Еремії 48
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
1Про Моаба так говорить Господь Саваот, Бог Ізрайлїв: Горе Неву-місту! воно спустошене буде; соромом окритий Киріятярим і звойований; та й Мизгав покриєсь стидом і в нїщо його обернуть. Замок високий обернено в посьміх!
1Misatuh kaminawk ih Angraeng, Israel Sithaw mah, Moab misa haih lok to hae tiah thuih; Nebo loe khosak bing! Amro boeh; Kiriathaim loe azat paw moe, naeh ah oh boeh; Misgab doeh azat paw moe, tasoeh boeh.
2Слава Моабова зникне навіки; Гесбону недолю готують: нумо, витратьмо його зміж народів! Та й ти, Мадмено, погибнеш; меч ійде за тобою.
2Moab loe mi mah doeh pakoeh mak ai boeh; anih paduek hanah Heshbon ah kasae pacaenghaih to oh; angzo oh, acaeng maeto ah ohhaih to anghmasak ving si, tiah a thuih o. Aw Madmen vangpui, nang loe sumsen mah patom tih.
3Чути крик і з Оронаїму, і тут валять-опустошують страшно!
3Horonaim ah lomhaih hoi kalen parai amrohaih to oh pongah, qahhaih hoi hanghaih lok to oh.
4Стерто на порох Моаб, дїти його заридали.
4Moab loe amro boeh pongah, anih ih caa nawktanawk loe qah o.
5Від підходячих у гору в Лухит голосний плач роздається, від спускаючихся в низ із Оронаїму зачуває ворог риданнє по спустошенню.
5Luhith bangah a caeh o tahang naah, nihcae loe apet ai qahhaih hoiah ni caeh o tahang; Honoraim bangah caeh o tathuk naah doeh, amrohaih pongah qahhaih lok to misanawk mah thaih o.
6Утїкайте, рятуйте життє, наге, мізерне як та деревина серед пустинї.
6Na hinghaih loih thai hanah cawn ah loe, praezaek ih thing baktiah om ah.
7Ти вповав на вироби рук твоїх, на твої достатки; за те ж пійдеш в неволю, ти самий, й бовван твій Хамос разом із своїми сьвященниками та князями своїми.
7Na sak ih hmuen hoi nang raenghaih to nang oep haih pongah, nang doeh na naeh o toeng tih; Khemosh doeh angmah ih qaimanawk, angmah ih angraengnawk hoi nawnto misong ah caeh tih.
8Прийде пустошник на кожний ваш город, й нї одно місто не остане цїле; погибне долина, спустїє поділлє, як заповів Господь.
8Angraeng mah thuih ih lok baktih toengah, vangpui boih ah parokung to angzo tih, vangpui maeto doeh loih mak ai; azawn doeh anghmaa ueloe, tangtling doeh amro tih.
9Дайте Моабові крила навтеки летїти; бо в городах його буде безлюддє, нїкому буде в них проживати!
9Azawk ving hanah Moab han pakhraeh to paek ah; to ah kaom vangpuinawk loe angqai krang tih; a thungah kami om mak ai.
10Проклят, хто справу Господню справляв би байдужно, проклят, хто спиняв би меча його, кров проливати!
10Alinghaih hoiah Angraeng ih toksah kami loe kasae tong nasoe loe, athii longsak ai ah sumsen kasuem kami loe kasae tong nasoe!
11Змалку жив Моаб у супокою, седїв на гущі своїй і не переливано його з посудини в другу посудину, його в неволю не займано зроду; тим то зоставався в йому й смак його, та й запах його не змінявся.
11Moab loe thendoeng na hoi boeh ni, kamongah khosak, a ohhaih ahmuen ah oh poe, anih loe misong ah doeh caeh vai ai, anih loe pailang maeto hoi maeto ah pakong vai ai ih misurtui baktiah oh pongah, a khraemhaih anghmaa ai baktih toengah, ahmui doeh amkhrai ai.
12От же, говорить Господь, надходить час, що я пришлю до його переливачів, а вони переллють його, й опорожнять посуд його й глеки його порозбивають.
12To pongah khenah, anih khaeah misurtui pakong kaminawk patoehhaih ni to angzo tih; nihcae mah misurtui to krai pae o ueloe, pailangnawk to pakhoih pae o boih tih, tiah Angraeng mah thuih.
13І окриється соромом Моаб задля Хамоса, як окрився стидом дом Ізраїля задля Бетеля, — надїї своєї.
13Israel imthung takoh loe a oep o ih Bethel pongah azat paw o baktih toengah, Moab doeh Khedesh pongah azat paw toeng tih.
14Що ви говорите: Ми хоробрі мужі, силачі до війни?
14Kaicae loe thacak kami, misatuh thaih kami ni, tiah kawbangmaw na thui o thai tih?
15Нї! Моаб, наче вже опустошений, міста його, як би вже горіли, а вибрані молодики ваші, мов би на заріз пійшли, говорить Царь, — Господь Саваот імя його.
15Moab loe amro boeh moe, vangpuinawk doeh phraek pae o boeh; a qoih ih kranghoih parai thendoengnawk doeh hum hanah caeh o tathuk boeh, tiah misatuh kaminawk ih Angraeng, tiah ahmin kaom, Siangpahrang mah thuih.
16О, близька погибель Моабова, сквапно надходять злиднї його.
16Moab amrohaih ni loe zoi boeh, anih patangkhanghaih loe karangah angzoh boeh.
17Пожальтесь його, всї його сусїди, й усї, що знаєте імя його, заголосїте: Як се зломилось жезло сили, палиця слави!
17Anih taengah kaom kaminawk boih, anih to qah o haih ah; anih ih ahmin panoek kaminawk boih, Thacak cunghet, kranghoih cung loe kawbangmaw angkhaeh ving halat! tiah thui oh.
18Ізійди вниз із висоти величі і сядь на місцї спраги, дочко-осаднице Дибону, вже бо наступає пустошник Моабу, й порозвалює твердинї твої.
18Aw Dibon ah kaom canu, na lensawkhaih hoi anghum tathuk ah loe, tui anghaehhaih hoiah anghnu ah; Moab paro kami to nangcae khaeah angzo ueloe, anih mah kacak na buephaih to phrae tih.
19Стань при дорозї, сусїдко-осаднице Ароерська, питай у тих, що, втїкаючи, шукають рятунку: Що таке сталось?
19Aroer ah kaom kaminawk, lamtaeng ah angdoe oh loe khen oh; timaw na sak o? tiah kacawn nongpa hoi kaloih nongpata to dueng oh.
20(а почуєш:) Осоромлений, Моаб, бо вже звойований; плачте, ридайте, вістїте в Арнонї, що Моаб — пустиня;
20Moab loe azathaih tong moe, amtim boeh; hang oh loe, qah oh; Moab loe amro boeh, tiah Ammon ah thui oh.
21Що прийшов суд на рівнини, на Халон і на Яазу й на Мофат,
21Lokcaekhaih loe tangtling prae ah kaom, Holon, Jahazah hoi Mephaath,
22І на Дибон і на Нево й на Бет-Дивлатаїм,
22Dibon, Nebo hoi Beth Diblathaim,
23І на Каріатаїм, і на Бет-Гамул і на Бет-Маон,
23Kirjathaim, Beth Gamul hoi Beth Meon,
24І на Керіот і на Восор та й на всї городи Моабські, як далекі, так і близькі.
24Kerioth hoi Bozrah, to tiah kaom hmuen loe kazoi kangthla tih ai, Moab prae thung ih vangpuinawk boih nuiah om tih.
25Збито рога Моабові й зломано руку йому, говорить Господь.
25Moab ih takii to boeng pae ving boeh, a ban doeh angkhaeh boeh, tiah Angraeng mah thuih.
26Упоїте до пяна його, пишався бо проти Господа; нехай же валяється Моаб у своїй блювотинї й буде сьміховищем.
26Angraeng hmaa ah angmah hoi angmah amoek pongah, anih to mu paqui o sak ah; Moab loe angmah ih tamlok nuiah amlet ueloe, kami mah pahnui thui tih.
27Хиба ж Ізраїль та не був сьміховищем у тебе? Чи то ж його та поймано між злодїями, що ти, було, як заговориш про него, так і похитуєш головою?
27Israel loe na pahnui o thuih han ih na ai maw oh? Anih to kamqunawk salakah na hnuk o vai maw? Anih kawng thuih kruek pahnui thuih hanah lu na haek thuih.
28Покидайте ж тепер міста, ви осадники Моабські, та й живіте, мов голуби, що гнїздяться коло ввіходів у печери.
28Moab ah kaom kaminawk, vangpuinawk to caeh o taak ah loe lungsong thungah om oh; thlung khaw taengah tabu bop pahuu baktiah om oh.
29О, наслухались ми про гордощі Моабові — гордощі без міри, як він високо нїс себе, як пишався, як у гору неслося серце його.
29Moab amoekhaih, anih amoek hmoekhaih, anih amkoehhaih, a poeksanghaih, amoekhaih, kasang a poekhaih palungthin to ka thaih o boeh.
30Знаю я, говорить Господь, буйність його, та вона марна; пусті слова його; не здолїють того вчинити (що говорять).
30Anih palungphuihaih doeh ka panoek, toe azom pui ni, a thuih ih amsawnlok loe tiah doeh angcoeng mak ai, tiah Angraeng mah thuih.
31Тим то й буду голосити по Моабові, плакати по всьому Моабові, буду зітхати по людях Кирхареських;
31To pongah Moab to ka hangh thuih moe, Moab kaminawk boih ka qah haih han; Kir Hares kaminawk to palung ka set haih han.
32Плакати му по тобі, Севамо виноградня, тим плачем, що й по Язері: паростки твої сягали аж поза море, доходили до озера Язерського; аж се пустошник напав на лїтні плоди твої, на виноград спілий.
32Aw Sibmah ih misurkung, Jazer ka qah haih pongah loe, nang to kang qah haih han; nang ih tadoknawk loe tuipui khoek to phak o, Jazer tuipui khoek to amzam; parokung mah nipui tue ih na thingthai hoi na misurthaih to ang paro pae boeh.
33Утихли радощі й веселощі в тім Кармелю, в землї Моабський; я уйму вино в точилах; не будуть уже топтати в них, сьпіваючи; гук воєнний буде чути, а не гомін радісний.
33Thingthai pop parai kathai lawk, anghoehaih hoi oephaih loe Moab prae hoiah lak ving ah oh boeh; misurthaih pasawhhaih ahmuen hoiah misurtui to ka boengsak boeh; misurthaih to anghoehaih lok hoiah kae o mak ai; anghoehaih lok loe anghoehaih lok ah om mak ai boeh.
34Од плачу в Есевонї аж до Елеали й до Яаци залунає їх голос і від Сигора до Оронаїму, до третьої Егли; та й води в Нимримі повисихають.
34Nihcae qahhaih lok loe Heshbon, Elealeh hoi Jahaz khoek to amthang, nihcae loe saning thumto kaom, maitaw tala baktiah hang o; hanghaih lok loe Zoar, Horonaim khoek to amthang; Nimrim ih tuinawk doeh kang boih tih.
35Вигублю, говорить Господь, у Моаба тих, що приносять жертви на висотах та кадять богам його.
35Hmuensang ah angbawnhaih sah kami, angmah ih sithawnawk khaeah hmuihoih thlaek kami to Moab prae thungah kam rosak boih han, tiah Angreng mah thuih.
36Тим же то серце моє тужить по Моабі, мов сопілка; стогном сопілки плаче серце моє по осадниках Кирхареських, всї бо багацтва, що вони надбали, поникли без слїду.
36To pongah kami duek naah ueng ih tamoi lok baktiah, Moab to ka qah haih moe, Kir Hares kaminawk han doeh palung thung hoi ka qah haih han; nihcae mah tawnh o ih hmuenmaenawk loe amro boih tih.
37У кожного голова лиса, в кожного борода стрижена, руки подряпані, чересла веретищем окриті,
37Lu sam to aat o boih ah loe, pahni mui doeh ataep o boih ah; ban to aat o boih ah loe, kaeng ah kazii to angzaeng oh.
38Скрізь у Моаба по кришах, майданах сумують-плачуть, я бо розбив Моаба, мов посудину непотрібну, говорить Господь.
38Moab loe patoh han kahoih ai laom baktiah ka koihsak boeh pongah, Moab kaminawk ih imphu hoi loklamnawk boih ah qahhaih loknawk to om tih, tiah Angraeng mah thuih.
39Як же розбито його, — будуть із спожалїннєм говорити; як же Моаб осоромився, подавшись навтеки! і стане Моаб сьміховищем і острахом усїм сусїдам своїм;
39Nihcae mah Moab loe amro ving boeh moe, azat loiah hnuk angnawn ving boeh, tiah hang o tih; Moab loe kami mah pahnui thuih han ih ni oh boeh, a taengah kaom kaminawk loe zit kaom kami ah ni oh o boeh, tiah a thuih.
40Так бо говорить Господь: Ось він (Навуходонозор) орлом налетить, розпростре свої крила над Моабом:
40Angraeng mah, Khenah, tahmu to azawk ueloe, Moab nuiah pakhraeh payangh tih.
41Загорне міста, звоює твердинї, а серця в хоробрих Моабіїв стрівожаться в той час, як серце в жінки-породїлї.
41Kerioth to naeh ueloe, kacak sipae doeh la tih; to na niah Moab misatuh kaminawk ih palungthin loe caa tapen tom nathuem ah nongpata mah tongh ih kana baktiah om tih.
42І вигублений буде Моаб ізпроміж народів за те, що згордїв був проти Господа.
42Angraeng khaeah amoek pongah, Moab loe acaeng maeto ah oh han ai ah paro tih.
43Переляк і яма й сїтї прийдуть на тебе, Моабський осаднику, говорить Господь.
43Aw Moab kaminawk, zithaih, kathuk tangqom hoi thaang mah nangcae to zing boeh, tiah Angraeng mah thuih.
44Хто від ляку втече, впаде в яму; хто вийде з ями, попаде в сїт. Таке бо пошлю на Моаба в годину кари моєї, говорить Господь.
44Zit hoiah kacawn kami loe tangqom thungah krah tih; tangqom thung hoi kaloih kami loe thaang pongah aman tih; Moab nuiah thuitaekhaih saning to ka phaksak han, tiah Angraeng mah thuih.
45Наче в тїнї, схороняться у твердинї Есевонській втїкачі втомлені, та з Есевону вийде огонь, поломя з Сигону, й пожере бік Моабу, і тїмє сих людей непокірливих.
45Misa zit pongah Heshbon tlim ah kacawn kami loe, bomkung om ai ah angdoe sut tih; to naah Heshbon hoiah hmai to tacawt tih; Sihon a um hoiah hmaipalai to angthawk ueloe, Moab ih lupataeh hoi amoek kaminawk ih luhuhnawk to kangh tih.
46Горе тобі, Моабе! погинув нарід Хамоса; бо сини твої й дочки пійшли в неволю.
46Aw Moab! Khosak na bing! Khemosh ih kaminawk loe anghmaa o boih tih; na capanawk hoi na canunawk to misong ah caeh o haih boih boeh.
47Та колись я поверну Моаба з полону, говорить Господь. Досі суд на Моаба.
47Toe hnukkhuem niah loe Moab to misong angtanghaih thung hoiah ka hoih let han, tiah Angraeng mah thuih. Moab nuiah lokcaekhaih loe hae ah boeng boeh.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.