Жидів 3

Kulish and Puluj Bible (1905)

Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)

1Тим же, браттє сьвяте, поклику небесного спільники, вважайте на Посланика і Сьвятителя визнання нашого, на Христа Ісуса.

1Wherefore, holy brethren, partakers of the heavenly vocation, consider the apostle and high priest of our confession, Jesus:

2Вірен Він Тому, хто настановив Його, як і Мойсей у всьому домі Його:

2Who is faithful to him that made him, as was also Moses in all his house.

3більшої бо слави Сей над Мойсея сподобив ся, скільки більшу честь має, нїж будинок, той, хто збудував його.

3For this man was counted worthy of greater glory than Moses, by so much as he that hath built the house, hath greater honour than the house.

4Всякий бо будинок будує хтось, а хто все збудував, се Бог.

4For every house is built by some man: but he that created all things, is God.

5І Мойсей же вірен у всьому домі Його, яко слуга, на сьвідченнє тому, що мало глаголатись;

5And Moses indeed was faithful in all his house as a servant, for a testimony of those things which were to be said:

6Христос же, яко Син, в домі Його, котрого дім ми, коли свободу і похвалу надїї аж до кінця твердо держати мем.

6But Christ as the Son in his own house: which house are we, if we hold fast the confidence and glory of hope unto the end.

7Тим же (яко ж глаголе Дух сьвятий): Сьогоднї, як голос мій почуєте,

7Wherefore, as the Holy Ghost saith: Today if you shall hear his voice,

8не закаменяйте сердець ваших, як в прогнїванню, в день спокуси в пустинї,

8Harden not your hearts, as in the provocation; in the day of temptation in the desert,

9де спокушували мене батьки ваші, досьвідчались про мене, й видїли дїла мої сорок років.

9Where your fathers tempted me, proved and saw my works,

10За се прогнївивсь я на рід той і сказав: Завсїди заблуджують серцем, і не пізнали вони доріг моїх;

10Forty years: for which cause I was offended with this generation, and I said: They always err in heart. And they have not known my ways,

11так що поклявсь я в гнїві моїм: Чи (коли) ввійдуть вони в відпочинок мій.

11As I have sworn in my wrath: If they shall enter into my rest.

12Остерегайтесь, браттє, щоб не було в кого з вас серце лукаве і невірне, та не відступило від Бога живого.

12Take heed, brethren, lest perhaps there be in any of you an evil heart of unbelief, to depart from the living God.

13А вговорюйте один одного щодня, доки сьогоднї зоветь ся, щоб не став которий з вас запеклим через підступ гріха.

13But exhort one another every day, whilst it is called today, that none of you be hardened through the deceitfulness of sin.

14Бо ми стали ся спільниками Христовими, коли тільки початок істнування до кінця твердо додержимо.

14For we are made partakers of Christ: yet so, if we hold the beginning of his substance firm unto the end.

15Коли (нам) глаголеть ся: „Сьогоднї, коли почуєте голос Його, не закаменяйте сердець ваших, як у прогнїванню.‟

15While it is said, Today if you shall hear his voice, harden not your hearts, as in that provocation.

16Деякі бо, чувши, прогнївали (Бога), тільки ж не всї, що вийшли з Єгипту з Мойсейом.

16For some who heard did provoke: but not all that came out of Egypt by Moses.

17На кого ж Він гнївив ся сорок років? Чи не на тих, що грішили, котрих костї полягли в пустинї?

17And with whom was he offended forty years? Was it not with them that sinned, whose carcasses were overthrown in the desert?

18Кому ж Він кляв ся, що не ввійдуть у впокій Його, коли не неслухняним?

18And to whom did he swear, that they should not enter into his rest: but to them that were incredulous?

19І бачимо, що не змогли ввійти за невірство.

19And we see that they could not enter in, because of unbelief.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.