Еремії 33
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1І надійшло знов слово Господнє до Еремії, як іще його держано в сторожовому дворі:
1Кувынтул Домнулуй а ворбит луй Иеремия а доуа оарэ, пе кынд ера ынкэ ынкис ын куртя темницей:
2Так говорить Господь, — той, що сотворив землю, — Господь, що впорядив і утвердив її, — Господь імя йому:
2„Аша ворбеште Домнул, каре фаче ачесте лукрурь, Домнул, каре ле урзеште ши ле ынфэптуеште, Ел, ал кэруй Нуме есте Домнул:
3Покликни до мене, й я обізвуся, та й обявлю тобі велике й неописане, чого досї не знав єси.
3‘Кямэ-Мэ, ши-ць вой рэспунде ши ыць вой вести лукрурь марь, лукрурь аскунсе, пе каре ну ле куношть.’
4Бо так говорить Господь, Бог Ізрайлїв, про будинки в городї сьому та про палати в царів Юдейських, що їх розбурюють собі на вали до бою.
4Кэч аша ворбеште Домнул Думнезеул луй Исраел деспре каселе четэций ачестея ши деспре каселе ымпэрацилор луй Иуда, каре вор фи сурпате ка сэ факэ лок пентру шанцуриле де ынтэрире ши пентру сэбий,
5Ті, що поприходили воювати з Халдеями, — хиба на те, щоб наповнити доми трупами тих, що я їх повбиваю в гнїву мойму та в досадї моїй, і за все їх ледарство закрив лице моє від города сього,
5кынд вор ынаинта сэ лупте ымпотрива халдеенилор ши кынд се вор умпле ку трупуриле моарте але оаменилор пе каре-й вой лови ын мыния Мя ши ын урӂия Мя ши дин причина рэутэций кэрора Ымь вой аскунде Фаца де ачастэ четате:
6Ось, я приложу їм плястир та цїлющі мастї, і повигоюю їх, і дам їм повний мир та й покажу вірність мою,
6‘Ятэ, ый вой да виндекаре ши сэнэтате, ый вой виндека ши ле вой дескиде ун извор богат ын паче ши крединчошие.
7І верну полонян Юдиних і полонян Ізрайлевих, і владжу їх так, як було давно.
7Вой адуче ынапой пе принший де рэзбой ай луй Иуда ши пе принший де рэзбой ай луй Исраел ши-й вой ашеза ярэшь ка одиниоарэ.
8І очищу їх од усієї неправедностї їх, яку вони коїли передо мною, одпавши від мене.
8Ый вой курэци де тоате нелеӂюириле пе каре ле-ау сэвыршит ымпотрива Мя, ле вой ерта тоате нелеӂюириле прин каре М-ау супэрат ши прин каре с-ау рэзврэтит ымпотрива Мя.
9І буде менї Ерусалим імям радостї, похвалою й величчю в усїх народів на землї, як почують про всї блага, які я подам йому, та здивуються й затремтять перед усїма тими добродїйствами й тим щастєм, яким їх надїлю.
9Четатя ачаста ва фи пентру Мине о причинэ де лаудэ ши де славэ принтре тоате нямуриле пэмынтулуй. Еле вор афла тот бинеле пе каре ли-л вой фаче, вор рэмыне мирате ши уймите де тоатэ феричиря ши де тоатэ пропэширя пе каре ле-о вой да.’
10Так говорить Господь: На тому займищі, що про його мовляєте: Спустошене воно, нї людини, нї скотини, — по городах Юдиних та по улицях Ерусалимських, що запустїли, стали без людей, без осадників і без скоту, —
10Аша ворбеште Домнул: ‘Се вор май аузи ярэшь ын локул ачеста, деспре каре зичець кэ есте пустиу, кэ ну май аре оамень, нич добитоаче, се вор май аузи ярэшь ын четэциле луй Иуда ши пе улицеле Иерусалимулуй, пустиите, липсите де оамень, де локуиторь, де добитоаче,
11Буде знов чути радісний і веселий гомін, сьпіви молодому князеві й молодій княгинї, голоси мовляючих: Хвалїте Господа Саваота, благий бо Господь і віковічня ласка його, та голос приносячих жертви подячні в дому Господньому; бо я приверну полонян сієї землї до давного стану, говорить Господь.
11стригэтеле де букурие ши стригэтеле де веселие, кынтечеле мирелуй ши кынтечеле миресей, гласул челор че зик: «Лэудаць пе Домнул оштирилор, кэч Домнул есте бун, кэч ын вяк цине ындураря Луй!», гласул челор че адук жертфе де мулцумире ын Каса Домнулуй. Кэч вой адуче ынапой пе принший де рэзбой ай цэрий ши ый вой ашеза ярэшь ка одиниоарэ’, зиче Домнул.
12Так говорить Господь Саваот: На сьому місцї, що запустїло та без людини, без скотини, й по всїх містах його постануть знов шатра пастухів, що стерегти муть череди свої.
12Аша ворбеште Домнул оштирилор: ‘Ын локул ачеста пустиу, фэрэ оамень ши фэрэ добитоаче, ши ын тоате четэциле луй, вор май фи ярэшь локуинце де пэсторь, каре-шь вор одихни турмеле. Ын четэциле де ла мунте,
13По городах нагірніх і по городах подолянських і по городах полуденніх, і в землї Беняминовій і в околицях Ерусалимських, і по містах Юдиних переходити муть ізнов вівцї попід руку перелїчуючого, говорить Господь.
13ын четэциле дин кымпие, ын четэциле де ла мязэзи, ын цара луй Бениамин ши ын ымпрежуримиле Иерусалимулуй, ши ын четэциле луй Иуда, вор май трече ярэшь оиле пе суб мына челуй че ле нумэрэ’, зиче Домнул.
14Ось, настане час, говорить Господь, що спевню тую прихильну обітницю, що дав про дом Ізраїля і про дом Юдин:
14‘Ятэ, вин зиле’, зиче Домнул, ‘кынд вой ымплини кувынтул чел бун пе каре л-ам спус деспре каса луй Исраел ши деспре каса луй Иуда.
15Тих днїв і того часу зрощу з Давида пагонця праведного, — сей чинити ме суд і справедливість на землї.
15Ын зилеле ачеля ши ын времуриле ачеля вой фаче сэ рэсарэ луй Давид о Одраслэ неприхэнитэ, каре ва ынфэптуи дрептатя ши жудеката ын царэ.
16В ті часи буде Юда спасен і Ерусалим жити ме в безпецї, і дадуть імя йому „Господь — оправданнє наше!‟
16Ын зилеле ачеля, Иуда ва фи мынтуит ши Иерусалимул ва локуи ын линиште. Ши ятэ кум Ыл вор нуми: «Домнул, Неприхэниря ноастрэ».’
17Так бо говорить Господь: Не переведеться у Давида муж (наслїдник), що седїти має на престолї дому Ізрайлевого,
17Кэч аша ворбеште Домнул: ‘Давид ну ва фи липсит ничодатэ де ун урмаш каре сэ стя пе скаунул де домние ал касей луй Исраел.
18Та й у сьвященників і в левітів не переведеться муж, що стояти має передо мною, та приносити повсячасно всепалення, пускати димом приноси й порати жертву колену.
18Нич преоций ши левиций ну вор фи липсиць ничодатэ ынаинтя Мя де урмашь каре сэ адукэ ардерь-де-тот, сэ ардэ тэмые ымпреунэ ку даруриле де мынкаре ши сэ адукэ жертфе ын тоате зилеле.’”
19І надійшло до Еремії слово Господнє таке:
19Кувынтул Домнулуй а ворбит луй Иеремия астфел:
20Так говорить Господь: Як не можете зрушити мій заповіт про день і мій заповіт про ніч, щоб день і ніч не приходили свого часу,
20„Аша ворбеште Домнул: ‘Дакэ путець сэ рупець легэмынтул Меу ку зиуа ши легэмынтул Меу ку ноаптя, аша ынкыт зиуа ши ноаптя сэ ну май фие ла время лор,
21Так не можна розірвати й мій заповіт (умову) з рабом моїм Давидом, щоб не було в його наслїдника на престолї його, або з сьвященниками та левітами, слугами моїми.
21атунч се ва путя рупе ши легэмынтул Меу ку робул Меу Давид, аша ынкыт сэ ну май айбэ фий каре сэ домняскэ пе скаунул луй де домние, ши легэмынтул Меу ку левиций, преоций, каре Ымь фак служба.
22Як нема лїку войнству небесному й нема міри піску морському, так намножу потомків слуги мого Давида й левітів, що менї служити мають.
22Ка оштиря черурилор, каре ну се поате нумэра, ши ка нисипул мэрий, каре ну се поате мэсура, аша вой ынмулци сэмынца робулуй Меу Давид ши пе левиций каре-Мь служеск.’”
23І надійшло до Еремії слово Господнє таке:
23Кувынтул Домнулуй а ворбит луй Иеремия астфел:
24Чи ти не чуєш, що ті люде говорять: Та ж ті дві родини, що собі Господь був вибрав, він повідкидав! а тим вони нехтують нарід мій, наче б він уже не був народом ув очах моїх?
24„Н-ай бэгат де сямэ че зик оамений ачештя: ‘А лепэдат Домнул челе доуэ фамилий пе каре ле алесесе’? Атыт де мулт диспрецуеск ей пе попорул Меу кэ ну-л май привеск ка ун попор.
25То ж так говорить Господь: Як я мого заповіту про день і ніч і уставів неба й землї твердо не поставив,
25Аша ворбеште Домнул: ‘Дакэ н-ам фэкут легэмынтул Меу ку зиуа ши ку ноаптя, дакэ н-ам ашезат леӂиле черурилор ши але пэмынтулуй,
26То й рід Яковів і Давида, слуги мого, я відкину, щоб не брати вже владик із його роду над потомками Авраама, Ізаака й Якова; ой нї; я переведу їх із полону і змилосерджуся до них.
26атунч вой лепэда ши сэмынца луй Иаков ши а робулуй Меу Давид ши ну вой май луа дин сэмынца луй пе чей че вор стэпыни песте урмаший луй Авраам, луй Исаак ши луй Иаков, кэч вой адуче ынапой пе принший лор де рэзбой ши вой авя милэ де ей!’”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.