Еремії 20
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Tongan Bible, Revised West Version
1Як же Пасхор Еммеренко, сьвященник — а він був старший доглядник у Господньому дому, — почув Еремію, пророкуючого сими словами,
1Pea kuo fanongo ʻa Pasuli ko e foha ʻo Imeli ko e taulaʻeiki, ʻaia foki ko e fungani pule ʻi he fale ʻo Sihova, naʻe kikite ʻa Selemaia ki he ngaahi meʻa ni.
2Ударив Пасхор пророка Еремію, та й посадив його в колоду, що була в верхніх воротях Беняминових у дому Господньому.
2Naʻe toki taaʻi ʻe Pasuli ʻa Selemaia ko e palōfita, pea tuku ia ki he fale fakapōpula ʻaia naʻe ʻi he matapā māʻolunga ʻo Penisimani, ʻaia ʻoku ofi ki he fale ʻo Sihova.
3Та другого дня випустив Пасхор Еремію з колоди, а Еремія промовив до його: Не Пасхором прозвав тебе Господь, але Магор Миссавив.
3Pea naʻe hoko ʻo pehē ʻi he ʻaho naʻa na feholoi, naʻe ʻomi ʻe Pasuli ʻa Selemaia mei he fale fakapōpula. Pea naʻe toki pehē ʻe Selemaia kiate ia, “ʻOku ʻikai ui ʻe Sihova ho hingoa ko Pasuli ka ‘ko Mekoa-Misapipi.’
4Так бо говорить Господь: Ось, я зроблю тебе страхом тобі самому і всїм приятелям твоїм, побачать бо твої очі, як вони поляжуть од ворожого меча. Та й всього Юду подам я на поталу цареві Вавилонському; він позаймає їх у полонь, одведе у Вавилон і повбиває мечем.
4He ʻoku pehē ʻe Sihova, ‘Vakai, te u ngaohi koe ko e meʻa ilifia kiate koe, pea mo ho kāinga kotoa pē: pea te nau tō ʻi he heletā ʻo honau ngaahi fili, pea ʻe mamata ki ai ho mata: pea te u tukuange ʻa Siuta kotoa pē ki he nima ʻoe tuʻi ʻo Papilone, pea te ne ʻave fakapōpula ʻakinautolu ki Papilone, pea ʻe tāmateʻi ʻakinautolu ʻaki ʻae heletā.
5І подам усї багацтва в сьому городї й ввесь добуток його, і всї дорогоцїнностї його й усї скарби царів Юдейських оддам у руки ворогам їх; і розхоплять їх і заберуть та й повезуть у Вавилон.
5Pea te u tukuange ʻae mālohi kotoa pē ʻoe kolo ni, pea mo ʻenau ngāue kotoa pē, mo ʻenau ngaahi meʻa maʻungataʻa kotoa pē, pea mo e ngaahi koloa kotoa pē ʻae ngaahi tuʻi ʻo Siuta te u tukuange ki he nima ʻo honau ngaahi fili, ʻaia ʻe maumauʻi ʻakinautolu, pea ʻe toʻo ʻakinautolu mo ʻave ʻakinautolu ki Papilone.
6Ти ж, Пасхоре, й усї домовники твої пійдете в неволю, й прийдеш у Вавилон, і помреш там, і будеш там похований, ти й усї приятелї твої, що їм пророкував єси лож.
6Pea ko koe Pasuli, pea mo kinautolu kotoa pē ʻoku nofo ʻi ho fale ʻe ʻave fakapōpula: pea te ke aʻu ki Papilone, pea te ke mate ai, pea tanu ai, ko koe, mo ho ngaahi kāinga, ʻakinautolu kuo ke kikite loi ki ai.’”
7Ти звів мене, Господи, й я зведений; ти дужший за мене, та й подужав мене; я зробився щоденнім сьміховищем, кожен мене на глум піднімає.
7¶ ʻE Sihova, kuo ke akonakiʻi au, pea kuo u tui ki hoʻo akonaki: ʻoku ke mālohi ʻiate au, pea kuo ke lavaʻi: Ko e manukiʻanga au ʻi he ʻaho kotoa pē, pea ʻoku nau manuki kotoa pē kiate au.
8Бо скоро тілько зачну говорити, зараз мушу кричати про напад, про спустошеннє, і так слово Господнє зробилось про мене приводом до наруги й насьмїху.
8ʻO kau ka lea, kuo u kalanga, kuo u kalanga, “Ko e fakamālohi mo e maumauʻi;” koeʻuhi kuo ngaohi ʻae folofola ʻa Sihova ko e meʻa ongoongo kovi kiate au, pea ko e manukiʻanga, ʻi he ʻaho kotoa pē.
9І подумав я собі: не споминати му про него і в його імя не буду більше промовляти! Та в серцї в мене, мов би огонь запалав, втаєний в костях моїх; я силкувався зʼупинити його, та й не здолїв.
9Pea naʻaku pehē, “ʻE ʻikai te u toe lea kiate ia, pea ʻe ʻikai te u toe lea ʻi hono huafa.” Ka naʻe tatau ʻene folofola ʻi hoku loto mo e afi vela kuo ʻufia ʻi hoku ngaahi hui, pea naʻaku fiu ʻi he taʻofi, pea naʻe ʻikai teu faʻa fakalongo pe.
10І чував я ворожі речі в натовпі, погрози навкруги: „Викажіть! Обвинуватимо його!‟ Ті самі, що з ними дружився, підстерігали, чи я не спіткнуся: Може попадеться, так ми переможемо його та й помстимось на йому.
10¶ He kuo u fanongo ki he lea launoa pe ʻoe tokolahi, ke ke fakahā ʻae fakailifia ʻi he potu kotoa pē, pea te mau fakahā ia: naʻe ʻamanaki ʻa hoku kāinga tokolahi ki heʻeku hinga, pea naʻe pehē, “Heiʻilo ʻe tauheleʻi nai ia, pea te tau mālohi kiate ia, pea te tau tautea kiate ia.”
11Но Господь ізо мною, мов той невмірака-воін; то ж вороги мої спіткнуться та й не встануть. Осоромляться, бо дурним робом ходили; віковічнім, незабутним соромом окриються.
11Ka ʻoku ʻiate au ʻa Sihova, ʻo hangē ko e tokotaha mālohi fakamanavahē: ko ia ʻe tūkia ʻa hoku kau fakatanga, pea ʻe ʻikai te nau mālohi: te nau mā lahi; koeʻuhi ʻe ʻikai te nau monūʻia: ʻe ʻikai fakangaloʻi ʻenau mā ʻo taʻengata.
12Господи сил! ти, що вивідуєш праведного, що бачиш утробу й серце. Дай менї вбачати пімсту твою над ними, бо на тебе здав я справу мою.
12ʻE Sihova ʻoe ngaahi kautau, ʻa koe, ʻoku ke ʻahiʻahi ʻae angatonu, pea ʻiloʻi ʻae ngaahi mahalo pea mo e loto, tuku ke u mamata ki ho houhau kiate kinautolu: he kuo u fakahā ʻeku meʻa kiate koe.
13О, сьпівайте Господеві, хвалїте Господа, бо він рятує душу вбогого з рук лиходїїв. —
13Mou hiva kia Sihova, mou fakamālō kia Sihova: he kuo ne fakahaofi ʻae laumālie ʻoe masiva mei he nima ʻoe kau fai kovi.
14Нехай буде той день проклят, як я на сьвіт родився! Нехай не буде благословен той день, як породила мене мати моя!
14¶ Ke malaʻia ʻae ʻaho naʻaku fāʻeleʻi ai: pea ʻoua naʻa monūʻia ʻae ʻaho naʻe fāʻeleʻi ai au ʻe heʻeku faʻē.
15Нехай буде й той чоловік проклят, що принїс мойму батькові звістку: Родилось тобі хлопятко, і тим його вельми звеселив.
15Ke malaʻia ʻae tangata naʻe fakahā au ki heʻeku tamai, ʻo pehē, “Kuo fāʻeleʻi kiate koe ʻae tamasiʻi tangata, ke fakafiefiaʻi ia.”
16Нехай станеться тому чоловікові таке, як тим містам, що їх порозвалював Господь та й не пожалував, та щоб він чув крик від ранку, а зойк від полудня, —
16Ke tatau ʻae tangata ko ia mo e ngaahi kolo ʻaia naʻe fakaʻauha ʻe Sihova, pea naʻe ʻikai fakatomala: ke fanongo ia ki he kaila ʻi he pongipongi, pea mo e kalanga ʻi he hoʻatā;
17За те, що він мене не вбив в материній утробі, — так, щоб моя мати була менї гробом, а тїло її остало було на все вагітним.
17Koeʻuhi naʻe ʻikai te ne tāmateʻi au ʻi he manāva; pea u faʻitoka ʻaki ʻeku faʻē, pea u nofomaʻu ʻi hono manāva.
18Чи про те ж бо я вийшов із материної утроби, щоб дознавати самої працї, та печалї, та щоб коротати вік мій у зневазї?
18Ko e hā naʻaku haʻu ai mei he manāva ke ʻilo ʻae ongosia mo e mamahi, pea ke fakaʻosi hoku ngaahi ʻaho ʻi he mā?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.