Жидів 4
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1Біймо ся ж оце, щоб, коли зостаєть ся обітниця ввійти в покій Його, не явив ся хто з вас опізнившись.
1Let us fear therefore lest the promise being left of entering into his rest, any of you should be thought to be wanting.
2Бо й нам благовіствовано, як і тим, тільки не було користне їм слово проповідї, не зєднавшись з вірою тих, що слухали Його.
2For unto us also it hath been declared, in like manner as unto them. But the word of hearing did not profit them, not being mixed with faith of those things they heard.
3Входимо бо в відпочинок ми, що увірували, яко ж рече: „Так що покляв ся я в гнїві моїм, що не ввійдуть в відпочинок мій,‟ хоч дїла від настання сьвіту скінчені.
3For we, who have believed, shall enter into rest; as he said: As I have sworn in my wrath; If they shall enter into my rest; and this indeed when the works from the foundation of the world were finished.
4Рече бо десь про семий день так: „І відпочив Бог дня семого від усїх дїл своїх.‟
4For in a certain place he spoke of the seventh day thus: And God rested the seventh day from all his works.
5І в сьому (місцї) знов: „Чи коли ввійдуть у відпочинок мій.‟
5And in this place again: If they shall enter into my rest.
6Коли ж оставляєть ся, щоб деякі ввійшли в него, а котрим перше благовіствовано, не ввійшли за непослух;
6Seeing then it remaineth that some are to enter into it, and they, to whom it was first preached, did not enter because of unbelief:
7то знов означає якийсь день, „сьогоднї‟ глаголючи в Давидї, по стільких лїтах, яко ж було сказано: „Сьогоднї, як почуєте голос Його, не закаменяйте сердець ваших.‟
7Again he limiteth a certain day, saying in David, Today, after so long a time, as it is above said: Today if you shall hear his voice, harden not your hearts.
8Бо коли б Ісус тих упокоїв, не говорив би про инший день після того.
8For if Jesus had given them rest, he would never have afterwards spoken of another day.
9Оце ж оставлено ще суботованнє людям божим.
9There remaineth therefore a day of rest for the people of God.
10Хто бо ввійшов у відпочинок Його, той відпочив от дїл своїх, яко ж од своїх Бог.
10For he that is entered into his rest, the same also hath rested from his works, as God did from his.
11Стараймо ся ж увійти в той відпочинок, щоб хто не впав тим же робом у недовірство.
11Let us hasten therefore to enter into that rest; lest any man fall into the same example of unbelief.
12Живе бо слово Боже і дїйственне, і гостріще всякого обоюдного меча, і проходить аж до роздїлення душі і духа, членів і мозків, і розсуджує помишлення і думки серця.
12For the word of God is living and effectual, and more piercing than any two edged sword; and reaching unto the division of the soul and the spirit, of the joints also and the marrow, and is a discerner of the thoughts and intents of the heart.
13І нема творива невідомого перед Ним; усе ж наге і явне перед очима Його, про кого наше слово.
13Neither is there any creature invisible in his sight: but all things are naked and open to his eyes, to whom our speech is.
14Маючи ж Архиєрея великого, що пройшов небеса, Ісуса Сина Божого, держімось визнання.
14Having therefore a great high priest that hath passed into the heavens, Jesus the Son of God: let us hold fast our confession.
15Не маємо бо архиєрея, що не міг би болїти серцем у немощах наших, а такого, що дізнав усякої спокуси по подобию, окрім гріха.
15For we have not a high priest, who can not have compassion on our infirmities: but one tempted in all things like as we are, without sin.
16Приступаймо ж з одвагою до престола благодати, щоб прийняти милость і знайти благодать на поміч зачасу.
16Let us go therefore with confidence to the throne of grace: that we may obtain mercy, and find grace in seasonable aid.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.