Еремії 20
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Baibal Olcim (Matupi Chin)
1Як же Пасхор Еммеренко, сьвященник — а він був старший доглядник у Господньому дому, — почув Еремію, пророкуючого сими словами,
1Jeremiah kah a tonghma ol te BOEIPA im kah rhaengsang hlangtawt khosoih Immer capa Pashur loh a yaak.
2Ударив Пасхор пророка Еремію, та й посадив його в колоду, що була в верхніх воротях Беняминових у дому Господньому.
2Pashur loh Tonghma Jeremiah te a taam tih BOEIPA im sang kah Benjamin vongka ah hloong a khoh thil.
3Та другого дня випустив Пасхор Еремію з колоди, а Еремія промовив до його: Не Пасхором прозвав тебе Господь, але Магор Миссавив.
3A vuen a pha vaengah Pashur loh Jeremiah te hloong lamloh a hlah. Amah te Jeremiah loh, “BOEIPA loh nang ming he Pashur lam voel pawt tih Missabib lamkah Magor lat han sui coeng,” a ti nah.
4Так бо говорить Господь: Ось, я зроблю тебе страхом тобі самому і всїм приятелям твоїм, побачать бо твої очі, як вони поляжуть од ворожого меча. Та й всього Юду подам я на поталу цареві Вавилонському; він позаймає їх у полонь, одведе у Вавилон і повбиває мечем.
4Te dongah BOEIPA loh he ni a thui. Kai loh nang he namah ham neh na lungnah boeih ham khaw rhihnah la kang khueh he. A thunkha rhoek kah cunghang neh na mik loh a hmuh nawn ah cungku uh ni. Judah pum he Babylon manghai kut ah ka tloeng vetih amih te Babylon la a poelyoe ni. Te vaengah amih te cunghang neh a ngawn ni.
5І подам усї багацтва в сьому городї й ввесь добуток його, і всї дорогоцїнностї його й усї скарби царів Юдейських оддам у руки ворогам їх; і розхоплять їх і заберуть та й повезуть у Вавилон.
5He khopuei kah a khohrhang boeih neh a thaphu boeih, anih umponah boeih khaw ka paek pah ni. Judah manghai kah thakvoh boeih te a thunkha kut ah ka paek pah vetih a poelyoe pah ni. Amamih te a tuuk uh vetih Babylon la a khuen uh ni.
6Ти ж, Пасхоре, й усї домовники твої пійдете в неволю, й прийдеш у Вавилон, і помреш там, і будеш там похований, ти й усї приятелї твої, що їм пророкував єси лож.
6Pashur namah neh na imkhui kah khosa boeih te tamna la na cet ni. Babylon na pha vaengah pahoi na duek vetih namah te pahoi n'up ni. Amih na lungnah boeih taengah na tonghma te khaw a hong ni.
7Ти звів мене, Господи, й я зведений; ти дужший за мене, та й подужав мене; я зробився щоденнім сьміховищем, кожен мене на глум піднімає.
7BOEIPA aw, kai nan laem vanbangla n'laem coeng. Kai lakah na tanglue tih nan na coeng. Hnin takuem nueihbu la ka om tih a cungkuem dongah kai he n'tamdaeng coeng.
8Бо скоро тілько зачну говорити, зараз мушу кричати про напад, про спустошеннє, і так слово Господнє зробилось про мене приводом до наруги й насьмїху.
8Ka thui vawptawp van bangla kuthlahnah te ka doek tih rhoelrhanah khaw ka khue. Te dongah BOEIPA ol he kai taengah khohnin yungah kokhahnah ham neh soehsalnah ham ha thoeng.
9І подумав я собі: не споминати му про него і в його імя не буду більше промовляти! Та в серцї в мене, мов би огонь запалав, втаєний в костях моїх; я силкувався зʼупинити його, та й не здолїв.
9Amah poek boel saeh lamtah a ming neh koep ka thui boel eh ka ti. Tedae ka lungbuei ah hmai aka tak bangla om tih Ka rhuh khuiah khaw a cueh. Te dongah coeng voel pawt tih cangbam ham ka ngak coeng.
10І чував я ворожі речі в натовпі, погрози навкруги: „Викажіть! Обвинуватимо його!‟ Ті самі, що з ними дружився, підстерігали, чи я не спіткнуся: Може попадеться, так ми переможемо його та й помстимось на йому.
10theetnah khaw muep ka yaak tih kaepkvai ah rhihnah la puen uh. Ka ngaimongnah hlanghing boeih khaw a taengah puen uh sih ka cungdonah aka dawn rhoek loh n'laem khaming. Te daengah ni amah te n'na uh vetih mamih kah tawnlohnah khaw anih soah n'khueh eh.
11Но Господь ізо мною, мов той невмірака-воін; то ж вороги мої спіткнуться та й не встануть. Осоромляться, бо дурним робом ходили; віковічнім, незабутним соромом окриються.
11Tedae BOEIPA tah kai taengah hlanghaeng hlangrhalh la om coeng. Te dongah kai aka hloem rhoek te paloe uh vetih coeng uh mahpawh. A cangbam uh pawt dongah khak yak uh ni. Kumhal ah a mingthae te hnilh mahpawh.
12Господи сил! ти, що вивідуєш праведного, що бачиш утробу й серце. Дай менї вбачати пімсту твою над ними, бо на тебе здав я справу мою.
12Aka dueng te aka loepdak tih kuel neh lungbuei aka hmu caempuei BOEIPA aw ka tuituknah he nang taengah kam phoe coeng dongah amih sokah na tawnlohnah te ka hmuh bitni.
13О, сьпівайте Господеві, хвалїте Господа, бо він рятує душу вбогого з рук лиходїїв. —
13BOEIPA te hlai uh. Khodaeng kah hinglu he thaehuet kut lamloh a huul coeng dongah BOEIPA te thangthen uh.
14Нехай буде той день проклят, як я на сьвіт родився! Нехай не буде благословен той день, як породила мене мати моя!
14Te khohnin ah ka om te thae a phoei coeng. A nu loh kai n'cun khohnin te yoethen om boel saeh.
15Нехай буде й той чоловік проклят, що принїс мойму батькові звістку: Родилось тобі хлопятко, і тим його вельми звеселив.
15A pa taengah a phong vaengah, “Camoe tongpa nang ham a sak te a kohoe hoe saeh,” aka ti hlang te khaw thaephoei thil.
16Нехай станеться тому чоловікові таке, як тим містам, що їх порозвалював Господь та й не пожалував, та щоб він чув крик від ранку, а зойк від полудня, —
16Tekah hlang te BOEIPA loh a palet khopuei bangla om saeh lamtah kohlawt boel saeh, mincang ah a pang neh khothun tue ah a tamlung khaw ya saeh.
17За те, що він мене не вбив в материній утробі, — так, щоб моя мати була менї гробом, а тїло її остало було на все вагітним.
17Bung khuiah kai n'duek sak pawh. Te dongah a nu he kai taengah ka phuel la poeh tih a bung te kumhal duela vawn.
18Чи про те ж бо я вийшов із материної утроби, щоб дознавати самої працї, та печалї, та щоб коротати вік мій у зневазї?
18thakthaenah neh kothaenah hmuh ham he balae tih bung khui lamloh ka thoeng? Te dongah ka khohnin he yahpohnah nen nim a thok ve.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.