Еремії 17
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
1Гріх Юдин виписаний залїзним різцем, алмазним зубцем, вирізаний на таблицї серця в них та на рогах у жертівниках їх.
1Judah zaehaih loe sum cacung, diamond thlung kamsum hoiah tarik pae boeh, na hmaicam takiinawk nuiah tarik ih baktiah nihcae palung thungah tarik pae boeh;
2Мов про свої сини, згадують вони про жертівники свої, і дуброви свої та зелені дерева по горбах високих.
2a caanawk mah doeh maesom nui ih kahing thingnawk taengah, angmacae ih hmaicamnawk to suek o moe, thing hoi sak o cop ih krangnawk to bok o.
3Ой оддам же я гору твою в полі, твоє майно, усї твої скарби на луп, і всї висоти твої — за гріхи в усїх межах твоїх!
3Aw kai ih mae, azawn ih hmuenmaenawk, na tawnh ih tacongnawk hoi na prae thungah zae sak haih hmuensangnawk boih to na misanawk ban ah ka paek han boeh.
4І ти сама лишишся без наслїддя твого, що я надїлив тобі, й віддам тебе в неволю ворогам твоїм у землю, що її не знаєш, бо ви розпалили огонь гнїву мого; він горіти ме невгасимо.
4Kang paek ih qawk to na pathlong ving tih boeh; kadueh thai ai palung ka phuihaih hmai baktiah angqong hanah na sak pongah, na panoek ai ih prae ah na misanawk ih misong ah kang suek han.
5Так говорить Господь: Проклята людина, що вповає на людей, і робить тїло опорою своєю, а серце її цурається Господа.
5Angraeng mah hae tiah thuih; Angraeng khae hoi poek amkhraeng ving moe, minawk oep lat kami, taksa thacakhaih oep kami loe kasae tongh kami ah oh.
6Вона буде, як билина в степу, й не діжде собі добра; жити ме на сухих місцях у пустинї, на землї солоній, безлюдній.
6Anih loe long karoem ahmuen ih thing kazaek baktiah oh, khosak hoihaih hnu mak ai; anih loe kami om ai paloi long hoi praezaek ahmuen ah khosah tih.
7Благословен чоловік, що вповає на Господа, що його надїєю Господь.
7Toe Angraeng khaeah amha moe, anih oephaih tawn kami loe tahamhoih.
8Він — мов те дерево, посаджене над водою, що простягає своє коріннє до потока: Не боїться воно жари, листє його зеленїє; байдужне воно й під сухолїттє; не перестає родити нїколи.
8Anih loe tui taengah thling moe, tuipui ah tangzun pakhrah, ni kana panoek ai, aqam kahing poe, khokha naah mawnhaih tawn ai, boeng ai ah kathai, thing baktiah om tih.
9Лукаве над усе в сьвітї серце людське й ледаче; хто його зміркує?
9Palung loe hmuennawk boih thungah aling thaih koek ah oh; poekhaih doeh set parai, mi mah maw anih to panoek thai tih?
10Я, Господь, я тілько зазираю в серце, вивідую нутро, щоб відплачувати кожному по його ходах, по плодам учинків його.
10Kai, Angraeng loe kami boih a caeh o haih loklam baktih, a sak o ih hmuen baktih toengah paek hanah, poekhaih to ka khet moe, palungthin to ni ka caek.
11Мов та куропатва, що висиджує яйця чужі, що їх не знесла, так і той, хто придбав достаток, та не на правій дорозї. У половинї віку свого втеряє його, і при концї свойму покажеться дурним.
11Toenghaih loklam hoi na ai ah hmuenmae pakrong pongah, angraeng kami loe acaa khaek thai mak ai, angmah ih tadui awh ai tavaa baktiah ni oh; a hinghaih saning ahap phak naah, minawk mah caeh o taak tih, anih amthuhaih loe hnukkhuem ah amtueng tih.
12О, місцем нашого осьвящення є престол слави, вознесений з давен давнезних!
12Tangsuek hoi kaom lensawk kasang angraeng tangkhang loe, kaicae ih hmuenciim ah oh.
13Ти один, Господи — надїя Ізрайлева; всї, що тебе покинули, посоромляться. Всї, що відступають од тебе, будуть на піску написані, за те, що покинули жилу води живої — Господа.
13Aw Angraeng, Israel caanawk oephaih, Nang pahnawt kaminawk boih loe azathaih tong o tih; ka thuih ih lok angqoi taak kaminawk loe hinghaih tuibap ah kaom, Angraeng to pahnawt o ving pongah, long ah ahmin tarik o tih.
14Оздоров же мене, Господи, так я й одужаю; спаси мене, а я спасен буду; ти бо хвала моя.
14Aw Angraeng, ka nathaih hae hoisak ah; to tih nahaeloe ngan ka tui tih boeh; na pahlong ah, to tih nahaeloe pahlong ah ka om tih, nang loe ka pakoehhaih ah na oh.
15Ось, вони менї говорять: Де воно, те слово Господнє? нехай станеться!
15Khenah, nihcae mah kai khaeah, Angraeng ih lok loe naa ah maw oh? Vaihi akoep lai nasoe, tiah ang naa o.
16Я ж не квапився бути пастирем у тебе й не бажав лихої години, — ти се знаєш. Що мої уста вимовили, те лежить перед лицем твоїм.
16Kai loe nang hnuk ah kabang zaehoikung ah oh hanah kang aek ai; kai loe tahamsethaih ani koeh ai kami ah ka oh, tiah na panoek; ka pakha hoi tacawt lok loe na hmaa ah oh.
17Ой не дай же менї жахатись тебе! ти втечище моє при лихій годинї.
17Kai han zit koi hmuen ah om hmah; kam rohaih niah nang loe ka buephaih ah na oh.
18Нехай посоромляться гонителї мої, менї ж не дай постидатись; нехай вони задрожать, менї ж не дай лякатись; наведи на них лихолїттє й побий їх тяжким побоєм.
18Kai pacaekthlaek kaminawk loe azathaih tong o nasoe, toe kai loe azathaih na tongsak hmah; nihcae to zithaih hoiah koisak ah, toe kai loe ziisak hmah; nihcae nuiah amrohaih ani to phasak ah loe, nihcae to alet hnetto amrohaih phasak ah.
19І сказав менї Господь так: Ійди й стань у воротах синів народу, що ними царі Юдейські входять і виходять, і у всїх воротах Ерусалимських,
19Angraeng mah kai khaeah hae tiah thuih; Caeh ah loe, Judah siangpahrangnawk akunhaih hoi tacawthaih khongkha, nawktanawk ih khongkha hoi Jerusalem ih khongkhanawk boih ah angdoe ah,
20І промов до них: Слухайте слово Господнє, царі Юдейські, й ви, всї Юдеї, вкупі з усїма осадниками Ерусалимськими, що ввіходите сими ворітьми!
20nihcae khaeah, Hae khongkha hoiah akun, Judah siangpahrangnawk, Judah kaminawk boih, Jerusalem ah kaom kaminawk boih, Angraeng ih lok hae tahngai oh;
21Так говорить Господь: Стережіть ваші душі, не носїть субітнього дня нїяких тягарів, і не вносїте їх ворітьми Ерусалимськими,
21Angraeng mah hae tiah thuih; Sabbath niah kazit hmuen to phaw o hmah, Jerusalem khongkha thung hoiah kawbaktih hmuen doeh sin han ai ah, acoe oh:
22І не виносїте так само субітнього дня нїякого тягару з домівок ваших, і не робіть нїякого дїла, а сьвяткуйте день субітний, як се я заповідав отцям вашим,
22Sabbath niah imthung hoi kazit hmuen to phaw o hmah, tok doeh sah o hmah, nam panawk khaeah ka thuih pae ih lok baktih toengah, Sabbath ni to kaciim ah zaa oh.
23Хоч, правда, вони не слухали, й не прихиляли уха свого, а показали себе тугошийими, щоб не слухати й не приймати науки.
23Toe nihcae mah tahngai o ai, naa doeh patueng o ai; a thaih o han ai, thuitaekhaih lok talawk o han ai ah, tahnong to amtaak o sak.
24Коли ж ви послухаєте мене в сьому, говорить Господь, щоб субітнього дня не носити нїякого тягару воротами сього міста, та щоб сьвяткувати суботу, так щоб нїякого дїла того дня не робити,
24Toe Angraeng mah hae tiah thuih; ka lok hae na tahngaih o moe, Sabbath niah hae khongkhanawk hoiah kazit hmuen na sin o ai, toksah ai ah Sabbath ni to kaciim ah na zah o nahaeloe,
25Так ворітьми сього міста входити муть царі й князї, що сидять на Давидовому престолї, що їздити муть колесницями й кіньми, вони й князї їх, Юдеї й осадники Ерусалимські, й город сей буде люден повсячасно.
25David ih angraeng tangkhang pongah anghnu, siangpahrang hoi siangpahrang capanawk, hrang lakok hoi hrang angthueng kaminawk, angmacae hoi angmacae ukkung angraengnawk, Judah kaminawk hoi Jerusalem ah kaom kaminawk loe, hae khongkhanawk hoiah akun o tih, hae vangpui doeh dungzan khoek to cak poe tih.
26І приходити муть із городів Юдиних і з околиць Ерусалимських, і з землї Беняминової, і з поділля, і з гір, і з полудня, та й приносити муть усепалення й мирні жертви й жертви хлїбні й кадило у дом Господень.
26Judah avang, Jerusalem taeng ih avang, Benjamin prae ih avang, tangtling ah kaom avang, mae nui hoi aloih bang prae ah kaom kaminawk loe Angraeng ih im ah angzo o tih. Nihcae loe angbawnhaih congca, hmai angbawnhaih, moi angbawnhaih, hmuihoih angbawnhaih, pakoeh angbawnhaih to sin o tih.
27Коли ж не послухаєте мене в тому, щоб держати субітній день сьвято й нїякого тягару не носити, входючи в ворота Ерусалимські, то я запалю огонь в воротях його, й пожере він палати в Ерусалимі й не погасне.
27Toe Sabbath niah hmuen phawh moe, Jerusalem khongkha ah akun pacoengah, Sabbath ni to kaciim ah zah han oh; ka paek ih lok to tahngai ai nahaeloe, to ih khongkhanawk to hmai hoiah ka thlaek han, kadueh thai ai hmai mah Jerusalem angraeng ohhaih ahmuennawk to kang boih tih, tiah Angraeng mah thuih.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.