Еремії 17
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Freedom Bible (フリーダム・バイブル)
1Гріх Юдин виписаний залїзним різцем, алмазним зубцем, вирізаний на таблицї серця в них та на рогах у жертівниках їх.
1「ユダの罪は鉄の筆で、 ダイヤモンドのとがった先で書かれている。 それは彼らの心の板と、 あなたがたの祭壇の角に刻み込まれている。
2Мов про свої сини, згадують вони про жертівники свої, і дуброви свої та зелені дерева по горбах високих.
2彼らの子どもたちさえ、青々とした木々のそば、 高い丘々にある祭壇とアシェラ柱を覚えている。
3Ой оддам же я гору твою в полі, твоє майно, усї твої скарби на луп, і всї висоти твої — за гріхи в усїх межах твоїх!
3野の中にあるわたしの山よ、 わたしはあなたの財産とすべての宝を略奪物として渡す。 あなたの全領域にある高き所も、その罪のゆえに渡す。
4І ти сама лишишся без наслїддя твого, що я надїлив тобі, й віддам тебе в неволю ворогам твоїм у землю, що її не знаєш, бо ви розпалили огонь гнїву мого; він горіти ме невгасимо.
4あなたは自ら、わたしが与えた相続地を手放すことになる。 わたしはあなたの知らない地で、あなたを敵に仕えさせる。 あなたがたがわたしの怒りに火をつけ、それが永遠に燃えるからだ。」
5Так говорить Господь: Проклята людина, що вповає на людей, і робить тїло опорою своєю, а серце її цурається Господа.
5主はこう言われる。 「人に信頼し、 肉の力を頼みとし、 心が主から離れる者は呪われる。
6Вона буде, як билина в степу, й не діжде собі добра; жити ме на сухих місцях у пустинї, на землї солоній, безлюдній.
6その人は荒野の灌木のようになり、 良いことが来ても、それを見ることがない。 荒野の焼けつく地、 人の住まない塩の地に住む。
7Благословен чоловік, що вповає на Господа, що його надїєю Господь.
7主に信頼し、 主を頼みとする人は幸いである。
8Він — мов те дерево, посаджене над водою, що простягає своє коріннє до потока: Не боїться воно жари, листє його зеленїє; байдужне воно й під сухолїттє; не перестає родити нїколи.
8その人は水のほとりに植えられ、 流れのそばに根を伸ばす木のようになる。 暑さが来ても恐れず、 その葉は青々としている。 干ばつの年にも心配せず、 実を結ぶことをやめない。」
9Лукаве над усе в сьвітї серце людське й ледаче; хто його зміркує?
9心は何よりも欺きに満ち、 ひどく腐っている。 だれがそれを知り得るだろうか。
10Я, Господь, я тілько зазираю в серце, вивідую нутро, щоб відплачувати кожному по його ходах, по плодам учинків його.
10「主であるわたしは思いを探り、 心を試す。 一人一人にその道に従って、 その行いの実に従って報いるためだ。」
11Мов та куропатва, що висиджує яйця чужі, що їх не знесла, так і той, хто придбав достаток, та не на правій дорозї. У половинї віку свого втеряє його, і при концї свойму покажеться дурним.
11自分が産んでいない卵を抱く山うずらのように、 不正によって富を得る者もそうである。 生涯の半ばで、その富は彼を離れ、 その終わりには、彼は愚かな者となる。
12О, місцем нашого осьвящення є престол слави, вознесений з давен давнезних!
12初めから高く上げられた栄光の御座、 それが私たちの聖所である。
13Ти один, Господи — надїя Ізрайлева; всї, що тебе покинули, посоромляться. Всї, що відступають од тебе, будуть на піску написані, за те, що покинули жилу води живої — Господа.
13イスラエルの望みである主よ、 あなたを捨てる者は皆、恥を受ける。 わたしから離れ去る者は地に書き記される。 生ける水の泉である主を、 彼らが捨てたからだ。
14Оздоров же мене, Господи, так я й одужаю; спаси мене, а я спасен буду; ти бо хвала моя.
14主よ、私を癒やしてください。そうすれば、私は癒やされる。 私を救ってください。そうすれば、私は救われる。 あなたこそ、私の賛美。
15Ось, вони менї говорять: Де воно, те слово Господнє? нехай станеться!
15見よ、彼らは私に言う。 「主の言葉はどこにあるのか。 今、それを実現させてみよ。」
16Я ж не квапився бути пастирем у тебе й не бажав лихої години, — ти се знаєш. Що мої уста вимовили, те лежить перед лицем твоїм.
16私は、あなたに従う牧者の務めを急いで捨てなかった。 災いの日を望まなかった。あなたはご存じだ。 私の唇から出たことは、あなたの御前にあった。
17Ой не дай же менї жахатись тебе! ти втечище моє при лихій годинї.
17私にとって恐怖とならないでください。 あなたは災いの日の私の逃れ場である。
18Нехай посоромляться гонителї мої, менї ж не дай постидатись; нехай вони задрожать, менї ж не дай лякатись; наведи на них лихолїттє й побий їх тяжким побоєм.
18私を迫害する者たちを恥じさせ、 私には恥を受けさせないでください。 彼らを恐れおののかせ、 私には恐れおののかせないでください。 彼らの上に災いの日をもたらし、 二重の破滅で彼らを滅ぼしてください。
19І сказав менї Господь так: Ійди й стань у воротах синів народу, що ними царі Юдейські входять і виходять, і у всїх воротах Ерусалимських,
19主は私にこう言われた。「行って、ユダの王たちが出入りする民の門と、エルサレムのすべての門に立て。
20І промов до них: Слухайте слово Господнє, царі Юдейські, й ви, всї Юдеї, вкупі з усїма осадниками Ерусалимськими, що ввіходите сими ворітьми!
20彼らにこう言え。『これらの門から入るユダの王たち、ユダのすべての人々、エルサレムのすべての住民よ、主の言葉を聞け。
21Так говорить Господь: Стережіть ваші душі, не носїть субітнього дня нїяких тягарів, і не вносїте їх ворітьми Ерусалимськими,
21主はこう言われる。「十分に気をつけ、安息日に荷物を運んではならない。それをエルサレムの門から運び入れてもならない。
22І не виносїте так само субітнього дня нїякого тягару з домівок ваших, і не робіть нїякого дїла, а сьвяткуйте день субітний, як се я заповідав отцям вашим,
22安息日に、自分の家から荷物を運び出してはならない。どんな仕事もしてはならない。わたしがあなたがたの父祖に命じたように、安息日を聖なるものとせよ。
23Хоч, правда, вони не слухали, й не прихиляли уха свого, а показали себе тугошийими, щоб не слухати й не приймати науки.
23しかし、彼らは聞かず、耳を傾けなかった。うなじを堅くし、聞くことも、戒めを受けることもしなかった。」
24Коли ж ви послухаєте мене в сьому, говорить Господь, щоб субітнього дня не носити нїякого тягару воротами сього міста, та щоб сьвяткувати суботу, так щоб нїякого дїла того дня не робити,
24「しかし、もしあなたがたが熱心にわたしに聞き従い、安息日にこの町の門から荷物を運び入れず、安息日を聖なるものとし、その日にどんな仕事もしないなら」と、主は言われる。
25Так ворітьми сього міста входити муть царі й князї, що сидять на Давидовому престолї, що їздити муть колесницями й кіньми, вони й князї їх, Юдеї й осадники Ерусалимські, й город сей буде люден повсячасно.
25「ダビデの王座に着く王たちと高官たちが、この町の門から入って来る。王たちも高官たちも戦車や馬に乗り、ユダの人々とエルサレムの住民も入って来る。この町は永遠に存続する。
26І приходити муть із городів Юдиних і з околиць Ерусалимських, і з землї Беняминової, і з поділля, і з гір, і з полудня, та й приносити муть усепалення й мирні жертви й жертви хлїбні й кадило у дом Господень.
26人々はユダの町々、エルサレムの周辺、ベニヤミンの地、低地、山地、南部から来る。全焼のささげ物、いけにえ、穀物のささげ物、乳香を携え、感謝のいけにえを主の家に携えて来る。
27Коли ж не послухаєте мене в тому, щоб держати субітній день сьвято й нїякого тягару не носити, входючи в ворота Ерусалимські, то я запалю огонь в воротях його, й пожере він палати в Ерусалимі й не погасне.
27しかし、あなたがたがわたしに聞き従わず、安息日を聖なるものとせず、安息日に荷物を運び、エルサレムの門から入るなら、わたしはその門に火をつける。その火はエルサレムの宮殿を焼き尽くし、消されることはない。」』」
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.