʻi honau kau tangata: pea ke ke tāmateʻi ʻaki honau kau talavou ʻae heletā ʻi he tau.
22Із домівок їх буде чути крик, бо ти несподївано приведеш ватаги на них; за те що вони копають яму, щоб мене піймати, і розставляють потай сїтї на мої ноги.
22Tuku ke ongo mai ʻae kaila mei honau ngaahi fale, ʻoka ke ka ʻomi fakafokifā pe ha kau tau kiate kinautolu; he kuo nau keli ha luo ke maʻu ai au, pea ʻai fakafufū ha tauhele ki hoku vaʻe.
23Ти ж, Господи, знаєш усї їх задуми проти мене; не прости ж неправедностї їх, і гріхи їх не змивай перед лицем твоїм; нехай вони поваляться перед тобою; вчини з ними по правдї в часї гнїву твого.
23Ka ko koe, ʻE Sihova, ʻoku ke ʻafioʻi ʻenau fakakaukau kotoa pē kiate au ke tāmateʻi au: ʻoua naʻa fakamolemole ʻenau hia, pea ʻoua naʻa tāmateʻi ʻenau angahala mei ho ʻao, kae tuku ke ʻauha ʻakinautolu ʻi ho ʻao; ke ke fai pehē kiate kinautolu ʻi he ʻaho ʻo ho houhau.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.