Еремії 16
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1І надійшло до мене слово Господнє:
1Кувынтул Домнулуй мь-а ворбит астфел:
2Не бери собі жени, й нехай небуде в тебе синів і дочок в сїй землї.
2„Сэ ну-ць ей невастэ ши сэ н-ай ын локул ачеста нич фий, нич фийче!”
3Так бо говорить Господь про синів й дочок, що родити муться на сьому місцї, і про їх матерей, що роджати муть їх, і про їх отцїв, що появляти муть їх у сїй країнї:
3Кэч аша ворбеште Домнул деспре фиий ши фийчеле каре се вор наште ын локул ачеста, деспре мамеле каре-й вор наште ши деспре таций лор каре ле вор да наштере ын цара ачаста:
4Тяжкими родами смертї помруть вони, і не будуть їх анї оплакувати анї ховати; гноєм лежати будуть верх землї; мечем і голодом будуть вигублюватись, а труп їх годувати ме птаство піднебесне та зьвіррє земнє.
4„Вор мури доборыць де боалэ ря. Нимень ну-й ва плынӂе, нич ну-й ва ынгропа, чи вор фи ка ун гуной пе пэмынт; вор пери де сабие ши де фоамете, ши трупуриле лор моарте вор служи ка хранэ пэсэрилор черулуй ши фярелор пэмынтулуй.”
5Ще ж так говорить Господь: Не ввіходь у господу до сумуючих і не ходи плакати та жалувати з ними; бо відняв я спокій сьому народові, говорить Господь, і змилуваннє й спожалїннє.
5Кэч аша ворбеште Домнул: „Сэ ну интри ын ничо касэ де жале, сэ ну плынӂь ын еа ши нич сэ ну те бочешть ку ей, кэч Мь-ам луат ынапой де ла попорул ачеста пачя Мя”, зиче Домнул, „бунэтатя ши ындураря Мя.
6І повимірає все велике й мале в цїй країнї, й не будуть себе нарізувати, анї обстригати голови по них.
6Ши марь, ши мичь, тоць вор мури ын цара ачаста ши ну вор фи ынгропаць: нимень ну-й ва плынӂе, нимень ну-шь ва фаче тэетурь дин причина лор ши ну се ва раде пентру ей.
7І не будуть їм ломити в смутку хлїба на розраду по мертвому, й не будуть подавати їм розважального кубка по батькові чи по матері.
7Нимень ну ле ва пуне маса ын тимпул желирий ка сэ-й мынгые пентру чел морт ши нимень ну ле ва ынтинде пахарул мынгыерий пентру татэл сау пентру мама лор.
8Так само не ходи й у таку господу, де бенкетують, щоб із ними седїти, їсти та пити;
8Сэ ну интри нич ынтр-о касэ де петречере, ка сэ те ашезь ку ей, сэ мэнынчь ши сэ бей.”
9Так бо говорить Господь Саваот, Бог Ізраїля: Ось, я перерву в сьому місцї перед очима в вас і за живота вашого голоси радощів і веселощів, та сьпіви молодому князеві й молодій княгинї.
9Кэч аша ворбеште Домнул оштирилор, Думнезеул луй Исраел: „Ятэ, вой фаче сэ ынчетезе ын локул ачеста, суб окий воштри ши ын зилеле воастре, стригэтеле де букурие ши стригэтеле де веселие, кынтечеле мирелуй ши кынтечеле миресей.
10Як перекажеш сьому народові всї оцї слова, й вони казати муть до тебе: За що Господь вирік усе те велике зло, й яка наша провина та які наші гріхи, що ми вчинили проти Господа, Бога нашого? —
10Кынд вей вести попорулуй ачестуя тоате ачесте лукрурь, ей ыць вор зиче: ‘Пентру че не аменинцэ Домнул ку тоате ачесте марь ненорочирь? Че нелеӂюире ши че пэкат ам фэкут ымпотрива Домнулуй Думнезеулуй ностру?’
11То скажи їм: За те, що ваші батьки покинули мене, говорить Господь, — і пійшли слїдом за другими богами й служили їм та припадали перед ними, мене ж покинули й не держали закону мого;
11Атунч сэ ле рэспунзь: ‘Пэринций воштри М-ау пэрэсит’, зиче Домнул, ‘с-ау дус дупэ алць думнезей, ле-ау служит ши с-ау ынкинат ынаинтя лор, яр пе Мине М-ау пэрэсит ши н-ау пэзит Леӂя Мя!
12Ви ж коїте ще гірше од батьків ваших, і живете кожний по упрямостї ледачого серця свого, не слухаючи мене.
12Ши вой аць фэкут ши май рэу декыт пэринций воштри, кэч ятэ кэ фиекаре умблаць дупэ порнириле инимий воастре реле ши ну М-аскултаць.
13За се викину вас із сієї країни в землю, що нї ви, нї батьки ваші її не знали, і там ви служити мете день і ніч иншим богам; я бо не змилосерджуся до вас.
13Де ачея, вэ вой мута дин цара ачаста ынтр-о царэ пе каре н-аць куноскут-о нич вой, нич пэринций воштри ши аколо вець служи алтор думнезей, зи ши ноапте, кэч ну вэ вой ерта!’
14Тим же то ось, приходить час, говорить Господь, що вже не казати муть: Так певно, як жив Господь, що вивів синів Ізраїлських із Египту,
14Де ачея, ятэ, вин зиле”, зиче Домнул, „кынд ну се ва май зиче: ‘Виу есте Домнул, каре а скос дин цара Еӂиптулуй пе копиий луй Исраел!’
15Але: Так певно, як жив Господь, що повиводив синів Ізраїлських із північньої землї й з усїх земель, куди їх був повиганяв; бо я заверну їх ще в їх землю, котру надїлив отцям їх.
15Чи се ва зиче: ‘Виу есте Домнул, каре а скос пе копиий луй Исраел дин цара де ла мязэноапте ши дин тоате цэриле унде-й изгонисе!’ Кэч ый вой адуче ынапой ын цара лор, пе каре о дэдусем пэринцилор лор.
16Тим часом пошлю многих рибалок, говорить Господь, щоб їх повиловлювали, а потім пошлю многих ловцїв, щоб уганяли за ними по кожній горі й по кожному узгіррю й по всїх скеляних рощілинах.
16Ятэ, тримит о мулциме де пескарь”, зиче Домнул, „ши-й вор пескуи; ши, дупэ ачея, вой тримите о мулциме де вынэторь ши-й вор вына пе тоць мунций ши пе тоате дялуриле ши ын крэпэтуриле стынчилор.
17Очі бо мої на всїх стежках їх; не сховані вони від мене, й не закрита неправедність їх від очей моїх.
17Кэч окий Мей сунт ку луаре аминте ла тоате кэиле лор; еле ну сунт аскунсе ынаинтя Фецей Меле ши нелеӂюиря лор ну есте аскунсэ де привириле Меле.
18Перше всього одплачу їм за многі гріхи їх, за те, що зʼогидили землю мою, і трупами для ідолів своїх та гидотами своїми сповнили наслїддє моє.
18Де ачея ле вой рэсплэти май ынтый ындоит нелеӂюиря ши пэкатул лор, пентру кэ Мь-ау спуркат цара, пентру кэ Мь-ау умплут моштениря ку трупуриле моарте але жертфелор адусе идолилор лор ши ку урычуниле лор.”
19Ой Господи, сило моя й твердине моя й утечище моє в лихій годинї! До тебе навернуться народи від країв землї і скажуть: Саму тілько лож внаслїдували батьки наші, марноту й таке, з чого нїякого хісна нема.
19Доамне, тэрия, четэцуя ши скэпаря мя ын зиуа неказулуй! Нямуриле вор вени ла Тине де ла марӂиниле пэмынтулуй ши вор зиче: „Пэринций ноштри н-ау моштенит декыт минчунэ, идоль дешерць, каре ну сунт де ничун ажутор!”
20Чи то ж чоловік може поробити собі боги, хоч вони не боги?
20Кум поате омул сэ-шь факэ думнезей каре ну сунт думнезей?
21Тим же то я покажу їм нинї, покажу їм руку мою й потугу мою, й зрозуміють, що моє імя — Господь.
21„Де ачея ятэ кэ ле арэт де дата ачаста ши-й фак сэ штие путеря ши тэрия Мя, ши вор куноаште кэ Нумеле Меу есте Домнул.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.