Жидів 4
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
King James Version with Apocrypha
1Біймо ся ж оце, щоб, коли зостаєть ся обітниця ввійти в покій Його, не явив ся хто з вас опізнившись.
1Let us therefore fear, lest, a promise being left us of entering into his rest, any of you should seem to come short of it.
2Бо й нам благовіствовано, як і тим, тільки не було користне їм слово проповідї, не зєднавшись з вірою тих, що слухали Його.
2For unto us was the gospel preached, as well as unto them: but the word preached did not profit them, not being mixed with faith in them that heard it .
3Входимо бо в відпочинок ми, що увірували, яко ж рече: „Так що покляв ся я в гнїві моїм, що не ввійдуть в відпочинок мій,‟ хоч дїла від настання сьвіту скінчені.
3For we which have believed do enter into rest, as he said, As I have sworn in my wrath, if they shall enter into my rest: although the works were finished from the foundation of the world.
4Рече бо десь про семий день так: „І відпочив Бог дня семого від усїх дїл своїх.‟
4For he spake in a certain place of the seventh day on this wise, And God did rest the seventh day from all his works.
5І в сьому (місцї) знов: „Чи коли ввійдуть у відпочинок мій.‟
5And in this place again, If they shall enter into my rest.
6Коли ж оставляєть ся, щоб деякі ввійшли в него, а котрим перше благовіствовано, не ввійшли за непослух;
6Seeing therefore it remaineth that some must enter therein, and they to whom it was first preached entered not in because of unbelief:
7то знов означає якийсь день, „сьогоднї‟ глаголючи в Давидї, по стільких лїтах, яко ж було сказано: „Сьогоднї, як почуєте голос Його, не закаменяйте сердець ваших.‟
7Again, he limiteth a certain day, saying in David, To day, after so long a time; as it is said, To day if ye will hear his voice, harden not your hearts.
8Бо коли б Ісус тих упокоїв, не говорив би про инший день після того.
8For if Jesus had given them rest, then would he not afterward have spoken of another day.
9Оце ж оставлено ще суботованнє людям божим.
9There remaineth therefore a rest to the people of God.
10Хто бо ввійшов у відпочинок Його, той відпочив от дїл своїх, яко ж од своїх Бог.
10For he that is entered into his rest, he also hath ceased from his own works, as God did from his.
11Стараймо ся ж увійти в той відпочинок, щоб хто не впав тим же робом у недовірство.
11Let us labour therefore to enter into that rest, lest any man fall after the same example of unbelief.
12Живе бо слово Боже і дїйственне, і гостріще всякого обоюдного меча, і проходить аж до роздїлення душі і духа, членів і мозків, і розсуджує помишлення і думки серця.
12For the word of God is quick, and powerful, and sharper than any twoedged sword, piercing even to the dividing asunder of soul and spirit, and of the joints and marrow, and is a discerner of the thoughts and intents of the heart.
13І нема творива невідомого перед Ним; усе ж наге і явне перед очима Його, про кого наше слово.
13Neither is there any creature that is not manifest in his sight: but all things are naked and opened unto the eyes of him with whom we have to do.
14Маючи ж Архиєрея великого, що пройшов небеса, Ісуса Сина Божого, держімось визнання.
14Seeing then that we have a great high priest, that is passed into the heavens, Jesus the Son of God, let us hold fast our profession.
15Не маємо бо архиєрея, що не міг би болїти серцем у немощах наших, а такого, що дізнав усякої спокуси по подобию, окрім гріха.
15For we have not an high priest which cannot be touched with the feeling of our infirmities; but was in all points tempted like as we are, yet without sin.
16Приступаймо ж з одвагою до престола благодати, щоб прийняти милость і знайти благодать на поміч зачасу.
16Let us therefore come boldly unto the throne of grace, that we may obtain mercy, and find grace to help in time of need.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.