Еремії 13
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Так сказав менї Господь: Ійди, купи собі льняного пояса й підпережи ним чересла твої, та в воду не клади його.
1Аша мь-а ворбит Домнул: „Ду-те де кумпэрэ-ць ун брыу де ин ши пуне-л ын журул коапселор тале, дар сэ ну-л ынмой ын апэ!”
2І купив я пояс, як заповідав Господь, і підперезав стан мій.
2Ам кумпэрат брыул, дупэ порунка Домнулуй, ши л-ам пус ын журул коапселор меле.
3Тодї надійшло до мене слово Господнє вдруге, й сказано так:
3Апой Кувынтул Домнулуй мь-а ворбит а доуа оарэ астфел:
4Возьми пояса, що купив його, та що на череслах твоїх, подайся на Евфрат та й сховай його там в щілинї в скелї.
4„Я брыул пе каре л-ай кумпэрат ши пе каре л-ай пус ын журул коапселор тале, скоалэ-те, ду-те ла Еуфрат ши аскунде-л аколо ын крэпэтура уней стынчь.”
5І пійшов я та й сховав його на Евфратї, як заповідав Господь.
5М-ам дус ши л-ам аскунс ла Еуфрат, кум ымь порунчисе Домнул.
6Як же вплило немало часу, сказав до мене Господь: Пійди на Евфрат і возьми звідти пояса, що я заповідав тобі сховати там.
6Дупэ май мулте зиле, Домнул мь-а зис: „Скоалэ-те, ду-те ла Еуфрат ши я де аколо брыул пе каре-ць порунчисем сэ-л аскунзь аколо!”
7І пійшов я на Евфрат, викопав і взяв пояс із того місця, де сховав, і ось, дивись — пояс зʼогнив і став нїдочого.
7М-ам дус ла Еуфрат, ам сэпат ши ам луат брыул дин локул ын каре-л аскунсесем, дар ятэ кэ брыул ера стрикат ши ну май ера бун де нимик.
8І надійшло до мене слово Господнє таке:
8Кувынтул Домнулуй мь-а ворбит астфел:
9Так говорить Господь: Оттак ізнївечу я гординю Юдину й велику гординю Ерусалимову.
9„Аша ворбеште Домнул: ‘Аша вой нимичи мындрия луй Иуда ши мындрия песте мэсурэ де маре а Иерусалимулуй.
10Сї негідні люде, що нехтують слухати слова мого, що ходять своєю волею по своїй дорозї слїдом за иншими богами, щоб їм служити й перед ними ниць припадати, вони стануть такими, як сей пояс, нїдочого не придатен.
10Попорул ачеста есте ун попор рэу, ну вря сэ аскулте кувинтеле Меле, урмязэ порнириле инимий луй ши мерӂе дупэ алць думнезей, ка сэ ле служяскэ ши сэ се ынкине ынаинтя лор, де ачея ва ажунӂе ынтокмай ка брыул ачеста, каре ну май есте бун де нимик!
11Бо, як пояс прилягає до чересел чоловікові, так я пригорнув був до себе ввесь дом Ізраїля і ввесь дом Юдин, говорить Господь, щоб вони були моїми людьми й славою моєю й хвалою та окрасою моєю; та не послухали вони.
11Кэч, кум се липеште брыул де коапселе унуй ом, аша Ымь липисем Еу тоатэ каса луй Исраел ши тоатэ каса луй Иуда’, зиче Домнул, ‘ка сэ фие попорул Меу, Нумеле Меу, лауда Мя ши слава Мя, дар ну М-ау аскултат.’
12Оце ж промов до них се слово: Так говорить Господь, Бог Ізрайлїв: Усякий скіряний міх сповнюють вином. Коли ж тобі відкажуть: Хиба ж ми не знаємо, що всяку кінву та сповняють вином?
12Де ачея спуне-ле кувинтеле ачестя: ‘Аша ворбеште Домнул Думнезеул луй Исраел: «Тоате васеле се вор умпле ку вин!»’ Ши ей ыць вор зиче: ‘Крезь кэ ной ну штим кэ тоате васеле се вор умпле ку вин?’
13Тодї скажи їм: Так говорить Господь: Ось я сповню аж до перепою вином усїх осадників сієї землї й царів, що, яко наслїдники Давидові, седять на престолах, і сьвященників і пророків та й усїх осадників Ерусалимських,
13Атунч спуне-ле: ‘Аша ворбеште Домнул: «Ятэ, вой умпле пе тоць локуиторий цэрий ачестея, пе ымпэраций каре стау пе скаунул де домние ал луй Давид, пе преоць, пе пророчь ши пе тоць локуиторий Иерусалимулуй, ый вой умпле де бецие.
14І порозбиваю одного об одного, отцїв і синів укупі, говорить Господь, — нїякої пільги нї милосердя не буде їм, і не пожалую вигубити їх.
14Ый вой сфэрыма пе уний де алций, пе пэринць ши пе фий лаолалтэ», зиче Домнул. «Ну-й вой круца, ну вой авя милэ де ей, ну Мэ вой ындура де ей, нимик ну Мэ ва ымпедика сэ-й нимическ.»’”
15Оце ж слухайте й уважайте, не несїтесь гордо, бо се Господь говорить.
15Аскултаць ши луаць аминте! Ну фиць мындри, кэч Домнул ворбеште!
16Оддайте славу Господеві, Богу вашому, доки ще не навів темряви й докіль іще ноги ваші не спотикаються по горах в памороцї.
16Даць славэ Домнулуй Думнезеулуй востру, пынэ ну вине ынтунерикул, пынэ ну ви се ловеск пичоареле де мунций нопций! Вець аштепта лумина, дар Ел о ва префаче ын умбра морций ши о ва префаче ын негурэ адынкэ.
17Коли ж сього не послухаєте, то душа моя буде по безлюдних місцях оплакувати гординю вашу; гірко плакати ме, очі мої будуть розпливатись в сльозах, бо займуть у полонь стадо Господнє.
17Яр дакэ ну врець сэ аскултаць, вой плынӂе ын аскунс пентру мындрия воастрэ; ми се вор топи окий ын лакримь, пентру кэ турма Домнулуй ва фи дусэ ын робие.
18Промов до царя й до царицї: Впокорітеся, сядьте низько, бо впаде з вашої голови вінець вашої слави.
18Спуне ымпэратулуй ши ымпэрэтесей: „Шедець пе пэмынт! Кэч в-а кэзут де пе кап кунуна ымпэрэтяскэ че вэ служя ка подоабэ.”
19Міста полуденньої країни позачинюються й нїкому їх відчиняти; одведуть усього Юду в полонь, одведуть у неволю що до одного.
19Четэциле де ла мязэзи сунт ынкисе, ши ну-й чине сэ дескидэ. Тот Иуда есте дус ын робие, да, ын ынтреӂиме есте дус ын робие.
20Здійміте ваші очі й подивітесь на тих, що йдуть із півночі: де стадо, що тобі (Сионе) було віддане — те пишне стадо твоє?
20Ридикэ-ць окий ши привеште пе чей че вин де ла мязэноапте. Унде есте турма каре-ць фусесе датэ, турма де каре ерай аша де мындру?
21Що скажеш, дочко Сионова, як Бог навідаєсь до тебе? Ти ж сама принадила їх до себе, щоб старшували над тобою; чи не схоплять же болестї тебе, як породїлю?
21Че вей зиче кынд ва пуне май-марь песте тине пе стрэиний ачея пе каре й-ай обишнуит сэ-ць фие приетень де апроапе? Ну те вор апука дурериле, кум апукэ пе о фемее ла наштере?
22І коли скажеш у серцї твойму: „За що менї таке судилось?‟ так знай, що се за велику беззаконність твою піднято спідницю твою, та обнажено ноги твої.
22Ши, дакэ вей зиче ын инима та: „Пентру че ми се ынтымплэ лукрул ачеста?” – дин причина мулцимий нелеӂюирилор тале, ци с-ау ридикат поалеле хайнелор ши ци се дезголеск кэлкыеле ку сила.
23Хиба Мурин зможе перемінити скіру свою, або пард — пятна свої? так і ви — чи зможете чинити добре, звикши ледаче робити?
23Поате ун етиопиян сэ-шь скимбе пеля сау ун пардос сэ-шь скимбе петеле? Тот аша, аць путя вой сэ фачець бинеле, вой, каре сунтець деприншь сэ фачець рэул?
24Тим то я порозвіваю їх, мов порох, розвіваний пустиннїм вітром.
24„Де ачея, ый вой рисипи ка плява луатэ де вынтул пустиулуй.
25Оце ж пай твій, дїлениця твоя від мене, говорить Господь, за те, що забула мене єси та й знадїялась на лож.
25Ятэ-ць соарта, партя пе каре ць-о мэсор”, зиче Домнул, „пентру кэ М-ай уйтат ши ць-ай пус ынкредеря ын минчунэ.
26За се підіймуть спідницю твою аж на лице тобі, щоб виден був сором твій.
26Де ачея ыць вой ридика поалеле ши ци ле вой да песте кап, ка сэ ци се вадэ рушиня.
27Бачив я перелюбки твої й гидкі бажання твої, твій розпуст без сорома, по горбах у полі. Горе тобі, Ерусалиме! ти не очистишся й потім. Докіль же сього буде?
27Ам вэзут прякурвииле ши некезэтуриле тале, курвииле нелеӂюите пе дялурь ши ын огоаре, ць-ам вэзут урычуниле! Вай де тине, Иерусалиме! Ну врей сэ те курэцешть? Кыт вей май зэбови?”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.